Перейти к основному содержанию

Приватний атом — гра вдовгу

вт, 08/06/2019 - 16:00

<p>Український бізнес відкриває нові можливості для досягнення енергонезалежності</p> <p>Що поєднує видобуток урану з найбільшою роздрібною торговельною мережею в Україні? Одне ім’я&nbsp;— <strong>Геннадій Буткевич</strong>. Засновник мережі супермаркетів “АТБ” також є співвласником компанії “Атомні енергетичні системи України” (АЕСУ). Торік АЕСУ стала першою приватною компанією, що отримала ліцензію на геологічну розвідку можливих родовищ урану в Україні. Того ж року АЕСУ підписала меморандум про взаєморозуміння з американською компанією Holtec International щодо спільного просування малих модульних реакторів. А в березні поточного року група компаній BGV Group Геннадія Буткевича та Holtec International повідомили про створення спільного підприємства з розробки невикористаних мінеральних ресурсів України шляхом формування комплексу гірничодобувних, переробних та виробничих потужностей. Як ці події взаємопов’язані та як вони можуть вплинути на розвиток енергетики в Україні&nbsp;— розбирався БІЗНЕС.</p>

Світова нестача енергії

Свіжий серіал “Чорнобиль” від HBO нагадав про небезпеку ядерної енергетики, зокрема й про відносно нещодавню ситуацію на станції “Фукусіма” в Японії. Ця аварія спонукала Німеччину до рішення відмовитись від АЕС до 2022 р. Чи виправданою є ця стратегія? Білл Гейтс не згоден, а Ілон Макс підтверджує її іншими розрахунками.

В лютому 2017 р. під час офіційного запуску Tesla в ОАЕ він зазначив: “Попит на електроенергію, ймовірно, потроїться. Отже, буде дуже доречно подумати, як виробити так багато електроенергії”.

В останньому передноворічному пості в своєму блозі Білл Гейтс дав відвертішу пораду: “Атомна енергія ідеальна для того, щоб боротись зі зміною клімату, оскільки це єдине безвуглецеве, масштабоване джерело енергії, доступне цілодобово. Проблеми з існуючими реакторами, такі як ризик аварій, можна вирішити за допомогою інновацій”. Власне, для пана Гейтса атомна енергетика та інновації — не просто слова, адже ним засновано компанію Terra Power, яка займається розробкою ядерних реакторів.

Малий та модульний

Найперспективнішим напрямком вважаються малі модульні реактори (ММР). Це або зменшені версії існуючих ядерних реакторів, або принципово інші конструкції. Наприклад, розроблені технології реакторів на теплових нейтронах та реакторів на швидких нейтронах. Вони мають малу або середню потужність — 30-300 МВт. Модульність передбачає, що реактор не будується безпосередньо на об’єкті, а виготовляється на заводі та доставляється на місце встановлення для збирання. Наприклад, ММР можна в майбутньому використати для модернізації теплових електростанцій: замість котла, який працює на вугіллі чи газі, встановлюється малий реактор. Основна інфраструктура для електрогенерації при цьому залишається та сама.

Також ММР можна використовувати більш гнучко в порівнянні з працюючими нині реакторами. Якщо зараз реактору потрібно кілька днів на варіювання потужності в діапазоні 20-25%, то ММР потребує декількох годин при значно більшому діапазоні: технологія дозволяє збільшити або зменшити потужність на 40%.

ММР окрім малих розмірів та універсальності також мають більшу ефективність використання ядерного палива, відповідно, залишається менше радіоактивних відходів. У залежності від технологій відходи після відпрацювання паливних елементів складають до 50% від їхнього об’єму. Все це потрібно зберігати в спеціальних сховищах. Тоді як малі модульні реактори працюють на малозбагаченому урані та мають відходів значно менше — 1%. Це також радикально зменшує вимоги до охолодження реакторів і, відповідно, підвищує безпеку їхнього використання.

