1920х310n1

Понеділок, 28 травня 2018 21:50

Азербайджанський прорив

28 травня виповнюється 100 років із дня проголошення незалежності Азербайджану. Він став першою світською демократичною республікою у мусульманському світі й досі відіграє важливу роль в регіоні. Чим живе Азербайджан зараз, як розвивається його економіка і чи маємо ми достатньо спільних інтересів?

Далеко не кожен українець бував в Азербайджані та може щось розповісти про цю країну, хоча ще 30 років тому Україна та Азербайджан були частиною СРСР. Мало хто знає, що назва країни походить від середньоперського Āturpātakān (“Країна вогнів)”. Проте кожен, хто хоча б раз дивився “Діамантову руку” Леоніда Гайдая, може сказати, що краєм ока бачив Баку — адже саме в столиці знімали сцени, які імітували “екзотичну закордонну країну”. В кадр потрапила незвична та цікава старовинна архітектура, тому можемо сміливо казати про багату історію краю, навіть не бувши там. Так і є, адже деякі міста Азербайджану — Баку, Нахічевань — старші за Київ

Схожості та розбіжності: політичний та людський вимір

 Після краху Російської Імперії Україна та Азербайджан одночасно виборювали свою незалежність. 100 років тому, 28 травня 1918 р., було проголошено створення Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР). АДР стала першою світською демократичною державою ісламського світу, а також першою мусульманською державою, в якій виборче право отримали жінки. Так само, як і Україну, Азербайджан було включено до нової, радянської імперії силою, і другий шанс на незалежний розвиток країни отримали 1991 р.

 Щоправда, Азербайджан значно раніше зіткнувся з “гібридною війною”. Наприкінці 1980-х років виник збройний вірменськоазербайджанський конфлікт щодо приналежності регіону Нагірного Карабаху, де значну частину населення складали вірмени. Війна призвела до втрати Азербайджаном контролю над територією не лише Нагірного Карабаху, але й прилеглих районів на кордоні з Вірменією. Це дуже схоже на ситуацію в окремих районах Донецької та Луганської областей України. Формально з 1994 р. діє угода про припинення вогню і конфлікт “заморожено”, проте час від часу він нагадує про себе: востаннє масштабні бойові дії відбувались 2016 р. Отже, Азербайджан розвивається на тлі відстоювання територіальної цілісності. Крім того, регіон знаходиться під постійним тиском збройних сил Росії. Наприклад, російська доктрина передбачає підтримку постійної військової переваги Каспійської флотилії над флотами інших держав, включно з Іраном, що створює додаткову напругу. Все це знайомо українцям.

За територією Азербайджан майже в 7 разів менший за Україну, проте за чисельністю населення — лише в 4 рази. Зараз в країні мешкають майже 10 млн людей. Фундаментальна відмінність в тому, що населення Азербайджану зростає — народжуваність фактично вдвічі перевищує смертність. За індексом людського розвитку від Програми розвитку ООН Азербайджан (78-ме місце 2016 р.) незначно випереджає Україну (84-те місце).

 Економічна унікальність завдяки географії

Два ключові фактори сприяють розвитку Азербайджану як регіональної сили. Це наявність значних покладів нафти й газу в Каспійському морі та стратегічне розташування на важливих торгових маршрутах. Варто зазначити, що керівництво країни впродовж тривалого часу реалізує стратегію використання цих факторів як конкурентної переваги Азербайджану. Це призвело до того, що зараз Баку отримує вигоду від проектів в нафтогазовій галузі, розпочатих 10-20 років тому. В цей і найближчі роки почнуть працювати надважливі інфраструктурні проекти.

