Перейти к основному содержанию

Післясмак Давосу: нотатки про те, як бізнес може зробити світ кращим

ср, 03/04/2020 - 11:19

Від знайомих, які регулярно відвідують Всесвітній економічний форум у Давосі, ми неодноразово чули, що туди треба поїхати, щонайменше, для того, аби відчути “дух Давосу”.

Адже це єдине у світі місце, де збираються політичні, бізнесові та громадські лідери світу, щоб обговорити найактуальніші проблеми людства та поділитись ідеями чи досвідом щодо їхнього вирішення. Цього року всі визнають: “дух Давосу” змінився.

Нові тенденції

Ювілейний 50-й Всесвітній економічний форум для нас відрізняли три речі. По-перше, і це є найбільш очевидним: зміни клімату з другорядної теми стали домінуючою. Навіть Дональд Трамп — президент, який вивів США з  Паризької кліматичної угоди — пообіцяв взяти участь у всесвітній ініціативі з висадки трильйона дерев.

По-друге — це меседж про нову парадигму капіталізму, про бізнес із місією, яка вище за отримання прибутків, про ведення відповідального бізнесу — про все, що зараз оцінюється за критеріями ESG (Environmental, Social and Good Governance). Це означає, що бізнесмени зважають на довгостроковий вплив інвестицій на довкілля та суспільство, а також на те, наскільки прозоро керується компанія. Пім ван Балеком, парламентар з Нідерландів та колишній віце-президент Європейського інвестиційного банку, в коментарі для БІЗНЕСа зазначив: “Якщо ви не дотримуєтесь принципів верховенства права та належного управління, іноземних інвесторів не буде цікавити участь у цій інвестиції”.

Такі трансформації є фундаментальними: напередодні президент Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб проголосив новий маніфест Давосу. Це сталось вперше в історії Форуму, адже попередній маніфест існував з 1973 р. Майже 50 років тому основний акцент робився на застосування бізнес-практик, які відповідають інтересам акціонерів компаній. Новий маніфест говорить, що метою компанії є залучення всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) до “спільного та постійного створення цінностей”.

По-третє, ми переконались, наскільки актуальним для бізнесменів є сталий розвиток — економічний та соціальний прогрес людства, який не ставить під загрозу добробут і виживання наступних поколінь. Ідеться не лише про палатку (павільйон) ООН, присвячену власне 17 Цілям сталого розвитку. Компанії розміщували різнокольоровий логотип Цілей на своїх постерах, а кількість людей із відповідним значком на одязі значно перевищувала кількість людей із будь-якими національними символами. Це був цікавий досвід: помітивши цей знак, бізнесмени посміхались один  одному та починали знайомитись. 17  Цілей стали ознакою “своїх”, тих, хто поділяє ті самі цінності та принципи. Ми мали один значок на трьох, але нам допомагала знаходити нові контакти обкладинка спеціального випуску журналу БІЗНЕС, де теж були зображені 17 Цілей сталого розвитку.

Спочатку принципи

Але окрім візуального символу, який визначав “своїх”, платформа БІЗНЕС 100 мала у Давосі ще один “козир”. Буквально за три тижні до Всесвітнього економічного форуму БІЗНЕС 100 офіційно стала учасником Глобального договору ООН. Це ініціатива для спільної дії Організації Об’єднаних Націй, бізнесменів, інвесторів, громадянського суспільства, трудових організацій, місцевого самоврядування та урядів, яка поєднує компанії всього світу та ООН. Участь у Глобальному договорі означає, що компанія або організація поділяє 10 принципів у сферах дотримання прав людини, збереження довкілля, праці та боротьби проти корупції.

У розмовах з іноземними бізнесменами та експертами ми неодноразово чули меседж про важливість таких ініціатив, як Глобальний договір та 17 Цілей сталого розвитку. Адже вони є тим індикатором свідомості та відповідальності бізнесу, якого з кожним роком все більше потребують інвестори. “Можу тільки підтвердити, що питання репутації та довіри є дуже істотним для нас. Тому що бізнес став глобальним — вже давно не локальним. І  бізнес на глобальному рівні передбачає “гру в довгу”, — сказав нам у Давосі Сергій Войцеховський, член Ради директорів BGV Group.

Інвестори шукають відповідальних

Наведемо декілька прикладів, які підтверджують зміну пріоритетів. 85% приватних інвесторів, опитаних Morgan Stanley 2019 р., наголосили на своїй зацікавленості в тому, щоб їхні гроші підтримували компанії, які практикують підходи сталого розвитку. Це на 10% більше, ніж 2017 р.

2016 р. ООН проголосила Принципи відповідального інвестування. Тоді ініціативу щодо використання ESG-факторів при оцінці майбутніх інвестицій підтримали 63 компанії, в управлінні яких знаходилось $6,5 трлн активів. 2018 р. таких компаній стало 1,7 тис., а сумарно вони керували майже $82 трлн активів (це більш ніж чотири ВВП США).

