Вівторок, 29 січня 2019 12:58

Експорт товарів з України до Європейського Союзу за останні 10 років подвоївся

БІЗНЕС з’ясував результати торгівлі України з Європою в 2018 р. Експорт товарів до Європейського Союзу за останні 10 років фактично подвоївся

Торгівля з країнами Європи — це приклад швидких та докорінних змін. Які виснов­ки з цього можна зробити?

10 років тому і зараз

Наступного після фінансової кризи 2009 р. Україна поставила до ЄС товарів приблизно на $10,3 млрд, що складало трохи більше чверті загального експорту (25,9%). З країнами СНД торгували жвавіше: до них Україна поставила товарів на $13,5 млрд (33,9%). Остання цифра зростала в деякі роки до 50% з гаком, але все змінив 2014 р. Анексія Криму і початок бойових дій у Донбасі призвели до різкого зменшення обсягу торгівлі з країнами СНД.

Далі було підписання Угоди про асоціацію з ЄС, завдяки якій частину обмежень у торгівлі між Україною та Євросоюзом було усунуто. І хоча зараз ми спостерігаємо певне зростання товарообігу з СНД через імпорт паливно-мастильних матеріалів, ситуація змінилась докорінно: до ЄС спрямовується понад 42% українського експорту, а з ЄС Україна отримує понад 43% загального імпорту. Після підписання Угоди про асоціацію Європейський Союз вже декілька років поспіль є для України партнером #1.

zx1

Україна збільшила експорт товарів до Євросоюзу на 15% — до $20,153 млрд. Імпорт товарів з ЄС теж збільшився — на 10%. Загалом з 28 країн Європи до Украї­ни було ввезено товарів на $24,294 млрд. Отже, в обміні товарами з ЄС 2018 р. Украї­на має від’ємне сальдо у $4,140 млрд. Проте це на 10% менше за показник 2017 р.: тоді різниця між експортом та імпортом становила $4,6 млрд не на користь України.

Труднощі перекладу

Перш ніж перейти до детальніших даних, дамо невелику ремарку. При роботі з цифрами складно було не помітити різний рівень наповненості статистики від різних відомств. Так, повну інформацію за минулий рік після новорічних свят змогли оприлюднити в Державній фіскальній службі України. Натомість Державна служба статистики станом на 21.01.19 р. мала інформацію по товарній структурі зовнішньої торгівлі за січень — листопад 2018 р., а щодо послуг — лише за січень — вересень.

zx2Тому неможливо порівнювати, наприклад, вагомість тієї ж торгівлі товарами чи послугами в єдиному часовому вимірі або робити точні висновки щодо ваги тієї чи іншої продуктової групи.

Найголовніше в наведених нижче даних — тенденції та пропорції. Отже, спочатку поговоримо скупою мовою цифр, а потім визначимо, які рішення можна приймати виходячи з цих даних.

Куди і скільки

Найбільше товарів торік українські підприємства експортували до Польщі — 6,88%. Наступними за вагомістю пунктами призначення стали Італія (5,55%) та Німеччина (4,67%). Також до п’ятірки найбільших покупців українських товарів увійшли Угорщина та Нідерланди. На Топ-5 країн припадає майже 24% загального експорту з України до ЄС, на Топ-10 — 34%.

Доволі прикро, що Україна порівняно мало експортує до Великобританії (1,23%), Франції (1,14%) та скандинавських країн. Жодна з цих держав не увійшла до десятки найпопулярніших напрямків, хоча це платоспроможні ринки. Частково ситуацію можна пояснити логістичними витратами, проте відносно близька до нас Австрія теж має невелику вагу в структурі українського експорту (1,17%). Тому пояснити це можна лише якістю товарів, яка не відповідає потребам цих ринків.

Якщо подивитись на Топ-10 товарної складової українського експорту до ЄС, можна помітити, що основну вагу має сировинний компонент — зернові культури, чорні метали та руди. Наприклад, найбільшою групою товарів, які було експортовано до однієї країни, стали чорні метали. Так, до Італії їх було продано більш ніж на $1,2 млрд.

Проте є цікава тенденція у торгівлі з Угорщиною, Німеччиною та Польщею, куди Україна продає пристойні обсяги електричних машин, що входять до групи 85 УКТ ЗЕД (“Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя”).

Збалансувати імпорт

Беззаперечним лідером серед країн ЄС, які постачають товари до України, є Німеччина. Завдяки продажу газу і нафтопродуктів, товарів для ядерної енергетики, автомобілів, фармацевтичної та хімічної продукції ця країна забезпечує 8,85% експорту з країн ЄС до України. Загалом торік Німеччина поставила до України товарів більш ніж на $5 млрд.

Наступними за потужністю експортерами є Польща (6,37%) та Словаччина (4,42%).

На відміну від напрямків українського імпорту, Франція та Великобританія потрап­ляють до Топ-10 експортерів до України завдяки автомобілям, фармацевтичній та нафтогазовій продукції.

Домінуючі позиції Німеччини помітні при аналізі “топових” груп імпортованих товарів — їй належать шість з 10 позицій у переліку. Треба усвідомлювати, наскільки важливими для нас є імпорт газу, нафтопродуктів, автомобілів та фармацевтичної продукції.

Товари-годівники та не зовсім

Цікаво подивитись на рейтинги груп товарів, які створюють позитивне сальдо української торгівлі з країнами Євросоюзу, та їхніх антиподів. Звичайно, деякі товарні позиції є цілком передбачуваними. Проте деякі можна розглядати як потенціал для майбутнього зростання.

