Перейти к основному содержанию

Від карантину до поміщиків: що думають аграрії про новий земельний закон

пн, 04/06/2020 - 20:55

На прийняття Закону про обіг землі аграрії чекали давно, але їх здивувало, що голосування відбулось саме під час карантину

До того як ринок землі запрацює по-справжньому, ще далеко. Нагадаємо, що з 1 липня 2021 р. до 1 січня 2024 р. набувати у власність землю сільськогосподарського призначення зможуть лише фізичні особи. І до 1 січня 2024 р. діятиме обмеження в 100 га в одні руки.

З 1 січня 2024 р. до ринку землі отримають доступ українські юридичні особи з українськими же засновниками та бенефіціарами. Й обмеження “в одні руки” складе вже 10 тис.га. Іноземців та українських юросіб, засновниками яких є нерезиденти України, допустять лише за рішенням референдуму.

До того ж вітчизняних агровиробників здивував поспіх, з яким Рада приймала проект. У той час коли країна “сидить” на карантині, аграрії зайняті надважкою посівною — на тлі дефіциту вологи у ґрунті, зростання цін на мінеральні добрива, браку коштів та відсутності державної підтримки.

БІЗНЕС запитав, що з приводу цієї події думають підприємці та екс-чиновники, пов’язані з агро.

Сергій Чубовський, СТОВ “Козацьке” (Чернігівська область):

— Я негативно ставлюся до відкриття ринку землі. Переконаний, що таке питання треба було би винести на всеукраїнський референдум.

100 гектарів — це менше за розмір ефективного господарства, а значить, це не дозволить капіталізувати інвестиції в іригацію, зберігання, перехід в органіку й довгострокові насадження.

Дана земельна реформа також не дозволить використовувати землю як заставу для отримання банківського фінансування. Ані додана вартість, ані ефективність агросектору від реформи не підвищаться ніяк.

Загалом, у Законі багато всього не враховано. Дивно, що його ухвалили під час карантину.

Андрій Душейко, СТОВ “Дніпро” (Черкаська область):

— Мені складно зараз говорити про прийнятий Закон. Насправді, тут важливо тільки одне: мають бути дешеві та “довгі” гроші для середніх, невеликих і малих агровиробників. Мають з’явитися механізми стимулювання кооперації/об’єднання/кластеризації на селі.

Загалом, я не знаю, яким чином прийнятий ВР Закон вплине на мій бізнес та на агросектор в цілому. Але я чітко усвідомлюю, що далі так тривати не могло і нам потрібно буде перебудовуватися для життя в нових реаліях.

А всі розмови щодо продажу “рідної матінки землі” — це просто популізм та порожнє базікання. Для компаній та людей, які працюють в агросекторі, це реальний виклик. Ніхто не знає напевно, що буде далі.

Ольга Трофімцева, колишня в.о. міністра агрополітики та продовольства України:

— Мотивація прийняття Закону саме зараз для мене доволі сумнівна. Недопущення дефолту та продовження співпраці з МВФ? Щось мені підказує, що МВФ чудово розуміє поточні економічні реалії.

Чому ринок запрацює саме з 1 липня 2021 р., чому саме 100 га обмеження — після таких крайнощів, як 200 тис.га? Як це економічно обґрунтовано?

Ігри в “чорний ящик” з такими важливими для країни темами — не найкраща опція в усіх сенсах. Юридична недбалість і нехтування регламентом і процедурами в процесі прийняття рішення також можуть призвести до того, що цей Закон буде “відмотаний назад” з формальних причин. І тоді це додасть непотрібного країні хаосу й невпевненості.

На жаль, Закон приймався доволі хаотично, з великою кількістю порушень регламенту, що може надати юридичні підстави для його оскарження в майбутньому.

Ми маємо розуміти: Закон є рамковим документом і лише початковим кроком для реального запровадження ринку землі в Україні. Багато інших нормативно-правових актів та регулювань ще має бути напрацьовано. Але головне, що земельна реформа має бути частиною комплексної аграрної політики та відповідати на питання: яких саме результатів ми очікуємо від запровадження ринку землі саме у такому форматі? як це має вплинути на розвиток АПК і всієї економіки країни? Саме цього в роботі над Законом я й не побачила.

Ірина Костюшко, агрокомпанія “Зоря” (Житомирська область):

— Рішення Верховної Ради щодо зняття мораторію було неминучим. Однак до початку дії цього Закону я хочу звернути увагу на два ключові питання.

По-перше, варто створити робочі механізми позбавлення права володіння землі у випадку, коли власник завдає шкоди землі або навколишньому середовищу.

По-друге, слід прийняти закон про збереження родючості ґрунтів, який визначатиме всі дієві механізми.

Алекс Ліссітса, директор компанії “ІМК”, президент Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”:

— Закон все-таки прийняли і таким чином переступили ту межу, яку не могли переступити майже 30 років. Політики об’єдналися, щоб врятувати Україну від дефолту й отримати необхідні кошти від МВФ, і нарешті показали, що можна і треба проводити важкі реформи навіть у складні часи.

На що чекати? Почнеться поступова “легалізація” нелегальних коштів — у більшості випадків через купівлю землі.

Серед “мінусів” можна назвати те, що з’явиться когорта дрібних “поміщиків”, у більшості своїй вихідців з місцевого чиновництва, які мають нелегальні заощадження і вкладатимуть їх у землю.

Реформа прописана таким чином, що де-юре вона набуває чинності в середині 2021 р., але де-факто — лише з січня 2024 р. Тому що до того часу як таких транзакцій на ринку землі, по суті, не буде, і, відповідно, бізнес не впевнений, чи не перенесуть набрання сили цією реформою ще раз. Це траплялося в Україні дуже багато разів під виглядом “не готові”, “невчасно” тощо.

Набуття нею чинності для юридичних осіб можуть перенести з 1 січня 2024 р. на 1 січня 2030 р. Інвестиції у таких умовах до країни точно не зайдуть. А питання відродження системи зрошення в Україні переноситься, як мінімум, до 2025 р.

Читайте також

Виростити «єдинорогів»: Партнерство бізнесу та освіти розвиває культуру стартапів

пн, 11/09/2020 - 12:39
Партнери освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB — керівники «Львівської політехніки», компаній Tech StartUp School та Chernovetskyi Investment Group — про те, чим їх вразили проєкти-переможці, в чому синергія вишів та бізнесу та перспективи співпраці.

Експортні варіанти: хто і як просуває "Made in Ukraine"

вт, 09/29/2020 - 12:00
БІЗНЕС розібрався, хто в Україні займається лобіюванням інтересів експортерів-виробників, та яких успіхів та невдач вони досягли.

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.