Середа, 17 квітня 2019 15:28

Пe/Зе для економіки: чого чекати бізнесу від виборів президента?

Україна живе виборами, і бізнес-середовище не може цей факт ігнорувати. Бізнес має знати: як зміниться інвест-клімат, що буде з ростом ВВП та яку модель відносин "держава-бізнес" очікувати? Ми опитали експертів про ймовірні наслідки для економіки після перемоги кожного з кандидатів.

Президент України згідно Конституції опікується переважно обороною та зовнішньою політикою. Однак цей факт не має вводити в оману. Практично кожен президент України, навіть в умовах парламентсько-президентської республіки, мав серйозний вплив на економіку.

Це пов’язано з одного боку з тим, що навіть згідно діючої Конституції президент подає у Верховну Раду кандидатуру голови НБУ (чий вплив на економіку складно переоцінити) та має право законодавчої ініціативи і, що важливіше, право вето. З іншого боку, чи не кожен Президент України мав досить велику фракцію у парламенті, маючи можливість ставити своїх людей в уряд та "протягувати" необхідні закони.

Нинішній очільник держави не є винятком. Фракція Блоку Петра Порошенка є найбільшою у парламенті. Посади прем’єр-міністра та першого віце-прем'єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі обіймають наближені до Петра Порошенка — Володимир Гройсман та Степан Кубів відповідно. Відтак, навіть в умовах обмежених Конституцією повноважень, завдяки власній фракції у ВРУ президент де-факто має вирішальний вплив на економічну політику держави.

Враховуючи, що значна частина нашого населення завжди голосує за владу, можна припустити, що хто б не переміг — Порошенко чи Зеленський — через півроку на виборах переможець буде мати і солідну фракцію у Раді. Яка (разом з іншими) формуватиме уряд та визначатиме бізнес-клімат України загалом.

Саме тому, журнал "БІЗНЕС" вирішив проаналізувати, чого чекати підприємцям від кожного з кандидатів у президенти. І якщо з Петром Олексійовичем все більш-менш зрозуміло, то "розшифрувати" позицію Зе-кандидата щодо економіки — це задача не з легких. Особливо враховуючи той факт, що Володимир Зеленський лише починає знайомство з макроекономікою, тому не виключено, що його позиція може (і напевно, буде) еволюціонувати.

Павло Вернівський, експерт Інституту суспільних досліджень, зазначає, що насправді відмінностей у економічних поглядах Порошенка та Зеленського, як не дивно, майже немає: "Якщо дивитись у розрізі оцінки програм обох кандидатів, то я не бачу між ними суттєвої різниці. З огляду на те, що в команді Зеленського зараз працює екс-міністр економіки Айварас Абромавичус і екс-міністр фінансів Олександр Данилюк, я очікую, що вони скоріш за все продовжать заданий Петром Порошенком вектор розвитку на шляху для подальшої лібералізації економіки країни".

Щодо реальної зміни інвестиційного клімату, то, на думку експерта, підстав для оптимістичних очікувань у випадку перемоги будь-кого з кандидатів небагато. Красномовним прикладом Павло Вернівський називає кейс із компанією "Шкода", яка розглядала варіант будівництва заводу в Україні, але у кінцевому підсумку відмовилась від цієї ідеї. "”Шкода” висунула ряд чітких вимог. Ці вимоги не є чимось надзвичайним, але вони не входять у список економічних реформ ні Порошенка, ні Зеленського. Навіть незважаючи на те, що ці інструменти, такі як кредитування експорту, індустріальні парки, показали свою ефективність у наших сусідів, у нас вони не стоять навіть на порядку денному".

Відтак, Україна навряд чи зможе конкурувати з країнами, в яких уже створений позитивний інвестиційний клімат, і у яких держава пропонує інвесторам додаткові фінансові стимули. "Я очікую, що ми й далі будемо покращувати позиції в рейтингу Doing Business, але це не позначиться на реальних інвестиціях", — запевняє експерт.

Щодо економічного росту, то сподіватись на його стрімке пришвидшення за таких умов фахівець також не радить. "Україна поступово перетворюється на аграрно-сировинну державу і стає все більш залежною від світової кон’юнктури на сировинних ринках, а також від високої частки держборгу у ВВП. Як тільки ціни на сировину впадуть, борг фактично перетворить нас у банкрота. На жаль, це системні проблеми, вирішення яких немає ні у Зеленського, ні у Порошенка", — констатує Павло Вернівський.

У свою чергу директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський стверджує, що відмінність між кандидатами у економічних поглядах все ж існує. На думку експерта, Петро Порошенко більше тяжіє до консервативного напрямку, зокрема, «політики значної участі держави в економічних процесах». Володимир Зеленський же навпаки — більше ліберал. Тому за президентства останнього варто очікувати зменшення участі держави в економічних процесах, проведення податкової амністії і зменшення впливу правоохоронних органів на економіку. "Однак спосіб імплементації даних рішень [у Володимира Зеленського] не є чітким", — констатує експерт.

