Перейти к основному содержанию

Зашились: Україна нашила захисних засобів, які не можна продати

пт, 07/24/2020 - 17:24

У державі відсутнє обладнання для їхньої сертифікації.

Рішення про пошив захисного одягу група компаній “Текстиль-Контакт” прийняла 17 березня — одразу після оголошення карантину по COVID-19. 23 березня ТК запустив три фабрики. "Діяли швидко, щоб одягнути всіх, хто по роду своєї діяльності не міг залишатися на карантині", — пояснює Олександр Соколовський, засновник групи.

Але ентузіазм цього та інших бізнесів, які почали виготовляти засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), аби підставити плече державі під час пандемії, виявився марним. Держзамовлень на ЗІЗ не має й досі. Мало того: держава ввела заборону на експорт цих товарів.

В результаті українці спочатку панічно бігали аптеками у пошуках масок і антисептиків, аптекарі саркастично показували на двері з табличкою “Масок немає”, а тепер більшість співгромадян користуються імпортними ЗІЗ, яких в Україну завезли навіть із запасом на роки.

Тим часом товар українських підприємств не йде ні на експорт , ні на внутрішній ринок. Він просто накопичився на складах. Його не можна продати, бо підтвердити ступінь захисту медичних засобів в Україні не готовий жоден орган сертифікації.

БІЗНЕС аналізує ситуацію, яку можна б було назвати анекдотичною, аби підприємцям не будо від неї так сумно.

Підприємці бідкаються

Президент Володимир Зеленський і головний санітарний лікар України Віктор Ляшко наголошували, що обмеження на вивіз ЗІЗ влада вводить, щоб забезпечити потреби внутрішнього ринку. У свою чергу підприємства говорять, що змогли швидко переорієнтуватися на пошив ЗІЗ, але нині не мають куди збувати свою продукцію.

Сьогодні, за словами пана Соколовського, українська легка промисловість зможе забезпечити внутрішній ринок навіть у разі другої хвилі пандемії, а заразом й закордону допомогти.

"Наші аргументи проти заборони експорту у тому, що вона можлива тільки тоді, коли українські виробники будуть постачати власну продукцію хоча б для внутрішнього ринку", — каже Соколовський.

sokolovsky

Асоціація "Укрлегпром" на вимогу бізнесу ще у травні просила скасувати заборону на експорт окремих текстильних ЗІЗ "через відсутність на них попиту в Україні та затоварення підприємств". Поки підприємці вимагають від влади відміни ембарго, інші країни виявляють стійкий попит та гостру потребу саме в українських ЗІЗ, стверджують спеціалісти "Укрлегпрому".

Проте Кабмін постановою від 1 липня вніс зміни до обсягів квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, і продовжив термін дії заборони до 1 серпня 2020 року.

Зокрема йдеться про такі товари протиепідеміологічного призначення:

  • водонепроникний лабораторний костюм;
  • рукавички із інших полімерних матеріалів;
  • рукавички медичні нестерильні нетальковані нітрилові;
  • рукавички неопудрені з нітрилу;
  • халат ізоляційний медичний одноразовий;
  • маски медичні (хірургічні);
  • окуляри захисні;
  • респіратор класу захисту не нижче FFP2

Під заборону потрапили товари, що відносяться до 1-5 типів захисного одягу згідно з ДСТУ EN 14126:2008. Адже лабораторій та сертифікаційних органів, які б підтвердили такий ступінь згідно з протоколом EN, за словами виробників, в Україні немає.

"Українські підприємства спроможні виробляти продукцію в яких завгодно кількостях у тому числі і для експорту. Натомість ми маємо проблеми внутрішнього зарегульованого ринку. В той час як імпортні товари приїжджають з такими ж сертифікатами, але наші лабораторії не можуть підтвердити, що імпортні сертифікати відповідають медичним нормам ДСТУ EN 14126:2008. Тому ми на віру імпортуємо ЗІЗ, у той час як вітчизняний виробник не може реалізувати свою продукцію в аптеках та лікарнях, а може лише її подарувати чи продати іншому підприємству”,  — наголошує Ірина Науменко, виконавчий директор Української асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром".

За її словами, на митниці підприємства через відсутність підтвердження 1-5 ступеня захисту не можуть довести митникам, що це костюми того типу, який дозволено експортувати. А штраф у розмірі 425 тис. грн з конфіскацією платити нікому нехіть.

"Тобто тут який виходить замкнене коло: маємо неврегульованість ринку, ще нібито й можна експортувати, але фактично ти його не вивезеш тому що на митниці будуть кримінальні провадження, якщо вони дозволять випустити і ту продукцію, яка заборонена", — каже пані Науменко.

Тож, вітчизняна легка промисловість загнана у глухий кут. З одного боку, виробникам ЗІЗ заборонено експортувати свою продукцію за кордон, де на неї є значний попит, з іншого — уряд так і не здійснює закупівель ЗІЗ для медиків у вітчизняних виробників. І тут причина — також відсутність лабораторій.

Тому на складах виробників лежать мертвим грузом сотні тисяч і десятки мільйонів екземплярів непроданої продукції.  Наприклад, у "Текстиль-Контакту" — понад 50 тис. комбінезонів і 100 тис. захисних масок на суму $250 тис. В “Укрелегпрому”, за його приблизною оцінкою, накопичилось ізоляційних медичних халатів — 5 млн штук, костюмів  біологічного захисту — 1 млн шт. і медичних масок — 40 млн шт.

mask 5300691 1280

Крім того, варто враховувати збитки від втрат замовлень, адже за словами Ірини Науменко, інші країни готові замовляти ЗІЗ і збитків вже на мільйони доларів. Тим часом в українських аптеках досі продають імпортні маски по 14 грн за штуку.

