Вівторок, 26 березня 2019 13:50

Нагодувати азійських тигрів

Продовж останніх п’яти років Україна торує складний шлях диверсифікації своєї зовнішньої торгівлі. Росія вже не імпортує більшість українських товарних позицій, тож з огляду на це Україна націлилася на Європу та Азію. Але якщо європейський ринок характеризується захмарним рівнем конкуренції й високими вимогами до якості продукції, то ринки Азії є ліберальнішими до нових гравців, а тому видаються перспективнішими.

 

Одним з найбільших споживачів українських товарів на Сході є Індія. Ця країна купує українські олію, меблі, овочі, чорні метали, полімери, товари машинобудування. За січень — жовтень 2018 р. експорт товарів з України до Індії склав $1,8 млрд.

Приціл на Індію

За 10 місяців минулого року 82,2% українського експорту до Індії забезпечили жири та олії тваринного та рослинного походження, поставки яких оцінюються в $1,5 млрд, що на 13,3% більше, ніж за аналогічний період 2017 р. Чорних металів було експортовано на $813 млн, або майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2017 р. Загалом частка експорту чорних металів до Індії складає 4,5%. Українських овочів було продано на $31 млн, продукції машинобудування — на $62 млн. Хороші результати показали українські експортери деревини та виробів з неї, які отримали від продажу своєї продукції до Індії $16,2 млн, що в цілому на 578,4% більше, ніж за січень — жовтень 2017 р. Найзначнішим збільшенням експорту до Індії відзначилися українські виробники пластмас та полімерних матеріалів: їхній сукупний прибуток від торгівлі з цією країною склав $75 млн, що аж на 786,2% більше, ніж 2017 р.

З огляду на такі показники Індія стала одним з головних напрямків в Експортній стратегії України на 2017-2021 рр. Також ця держава займає 7-ме місце серед найбільших економік світу та 3-тє місце за рівнем абсолютного зростання.

Шовковим шляхом

Схожі види товарів Україна експортує до Китайської Народної Республіки. Впродовж січня — жовтня 2018 р. до Піднебесної було експортовано продукції на $1,64 млрд. Найбільшу частку експорту склали руди, шлаки та зола — 31,3%, або $515,5 млн, але цей показник на 18,1% менший, ніж у січні — жовтні 2017 р. Спад також спостерігався в експорті жирів та олій — на 29,2%. В цілому виробники цього виду продукції отримали від торгівлі з Китаєм $308,8 млн, що склало 18,8% у структурі загального експорту до КНР. Експорт зернових культур зріс на 29,5% і склав $431,2 млн. Збільшилися також поставки деревини та виробів з неї — на 153,3% ($67,8 млн), молочної продукції, яєць та меду — на 38,8% ($14,3 млн), а також, як і у випадку з Індією, у січні — жовтні минулого року в рази зріс експорт пластмас та полімерних матеріалів — на 581% (до $12,9 млн).

Цей період відзначився зростанням обсягів експорту до Індонезії, до того ж по всіх основних товарних позиціях. Сукупний експорт до цієї країни склав $415,6 млн, що на 39,5% більше, ніж 2017 р. Найбільше було експортовано зернових культур — на $350,2 млн (порівняно з показником минулого року зростання склало 36,5%). На 11,5% зріс експорт борошна, що сягнув $7,4 млн. Чорних металів було продано на $45,5 млн, по цій позиції експорт збільшився на 51,8%.

Годуючи більшість

Свою продукцію до Китаю поставляють такі компанії, як ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, ПАТ “Північний ГЗК”, ПАТ “Інгулецький ГЗК”, ПАТ “Центральний ГЗК”, ВАТ “Полтавський ГЗК”, Державна продовольча зернова корпорація України, Український аграрний холдинг, агропромхолдинг “Астарта-Київ”, компанія UkrLandFarming, Glencore Grain Ukraine, “Кернел”, “Нібулон”, корпорація Cargill Ukraine, промислова група ViOil, компанія T.B.Fruit, ТОВ “Шабо”, корпорація Roshen, ПАТ “Рудь”, ВАТ “Ласунка”, компанія UGears та інші підприємства. Цей перелік далеко не вичерпний.