Що стосується інвестицій, то, на думку Іллі Несходовського, у випадку перемоги Петра Порошенка інвестиційна привабливість України не зазнає суттєвих змін. "Співпраця з МВФ та міжнародними організаціями продовжиться, НБУ продовжить свою політику поступової лібералізації. Можливо, будуть зроблені висновки і прискориться реформа ДФС (зокрема, розділення на Державну податкову та Державну митну служби), а також послабиться тиск з боку правоохоронних органів".

Якщо ж переможе Володимир Зеленський, то українську економіку,  вважає експерт, чекає певна невизначеність, що може привести як до суттєвого покращення інвестиційного клімату, так і до його погіршення, якщо будуть прийматися популістські рішення. "На макрорівні співпраця з МВФ та міжнародними донорами не буде припинена, проте надання допомоги може буде поставлене на паузу до моменту чіткого розуміння політики, яку буде проводити новий президент", — запевняє Ілля Несходовський.

Експерт з інноваційної політики Олексій Жмеренецький вважає, що у разі перемоги Петра Порошенка основна увага буде приділятись досягненню макроекономічної стабільності. Зокрема, через такі фінансові інструменти, як таргетування інфляції на рівні 6-7% на рік, плаваючий курс гривні на рівні 30 грн за долар, розміщення ОВДП і залучення міжнародних кредитів для реструктуризації державного боргу.

Водночас, основні чинники низької інвестиційної привабливості України — корупція, нереформована судова система, монополізація ринку та олігархізація економіки — залишаться незмінними. Експерт певний, що "у результаті економічне зростання України застрягне на рівні 2-3% на рік, що за нинішнього, найнижчого у Європі рівня ВВП на душу населення, означає консервацію існуючої бідності на черговий президентський термін".

Володимир Зеленський же, на думку експерта, є "дикою картою" для бізнесу та інвесторів. Тому доводиться знову ж таки орієнтуватись на оточення Зе-кандидата: "Виходячи з присутності Айвараса Абромавичуса в команді Зеленського слід очікувати розпродажу державної власності, державних підприємств, землі, подальшого збільшення дерегуляції і зменшення ролі держави в економіці".

Утім, наявність фігури Ігоря Коломойського в оточенні Володимира Зеленського, на думку експерта, може означати дерегуляцію і лібералізацію не усіх галузей економіки, зважаючи на зону інтересів біглого олігарха. "Нафтогазова галузь, авіаперевезення, банківська сфера і Дніпровський регіон можуть залишитися під впливом Коломойського", — вважає Олексій Жмеренецький.

Якщо ж Зеленському вдасться досягти успіхів у подоланні корупції, утвердженні прав власності і демонополізації, що привабить додаткових інвесторів, то Україна, припускає експерт, цілком зможе вийти на 5% ВВП річних. "Інше питання: чи подібне послаблення ролі держави не стане перешкодою для реалізації більш амбітних і суб‘єктних стратегій на кшталт тих, що здійснили ”азійські тигри”? … У разі ж, якщо у Володимира Зеленського не буде намірів, команди, спроможності, або якщо вплив олігархів виявиться занадто сильним, Україну очікує чергова глибока криза", — підсумовує аналітик.

Тим часом міжнародне рейтингове агентство Moody`s, як повідомляє Інтерфакс-Україна, не прогнозує особливих змін у економічній чи фіскальній політиці України у разі обрання Президентом Володимира Зеленського. Агентство робить такий висновок виходячи із ключової ролі парламенту, а не Президента, у призначенні економічних постів в уряді.

Крім того, у Moody`s переконані, що під керівництвом Зеленського співпраця з Міжнародним валютним фондом продовжиться, враховуючи обмеженість українського уряду у ліквідності та мінімальному доступі до ринку капіталу. На думку агентства, вказані умови дають українській владі "потужний стимул дотримуватися інших ключових умов чинної в Україні програми stand by з МВФ".

Водночас Світовий банк на початку квітня погіршив свій прогноз щодо зростання ВВП України у 2019 році до 2,7% із 2,9%. Таку ж цифру називає і Міжнародний валютний фонд у своєму оновленому прогнозі. Натомість, за прогнозами Національного банку України ріст ВВП у 2019 році має скласти 2,5%, а за прогнозами Міністерства економічного розвитку і торгівлі — 3%. Подібні цифри наводить і голова Ради НБУ Богдан Данилишин: "За моїми експертними оцінками, зростання ВВП буде становити 2.7-3%, індекс споживчих цін буде знаходитись в межах однозначного показника".

Не варто забувати і те, що 2019 рік для України є роком значних виплат за державним боргом. Загальні виплати за рік мають скласти близько 459,6 млрд грн, більша частина яких припадає на травень та вересень. Відтак, перші кроки нового Президента в економічній політиці, вочевидь, стануть об’єктом пильної уваги фінансових ринків та інвесторів. Що, безумовно, матиме вплив як на можливості залучення Україною нових фінансових ресурсів, так і на макроекономічну стабільність в цілому.

Дополнительная информация

  • Автор: Роман Скляров
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 555 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

f6d2bb025b0005c13233679a32583a0d XL

Придбати 1 номер

X
« April 2019 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.