Історія успіху почалась 1994 р., коли 13 великих нафтогазових компаній з вісьмох країн, серед яких такі гіганти, як BP, Statoil, Exxon, Turkish Petroleum, SOCAR тощо, підписали угоду про спільні інвестиції в глибоководні нафтові родовища “Азері — Чираг — Гюнешлі”. Сумарно від моменту її підписання Азербайджан отримав $33 млрд інвестицій. Ба більше, від реалізації проекту країна отримала $125 млрд прибутку

Історія успіху почалась 1994 р., коли 13 великих нафтогазових компаній з вісьмох країн, серед яких такі гіганти, як BP, Statoil, Exxon, Turkish Petroleum, SOCAR та інші, підписали угоду про спільні інвестиції в глибоководні нафтові родовища “Азері — Чираг — Гюнешлі”. З огляду на масштаб учасників, обсяг інвестицій та розвідані запаси нафти (730 млн т) угоду назвали “Контрактом століття”. Така визначна подія стала наріжним каменем формування репутації Азербайджану в світі. Найцікавіше, що згідно з угодою азербайджанська сторона отримує 80% загального чистого прибутку, а решта інвесторів — 20%. Сумарно від моменту її підписання Азербайджан отримав $33 млрд інвестицій. Ба більше, від реалізації проекту країна отримала $125 млрд прибутку. До речі, нещодавно дію угоди продовжили до 2050 р.

У рамках стратегії розширення ринків збуту нафти й газу Азербайджан бере активну участь у регіональних інфраструктурних проектах спільно з Грузією та Туреччиною. Наприклад, 2007 р. було збудовано газогін Баку — Тбілісі — Ерзурум (також відомий як Баку — Тбілісі — Джейхан), а незабаром офіційно буде відкрито Трансанатолійський газогін (TANAP), яким азербайджанський газ потраплятиме до Європи.

Також Азербайджан небезпідставно бачить себе одним з транспортних хабів на шляху з Китаю до Європи та у зворотній бік. Торік було урочисто відкрито залізницю Баку — Тбілісі — Карс (BTK). Це спільний проект Азербайджану, Грузії та Туреччини, який зв’яже кавказькі країни з Європою, оскільки Туреччина вже запустила підземний залізничний тунель “Мармарай” під Босфором. Таким чином, китайські товари можуть постачатись поромом з казахського порту Актау чи туркменського Туркменбаші до Баку, а далі залізницею BTK до Європи. До речі, Азербайджан стимулює використання інфраструктури в напрямку Китаю: для іноземних перевізників, які користуються азербайджанськими портами для перевезення вантажів до Актау та Туркменбаші, запроваджено майже 40%-кову знижку на транзитні видатки.

Додатково Азербайджан веде будівельні роботи в рамках амбіційного проекту транспортного коридору “Північ — Південь”. Маршрут створюється для пришвидшення логістики вантажів з Північної Європи до країн Перської затоки, а також до Індії, Пакистану та Китаю. До речі, цим проектом може скористатись і Україна.

Варто зазначити, що Азербайджан не обмежується енергетикою та інфраструктурою: природні багатства та історичні пам’ятки дозволяють приваблювати туристів. Важливим елементом у цьому є включення Баку до переліку міст проведення перегонів “Формула-1” з 2016 р. Крім того, розвивається IT-сфера. Хоча українці пишаються своїми стартапами, електронними аукціонами для державних закупівель та інноваційними банківськими рішеннями, Азербайджан теж досягає успіхів. Наприклад, американська One World Identity включила керівницю компанії B.EST Solutions до Топ-100 найвпливовіших людей у галузі цифрової ідентифікації особи. Азербайджан також є країною, яка оподатковує доходи, отримані у криптовалютах, — фахівці галузі вважають це офіційним визнанням криптовалют в якості платіжного засобу.

Саме завдяки першим великим інвестиціям в нафтогазову галузь та інфраструктуру Азербайджан став одним з пострадянських лідерів за темпами економічного розвитку, показуючи двозначні відсотки приросту рік до року. В 2003-2008 рр. ВВП країни сумарно зріс на 160%! Декілька років поспіль Азербайджан мав профіцит державного бюджету. Все це дозволило витягти країну з бідності. Наприклад, 2015 р. лише 5,9% населення знаходились за межею бідності. Це менше, ніж в Україні (24%) та навіть у США (15% за даними 2010 р.).