Найперспективнішими для просування на китайський ринок залишаються товари традиційного українського експорту, насамперед сільськогосподарської продукції (зокрема, зерна та м’ясо-молочної продукції), а також продукції переробки. Бажаним було б започаткування спільних проектів з виробництва та постачання до КНР високотехнологічної продукції українських виробників (авіа- та суднобудівної промисловості, співробітництво у сфері освоєння космосу). Спільні з Китаєм проекти зі створення на території України за китайські інвестиції виробництв харчової продукції з подальшим її експортом у КНР теж можуть принести значні прибутки обом державам. Окрім цього перспективним є постачання до КНР продукції культурного спрямування, тобто фільмів та предметів декоративно-прикладного мистецтва, що позитивно сприймається китайським суспільством. За багатьма ознаками найперспективнішою для експорту в Азію поточного року є харчова та аграрна продукція.

За прогнозами ООН щодо обсягів зростання населення світу до 2025 р., щорічний приріст становитиме 80 млн людей, яких потрібно буде годувати. Тобто щороку на планеті з’являється ще одна Туреччина, і це створює велику перспективу для українських експортерів, яку в жодному разі не можна втрачати.

В ЄС чисельність населення зменшується, а в Азії та Африці — стрімко зростає. Саме Африка, Центральна та Південно-Східна Азія забезпечують практично весь демографічний приріст населення планети. Завдяки цим регіонам протягом найближчих шести років на Землі з’являться 738 млн нових мешканців. Що стосується саме Азії, то населення Індії протягом 10 років зросте на 150 млн осіб, а Китаю й Пакистану — на 38 млн в кожній з країн. А чим більше населення в регіоні, тим менше можливостей забезпечити себе продуктами харчування місцевого виробництва і тим більше зростає імпорт продовольства.

Країни, що розвиваються, завжди потребують багато харчів. Цьому сприяють не лише збільшення населення, а й процеси урбанізації. Багато людей полишають села та влаштовуються у містах, стаючи не виробниками харчової продукції, а її активними споживачами. Проте важливими є не лише демографія чи урбанізація, а й рівень достатку регіону. Саме тому Азія є перспективнішим напрямком експорту, ніж Африка. Як жартують у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, “вийди на азійський ринок — і можеш більше ні про що не думати”.

За даними міністерства, за січень — вересень минулого року 1-ше місце в експорті української аграрної та харчової продукції посіли країни Азії з часткою 43,5%, 2-ге місце — за країнами ЄС, чия частка складає 31,8%, країни Африки мають лише 13%.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Європа залишається найбільшим світовим імпортером продовольчої продукції, але збільшення обсягів імпорту там не спостерігається. Натомість Азія за темпами зростання імпорту, наприклад, плодоовочевої продукції вже обігнала США. Середньостатистичний показник збільшення азійського імпорту овочів і фруктів становить 11,4% на рік, тобто $3,8 млрд щороку.

Перспективний регіон

Про перспективність азійських ринків свідчать багато фактів. Лише один імпортер в Індонезії купує більше яблук, ніж Україна експортує за цілий рік. Роздрібні ціни в магазинах ЄС на ягоди та фрукти в 5 разів вищі, ніж у нас, а в заможних азійських країнах — в 20-30 разів.

До того ж у грудні КНР після 12 років дії зняла заборону на імпорт українських птахопродуктів через пташиний грип. Фактично це є великою можливістю для українських виробників, яка може принести колосальні прибутки. Зростання середнього класу в Китаї, Індії та Індонезії підвищує популярність здорового харчування та органічних продуктів в цих країнах. Задоволення цих потреб також є одним з головних завдань українських виробників.

Україна дуже добре розуміє важливість азійського ринку. Тому 5-10 листопада 2018 р. у Шанхаї в рамках наймасштабнішої виставки імпортних товарів і послуг China International Import Expo Торгово-промислова палата України представила комерційні стенди українських компаній загальною площею 288 кв.м. Там були не лише аграрні та харчові товари, а й новітні розробки в галузі приладобудування, а також інформація про туристичні послуги. Загалом ТПП забезпечила участь 55 українських компаній. Свої товари представили підприємства “Атомкомплект”, “Станкін”, “Мікрол”, “Київприлад”, “Елміз”, “Імпульс”, “Енергія води”, “Семпал”, “Кернел”, “ТерраФуд”, “Ічня” та багато інших, спектр продукції яких варіюється від медичного обладнання до комплектуючих для атомних електростанцій та космічної галузі, від сучасних рішень у сфері аграрного виробництва до готових харчових товарів.

