Перейти к основному содержанию

Нова ФАРМАльність

чт, 12/23/2021 - 09:28

Після минулорічного просідання на вітчизняному роздрібному ринку ліків знову відзначається позитивна динаміка

Наявність в Україні власної фармпромисловості дозволила нам з меншими втратами впоратися з наслідками пандемічного лиха, ніж навіть сусіднім державам“, — говорить Олександр Чумак, директор торгового будинку “Інтерхім”.

Пандемія спочатку негативно вплинула на українській роздрібний ринок ліків, а потім, навпаки, пришвидшила його зростання. Зокрема, за підсумками січня — вересня 2021 р. обсяги аптечних продажів ліків досягли 78,4 млрд грн, що на 21,7% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Про це свідчать дані Apteka.ua. У натуральному вимірі зростання значно менше — на 1%, до 776,2 млн упаковок.

Активне зростання ринку в цьому році пов’язане з тим, що торік з початком локдауну відбулося значне падіння продажу ліків. До того ж українці споживають значно менше лікарських засобів порівняно з мешканцями інших країн, — додає директор департаменту маркетингу та продажу генеричних брендів компанії “Дарниця” Роман Шкотов. Він посилається на “Фармацевтичний довідник України 2021”, за даними якого у 2020 р. в Україні споживання ліків на одну особу склало $96, водночас у лідерів ринку — Швейцарії та Ісландії — понад $750. Тож потенціал для зростання ринку залишається високим, вважає Роман Шкотов.

Ціни

“Вітчизняні виробники не можуть похизуватися виробництвом лікарських засобів прямої дії від COVID-19, натомість у нас значно збільшився випуск препаратів, які застосовуються як додаткові при лікуванні цього захворювання”, — зазначає президент асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій.

Схожу думку висловлюють у прес-службі фармкомпанії “Фармак”. Зокрема, там зазначають, що ринок значно приріс завдяки щорічному підвищенню цін (близько 7%) та перерозподілу споживання на більш дорогі ліки (приблизно 13%) внаслідок збільшення кількості продажів антитромботичних засобів та кортикостероїдів, які застосовуються при лікуванні COVID-19. При цьому додають: середня вартість цих препаратів майже у два рази більша, ніж загальна середньозважена ціна лікзасобів.

Тенденція перерозподілу підтверджується структурою споживання у розрізі цінових ніш, де відзначається збільшення частки дороговартісних препаратів (вище 100 грн/упаковка), зазначає Apteka.ua. Якщо, наприклад, у 2016 р. їхня частка складала 22,5% (у натуральному виразі), то цьогоріч вона досягла 33,4%. За січень — вересень 2021 р. середньозважена вартість однієї упаковки лікзасобів становила 101,1 грн (за даними Apteka.ua). Це на 20,5% більше, ніж у аналогічному періоді 2020-го. При цьому, як зазначає гендиректор компанії “Тева Україна” Дмитро Спіцин

“Середньозважена ціна препарату українського виробництва складає 65 грн (за даними Proxima Research), водночас іноземного, серед яких значно більше оригінальних або інноваційних ліків, — 196 грн”.

Проблеми

“Втім, COVID-19 не лише позитивно вплинув на збільшення продажу медикаментів. Пандемія призвела до підвищення попиту на ліки, що, своєю чергою, призвело до дво- та триразового подорожчання сировини для виробництва”, — розповідає Олександр Чумак. Із початком пандемії Україна зіткнулася з руйнуванням логістичних ланцюжків постачання імпортної сировини, зокрема активних фармацевтичних інгредієнтів, для виробництва ліків. “Країни, які мають ресурси, мають дозволені у світі зони для такого виробництва, насамперед покривають потреби у сировині для власного ринку, і лише потім дають дозволи для відвантаження та експорту за кордон, у тому числі в Україну”, — зазначає Петро Багрій.

Умови, що склалися на світовому ринку, мали б сприяти українському експорту медпрепаратів. Показово, що виробничі потужності, технологічна складова українських фармвиробників давно готові до масштабної експансії на європейські ринки. Однак у географії експорту країни ЄС досі займають останні місця.

“Нині одним з головних бар’єрів для доступу українських ліків до європейського ринку є відсутність визнання на рівні Євросоюзу українських результатів інспектування виробництва ліків на відповідність вимогам належної виробничої практики (GMP), — зауважує Володимир Костюк, виконавчий директор компанії “Фармак”. — Українські компанії змушені проходити подвійні перевірки: як в Україні, так і на рівні держав-членів ЄС, що знижує конкурентоспроможність наших медпрепаратів”.

“Нещодавно профільний парламентський комітет підтримав законопроєкт ”Про лікарські засоби” у другому читанні. Його прийняття призведе до гармонізації українського законодавства з європейськими директивами. Крім того, ми зможемо ініціювати підписання з ЄС угоди АСАА про так званий “промисловий безвіз”. Ми та ЄС взаємно визнаватимемо сертифікацію всіх процедур, які відбуваються по всьому життєвому ланцюжку ліків — виробництва, лабораторій, дистрибуції, роздрібу тощо. Завдяки цьому українці отримають якісні ліки, а вітчизняні фармвиробники зможуть серйозно наростити постачання своєї продукції на ринок ЄС”, — додає Олександр Чумак.