Проте після кризи 2008 р. ситуація змінилась, а потім загострилась внаслідок фактично двократного зниження світових цін на нафту в 2014-2015 рр. Справа в тому, що на енергоносії припадає близько 90% експорту Азербайджану, тому значно нижча ціна нафти не могла не вплинути на економіку. Зрештою, 2015 р. ВВП зріс лише на 0,6%, а 2016 р. скоротився на 3,1%. Торік скорочення ВВП Азербайджану вповільнилось до –1%. Так, 2017 р. ВВП Азербайджану складав майже 40 млрд в перерахунку на долари США, тоді як ВВП на душу населення за купівельною спроможністю дорівнює $17,4 тис. (в Україні — $8,7 тис.). Президент країни Ільхам Алієв оголосив, що 2018 р. буде роком макроекономічної стабільності.

Прямі іноземні інвестиції в країну заслуговують на повагу — $14,6 млрд 2017 р. Хоча керівництво Азербайджану вважає такий обсяг недостатнім. Для порівняння: того ж року Україна залучила, за різними оцінками, $1,9-2,3 млрд, що співставно з показником Грузії ($1,8 млрд). Азербайджан бореться за власну інвестиційну привабливість у регіоні. І хоча нафтогазова індустрія зараз отримує інвестування, довготермінова стратегія країни передбачає зменшення залежності від нафти й газу та збільшення інвестиційної привабливості та виробництва в інших секторах економіки.

Одним з елементів стратегії залучення інвестицій є індустріальні та промислові парки. Інвестори, які стають резидентами таких парків, отримують семирічні “канікули” зі сплати податку на прибуток, земельного податку та податку на майно. Така політика є цікавою як для азербайджансько-українського партнерства, так і в якості прикладу для формування української інноваційної політики.

Азербайджану доводиться серйозно боротись за інвестора у “неенергетичні” сектори, оскільки серед його сусідів по регіону є дуже сильні конкуренти. Наприклад, в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку за 2018 р. Грузія посідає 9-те місце, Казахстан — 36-те, а Азербайджан — 57-ме (до речі, Україна на 76-му місці). Це турбує азербайджанське керівництво. Однією з проблем є те, що країна відмовляється від вступу до Світової організації з торгівлі. Це дозволило б привести митне та податкове законодавство у відповідність з міжнародними стандартами та взагалі дало б добрий сигнал інвесторам. Хоча якщо пригадати різницю в обсягах інвестицій в Україну, яка є членом СОТ, та Азербайджан, стає очевидно, що членство в СОТ не є вирішальним фактором.

Крім того, оглядачі в самому Азербайджані зазначають, що сусіди випереджають Баку завдяки сучаснішим законодавчій базі та судовому захисту. Особливо Казахстан, який прийняв законодавство, що краще захищає іноземного інвестора. Інвестор може навіть подавати позови в казахські суди англійською мовою. Тому зараз триває дискусія щодо необхідних заходів у судовій реформі. До речі, це теж дуже знайома та нагальна для України тема.

Досвід Азербайджану для України дуже показовий: стратегічне бачення місця країни в світовій економіці та політична воля стали основою для розвитку інфраструктурних проектів та залучення світових корпорацій на ринок. Одним з найсвіжіших прикладів є створення спільного підприємства між SOCAR та IBM — Caspian Innovation Center LLC. Нова компанія допомагатиме цифровій трансформації бізнесу та підвищуватиме ефективність виробництва в енергетичному та інших секторах. В рамках проекту IBM передаватиме Азербайджану найкращі сучасні практики та технології.