Однак на ринках Азії існують суттєві перепони, які українським виробникам треба долати. Найголовніша з них — складна логістика. З України зазвичай немає навіть пасажирських прямих маршрутів до азійських країн, не кажучи вже про вантажні. Тому, наприклад, виробникам плодоовочевої продукції слід враховувати, що їхні товари мають довго зберігати свою якість, адже лише транспортування вантажу може зайняти 40-50 діб.

Виробникам необхідно активно займатися, зокрема, й первинною переробкою. Коли ми говоримо про продукцію садівництва, ягоди, фрукти або горіхи, які Україна активно експортує до країн Азії, треба працювати над збільшенням обсягів експорту продуктів первинної переробки: заморозки, сушки тощо. Таким чином збільшуючи вартість товарів і розмір отриманих прибутків.

Крім того, надзвичайно важливою є фізична присутність представника української компанії в тій чи іншій азійській країні. З азійськими клієнтами дуже важко домовлятися, слід знати специфіку ринку та особливі вподобання населення. Такі знання здобуваються лише в процесі роботи в країнах збуту товарів. Також українські виробники повинні взаємодіяти та мати спільну стратегію виходу на східні ринки. Про нашу країну там знають небагато, тому треба частіше проводити виставки, презентації та акції з популяризації українських товарів.

Посольство попереджає

Посольство України в Китаї та Монголії надало БІЗНЕСу свою експертну оцінку складнощів, з якими стикаються українські експортери на ринках цих двох країн. Серед проблем посольство називає високий рівень конкуренції на китайському споживчому ринку і, як наслідок, присутність значної кількості потужних мультинаціональних корпорацій, з якими доводиться конкурувати українському виробнику.

Структура ринку КНР вирізняється відмінними від притаманних західним ринкам настроями, вподобаннями, смаками і, зрештою, потребами споживачів, що, у свою чергу, вимагає проведення додаткових маркетингових досліджень. Крім цього в Китаї існують свої державні стандарти якості продукції, відмінні від стандартів ЄС та України, тому продукт, котрий потрапляє на ринок Піднебесної, має пройти відповідну сертифікацію. До того ж етикетки-маркування продуктів харчування також повинні проходити сертифікацію. Процес сертифікації непростий, тривалий у часі, залежить від типу товару, однак загалом може складатися з таких основних етапів: подача заявки, тестування продукції, інспекція виробничих потужностей, оцінка результатів тестування та видача сертифікату.

Також, для більшості продовольчих товарів необхідна наявність протоколів (дозволів) на ввезення їх у Китай. Однак наразі не по всіх групах товарів, які Україна готова експортувати, є дозволи на постачання. Поки такі дозволи є на кукурудзу, ячмінь, сою, олію, морозиво тощо. Посольство спільно з Держпродспоживслужбою України працює над цим питанням. Зокрема, протягом останніх років отримано дозволи на постачання до КНР бурякового жому, соняшникового шроту, яловичини, збільшено до 28 перелік підприємств, які мають право постачати молочну продукцію, завершено всі формальні процедури для постачання української курятини та черешні тощо. Наразі ведеться активна робота з отримання дозволів на експорт до КНР української яєчної продукції, борошна, меду, пшениці, сорго, садівницької продукції (яблук, лохини тощо). Ведеться робота з розширення переліку підприємств для постачання шроту, молочної продукції тощо. Проблема в тому, що ця процедура є досить бюрократичною і українському виробнику бажано здійснювати її заздалегідь.

