Перейти к основному содержанию

Великий підрахунок: чого очікувати ФОПам від оновленого закону про РРО

пт, 07/10/2020 - 14:40

Восени минулого року були прийняті два Закони — #129-IX та #128-IX — щодо впровадження РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для деяких груп ФОПів, на які одразу звалився шквал критики від підприємців та експертів. Зараз до Закону #129-IX готуються зміни, але чи буде досягнутий компроміс, що задовольнить всіх учасників процесу, — велике питання.

Порахуємо усіх

Насамперед треба зазначити, що Закон #128-IX впроваджує застосування програмних РРО. Нині підприємці користуються декількома видами звичних реєстраторів. Для того щоб масово запустити програмні РРО (які працюють на смартфонах), і був прийнятий цей Закон. Наразі існують три пілотних проєкти цифрових РРО. Один від ДФС, два — від приватних розробників. Всі три програми зараз проходять тестування, а з 1 серпня цього року мають стати доступними для всіх бажаючих. Це буде абсолютно добровільний вибір програмного забезпечення. “Це — позитивний проєкт, який направлений на здешевлення РРО та на демонополізацію ринку таких засобів. Тобто, це прогрес”, — наголошує економіст Олег Гетьман, координатор економічних груп Економічної експертної платформи.

Закон #129-IX регулює всі сфери, де задіяні РРО. За думкою законотворців, дуже багато суб’єктів підприємницької діяльності (ФОПи 2-ї та 3-ї групи) не показують свій оборот. Умовно, продають на 50 млн грн., а декларують 50 тис.грн. І перевірити, на яку саме суму реалізовано товару, за відсутності реєстраторів неможливо. Аби підприємці з прихованими доходами виходили за межі 2-ї й 3-ї груп на загальну систему оподаткування, були введені програмні РРО для обох категорій.

Втім, на погляд експертів, такий крок є недоцільним. За їхніми висновками, доречний він лише для тих підприємців, хто може фізично перевищити свій оборот, тобто хто має величезні торгові площі. Наприклад, для автодилерів. Такі ФОПи дійсно важко контролювати. “ФОПи зобов’язані вести облікову книгу доходів. Але цього майже ніхто не робить. Крім того, штраф за її неведення або втрату складає до 500 грн. Тому можна продавати на сотні мільйонів, вносити в декларацію 100 тис., а бізнес-книгу просто періодично “губити”. Ніхто цього ніколи перевірити не зможе”, — зазначає Олег Гетьман.

Нормою Закону передбачено обов’язкове застосування з 1 січня 2021 р. РРО продавцями ризикованих категорій товарів та послуг, як-от, автозапчастин, ювелірних виробів, готелів, ресторанів, товарів медичного призначення, побутової техніки тощо. А з 1 квітня 2021 р. — для всієї 2-ї та 3-ї груп платників. Результатом міжвідомчих перемовин стало те, що Комітет з питань податкової та митної політики підготував корегуючий законопроєкт, який найближчим часом буде зареєстрований. Він передбачає обов’язкове запровадження РРО з 2021 р. тільки для ризикових груп товарів і магазинів з великими площами.

На думку Володимира Дубровського, старшого економіста та члена Наглядової ради CASE Україна, цей документ трохи кращий за попередній, але все одно має ряд недоліків. Передусім мова йде про монополізацію ринків через віднесення певних товарів до категорії ризикованих. “Ми це бачимо на прикладі товарів медичного призначення. Якщо відносно справжніх ліків ще є логіка — наприклад, убезпечити покупців від підробок, то чому, скажімо, презервативи мають продаватись лише у закладах з РРО?”, — дивується експерт.

Схожа ситуація зі складною побутовою технікою, автозапчастинами, текстилем тощо. Підхід щодо віднесення тих чи інших категорій товарів до “ризикованих”, на думку експертів, відкриває скриньку Пандори. Адже за бажанням взагалі будь-які товари можна оголосити ризикованими, включно з продуктами харчування.

Изображение удалено.

