Понеділок, 19 лютого 2018 15:20

Програли хованки

В Європі більше немає банківської таємниці. Нове законодавство зобов’яже банки ЄС ділитися інформацією про власників рахунків з податковими органами

Банківська таємниця — це юридичний принцип в за­конодавствах деяких держав, відповідно до якого банки за­хищають відомості про вкла­ди і рахунки своїх клієнтів, а також про всі банківські операції, які по цих рахунках проводяться.

Така практика дуже по­пулярна, хоча тепер правиль­ніше сказати була, в багатьох бізнесменів та олігархів, зокрема, й українських. Так звані “податкові гавані”, серед яких ще донедавна була Швейцарія, створювали ідеальний простір для збері­гання активів. Там доходи, отримані у вигляді відсотків від вкладів та трастових операцій, не обкладаються податками, на відміну від інших країн. Окрім цього, розмістивши капітал в Швей­царії або іншій державі зі схожим законодавством, вкладник не платив подат­ки у себе вдома, виводячи капітал за кордон. Пробле­ма ще й у тому, що часто у таких випадках ідеться про “брудні” гроші, які відмива­ються згодом через “легальні” операції.

Донедавна Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн, Монако, ОАЕ, Андорра, Кіпр та деякі інші країни були ідеальними місцями для збе­рігання активів. Принцип до­волі простий: банки, компа­нії, трастові фонди або інші фінансові інституції готові приймати кошти від будь-кого, без зайвих запитань про походження активу та про сплату податків у країні реєстрації вкладника.Cresit1

Банківські сейфи лишилися чи не єдиною можливістю зберегти таємницю вкладу

Що змінилось

Ще навесні 2015 р. комісар ЄС з економіки та фінансо­вих питань П’єр Московісі та швейцарський Держсекретар з міжнародних фінансових питань Жак де Ваттевіль підписали в Брюсселі нову угоду про податкову прозо­рість. Вона передбачає обмін інформацією між банками та податковими органами для ліквідації правопорушень. Згодом аналогічні договори про обмін інформацією були підписані з Ліхтенштейном, Сан-Марино, Андоррою та Монако. Домовленості на­були чинності на початку поточного року.

Це, безумовно, важли­вий крок у процесі бороть­би країн з униканням від сплати податків. За оцінками аналітиків, лише країни — члени ЄС щороку втрачають близько €1 трлн податкових надходжень саме через ухи­ляння від сплати податків завдяки таким “гаваням”.

Швейцарські фінансові установи мали почати збір необхідних даних про своїх клієнтів та їх рахунки з січня 2017 р. та передавати їх швейцарським податко­вим органам. А вже з по­чатку 2018 р. цю інформацію повинні передати до подат­кових органів країни, гро­мадянином якої є вкладник швейцарського банку.

На початку лютого П’єр Московісі заявляв, що, не­зважаючи на відсутність європейських країн у схваленому ЄС на початку року “чорному списку” по­даткових “гаваней”, в Європі все ще лишаються “чорні діри” в сфері податкового адміністрування. Нагадаємо: ще у грудні 2017 р. міністри фінансів країн — членів ЄС офіційно схвалили “чорний список” з 17 офшорів, до яких в майбутньому можуть бути застосовані санкції. До списку потрапили Барбадос, Гренада, Гуам, Республіка Корея, Макао, Туніс, ОАЕ та інші країни. Ще 47 країн і те­риторій були включені в так званий “сірий список”, серед них — Туреччина, Швейца­рія, Ліхтенштейн, Сербія, Чорногорія, Македонія, Ал­банія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Таїланд, В’єтнам, Гонконг, Марокко, Йорданія тощо.

Не лише європейські країни розкривають власни­ків рахунків у своїх банках. 1 січня 2018 р. банківська таємниця була ліквідована й у Об’єднаних Арабських Еміратах.

Звичайно, лишаються такі юрисдикції, як Гонконг, де досі можна тримати свої активи у секреті, проте на тлі загальносвітових тенденцій це триватиме недовго. Адже уряд ЄС дійсно робить рішучі кроки та використовує сер­йозні важелі впливу задля розкриття та виведення на світло власників банківських рахунків.

o1

Ти мені, я тобі

Раніше запровадження авто­матичного обміну банків­ською інформацією здавалось практично неможливим. Але останніми роками розви­ток та інновації у технічній сфері зробили збір, передачу та обробку великих масивів даних відносно легкими, за­вдяки чому механізм автома­тичного обміну перетворився на ідеальний інструмент для вирішення проблеми подат­кових “гаваней”. Країни “Ве­ликої двадцятки” ще 2013 р. оголосили, що автоматичний обмін, або ж CRS (стандарт обміну податковою інформа­цією), стане “новим глобаль­ним стандартом”. Вже у 2014 р. кожна країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку схвалила стандартну систему для багатостороннього авто­матичного обміну фінансо­вою інформацією.

CRS дає країнам можли­вість ділитись інформацією про банківські рахунки, транзакції та фінансові по­токи одна з одною на періо­дичній основі, що дозволяє правоохоронним та податко­вим органам відстежувати потенційні правопорушення. Під нові правила підпадають відсоткові нарахування, диві­денди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Окрім фінансової інформації розкриттю під­лягають і такі дані, як імена, адреси, ідентифікаційні но­мери податкових органів та дати народження власників рахунків.

У 2002-2007 рр. майже 17 тис. громадян США сховали від податкових органів на зарубіжних рахунках сумарно $20 млрд

Свої правила

Цікаво, що США, як одна з найпрогресивніших держав, від CRS відмовились. На­томість там є власна система розкриття податкової інфор­мації. 2014 р. Конгрес США ввів у дію FATCA (Закон про оподаткування іноземних рахунків).

Даний комплекс заходів і вимог, як і автоматичний об­мін інформацією у ЄС, наці­лений на протидію ухилянню громадян країни від сплати податків, але діють ці норми за іншим принципом. FATCA вимагає від банків інших країн надсилати всю фінан­сову інформацію про рахун­ки громадян США, відкриті за кордоном. Закон також передбачає фінансові санкції проти закордонних банків, які відмовляються виконувати ці вимоги.

Нагадаємо, що влада США і раніше успішно боролася з принципом банківської таємниці швейцарських банків і мала на цій ниві великі успіхи. Власне, можна згадати гучну справу проти швейцарського UBS, у під­сумку якої у 2009 р. най­більший банк Європи був вимушений погодитися на вимоги Мін’юсту США та на­дати інформацію про номерні рахунки 17 тис. громадян США. Ба більше, тоді UBS ще й заплатив Штатам штраф у розмірі $780 млн. Вже тоді багато хто з експертів вказу­вав на фактичну руйнацію системи банківської таємниці у Швейцарії.

o2

Раніше слід було думати

Не секрет, що останнім часом у світі запанували тенденції до “обілення” своїх активів. Враховуючи, що договір про податкову прозорість був укладений ще 2015 р., для багатьох розголошення бене­фіціарів не стало сюрпризом, і завбачливі бізнесмени вчас­но почали виводити з тіні свої компанії та інше майно.

Відомо, що багато олігар­хів, зокрема й українських, зберігали на своїх рахунках у Європі незадекларовані ак­тиви. І багато хто з них зараз має проблеми, адже активи, що належать громадянам інших країн та пов’язані з несплатою податків, на­разі “заморожені” або до них застосовуються штрафні санкції.

Дополнительная информация

  • Автор: Анастасія Галущенко
Прочитано 8091 раз
Другие материалы в этой категории: « Мережа репутації Прогулянка по тінях »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0
« November 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.