Взагалі, з 96 груп товарів, які беруть участь у зовнішньоторгових операціях України та країн Євросоюзу, 35 дають позитивне сальдо, а 61 група — негативне. Так виглядає Топ-10 по кожній групі.

zx31Особливу увагу привертає той факт, що серед товарів, які приносять гроші українським підприємствам, є меблі та текстильний одяг. Це великий успіх малого та середнього бізнесу. На жаль, поки немає статистики зовнішньоекономічної діяльності залежно від розміру підприємства, але припускаємо, що частка МСБ в експорті знач­но збільшилася за останні три роки.

За даними Держстату, від’ємним наше сальдо торгівлі з Євросоюзом роблять газ, нафта, нафтопродукти, автомобілі та фармацевтична продукція. Варто зазначити, що якби Україна не імпортувала з ЄС лікарські засоби та газ, це б миттєво перетворило наш баланс торгівлі з ЄС на позитивний. Але є об’єктивна ситуація, яку здатна змінити виключно нова державна політика.

Особливий нейтралітет

Є низка європейських країн, які не входять до Європейського Союзу. Це — Сербія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Албанія, Ісландія, Норвегія. В цілому, їхня частка в зовнішній торгівлі України незначна. Проте існує один великий виняток — Швейцарія.

Швейцарія відома не лише своїм нейтралітетом, армійськими ножами, годинниками та шоколадом, але й потужною банківською системою світового значення. Саме тут полюбляють відкривати рахунки та компанії заможні люди світу. Українські олігархи не виключення, тому одразу виникає бажання знайти “зраду” в достатньо великій вазі Швейцарії в торгівлі України з Європою в цілому.

За даними Держстату, впродовж січня — листопада минулого року Україна експортувала до Швейцарії товарів більш ніж на $86 млн, натомість імпортувала звідти на $1,54 млрд. Відповідно, від’ємне сальдо торгівлі України з однією маленькою державою складає $1,45 млрд.

Проте не в олігархах справа: з початком постачання газу з Європи для заміщення російського імпорту на український енергоринок вийшли одразу декілька великих швейцарських трейдерів, а саме AOT Energy, DufEnergy та MET Holding AG. Дані Держстату свідчать, що лише в січні — жовтні 2018 р. зі Швейцарії було імпортовано мінерального палива, нафти і продуктів її перегонки на $0,96 млрд. Крім того, Україна купує багато швейцарської фармацевтичної продукції.

Рятівні послуги

За оцінками економістів, сектор послуг створює майже 60% ВВП України. Проте в українській статистиці йому чомусь приділяють значно менше уваги, ніж товарам. Це можна пояснити лише тим, що саме в товарній групі концентрується наш критичний імпорт — газ та продукти нафтопереробки. Також можна говорити про радянську спадщину, адже в ті часи основний фокус був саме на промисловому виробництві та видобутку сировини.

Але послуги варті уваги, адже, на відміну від товарів, зовнішня торгівля послугами приносить Україні позитивне сальдо. Лише за січень — вересень 2018 р. торгівля послугами принесла українським постачальникам “позитиву” $4,6 млрд. Даних за весь рік, на жаль, немає, тому важко оцінити, наскільки послуги збалансували “мінусове” сальдо торгівлі товарами, але можна припустити, що наполовину.

Варто звернути увагу на достатньо великий обсяг експорту послуг до Великобританії та Німеччини. Також спочатку можна здивуватись великому негативному сальдо торгівлі з Ірландією. Але слід зазначити, що саме там знаходяться європейські офіси провідних IT-компаній світу. Відповідно, придбання послуг у світових технологічних гігантів, наприклад реклами в соцмережах чи пошукових сервісах, йде через Ірландію.

На жаль, немає точної статистики щодо видів послуг, які надає Україна окремим країнам ЄС. Проте є дані щодо ваги різних категорій в загальній торгівлі. Найбільший прибуток дають транспортні послуги, в тому числі трубопровідний транспорт, послуги при переробці товарів з метою їх реалізації за кордон, телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги. Від’ємне сальдо приносять послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, використанням інтелектуальної власності, та туризм.

Куди далі

Може виникнути питання: що робити з цим стосом даних? Відповідь може бути різною. Для бізнесу це можливість подивитись ретельніше на країни ЄС, з якими ще не ведеться активна торгівля. Перелік найбільш “прибуткових” груп товарів дає уявлення про те, що потрібно посилювати насамперед. Ще раз звертаємо увагу на успіх в Європі українського одягу та меблів. Так, тут ще не той порядок цифр, як у чорних металах. Але якщо українці змогли експортувати до Франції, яку вважають еталоном моди, одягу на $31 млн, то це великий успіх, який потрібно розвивати.

Не менш важливим є аналіз даних торгівлі з ЄС з точки зору політичних рішень. Україна страждає як від сировинного експорту, так і від сировинного імпорту. Надмірна залежність від них створює додаткові загрози у випадку ймовірної рецесії в Євросоюзі та підвищення цін на енергоносії. Обговорювати треба передовсім не тариф на газ, а можливості України відмовитись від його імпорту взагалі завдяки енергозбереженню та підвищенню енергоефективності.

Також очевидною є необхідність стимулювання переводу низки виробництв до України. Має бути чіткий план: наприклад, як стимулювати розвиток виробництва європейських фармацевтичних продуктів в Україні, як привести до України одного-двох великих європейських автовиробників. Інакше імпорт лише зростатиме, тиснутиме на національну валюту та сповільнюватиме подальший економічний розвиток.

template 02

Дополнительная информация

  • Автор: Андрій Морозовський
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 755 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.