Все це звучить настільки добре, що виникає питання: де ММР? Справа в тому, що зараз у світі існує понад три десятки різних конструкцій ММР на різних стадіях готовності — від стадії концептуального дизайну до стадії будівництва. Робочі реактори будуть запущені приблизно в 2022-2025 рр. Але до запуску технологій ММР потрібно готуватись.

Бізнес для стійких і витривалих

З огляду на майбутню потребу людства в електроенергії з чистих джерел, рішення АЕСУ зайнятись розвідкою родовищ урану є стратегічно виваженим. Але не все так просто і легко, як здається на перший погляд. Розвідка родовищ — це лише перевірка, чи є там уран і в якій кількості. Наступним етапом буде власне видобуток урану, а далі — його переробка. Все це теж час та гроші. Крім того, компанія інвестує у підтримку наукових кадрів, а також бореться зі спротивом державної машини на самих різних рівнях.

Ідея зайнятись ураном прийшла після анексії Криму та агресії в Донбасі. “Початок був, коли в нас відібрали магазини в Донецьку і Луганську. Ми втратили десь $300 млн. Я спортсменом був замолоду і знаю, що забирають у слабких. Держава не змогла нас захистити. А чому ми слабкі? Тому що повністю залежимо від Російської Федерації. При цьому в нас є все під землею і навіть більше, ніж в Росії: газ, нафта, уран, берилій, тантал, титан — все для того, щоб побудувати ядерні реактори. Вчені є, люди є”, — згадує пан Буткевич.

Згідно із законодавством приватні компанії можуть займатись розвідкою та видобутком урану. Але це тривалий та дорогий процес, який не приносить швидких прибутків. Тому черги бажаючих немає. АЕСУ стала першою приватною компанією, яка отримала ліцензію на розвідувальні роботи на чотирьох дільницях в Миколаївській та Дніпропетровській областях.

Компанія вже пробурила понад 25 розвідувальних свердловин на Сафонівському родовищі. Через незрозумілі дії державного підприємства “Кіровгеологія” АЕСУ прийняла рішення самостійно створити лабораторію для аналізу добутого керну. За оцінками фахівців АЕСУ, до кінця 2020 р. буде підтверджено наявність та обсяги запасів на родовищі згідно з кодуванням JORC.

Добувати уран на родовищах компанія планує методом підземного вилуговування. Це найбезпечніший метод. “Не треба будувати шахту, ти не піднімаєш породу вгору, ти не залишаєш радіоактивні “хвости”, немає радонових хмар. Закачали слабокислий розчин, він перетворив уран на рідину, відкачали розчин зі свердловин, осадили на смолі й знову закачуємо розчин униз. Кислотність постійно знижується, тому що кислота “самопогашается”, — пояснює пан Буткевич. Після видобутку урану поле можна спокійно засівати сільгоспкультурами. Крім розвідки запасів та організації власної лабораторії АЕСУ також створює невелику експериментальну установку для перетворення уранової руди на жовтий кек, який є сировиною для виробництва паливних елементів для АЕС.

За оцінками фахівців, Україні потрібно добувати 2,5 тис.т урану на рік. За радянських часів добували приблизно половину цієї кількості, а зараз видобування скоротилось до близько 600 т на рік. Якщо держава не займається стратегічно цим питанням, то мала б сприяти приватному інвестору. Але й тут є проблеми. Представників АЕСУ не пускають на територію державного підприємства “Кіровгеологія”, яке виконує геологорозвідувальні роботи по урану. Хоча компанія підписала договір на оренду приміщення та сплачує за ним. Також є спроби завадити роботі компанії на родовищах через судові рішення.

Ціна майбутнього

За оцінками АЕСУ, за умови поєднання двох факторів — активного впровадження малих модульних реакторів, в тому числі задля модернізації теплових електростанцій, та власного видобутку та переробки урану — вартість електроенергії на внутрішньому ринку може знизитись удвічі. За такого підходу значно підвищиться конкурентоздатність українських товарів, не кажучи вже про енергетичну незалежність країни. Головне, щоб розвиток атомної енергетики та видобутку урану, а також приватно-державне партнерство були пріоритетами державної політики.

 

Андрій Морозовський

Читайте також