Підкладає дров до багаття постанова КМУ від 20.03.2020 № 224, у якій Кабмін звільняє від сплати ввізного мита і ПДВ визначений перелік лікарських засобів, медичних виробів і обладнання, необхідних для запобігання поширення COVID-19, аби уникнути дефіциту на внутрішньому ринку і здешевити продукцію.

"Ввезено було продукції з квітня по червень на $63,5 млн. Тобто мито на неї близько 10% не сплачено ПДВ — 20%. Це десь півмільйона гривень”, — підрахував виконавчий директор “Укрлегпрому”.

Лабораторії розводять руками

В компанії "Укрмедсерт" БІЗНЕСУ розповіли, що рівень захисту визначає сам виробник, задача ж сертифікаційних лабораторій оцінювати відповідність рівнів захисту.

Керівник з якості органу з сертифікації "Промстандарт" Марина Денисенко наголошує, що немає лабораторій, які б проводили стандартизацію  біологічного захисту саме по вищезгаданому ДСТУ EN 14126:2008.

 "Ми б акредитували лабораторії, але немає стільки клієнтів, аби проводити такі випробування, — пояснює вона. — Собівартість акредитації Національного агентства з акредитації України (НААУ) набагато вища, ніж кількість заявлених замовників. Самі ж виробники теж розуміють, що коли пандемія закінчиться, то ці випробування їм не стануть у нагоді".

За словам Денисенко, для проведення цих випробувань потрібен спеціальний прилад, який коштує близько півмільйона гривень. Для держави це не такі вже й великі кошти, зауважує експертка, більш того, кілька інститутів вже подавали прохання до Міністерства економіки для виділення коштів на нього, але відповіді поки немає.

Пані Денисенко розповідає, що часто-густо лабораторії йдуть на зустріч українським виробникам: останні самі розробляють технічні умови, а лабораторії, у свою чергу, перекривають біологічні показники з ДСТУ. Але українські сертифікаційні органи нічого не можуть зробити з вимогами європейського стандарту ДСТУ EN 14126:2008. Якщо ж тендерний комітет прописує його, то зелене світло горить лише для імпортного товару, оскільки вони приходять саме з протоколом EN.

"Наш виробник не може прийти з цим протоколом, адже для цього стандарту потрібен той самий прилад. Ми ж їм пропонуємо надіслати товари на випробування, наприклад, до Польщі чи Латвії. Але там 1 показник коштує 1600 євро, а для нашого виробника це дуже велика сума", — розповідає Денисенко.

 Більш того, виробник може сам поставити собі лабораторію та акредитувати її по цьому стандарту. Але він теж рахує: первинна акредитація коштує 200 тис. грн, купівля приладу — ще 500 тис. грн. Сумарні 700 тис грн підприємство не зможе окупити жодними халатами, тим більше, коли актуальність цих товарів вже йде на спад.

maneken

"Ми почали активно вивчати питання отримання сертифікації в кінці квітня. Дійсно, Можна обрати будь-яку європейську лабораторію і зробити сертифікат. Але сертифікація за кордоном — це декілька місяців і пару тисяч доларів. Більш того, дуже багато лабораторій відмовляють через чергу в кілька місяців. Тому влада швидше купить китайські костюми із сертифікатами, які у нас підтвердити  неможливо", — відповіла БІЗНЕСУ прес-служба "Текстиль-Контакту".

І поки міністерства вирішують актуальність купівлі приладу, українські виробники платять за кожен показник стандарту. А манекени “Текстиль-Контакту”, одягнуті в їхні знамениті захисні костюми, сумно чекають сертифікації, аби отримати чи держзамовлення, чи дозвіл на експорт.


Автор: Ольга Пташка

Читайте також

План П: що пропонує Мінекономіки для підтримки промисловості

чт, 09/17/2020 - 10:11
Стратегія розвитку промислового комплексу на період до 2030 р. очима Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Рік "риночку": Скільки протримається хиткий енергобаланс

ср, 09/16/2020 - 15:26
Головна причина дисбалансу на ринку енергії не вирішена

Підняти не можна втратити: що відбувається з українською промисловістю

вт, 09/15/2020 - 19:16
Які галузі тягнуть її додолу, як довго це триватиме та які державні ініціативи допоможуть у ситуації, що склалася

Паперова робота: "зелений" проект Житомирського картонного комбінату

чт, 09/10/2020 - 12:13
Виготовлення пакування лише з екологічно безпечної сировини. БІЗНЕС представляє чергового учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення" Виклик

Давно не іграшки: великий бізнес кіберспорту

пн, 09/07/2020 - 13:13
Олег Крот, керуючий партнер холдингу TECHIIA   Нині з 15 найбільших компаній, які організовують кіберспортивні турніри у всьому світі, три — українські, зокрема WePlay! Esports, яка входить в технологічний холдинг TECHIIA.

Дмитро Нікулін: “Літій-іонні батареї можуть вирішити існуючі проблеми стабільної роботи електромережі”

пн, 09/07/2020 - 12:41
Засновник компанії “Гутарьов та Партнери Україна” — про склади для електроенергії, водневу програму та стратегію виведення енергетики з кризи