Понеділок, 19 лютого 2018 16:34

Прогулянка по тінях

Податок на виведений капітал: детінізація економіки і повернення коштів з офшорних зон чи чергові збитки держави?

Ще восени минулого року уряд схвалив законопро­ект, яким передбачено замінити діючий податок на прибуток підприємств подат­ком на виведений капітал. Власне, ця ідея вперше була запропонована ще два роки тому, в законопроекті #3357 “Про внесення змін до По­даткового кодексу України та де­яких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 р.”. Але тоді, як зазначають експерти, вона була надто революційною і, як наслідок, у затвердженому Законі #909 від 24.12.15 р. відображення не знайшла.

Два роки, що минули, пройшли у дискусіях щодо доцільності внесення змін у податкову систему, і, нарешті, торік пропозиція введення податку на виведений капітал була підтрима­на Президентом України, частиною уряду і Комітетом ВР з питань подат­кової та митної політики.

Як повідомили в Комітеті, наразі законопроект про податок на ви­ведений капітал передано до Націо­нальної ради реформ, після чого його направлять до Верховної Ради.

Що пропонується

Як зрозуміло з самої назви новації, ідеться про введення податку на відчуження (виведення) капіталу під­приємства. А саме про те, що базою оподаткування буде розподіл податку у вигляді дивідендів за ставкою 15%. Усі прирівняні платежі — роялті, відсоткові відрахування пов’язаним особам, включно з виплатами не­резидентам (так званий податок на репатрійований капітал) — за ставкою 20%. Цей податок замінює діючий податок на прибуток (18%), який на­раховується незалежно від операцій з грошима. Тобто з-під оподаткування виводяться кошти прибутку, які під­приємство не відчужує, а витрачає на власний розвиток. Компанії звітува­тимуть Державній фіскальній службі лише про транзакції, які підлягають оподаткуванню.

“Якщо прибуток підприємства реінвестується — ставка нульова. Стає вигідно не витягувати при­буток з бізнесу і країни, а залишати його і розширювати виробництво. А якщо хочеш витягнути свої гроші з обороту, можна під розумні 15% забрати прибуток собі”, — зауважує Олександр Соколовський, президент Всеукраїнського об’єднання робото­давців “Укрлегпром”.

Як пояснює Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту еконо­мічних досліджень та політичних консультацій, базою податку на при­буток в Україні є фінансовий резуль­тат діяльності підприємств. Але фіскальна успішність податку на прибуток знижується через недо­ліки адміністрування (у ДФС бракує спеціалістів, які могли б перевіряти фінансову звітність за міжнародними стандартами) і можливість мінімі­зувати податкові зобов’язання, що суттєво зменшує кількість платників податку. Крім того, значні накопичені збитки дозволяють багатьом компані­ям роками не сплачувати податок на прибуток. До речі, за словами Ніни Южаніної, голови Комітету ВР з пи­тань податкової та митної політики, загальна сума накопичених збитків вже перевищує 1 трлн грн., і більшість підприємств взагалі не сплачують по­даток на прибуток.

Ризики

Слід зазначити, що більшість великих платників податків, яких передусім стосується введення податку на виведений капітал, ще не сформу­вали остаточної офіційної позиції щодо переваг і недоліків цієї новації. Пояснення просте: компанії чекають остаточної редакції законопроекту для вивчення. Як повідомили в ком­панії “Укрнафтобуріння”, “фінансо­ва команда лише почала вивчати це питання”.

Тим часом з боку чиновницького апарату й експертного середовища не бракує застережень про ризики за­провадження податку на виведений капітал замість існуючого податку на прибуток. Наприклад, у ДФС оці­нюють можливі втрати бюджетних надходжень у 40 млрд грн. на рік. Причому в Офісі великих платників податків ДФС озвучують обсяг втрат у 80 млрд грн. За словами начальни­ка Офісу Євгена Бамбізова, податок на виведений капітал фактично замінить два податки: на прибуток і на виплату доходів нерезидентам (репатріацію). Наразі надходження лише від податку на репатріацію від великих підприємств сягають близь­ко 5 млрд грн. на рік.

Є й оптимістичніші оцінки. На­приклад, за розрахунками Україн­ського інституту майбутнього, втрати складуть “лише” 23 млрд грн. на рік, за оцінкою Інституту еконо­мічних досліджень та політичних консультацій, прямі втрати від зміни системи оподаткування можуть сягати 27 млрд грн. на рік.

Противники нового податку нагадують про негативний досвід Молдови, де введення аналогу по­датку на виведений капітал (нульо­ва ставка на реінвестований при­буток підприємств) за відсутності компенсаторів втрачених доходів призвела до додаткових перевірок і погіршення інвестиційного кліма­ту. При цьому позитивний досвід Грузії, яка запровадила такий пода­ток у 2017 р., завдяки чому інвес­тиції збільшилися, противників не переконує — адже Грузія компен­сувала можливі втрати бюджету за рахунок підвищення акцизного податку. Україна піти цим простим шляхом не може: ставки акцизу на паливо, алкоголь і пиво вже гармо­нізовані або майже гармонізовані зі ставками ЄС, а підвищення акцизу на тютюн до європейських норм закладено в Законі #2245.

