Перейти к основному содержанию

Ростислав Кісіль: Не можна проводити різкі зміни, навіть якщо вони позитивні

пт, 12/06/2019 - 10:14

Ростислав Кісіль, засновник Meest Group

Нещодавно до спільноти відповідальних власників бізнесу БІЗНЕС 100 — співвласників журналу БІЗНЕС долучився Ростислав Кісіль — успішний бізнесмен, президент групи компаній Meest, яка цього року відзначає своє 30-річчя. Пан Кісіль став 73-м учасником бізнес-платформи, що об’єднує національних інвесторів і покликана бути єдиним голосом українського бізнесу. Свою місію підприємець бачить у тому, щоб об’єднати бізнесменів, українців у всьому світі, які хочуть реалізувати свій потенціал, амбіції та принести користь країні. Про свої прагнення та життєвий шлях Ростислав Кісіль розповів БІЗНЕСу.

— Як та з чого починався ваш бізнес?

— Я — інженер-будівельник, вихований радянською системою. 1988 р. уперше поїхав до Канади. Це взагалі була моя перша поїздка за кордон, тож супроводжувалася вона, відверто кажучи, культурним шоком, адже нам розповідали, що той капіталістичний світ є дуже поганим. Звичайно, побачене мене напрочуд здивувало: як живуть люди, який рівень їхнього добробуту. В якийсь момент захотілося стати людиною, яку б капіталісти “експлуатували”. Але за духом, ідеологією та ментальністю я — українець, тому не хотів звідси нікуди переїжджати. Зустрівшись з українською діаспорою у Канаді, відчувши, як вона перей­мається долею Батьківщини та прагне допомогти, я поставив собі мету.

Так на початку 1990-х років було створено перше канадсько-українське підприємство Meest. До того подібних прецедентів не було. Отже, ми є піонерами у наведенні моста між Україною та Канадою. Вважаю, ми продемонстрували ринку добрий приклад.

Була ідея створити таку компанію, через яку до України підуть інвестиції, технології, допомога від діаспори родичам, які залишилися в Україні. Нині Meest поєднує нашу країну не лише з Канадою, а й ще з 27 країнами, успішно виконуючи свою місію.

— По собі знаю: коли робиш бізнес, має бути те, що надихає. Але буває й дуже нелегко. Які переломні моменти, важкі часи у вашому бізнесі можна відзначити? Як виходили з таких ситуацій?

— Нашу компанію було створено ще до проголошення Україною незалежності, ми пережили всіх президентів, прем’єрів, уряди, а також усі кризи. Насамперед згадуються “азарівщина” та “медведчукізм” при президентові Кучмі. Це був період справжнього “бєспрєдєла”. З будь-яким бізнесом влада могла робити все що їй заманеться. Приїздили і казали: роби так і так, або ми щось таке зробимо…

Часи були дуже важкі, деколи руки опускалися, хотілося кинути все і піти з України. Але надихало те, що я — українець, патріот. Гроші, які ми заробляли в усьому світі, ми інвестували в Україну.

Також я відзначив би періоди двох революцій: Помаранчевої 2004 р. та Революції гідності 2014 р. Це були переломні моменти, особливо Революція гідності. Через нашу компанію йшла допомога Майдану від діаспори з різних країн. Ми розуміли й усвідомлювали: якщо не переможемо, це означатиме кінець нашої діяльності, нашого бізнесу. Пишаємося, що Майдан переміг, а ми стали частиною цієї перемоги, як і всі свідомі українці.

Перші роки після цього були кризовими — бізнес “просідав”. Але зараз економіка відновлюється, є стимули для розвитку. Треба лише не припускатися помилок, які були зроблені в попередні часи. Тішуся, що започатковуються такі проекти, як БІЗНЕС 100, що об’єднують підприємців, які прагнуть змін на краще. Вони сприятимуть прийняттю певних законодавчих актів, аби країна розвивалася, аби сюди йшли інвестиції.

— Ви як ніхто інший знаєте, що треба робити, як має бути. Тим більше що Канада дуже часто посідає найвищі місця у різноманітних репутаційних рейтингах. Які у вас плани на найближчі 5-10 років?

— Meest створювався для людей, його заснувала українська діаспора, повіривши в ідею, яку я реалізував у Канаді й Америці. Я не є тією людиною, яка нині опікується матеріальним життям, воно для мене не має значення. Натомість я живу ідеями — займаюся езотерикою, певними духовними практиками. Для себе розумію, навіщо прийшов на цю землю, яка моя місія. Вона полягає в тому, аби створити комфортні умови для бізнесменів і людей, об’єднати їх та допомогти реалізувати свої амбіції, професійні навички.

У діаспорі, мабуть, немає жодної людини, яка б не знала, що таке Meest. Це всі українські фестивалі та перше українське телебачення на території Канади та США. Це наш тижневик “Міст”, який є #1 за популярністю в діаспорі. Це всі гастролі українських артистів, у тому числі найвідоміших. Крім того, ми поєднуємо з Україною різні організації, наприклад Світовий конгрес українців, Конгрес українців Канади та інші. 2002 р. ми створили організацію “Четверта Хвиля” й досі її підтримуємо.