За даними Bloomberg, 2017 р. обсяги активів, які управлялись з урахуванням оцінки ESG-факторів, збільшились на 37%.

Для українського бізнесу це важливо. Підприємці завжди націлені на майбутнє. Навіть якщо зараз на першому місці стоїть виживання компанії, все одно постійною є думка: “А що далі, куди рухаюсь?”. Всі погоджуються, що українським компаніям як повітря потрібні інвестиції — прямі іноземні інвестиції. Ми можемо скільки завгодно скаржитись на уряд чи на “правила гри”, але факт залишається фактом: країни з не меншими корупційними проблемами та заплутаним законодавством залучають більше інвестицій. Тому варто також задатись питанням: “А  яких партнерів шукають іноземні інвестори?”.

Ларі Фінк, президент та CEO інвестиційної компанії BlackRock, написав у своєму листі до СЕО компаній клієнтів: “Ми все активніше будемо голосувати проти менеджменту та директорів правління, коли їхні компанії не досягають достатнього прогресу щодо розкриття інформації стосовно сталого розвитку, та бізнес-практик і планів, що лежать в їхній основі”. Нагадаємо: йдеться про компанію, яка управляє $7,4 трлн активів (станом на кінець 2019 р.).

Отже, іноземні інвестори все більше цікавляться компаніями, які не лише приносять прибуток, а й ведуть бізнес чесно, прозоро та відповідально стосовно довкілля та суспільства. Це все більше відчувають українські підприємці. “Багато інвестиційних фондів одним з Топ-5 пріоритетів називають виконання правил збереження природи, повторного використання. І буде просто неможливо отримати інвестиції, якщо ти не екологічна компанія, якщо ти не думаєш про майбутнє, якщо твоє виробництво не відповідає принципам сталого розвитку”, — підтвердив голова ради директорів компанії “Ефективні інвестиції” та співзасновник Українського інституту майбутнього Ігор Ліскі.

Наступний етап — Нью-Йорк

Вітер змін, який був відчутний у Давосі, надихає на наступний крок: світові інвестори мають дізнатись про те, що в Україні є підприємці, які поділяють ті самі цінності та принципи, що і вони. Для цього є слушна нагода: 15-16 червня цього року ООН проводитиме Саміт лідерів Глобального договору ООН у  Нью-Йорку. 2 тис. світових бізнесменів, які є лідерами у впровадженні принципів сталого розвитку, зустрінуться, щоб обговорити нові цінності ведення бізнесу та шляхи забезпечення прогресу в реалізації 17 Цілей сталого розвитку. Ми хочемо, щоб ці 2 тис. підприємців дізнались, що в Україні в них є однодумці — платформа БІЗНЕС 100.

Неодноразово у Давосі звучала думка про те, що рушієм трансформацій був і має бути бізнес. Адже більшість урядів не можуть впоратись із викликами сучасності або через бюрократичну тяганину, або через зміну адміністрацій внаслідок чергових виборів. Навіть в ООН великі надії покладають саме на підприємців. “Цілі сталого розвитку не стануть реальністю без великої амбіції, такої як повна інтеграція в усі компанії”, — заявила Ліз Кінго, Генеральний директор Глобального договору ООН.

В українських реаліях, звичайно, потрібно об’єднати зусилля всіх стейкхолдерів. Як зазначив засновник компанії UFuture Василь Хмельницький, “часто ми бачимо, коли суспільство, бізнес і держава воюють один з одним. Це неефективно, це не працює; у такий спосіб ми повагу до себе не збільшимо. Потрібно працювати разом”. Питання лише в тому, хто має виявити ініціативу. І відповідь очевидна: ми вже неодноразово пересвідчувались, що ініціаторами та рушіями найуспішніших реформ є не кадрові чиновники, а саме вихідці з приватного бізнесу.

Після підписання Глобального договору платформа БІЗНЕС 100 отримує новий статус — як об’єднання відповідальних українських підприємців, які поділяють 10 принципів Договору та Цілі сталого розвитку ООН. Гадаємо, що це той меседж, на який чекають іноземні інвестори. Ми впевнені, що участь БІЗНЕС 100 у Саміті лідерів Глобального договору цього року є надзвичайно важливим кроком для залучення прямих іноземних інвестицій до України.

 

Олексій Чуєв
Олексій Коваленко
Андрій Морозовський

Читайте також

Виростити «єдинорогів»: Партнерство бізнесу та освіти розвиває культуру стартапів

пн, 11/09/2020 - 12:39
Партнери освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB — керівники «Львівської політехніки», компаній Tech StartUp School та Chernovetskyi Investment Group — про те, чим їх вразили проєкти-переможці, в чому синергія вишів та бізнесу та перспективи співпраці.

Експортні варіанти: хто і як просуває "Made in Ukraine"

вт, 09/29/2020 - 12:00
БІЗНЕС розібрався, хто в Україні займається лобіюванням інтересів експортерів-виробників, та яких успіхів та невдач вони досягли.

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.