Різні оцінки бюджетних ризиків привернули увагу Міжнародного валютного фонду, який торік висло­вив занепокоєння щодо можливого погіршення платіжного балансу України. Цим, до речі, і пояснюється тривалість погодження законопроекту про податок на виведений капітал — питання окремо розгляда­лося з представниками МВФ.

Переваги

Проте, зауважує пані Южаніна, всі ті оцінки “від лукавого” — адже ніхто зараз не може точно зважити прямі втрати бюджету, не маючи уявлення, яке виробництво і які фінансові потоки можуть вийти з тіні та дати кумулятивний ефект. Вона прогнозує, що втрати бюдже­ту, навіть за найгіршого сценарію, можуть скласти близько 20 млрд грн. лише на перший рік дії податку на виведений капітал. За її словами, Комітет провів низку зустрічей з експертами МВФ з цього питання, і ставлення Фонду щодо податку на виведений капі­тал вдалося змінити. Зараз вже до­сягнуто домовленості, що він буде запроваджений 2019 р.

Восени минулого року на Open Economic Forum “Масштаби і схеми тіньової економіки” йшло­ся про те, що через різні офшорні схеми бюджет щороку втрачає 50-55 млрд грн., а загальний розмір капіталу, виведеного з України до офшорів 2016 р., становив 250-270 млрд грн. Перехід до моделі по­датку на виведений капітал замість податку на прибуток і посилення контролю над деякими видами зо­внішньоекономічних операцій є стимулом для того, щоб ці кошти залишились в Україні і були реін­вестовані у розвиток підприємств. Тобто йдеться про інвестиційний ресурс у $10 млрд на рік, що значно перевищує обсяг коштів, які Україна отримує у вигляді кредитів. До того ж ці кошти, на відміну від кредитів, платникам податків повертати не потрібно. Тому слушною є думка про те, що у короткостроковій перспек­тиві податок на виведений капітал може обумовити певні бюджетні втрати. Але якщо дивитися трохи далі перспективи у один-два роки, податок стане стимулом до залучен­ня багатомільярдних інвестицій.


 Gumenniy

Ігор Гуменний,

власник та президент UBC Group

Головним ризиком запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток підприємств для держави є втрата частини податко­вих надходжень. Але, на мій погляд, ці ризики дещо перебільшені. Я впевнений, що втрати бюджету будуть перекриті за рахунок детінізації економіки в цілому. Наразі, за різними оцінками, рівень “тіні” в Україні складає 40-60%. Введення такого податку стимулювати­ме вихід бізнесів з тіні, сприятиме зростанню загальної бази оподаткування та підвищенню капіталізації українського бізнесу. Тому я однозначно підтримую введення податку на виведений капітал.

Для UBC Group — це можливість збільшити інвестиції у виробниче обладнання. З урахуванням відсутності зовнішніх інвестицій і недоступності кредитів в Україні це може виявитися основним джерелом інвестування.


 

Maksimov

Андрій Максимов,

начальник управління оподаткування ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”

Питання прийнятності для бізнесу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал за­лежить від виду бізнесу, його рентабельності, а також структури капіталу і характеру грошових потоків. Для великого бізнесу, особливо для компаній з публічним акціонерним капіталом, можливості мінімізації при­бутку значно обмежені, а за існуючої сучасної си­стеми багаторівневого корпоративного контролю, внутрішнього та зовнішнього аудиту — практично відсутні.

Сплата значних сум податку на прибуток великими промисловими підприємствами вимагає відволікання чималих коштів, і вони не завжди є легкодоступними навіть для високорентабельних видів бізнесу. Податок на при­буток істотно звужує можливості підприємств інвестувати у відновлення і розширення основних виробничих фондів. Тому можна однозначно стверджувати, що податок на ви­ведений капітал є прийнятнішим для бізнесу.

Якщо для реального виробництва такий виграш є оче­видним, то для держави введення податку може, на перший погляд, призвести до фінансових втрат. Тому в коротко­строковій перспективі державі навіть не варто допускати можливість проведення такої податкової “рокіровки”. Але якщо розглядати питання комплексно, то введення податку на виведений капітал, безсумнівно, матиме позитивний ефект в середньостроковій і довгостроковій перспективі. По-перше, держава ніколи не буде в програші, надавши бізнесу можливість вибору. По-друге, податок на виведе­ний капітал є ефективнішим з точки зору адміністрування. По-третє, податок на виведений капітал неодмінно стиму­люватиме зростання внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Дополнительная информация

  • Автор: Михайло Дикаленко
Прочитано 13280 раз
Другие материалы в этой категории: « Програли хованки Зелена мода »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.