Наприкінці 1990-х років почалася масова трудова міграція українців до країн Європи. Ми також підтримували ці процеси через створення відповідних спілок українців у Португалії, Італії, Іспанії та через видавництво українських газет, відкриття дитячих садочків, шкіл. Боюся навіть сказати, скільки десятків мільйонів доларів ми інвестували в усе це. Ми добре розуміли: у цьому немає економічної вигоди. Водночас було і є усвідомлення: ми маємо давати людям якісь блага, адже вони користуються нашими логістичними послугами, на яких ми заробляємо. Наша місія — просування українства в усьому світі. Ми й надалі виконуватимемо цю роль.

— Яким чином Україна може наблизитися до рівня Канади?

— Канада дійсно унікальна країна, що, за рейтингом ООН, входить до трійки найкращих країн для життя. Вона просто створена для людей. Це — діаспорна країна, що не має корінного населення. Наразі там проживають близько 35 млн мешканців, люди 125 націй, об’єднані єдиною метою-ідеєю створення умов для комфортного життя. Дуже важливо нам тут, в Україні, зрозуміти значущість створення таких умов для життя людей. Треба обирати тих, хто передусім бачить людину, її потреби.

Не менш важливим є бізнес-середовище. Економіка Канади — одна з найпотужніших у світі та базується на малому та середньому бізнесі. 85% надходжень до бюджету дає сектор МСБ. Там створені всі умови для розвитку цього сегмента бізнесу. Чому зараз в Україну так тяжко йдуть інвестиції? Хоч ми впродовж 30 років своїм прикладом надихаємо канадський бізнес приходити в Україну. Так, у нас, звичайно, є позитивні приклади, коли ми заводили сюди інвестиції від МСБ, допомагали розібратися в роботі бюрократичної машини. Але закордонні партнери не розуміють, як так швидко можуть мінятися правила, не кажучи вже про “наїзди” з боку фіскальних органів та слабкий захист права власності. Можна прокинутися одного ранку, а твій бізнес тобі вже не належить, і все тільки тому, що якийсь реєстратор взяв і перереєстрував його. Йдемо до суду? Але це ще гірше! Українські суди для іноземного бізнесу — найстрашніша біда, що тільки існує!

Ще одна проблема — контрабанда, з якою чесному бізнесу конкурувати майже неможливо, бо контрабандисти не платять податків. Ми боремося з цим вже багато років, але лише на словах. Хочеться вірити, що зараз справді щось зміниться. Далі — корупція: чиновник завжди може сказати інвестору, що в нього у документах кома не там стоїть…

— Які найвагоміші тенденції, що наразі мають місце на ринку?

— Зараз нам кажуть, ніби позитивом є укріплення націо­нальної валюти. Але це не так. Коли національна валюта ревальвує непрогнозовано, ми вбиваємо експорт. Експортний бізнес закладав у свої плани курс 28 грн/USD, а зараз він вже майже 24 грн/USD. Це ненормальна ситуація. Гроші люблять тишу та стабільність, тому не можна проводити в країні різкі зміни, навіть якщо вони позитивні. Будь-які зміни необхідно анонсувати, впроваджувати впродовж якогось періоду. Приклад з нашого бізнесу. Зменшили ліміт безмитної посилки зі €150 до €100. Зараз вже, мабуть, розуміють, що це нічого не дало, крім бюрократії, додаткових витрат. Чому було б не подивитися на досвід США, де аналогічний ліміт складає $800?

В Україні реальний дефіцит робочої сили, бо громадяни виїжджають на заробітки. Ми мусимо підвищувати зарплату, і це добре. Для того щоб люди не виїжджали з країни, сюди має заходити більше інвестицій, тоді з’являтиметься більше робочих місць.

Треба лишень створити належні умови. Переконаний, що проект БІЗНЕС 100  має відіграти у цьому процесі важливу роль. Ми маємо впливати на владу задля прийняття фундаментальних державних рішень.

 

Дмитро Гриньков

Читайте також

Олександр Бондаренко: "Локалізація закупівель створить нові ніші для виробництва в Україні"

вт, 08/04/2020 - 12:34
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Бондаренко — про ризики та переваги локалізації.

Артем Шамрай: У кредиті має бути синергія боржника, кредитора і медіатора

ср, 05/13/2020 - 18:30
БІЗНЕС розпитав практикуючого юриста, власника і керівника ТОВ “Правова група “Домінанта” Артема Шамрая про юридичний бік кредитних відносин, які ускладнені дефолтом або невиконанням зобов’язань

Ігор Тинний: "Цинічний вчинок влади — не звільнити від податків"

чт, 05/07/2020 - 14:06
Відомий ресторатор — про те, чому він не звільнив 600 чоловік, які існують рецепти виходу з карантину та чому ресторани виживають навіть у кризу

Павло Овчинніков: Дитячий ринок в Україні повністю інтегрований у світовий інформаційний простір

вт, 03/31/2020 - 22:17
Співзасновник та СЕО компанії KIDDISVIT — про те, як захопився іграшками, про небезпечні підробки та дитячі тренди

Іван Мірошніченко: Історія українського агро могла бути красивішою

вт, 03/10/2020 - 14:37
Іван Мірошніченко, власник “Агродар Груп”, політичний та громадський діяч

Я хочу генерувати культурний «вау-ефект»

пн, 03/02/2020 - 12:02
Жінка з переможним ім'ям Вікторія, здатна ставити перед собою високі цілі та йти до них, незважаючи на труднощі й ризики, стала лауреатом XХIV загальнонаціональної програми «Людина року». Її звуть Вікторія Лисенко, вона ‒ засновник і куратор першого і єдиного в Україні Музею костюма і стилю.