Перейти к основному содержанию

Україні радять ввести відповідальність для бізнесу за неефективне управління відходами

чт, 07/09/2020 - 17:07

<p>Урядам України, Молдови та Сербії рекомендують впровадити систему розширеної відповідальності виробників за неефективне управління відходами, запровадивши принцип «забруднювач платить».</p>

Такого висновку дійшла робоча група EUROSAI у своєму Спільному звіті про результати міжнародного аудиту у сфері поводження з відходами та їх видаленням, повідомляє прес-служба Рахункової палати України.

За словами аудиторів, в Україні, Молдові та Сербії відсутнє ефективне управління відходами, внаслідок чого більшість відходів відправляється на сміттєзвалища та полігони замість переробки.

У звіті зазначається, що нормативні акти зазначених країн у цій сфері неповні й неузгоджені з міжнародним законодавством і стандартами, зокрема Європейського Союзу, курс на інтеграцію до якого взяли ці держави.

Дії органів влади, які відповідають за поводження з відходами в Україні, Молдові й Сербії, на думку аудиторів, недостатньо ефективні та узгоджені. Як наслідок, державний контроль теж недостатньо ефективний. Тому існують високі ризики недотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства у сфері поводження з відходами.

Окрім того, в країнах-учасницях аудиту недостатньо розвинутих потужностей для переробки, обробки та видалення небезпечних, промислових та інших відходів, що не сприяє створенню інтегрованої системи управління. Як наслідок, виникають ризики для навколишнього середовища та здоров’я людей, в тому числі виникнення екологічних і техногенних катастроф.

Зокрема, національний аудит, проведений у попередні роки, засвідчив, що в Україні понад 90% побутових відходів спрямовувалося на захоронення на сміттєзвалищах і полігонах. На заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні підприємства потрапляло 3%, спалювалося – 2,6%.

Органи аудиту трьох держав констатують: у їх країнах не створена система, що відповідала б «ієрархії управління відходами», яка працює в ЄС і заснована на механізмі розширеної відповідальності виробника за управління утвореними відходами. Така система передбачає п’ятиступеневе поводження з ними. Пріоритет – запобігти утворенню. Якщо це не вдається – докладаються зусилля для їх повторного використання, якщо і це неможливо – здійснюється вторинна переробка та відновлення (ресайклінг). Наступний рівень – переробка, в тому числі з отриманням енергії. За неможливості виконати попередні операції відбувається видалення відходів (захоронення).

За підсумками міжнародного аудиту, урядам рекомендують посилювати правові й економічні стимули для зменшення обсягів відходів і їх максимальної переробки, а також посилювати державний екологічний контроль.

Окрім того, необхідно покращувати обізнаність громадян та суб’єктів господарювання із законодавством у цій сфері, а також посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за його недотримання.

Аудитори рекомендують впровадити систему розширеної відповідальності виробника, головним має бути принцип «забруднювач платить».

Серед рекомендацій – введення заборони на використання одноразового пластикового посуду та обмеження використання поліетиленового пакування. Аудитори вказують на необхідність запровадити систему збору та повернення відходів упаковки, визначити порядок фінансування відповідних заходів, визначити перелік зобов’язань виробників, вимоги до маркування упаковки та використання еко-упаковки.

Спільний звіт про результати міжнародного аудиту невдовзі буде опублікований на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Читайте також