Перейти к основному содержанию

Страсті за рентою

ср, 12/04/2019 - 17:24

<p>Шквал критики, обурень і звинувачень з боку бізнесу нова влада отримала, намагаючись збільшити ренту на видобування залізної руди.</p>

Спроби виявилися невдалими, проте цей кейс навчив народних депутатів визнавати свої прорахунки, заглиблюватися в тему та зважати на думку підприємців.

Історія розвивається довкола “багатогранного” законопроекту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”, що був зареєстрований у парламенті наприкінці літа (30 серпня) за #1210. Його мета, як вказується в пояснювальній записці, — “запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS), а також реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів”.

Реалізація цієї місії передбачає в тому числі збільшення ставки ренти на видобуток залізної руди з нинішніх 8% до 10%, а також зміну бази оподаткування. Нині рентою оподатковується собівартість видобування “сирої” руди, а проект пропонує справляти податок з ціни тонни товарної продукції (залізорудного концентрату, агломерату, окатишів). При цьому з голосу озвучувалися наміри брати за ціновий орієнтир котирування інформагентства Platts у портах Китаю.

Ці норми змушують збільшити податкові відрахування такі компанії, як “Метінвест” Ріната Ахметова, “АрселорМіттал Кривий Ріг” Лакшмі Міттала та Ferrexpo Костянтина Жеваго.

Рента “плюс” — рентабельність “мінус”

Як з’ясувалося, законопроект став для бізнесу неприємною несподіванкою. Промисловці вже охрестили його “вбивцею вітчизняного виробника”, адже рента, за їхніми підрахунками, збільшиться в 4-5 разів.

“За найскромнішими оцінками, додаткові витрати українських підприємств складуть 8,5 млрд грн на рік”, — зазначає Сергій Біленький, голова Федерації металургів України. Він також зауважив, що таке різке збільшення рентних платежів призведе до скорочення обсягів видобування руди, а відтак, до зменшення прибутків залізорудних комбінатів, скорочення обсягів залізничних перевезень і перевалки вантажів у морських портах України. Як наслідок, зменшиться чисельність трудових колективів і держава втратить надходження таких податків, як податок на доходи фізичних осіб та єдиний соцвнесок. “Тож сумарно держава втратить 11,5 млрд грн інших податкових надходжень”, — запевняє пан Біленький.

Наприклад, в “АрселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР) вже підрахували: за такої редакції Закону підземний видобуток руди на шахті стане нерентабельним, що може призвести до її закриття. Наразі там працюють, до речі, понад тисяча людей.

“Усі розмови щодо надприбутків ГМК є помилковими. Вони з’являються або від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоздатністю металургів на світових ринках збуту в інтересах бюджету та збільшення бюджетних витрат”, — наголошує Володимир Ткаченко, заступник генерального директора АМКР. Він зазначив також, що навіть без правок у Податковий кодекс підприємство працює на межі рентабельності. Якщо в першому півріччі 2018 р. завод отримав прибуток у 4,2 млрд грн, то у першому півріччі поточного року — збиток у 79 млн грн.

Та й прогнози щодо світової кон’юнктури невтішні — очікування щодо рецесії  світової економіки посилюються.

Диригенти змін

За “розкуркулювання” олігархів та мільярдерів взявся народний депутат Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Спочатку він запевняв, що “у Міністерства фінансів є необхідні розрахунки, які показують, що рівень оподаткування рудовидобувних компаній вкрай низький у порівнянні з іншими країнами, і за сприятливої кон’юнктури ринку вони отримують надприбутки”. Розраховували, що фіскальний ефект складе 3 млрд грн додаткових надходжень до бюджету, за умови хорошої ринкової кон’юнктури, а за поганої — близько 2 млрд грн.

Але дуже скоро в Комітеті визнали свій підхід до вираховування рентних ставок на руду необдуманим. “Я не маю стосунку до рудовидобувної галузі, але мені довелося заглибитися в цю тему”, — зізнається пан Гетманцев. І після кількох раундів спілкування з обуреним бізнесом у рамках робочих груп народний обранець уже оперував ринковими та виробничими поняттями. Він запевняв, що формулу оподаткування залізної руди необхідно переробити.

“Складність полягає в розрахунках вартості збагачення української руди, — зазначає пан Гетманцев. — Якщо добуту в Австралії руду відразу ж забирають на експорт і її можна “обкласти” за вартістю продажу, то українську, щоб довести до товарного стандарту, треба збагатити. Вартість цього процесу підрахувати важко”. В цьому і полягає основна заковика.

У Комітеті визнали: якщо буде змінена база оподаткування, то рівень податкового тиску на рударів значно й необґрунтовано зросте. Тому в пошуках золотої середини Комітет регулярно збирає робочі групи та намагається досягти компромісу із галуззю, з одного боку, та Міністерством фінансів — з іншого. Хоча, звичайно, обговорювати підходи варто було ще на етапі написання проекту майбутнього закону.

Ще одним проколом влади стало те, що за три тижні після появи проекту #1210 у нього з’явився “альтернативний” двійник за #1210-1. Він зареєстрований однопартійцем пана Гетманцева Олексієм Ковальовим і, по суті, є ідентичним. Тому вже 1 листопада він був відкликаний. Про нього — все.

Замість того щоб плодити ксерокопії, варто, враховуючи напрацювання робочої групи, написати новий варіант правок до Податкового кодексу, вважають промисловці. Справа в тому, що на одному із засідань Комітету народні депутати вирішили поставити “недопрацьований” законопроект на голосування у парламенті, а правки пообіцяли вносити після прийняття його в першому читанні (при підготовці до другого). Промисловці кажуть, що ця схема схожа на парламентський виверт, мета якого — “збити хвилю” невдоволення бізнесу та залишити попередню редакцію закону.

Законопроект кілька разів помічали в порядку денному парламенту, але його розгляд так і не відбувся.

Нині, зважаючи на всі перипетії з пошуком компромісу та неефективністю зусиль робочих груп, промисловці вимагають взагалі його відкликати. “Немає сенсу приймати в першому читанні законопроект, який далі буде змінюватися на 60%, — наполягає Олександр Каленков, президент ОП “Укрметалургпром”. — Адже потім будуть внесені тисячі поправок, і це буде схоже на законодавчий спам”.

Тим часом колотнеча довкола рудної ренти, схоже, дещо стихла. З’явилась інформація, що начебто депутати планують повернутися до цього питання навесні наступного року, після розробки компромісного варіанту законопроекту із залученням іноземних експертів. Окрім того, прем’єр-міністр Олексій Гончарук, зі свого боку, пообіцяв тісніше співпрацювати з Комітетом в цьому питанні. Адже все, що приймалося досі, за його словами, “у багатьох випадках з Кабміном взагалі не узгоджувалося”.

Хоча загроза, що недолугий “1210-й” з’явиться на голосуванні вже у грудні, досить висока.

 

Наталія Шевченко

Читайте також