Окрім цього, посольство зауважило, що при виході на китайський ринок українським компаніям необхідно мати налагоджені контакти з китайськими експортно-імпортними компаніями. Це пов’язано з тим, що більшість компаній Китаю працюють не напряму з виробником продукції, а виключно через експортну-імпортну компанію-посередника, яка може взяти на себе всі ризики, пов'язані з доставкою, розмитненням, дистрибуцією продукції тощо. Наприклад, нещодавно українська компанія - виробник морозива під час участі у спеціалізованій виставці знайшла кілька потенційних покупців своєї продукції, але не змогла укласти угоди про співпрацю, оскільки партнери були готові здійснювати закупки виключно через експортно-імпортні компанії.

Було зазначено, що низка іноземних компаній в Китаї часто стикаються з порушенням прав інтелектуальної власності. Торгові марки продукції, що продається на китайському ринку, згідно з національним законодавством Китаю мають бути зареєстровані відповідним чином в державних органах КНР. Однак є низка нечесних осіб, так званих “піратів”, які тільки-но дізнаються про задуми іноземних компаній вийти на китайський ринок, одразу ж подають документи на реєстрацію ї торгових марок у китайських держорганах.

Згідно з китайським законодавством, право отримання реєстрації торгової марки надається на принципах першості подання заявки, тому шанси виграти таку справу в суді майже відсутні. Для уникнення такої ситуації іноземній компанії потрібно на випередження, ще до публічного оголошення своїх намірів про вихід на китайський ринок, подати заявку на реєстрацію торгової марки в КНР або зареєструвати її у Всесвітній організації інтелектуальної власності з поширенням на Китай. Був випадок, коли один великий український виробник продукції харчування проводив у себе на виробництві переговори з китайською потенційною компанією-партнером щодо укладання контракту на поставку своєї продукції у Китай, а вже за місяць китайська компанія подала в КНР документи на реєстрацію української торгової марки на себе. Українську компанію в тій ситуації виручила лише наявність реєстрації торгової марки у Всесвітній організації інтелектуальної власності з поширенням її дії на Китай.

Що стосується торгівлі з Монголією, то, за наявною інформацією, наразі між Україною та Монголією відсутні бар’єри, які перешкоджали б розвитку торгових відносин, зокрема, таких, що стосуються питань українського експорту. Торгові операції з Монголією здійснюються відповідно до загальноприйнятих міжнародних правил. Водночас низька активність українських експортерів у цій країні, на думку посольства, може бути пов’язана з незначною ємністю монгольського ринку (населення країни складає близько 3 млн людей), значною відстанню між країнами, відсутністю морського сполучення, а також діючими обмеженнями при транспортуванні українських товарів територією РФ. Крім того, свої потреби в імпорті товарів, які належать до традиційного українського експорту, Монголія забезпечує переважно за рахунок своїх найближчих сусідів (КНР та РФ).

За спостереженнями дипломатів, принциповою проблемою українських експортерів є певна пасивність в освоєнні китайських ринків, слабко розвинена бізнес-культура, відсутність ґрунтовних маркетингових досліджень перед пошуком партнера у Китаї, погане знання законів, регулятивних та нормативних актів КНР, згідно з якими здійснюється імпорт товарів у цю країну.

Більшість вітчизняних підприємців не здійснюють підготовчу роботу з українськими відповідальними установами та відомствами. Як приклад можливо навести надходження до посольства значної кількості звернень щодо просування на китайський ринок української сільгосппродукції, на яку поки відсутні дозволи на постачання до КНР, хоча при зверненні до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів її співробітники могли б надати вичерпні консультації щодо необхідних дій, зокрема, щодо наявності дозволу, допомоги у оформленні необхідної документації тощо.

Крім того, у Китаї щорічно проходять сотні виставково-ярмаркових заходів різнопланової спрямованості, з них десятки міжнародних, визнаних у всьому світі. Однак, на відміну від країн Східної Європи та навіть Білорусі, Грузії чи Молдови, лише незначна кількість вітчизняних компаній беруть участь у виставках товарів і послуг, що проводяться в Китаї, а це, в свою чергу, не сприяє активному розвитку ділових контактів.

Андрій Зінченко

 

Дополнительная информация

  • Платний матеріал: 0
Прочитано 569 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

f6d2bb025b0005c13233679a32583a0d XL

Придбати 1 номер

X
« April 2019 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.