Перейти к основному содержанию

Віктор Поліщук: “Я переконаний, що майбутнє вітчизняної аграрної галузі — за українськими виробництвами”

ср, 07/22/2020 - 16:26

Знайомтесь: Віктор Поліщук, засновник компанії «МАКОШ» — новий учасник об’єднання БІЗНЕС100.

Компанію “Макош” Віктор Поліщук заснував 2013 році. Молодий підприємець перед тим пропрацював менеджером з продажів добрив, ЗЗР та насіння. Нині його компанія — одна з наймасштабніших у своєму сегменті. А сам пан Поліщук доєднався до спільноти найвпливовіших підприємців України БІЗНЕС 100. Про власні мрії, плани та погляди на майбутнє країни він розповів в інтерв’ю БІЗНЕСУ.

— Історія компанії “Макош” розпочалась 2013 р. А вже за п’ять років ви стали #1 у десятці найвпливовіших імпортерів ґрунтових спеціальних добрив в Україні. Як вам це вдалося на висококонкурентному ринку?

— Важливо опинитися у правильному місці у правильний час. Я сказав би так. Поясню, чому. По-перше, ми зайшли на ринок з новим продуктом — польським сульфатом магнію. По-друге, наш вихід співпав із періодом Євромайдана й економічної кризи, яка дала нам суттєвий поштовх, адже 2013 р. долар дорівнював 8 грн., а вже трохи менше ніж за рік зріс до 26 грн. Тож, завдячуючи кризі 2014 р. ми наростили свій капітал, який згодом використали на розвиток, нарощення потужностей та обсягів.

Я прихильник стратегії “блакитного океану”, і на власному прикладі відчув її цілющу дію. Адже “Макош” прийшов на ринок з майже новим продуктом, де було мало конкурентів, проте знайшовся океан можливостей. Ці добрива суттєво підвищували родючість сільгоспкультур, тому охочих купити їх було вдосталь. Отак ми і стали #1 в Україні у своєму сегменті.

Далі — зростання та нарощення обсягів. І навіть за п’ять років, коли у нас вже з’явилися конкуренти, навіть тоді всі тільки-но вчилися працювати з Європою у сфері логістики. А ми вже все знали і все вміли. Згодом було введено ембарго на російські добрива, а ми щотижня отримували 1080 т добрив потягом з Польщі. Тож 2018 р. став для нас роком злету.

— Яка наразі ситуація на ринку? Чи відчуваєте тиск з боку інших компаній?

— Нині ми докладаємо чималих зусиль для того, щоб завжди і в усьому випереджати конкурентів, жити потребами споживача, бути щиро зацікавленими в його успіхові (тобто в одержанні високого врожаю), досконало знати агротехнології, володіти ситуацією на ринку.

Цього року південь України значно постраждав від посухи. Тож для багатьох аграріїв добрива стали неактуальними, та й коштів на них у агровиробників немає. Але сподіваюся, що з липня попит відновиться. По іншим регіонам — центр, захід, схід — ситуація оптимістична. Там у нас чималі, як для економічної кризи, обсяги реалізації. Це тому, що для агросфери криза не настільки страшна, адже ціни та попит на експортні зернові стабільно високі — ринки радо чекають на наші пшеницю, кукурудзу, сою та ріпак. В аграріїв криза станеться лише тоді, коли їм заборонять сіяти, інакше кажучи — ніколи.

Ми намагаємось задовольняти всі потреби аграріїв: надавати високоефективну продукцію в необхідних обсягах, технічний супровід, за потреби можемо відвантажувати товар в борг. Кожен в компанії керується наступним правилом: а) клієнт завжди правий; б) дивись пункт “а”.

У нас максимально клієнтоорієнтована компанія. Перевіреним партнерам робимо відтермінування платежу, ловимо моменти, аби купити продукцію за найнижчими цінами, щоб запропонувати кращі ціни. Щоденно намагаємось збільшувати лояльність аграріїв до нашої компанії.

“Макош” поступово “обростає” власною матеріальною базою. Ми маємо свій складський комплекс, що забезпечує цілісність зберігання добрив. Задля поліпшення логістики 2017 р. придбали вагонний парк із 10 одиниць. Адже “Укрзалізниця” перевантажена, вантажних вагонів та локомотивів бракує, це призводить до значних затримок із перевезенням продукції. Втім, тепер логістичні проблеми нашого клієнта не турбуватимуть, адже “Макош” поставляє добрива власним коштом залізницею та автотранспортом.