На тлі всіх цих факторів прив’язка впровадження РРО до розміру торговельної площі є більш раціональною. Але теж треба зважувати на категорію товару, яким торгує підприємець. Наприклад, магазин будівельних матеріалів чи меблів, звичайно, фізично займатиме великі площі, а отримувати доходи при цьому може в межах 2-ї чи 3-ї групи. А ось ювелірний магазин, який працює на площі 100 кв.м, з великою долею вірогідності може перевищувати виручку, обмежену групою, і приховувати обороти.

Контрабанда

Додатковим ефектом від фіскалізаціі ФОПів, за задумом авторів законів, мало стати зменшення контрабанди на ринку. “Великі магазини, що приховували обороти, будуть змушені перейти на загальну систему оподаткування; у них з’явиться товарний облік і їм буде не так цікаво працювати “в темну”. Вони повинні будуть показувати документи на товар податковій, тому у них з’явиться стимул купувати в офіційних імпортерів чи самостійно офіційно імпортувати продукцію. Не можна назвати це панацеєю від контрабанди, але в деяких ситуаціях це повинно спрацювати як обмежувач”, — коментує Олег Гетьман.

Проте Володимир Дубровський налаштований більш песимістично щодо “антиконтрабандного впливу” впровадження РРО. За його словами, первинні документи на контрабандний товар можна придбати за дуже помірні гроші у конвертаційних центрах. Саме так продається, всупереч повному обліку через РРО, інвентаризаціям і перевіркам, контрафактний алкоголь, та й чимала частина іншої контрабанди.

Корупційні ризики

За нинішньої редакції вищезгадані закони залишають надзвичайно високими корупційні ризики. Суб’єктів фіскалізації дуже багато (2-га та 3-я група ФОП — це 1 млн суб’єктів), що поширює поле для зловживань. “Податківці ходять куди завгодно, беруть хабарі з усіх підряд. Якщо сфера застосування РРО буде звужена, як це зараз пропонують експерти і Данило Гетманцев (голова профільного комітету ВРУ), тобто обліковуватися будуть тільки ризикові групи товарів і великі площі, то ситуація стане іншою. До того ж до 2021 р. запрацює норма про “кешбек” (коли покупці за винагороду будуть повідомляти податкову про невідповідний фіскальний чек або про його відсутність), і податківці просто фізично не зможуть ходити по всіх точках і збирати “дань”. Бо їх (співробітників касового відділу) всього 800 на всю Україну, і вони будуть вимушені використовувати свій робочий час на опрацювання скарг від покупців”, — вважає пан Гетьман.

Пан Дубровський також бачить ризики у загально-обов’язковому товарному обліку. “Новий проєкт не враховує дуже важливу річ, яка є в Законі #128-IX. Що торгівці деякими категоріями товарів крім використання РРО повинні вести товарний облік, як для підакцизних товарів. Це ще одне поле для корупції. Якщо робити облік самостійно, легко зробити помилку, яку знайде податківець, або треба витрачати гроші на бухгалтера, який теж не завжди рятує від надмірної прискіпливості фіскалів”, — зауважує експерт. Таким чином, ведення бізнесу для ФОПа може бути нерентабельним, і цим обов’язково скористаються великі гравці, які зможуть отримувати більшу маржу.

Кінцева версія

Експерти МВФ кілька років тому співставили результати фіскалізації в 20 країнах світу, від Швеції до Малаві, і прийшли до несподіваного для себе висновку. Фіскалізація — не тільки не “срібна куля” для тіньової економіки, а й взагалі дорогі “ліки” з важкими побічними ефектами і недоведеною ефективністю. Причому працюють вони лише у поєднанні з глибокою реформою податкових органів. Тому МВФ категорично не рекомендує суцільну фіскалізацію, а пропонує зосередитися тільки на ризикових категоріях платників.

“Я проти розширення фіскалізації, поки у нас не буде реформовано податкову службу. Бо це автоматично розширює кількість перевірок і штучно підвищує “затребуваність” податківців. А це перешкода для перезапуску податкової”, — говорить Володимир Дубровський.

Отже, експерти наполегливо рекомендують зосередити увагу тільки на досить малому прошарку підприємців, що з великою вірогідніприховують свої обороти.

Читайте також