Потенціал для співпраці та його реалізація

 2011 р. був піковим в товарообігу між Україною та Азербайджаном. Тоді Київ та Баку “наторгували” більш ніж на $1,4 млрд. Через проблеми, з якими зіткнулись економіки наших країн, 2016 р. товарообіг скоротився до $330 млн. Зокрема, однією з причин є ситуація в Донбасі, оскільки продукція машинобудівних підприємств регіону була важливою складовою українського експорту до Азербайджану.

Але тенденцію вдалось кардинально змінити. По-перше, українські виробники шукають нові ринки збуту або інші джерела постачання (як у випадку з енергоносіями), щоб компенсувати вихід України з ринку Російської Федерації. По-друге, через постійну напругу у Нагірному Карабаху Азербайджан змушений розвивати свої збройні сили, тому пожвавилась військово-технічна співпраця. По-третє, в економіках обох країн відбулись позитивні стабілізаційні зміни. Тому торік товарообіг сягнув $810 млн і може перевищити $1 млрд вже цього року.

Азербайджан, і передусім компанія SOCAR, постачає до України продукцію паливно-енергетичного комплексу. Експорт також включає в себе коньяки, вина та соки. Україна постачає продукцію АПК, машинобудування та металургії.

Цікаво, що інвестиції українських та азербайджанських бізнесів здійснюються в різних галузях, але йдуть в обидва боки. Наприклад, компанія Alov відкрила у Львівській області завод з виробництва асфальту. Водночас українська фармацевтична компанія “Індар” інвестує в будівництво фармацевтичного заводу в Азербайджані.

Такий “двосторонній рух” підприємців — модель для пошуку можливостей. Україна має сильні позиції в машинобудуванні, в харчовій промисловості, в IT та “зелених” технологіях. Зокрема, Азербайджан зацікавлений у розвитку альтернативних та відновлюваних джерелах енергії — державна стратегія передбачає збільшити частку альтернативної енергетики до 38,6%. За розрахунками, це дозволить зекономити 1,1 млрд куб.м газу та, відповідно, збільшити ВВП на 7,9%. Тут Україна й Азербайджан можуть допомогти своїм стартапам та компаніям реалізувати найпрогресивніші розробки. На зустрічах бізнесменів представники Азербайджану також озвучують зацікавленість у фармацевтичних технологіях, технологіях виробництва полімерів, в спільних проектах у харчовій промисловості.

Тому було б стратегічно правильним співпрацювати в напрямку спільного створення продукції з високою доданою вартістю з “прицілом” на її експорт на світові ринки. Можна говорити про відкриття азербайджансько-українських виробництв або проведення спільних досліджень та здійснення конструкторських розробок. Причому місце розташування можна обирати залежно від планованого ринку збуту. Наприклад, для реалізації товарів чи послуг на ринки Індії, Ірану чи Китаю виробнича чи дослідницька база має бути заснована в Азербайджані, для ринків країн Євросоюзу — в Україні. Головне — не чекати, коли дозріють урядовці чи коли ці можливості використають бізнесмени з інших країн, а шукати їх самим. До речі, незабаром планується відкриття Торгового дому Азербайджану в Україні, що сприятиме пошуку.

країні, що сприятиме пошуку. 20 років тому Україна була одним з ініціаторів створення об’єднання ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). З огляду на ті виклики, які ставлять перед нашими країнами безпекова ситуація та світова конкуренція за інвестиції, регіональна співпраця стає все актуальнішою. Азербайджан багато в чому відрізняється від України, в тому числі в економіці. Насправді, це дуже добре, адже завдяки цьому ми мінімально конкуруємо між собою. Натомість ми взаємодоповнюємо один одного, і це дозволяє об’єднати зусилля та досягти синергетичного ефекту.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Андрій Морозовський
Прочитано 702 раз
Другие материалы в этой категории: « Келих рівноваги Засіб від неврожаю »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

cover

cover

ШАРЖІ 
« August 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    
КОЛУМНІСТИ БІЗНЕСУ

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.