Компанія постійно працює над асортиментом і вибирає найкращі за ефективністю добрива. Причому ефективністю як економічною, так і агрохімічною.

Особлива гордість нашої компанії — 11 унікальних формул добрив, які виготовляються польськими виробниками винятково для “Макош”. Окрім того, ми активно працюємо над розвитком сервісу, адже зараз на ринку перемагає той, хто не лише задовольняє потреби клієнтів у якісному продукті, а й надає всебічну, мало не цілодобову підтримку. Вкрай важливо не залишити аграрія з проблемами щодо живлення рослин сам-на-сам.

— Чи не думаєте над тим, щоб почати виробляти добрива в Україні?

— Думаємо. Ба більше, плануємо запуск власного виробництва наприкінці 2020 р. або на початку 2021 р.

Наміряємось виробляти 5 тис.т рідких добрив на місяць. Реалізацією охопимо ринок України та близького зарубіжжя. Проте, час покаже, можливо, весь обсяг добрив “Макош” буде розходитися в Україні. Побачимо. Ми вже маємо ділянку із залізничною колією під організацію цього виробництва за 1 км від населеного пункту. Всі санітарні норми нами будуть витримані.

Рідкі добрива для ґрунту більшість наших аграріїв все ще вважають новинкою. Хоча вже помітна тенденція до росту цього сегменту. Тож без власного виробництва нам ніяк не обійтися.

— Щороку чути, що агросфера — головна надія української економіки. Ви згодні з цим твердженням?

— Безперечно. Поки це єдина сфера, яка приносить країні багатомільйонну валютну виручку. І поки це єдиний сектор економіки, що дає приріст ВВП. А крім того, агросфера — єдина галузь, яка створює робочі місця і не залишає українців голодними.

Звичайно, є куди рухатися і чого прагнути. Звичайно, є купа питань і проблем. З нагального — наразі в Україні, як виявилося, багато неврахованих сільськогосподарських земель, і ніхто не знає, хто ці землі обробляє, кому вони належать. Їхня подальша доля теж незрозуміла.

З приємного, українські аграрії суттєво виросли та еволюціонували. Але я не буду оригінальним, якщо скажу, що нам не вистачає виробництва продукції з доданою вартістю. Мене дивує, що ми вирощуємо пшеницю, відправляємо її в Італію, вони там виробляють макарони, а потім ми вже італійські макарони з української пшениці імпортуємо в Україну. Такого не має бути. З цим треба щось робити, як то кажуть, вже вчора.

Необхідно вести просвітницьку діяльність, ще з садочку та школи вчити дітей любити працю на землі, розповідати, звідки в нас молоко, м’ясо, картопля, цибуля тощо. Треба популяризувати вітчизняне сільське господарство серед самих українців, щоб завтра у цій галузі було кому працювати.

Нам самим потрібно вже почати зрощувати династії аграріїв, “макаронників”, “молочників”, “м’ясників” тощо. А не збагачувати європейських виробників. Я не кажу про нагальний експорт української продукції з доданою вартістю, принаймні не зараз, коли нас ніхто не чекає на зовнішніх ринках і опікується власним виробником. Хоча з часом і цю проблему слід вирішувати. Але це питання вже державного зовнішньоекономічного протекціонізму і просування українського виробника готової агропродукції на зовнішніх ринках. Це завдання наших керманичів та урядовців.

Вітчизняні сільгоспвиробники вирощують класну сировину і продають її. Щороку ми будемо виробляти ще більше і пшениці, і кукурудзи, і сої. Але вже час вчитися переробляти їх, вчитися користуватися інструментами маркетингу, щоб зацікавити кінцевого закордонного споживача та мотивувати його купувати українське. І цим аргументом має бути не низька ціна, а висока якість.

Я переконаний, що майбутнє вітчизняної аграрної галузі — за українськими виробництвами.

— Як вважаєте, чи вірний напрямок руху в українського агробізнесу? І куди зараз не зайвим було б спрямувати свої зусилля?