Петро Багрій, своєю чергою, звертає увагу на те, що Кабмін ухвалив постанову про відміну ПДВ на обладнання, яке використовується для виробництва ліків. Також парламентом вже прийнято низку важливих для українських виробників змін до законодавчих актів щодо запобігання дії в Україні так званих “вічнозелених” патентів. 

“Сподіваюся, ці зміни будуть удосконалені та закріплені у новій редакції Закону “Про лікарські засоби”, що дозволить українським фармвиробникам збільшити асортимент і випуск нових генеричних доступних ліків для України”, — зазначає президент асоціації “Виробники ліків України”.

Конкуренція

Поки суть та діло, вітчизняний ринок знову поступається імпорту. Зокрема, в упаковках частка ліків українського виробництва впала с 69,4% (січень — вересень 2020 р.) до 65,5% (січень — вересень 2021 р.), а у грошовому вимірі ринку — з 37,2% до 35,8%.

“Зниження попиту на вітчизняні ліки можна пояснити вибором на користь оригінальних та інноваційних препаратів, більшість яких виробляють міжнародні компанії”, — зазначає Дмитро Спіцин. І нагадує про високу конкуренцію з міжнародними компаніями у зростаючих сегментах ринку, таких як препарати від респіраторних та тромботичних захворювань. Директор “Агентства медичного маркетингу” Юрій Чертков повідомляє, що приблизно 60% українців, як і раніше, вважають імпортні ліки кращими: “Однак це правда лише частково. Іноземні виробники багато зусиль докладали для того, щоб закріпити таку думку”.

Крім того, українці все частіше переходять на рецептурні препарати. За даними Apteka.ua, з 2012 р. до 2021 р. (за січень — вересень кожного року) їхня частка зросла з 36,8% до 43,4% (в упаковках) і з 56,8% до 62,8% (у грошовому вимірі). 

“У період пандемії та кризи люди вважають за краще купувати лише найнеобхідніші ліки, тобто ті, які призначив лікар. Найчастіше ними є саме рецептурні препарати”, — пояснює Юрій Чертков.

На його ж думку, вітчизняним фармкомпаніям вдається ефективно боротися за місце на ринку завдяки тому, що вони більш мобільні у своїх рішеннях, а ще не так обтяжені комплаєнсом, тобто мають більшу гнучкість і можуть ефективно домовлятися з роздрібом. До того ж українські компанії мають можливість випускати ліки під приватними марками для роздрібу за контрактним виробництвом.

Очікування

Для ефективної боротьби з контрафактом та контрабандою українськоі виробники ініціювали впровадження 2D-коду. “Цей код наноситиметься на кожну упаковку ліків. Він буде індивідуальним для кожної пачки медикаментів. Повна імплементація цієї ініціативи призведе до того, що ми повністю поборемо контрафакт і контрабанду ліків, оскільки виробник заводитиме у загальнодержавну базу даних, стиковану з базою ЄС, кожну упаковку медикаментів, “життєвий шлях” якої покупець зможе прослідити, просканувавши цей код”, — розповідає Олександр Чумак.

Загалом, учасники ринку з оптимізмом дивляться у майбутнє. Консолідований прогноз зростання фармринку у 2021 р. становить близько 20%. У 2022 р. темп очікується нижчим за цьогорічний, проте теж у двозначних цифрах — на рівні 15-20%. Це відбуватиметься насамперед внаслідок зростання уваги до лікування хронічних захворювань, які відійшли на другий план через пандемію, а також завдяки лікуванню постковідних синдромів. Водночас потенціал для збільшення продажів зосереджений у нішах препаратів, які використовуються при захворюванні на COVID-19 та лікуванні його ускладнень.

У таких умовах українські фармкомпанії залишаються привабливими для іноземних інвесторів. “Їх цікавлять фірми з хорошим портфелем препаратів. Проте компаній, готових продатися, не так багато. До того ж спостерігається системний парадокс: під час періодичних криз іноземці не готові інвестувати, а коли ж ринок зростає, вітчизняні компанії починають виставляти високі ціни за свій бізнес. В результаті на ринку практично не чути про успішні угоди”, — пояснює експерт фармринку Ігор Хмілевський.

 

Дмитро Уляницький 

Читайте також

Як працює завод компанії “Фармак” у Шостці та чому це важливо для української економіки

пт, 12/24/2021 - 15:28
Пандемія змінила усталені процеси та внесла в них свої корективи — тотальна глобалізація і взаємозалежність ланцюгів поставок перетворилася на загрозу, а не на абсолютну економічну перевагу.

Втримати висоту

пт, 12/24/2021 - 11:34
Що спонукає українців інвестувати у житлову нерухомість і чи варто це робити

Не розвести руками

чт, 12/23/2021 - 11:44
З початком пандемії сегмент складської логістики відчув значне навантаження. Згодом ситуація стабілізувалася, але тепер компанії змушені підлаштовуватися до нової реальності.

Нова ФАРМАльність

чт, 12/23/2021 - 09:28
Після минулорічного просідання на вітчизняному роздрібному ринку ліків знову відзначається позитивна динаміка

Які активи цікавлять успішних інвесторів сьогодні та у що вкладати завтра?

ср, 12/15/2021 - 14:32
Blackshield Capital представив свої прогнози та аналітику на прес ланчі для представників ЗМІ.

У нас є стратегія трансформації Укрексімбанку на декілька років

вт, 12/07/2021 - 09:02
Укрексімбанк - банк №1 в Україні за обсягами коштів суб’єктів господарювання і коштів бюджету, муніципалітетів та позабюджетних фондів.