Перейти к основному содержанию

Ігор Тинний: "Цинічний вчинок влади — не звільнити від податків"

чт, 05/07/2020 - 14:06

<p>Відомий ресторатор — про те, чому він не звільнив 600 чоловік, які існують рецепти виходу з карантину та чому ресторани виживають навіть у кризу</p>

Ігор Тинний хоч і нарікає на рішення влади про запровадження карантинних заходів, проте жартома радить відправляти невдоволених до Мінекономіки.

Влада зробила цинічний вчинок, не звільнивши від податків малий та середній бізнес, водночас спростила життя великому, вважає співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики та співвласник ресторанів “Прага”, “Marlin”, “Montecchi Capuleti”.

БІЗНЕС поговорив з підприємцем про перспективи сфери КаБаРе та дізнався, як рестораторам виходити з карантинної кризи.

Які міри ви застосували під час карантину?

— Через непродуманий та занадто рано введений карантин ми були вимушені повністю закрити бізнес. Проте замість того щоб списати продукти, ми використали їх на обіди для пенсіонерів, як найбільш вразливої групи людей. Один заклад переформатували на доставку, але це радше захід моральної підтримки, тому що фінансової ефективності він не несе.

Ви вже звільнили всіх своїх 600 співробітників чи поки думаєте над цим? Чи є альтернатива звільненням?

— Розумієте, характерною рисою ресторанного бізнесу є яскраво виражена сезонність, тож значну кількість лінійного персоналу ми завжди тримали на тимчасових угодах, це дозволяє швидко маневрувати. Нині зберігаємо повну або часткову оплату праці ключових людей в команді, без яких перезапуск проєктів стане неможливим.

Изображение удалено.

Що у цьому випадку мала б зробити влада, аби це було не так катастрофічно для бізнесменів?

— По-перше: не вводити карантин взагалі. Зайти при двох захворілих на добу та вийти з 500 на добу — для мене це вкрай незрозуміло. Адже країна не в змозі фінансово забезпечити людей за умови абсолютної втрати роботи. По-друге, дуже цинічний вчинок влади — не звільнити від податків малий та середній бізнес, спростивши при цьому життя великому. Цей факт нівелює всі заклики влади до підприємців зберігати робочі місця. Для розуміння: на 1 грн заробітної плати ми маємо сплачувати близько 38 коп. податків при непрацюючому бізнесі.

Які збитки ви понесли у зв’язку з карантином і як це вплине на подальший розвиток вашого бізнесу?

— Взагалі збитки можна буде оцінити лише через рік після завершення карантину. Здається, вартість всіх проектів HoReCa в країні автоматично впала більше ніж в два рази. Кожен третій день я отримую пропозиції по викупу збанкрутілих ресторанів та барів. Вимушений відмовлятись, бо перспективи дуже невтішні.

Ваші прогнози, скільки ресторанів не відкриються після карантину?

— Вважаю, що треба дивитись на це в розрізі сегмента ресторанів. Найбільше постраждає середній сегмент, де може заново не відкритись кожен другий заклад, бо його відвідувачі — люди достатньо освічені, тож будуть обережні протягом тривалого проміжку часу, піклуючись про своє здоров’я. Серед відвідувачів преміальних ресторанів дуже багато людей, які, власне, нічого іншого не вміють робити, окрім як відпочивати, їсти та весело проводити час у ресторанах, так звана еліта. Впевнений, вони будуть ризикувати своїм здоров’ям і від якісного відпочинку не відмовляться. Що ж стосується фастфуду, то виживуть ті, хто зможе переформатуватись на take away. Найбільше постраждає кейтеринг.

Чи є у вас план та стратегія, як будете працювати далі?

— Виживати (щиро, але нерадісно сміється).

— Тоді як збираєтесь виходити з кризи і які ваші поради рестораторам?

— Перше. Якщо у вас велика мережа — наприклад, з 15 закладів, я б не радив відкривати водночас більше половини з них. Краще підійти диференційовано, акцентуючи увагу на тих, де більше шансів на успіх. Наприклад, заклади з великими літніми терасами зараз особливо актуальні.

Друге. Надзвичайно сильно ситуація залежить від можливостей дійти згоди з арендодавцями. В мене є проєкт, в якому я є арендодавцем для закладу McDonalds, і в нашому випадку замість фіксованої ставки ми практикуємо відсоток від обороту у якості орендної ставки. Це по-чесному.

Третє. Всіх працівників, які не задоволені зменшеною заробітною платнею відправляти за адресою вул.Грушевського, 12/2, 6 під’їзд (приймальня Мінекономіки — Ред.).

— А що робити власникам малого бізнесу у ресторанній сфері: власникам кав’ярень, наприклад?

— На мою думку, ці заклади постраждають найменше. Кав’ярні більш пристосовані до швидкого обслуговування клієнтів та мають низький середній чек. У них є шанс на відновлення. Можна розширити асортимент легкою їжею у форматі take away.

Як влада може допомогти рестораторам вийти з карантиної кризи?

— За 26 років в бізнесі я ще жодного разу не чув, аби влада чимось допомагала не лише ресторанному, а взагалі будь-якому бізнесу. Бізнес завжди виживає всупереч, а не завдяки діям влади. Більше не маю чого додати.

Изображение удалено.

— Філософське питання: як зміниться суспільство після ізоляції? Як вона вплине на людей?

— Я був здивований кількістю людей, яким тривале перебування вдома насправді сподобалось. Я не очікую стрімкого виходу людей з самоізоляції і не можу їх в цьому звинувачувати. Знову повертаємось до питання, навіщо було входити в карантин.

Крім того, вочевидь, цей вірус буде з нами ще дуже довго. Багатьом буде важко прийняти той факт, що їхня самоізоляція була марною, проте вони будуть продовжувати підтримувати цю ідею, адже не зможуть зізнатися у протилежному навіть собі.

— Чи збільшиться попит на КаБаРе після карантину? Можливо, навпаки, через економічну кризу споживачі зрозуміють, що відвідування закладів не на часі?

— Економіка є суспільною наукою, якій притаманні свої закони. Емпіричним шляхом виведено, що під час економічних криз попит на релігію, розваги та азартні ігри зазвичай зростає. Люди шукають відраду від буденності. Питання, хто зможе собі це дозволити? Тому мені здається, що у преміальному сегменті частина закладів може бути дуже успішною, а в економ-сегменті, на жаль, очікується серйозний спад.

Далі продовжу жартом з радянського кінофільму: “Запам’ятай, студенте! Хто не працює — той їсть”. Українське суспільство нагадує інопланетну істоту з маленькими ручками і великою головою, де ручки символізують продуктивний клас, а голова — величезну кількість нероб та “рєшалів”. Всім цим людям треба десь “терти”.

Автор: Ольга Пташка
Фото: Роженюк Олександр

 

Читайте також