— Про рівень глобальний я відповів вище. Щодо рівня локального, сільськогосподарським виробникам слід робити аудит ґрунту: брати зразки, складати карту поля із зонами і проводити діагностику ґрунтів. Ми теж маємо таку послугу. І ми вже неодноразово її проводили для своїх клієнтів. Як показав аудит полів, українські ґрунти виснажені, в них не вистачає азоту, фосфору, калію. Причин цьому багато: недотримання сівозміни; відсутність культури сидерації; з кожним роком все менше й менше аграрних господарств вносять на поля органіку; колосальне зменшення тваринницьких ферм, що обумовлює дефіцит тваринного перегною, внесення якого в ґрунт збагачує та підживлює його. Часто буває, що в межах одного поля різна картина по дефіциту тих чи інших поживних речовин в ґрунті. А про це треба дбати, бо завтра не буде де вирощувати зернові.

— “Макош” ввозить та реалізує й азотні добрива. Ви за чи проти введення обмежувальних квот на імпорт закордонної продукції?

— Ми однозначно проти введення цих обмежувальних заходів. Якщо заборонити ввезення добрив з інших країн, це може призвести до катастрофи в аграрному секторі. Адже ціни відразу зростуть відсотків на 20-30. А зароблять на цьому лише дві людини. І всі ми знаємо, хто це.

До того ж треба розуміти, що за рахунок введення квот ніхто, ніде і ніколи не піднімав хімічну галузь, бо не можна підняти одну галузь за рахунок іншої. І за все у кінцевому підсумку заплатить аграрій. Адже наразі ціна на ту ж саму аміачну селітру вітчизняного виробництва вища на 10%, а ефективність її значно нижча. Ми проводили експеримент: на полі у одного агровиробника одну ділянку озимої пшениці підживлювали польською селітрою Pulan, а іншу — українською селітрою. При однакових нормах внесення польська має кращу ефективність, дає більшу прибавку врожаю.

— Чим зараз живе “Макош” і які будує для себе плани?

— Ми хочемо повністю змінити підходи до живлення рослин. Тому прагнемо мати виробництва рідких і гранульованих добрив. Також маємо на меті за впізнаваністю бренда та якістю технічного обслуговування залишатись #1 в Україні на ринку живлення рослин.

— Нещодавно ви долучилися до спільноти БІЗНЕС 100. Що спонукало вас до цього рішення та які очікування маєте від співпраці?

— Для мене особисто спільнота БІЗНЕС 100 — це, насамперед, можливість розширити коло знайомств. Мені цікаво, як мислять інші бізнесмени, чим вони живуть, які у них є проблеми та як вони їх вирішують. Мене також цікавлять партнерські програми, а БІЗНЕС 100 може допомогти у цьому питанні. В цій спільноті є великомасштабні підприємці, і мені хочеться бути серед них. Бо я за те, щоб обмінюватися думками, досвідом, мріями, прагненнями. Вчитися самому та вчити інших — саме це для мене зараз важливо.

Читайте також

Марина Харрісон: “Основні пріоритети для нас — різноманітність та інклюзивність”

пт, 12/04/2020 - 15:33
Віце-президентка з персоналу Carlsberg Ukraine Марина Харрісон — про шанси для молодих талантів, ДНК компанії та “Управління з турботою”.

Великий малий: відновлення економіки світ покладає на МСБ

чт, 10/29/2020 - 14:00
Попри руйнівні наслідки коронакризи малий та середній бізнес продовжує тримати економіку країн у всьому світі. Україна — не виключення

Код доступності: 5-7-9

пн, 10/26/2020 - 14:38
Запустивши програму доступного кредитування мікро- та малого бізнесу, влада зазнала критики і була змушена змінювати її формат.

Тримай кишеню ширше: де МСБ взяти кредит, якщо банки відмовили

пн, 10/26/2020 - 14:28
Рішення на будь-який смак пропонують фінансові компанії. В Україні бум небанківського кредитування бізнесу.

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ

Прискорювачі росту: малих аграріїв почали підживлювати з декількох джерел

пт, 10/23/2020 - 14:14
Малі та середні сільгоспвиробники нині можуть отримувати фінансування за підтримки держави, банків та навіть великих українських агрохолдингів