Перейти к основному содержанию

За крок до грошей

вс, 04/04/2021 - 08:49

Розвинені країни не ганяються за іноземними інвестиціями, роблячи ставку на внутрішніх інвесторів. В Україні ж все відбувається з точністю до навпаки

Українська економіка гостро потребує інвестицій. Проте інвестиційний бум в нашій країні чомусь все ніяк не відбувається. Згідно з опитуванням, яке регулярно проводить Європейська Бізнес Асоціація, у грудні 2020 р. індекс інвестиційної привабливості України знизився до 2,4 пунктів з п’яти можливих. Це найгірший показник з 2013 р.

Злиття/поглинання за участі українських інвесторів у 2020-2021 рр., млн USDІнвестори виводять кошти з України. За даними НБУ, відтік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з економіки країни торік склав $420 млн на противагу притоку у 2019-му — $5,2 млрд. Обсяг капітальних інвестицій в Україні, за даними Держстату, 2020 р. скоротився на 33% порівняно з 2019 р., до 420 млрд грн. Понад 66% цієї суми вклали у свій розвиток самі компанії, реінвестувавши прибуток.

Інвестор ставиться до вкладень в український бізнес з великою недовірою. Хоча насправді Україна має величезний потенціал щодо залучення капіталу. Тому не тільки може, а й повинна зробити ставку на внутрішні інвестиції.

Залишилися поза увагою

В нашій країні з інвестиціями склалася досить парадоксальна ситуація. Майже всі кроки, які робить влада у цьому напрямку, орієнтовані на те, щоб догодити зарубіжним інвесторам. Національні інвестори, мовляв, якось самі розберуться. Адже їм не звикати.

У лютому цього року Президент підписав прийнятий Верховною Радою законопроєкт #3760 про так званих “інвестиційних нянь”, норми якого спрямовані на залучення в Україну великих інвесторів. А  на початку березня Кабінет міністрів затвердив Національну економічну стратегію-2030, яка передбачає збільшення припливу ПІІ до 2025 р. до $15 млрд на рік.

Насправді, в іноземних інвестиціях немає нічого поганого. Глобалізація давно призвела до того, що рух капіталу став трансграничним. І це цілком нормально. Зарубіжні інвестори приводять до країни значний капітал. За даними офісу залучення інвестицій UkraineInvest, впродовж 30 років в українську економіку влито майже $50 млрд. Крім того, часто з іноземними інвестиціями приходять й нові розробки та технології. Безумовно, інвестори роблять внесок у формування ВВП, створюють робочі місця. Втім, є й зворотна сторона медалі.

Річ у тім, що зазвичай іноземний інвестор зацікавлений не у розвитку локальної економіки, а у пошуку дешевої робочої сили. Щоб переконатися у цьому, досить подивитися на бізнес, що з’явився в Україні впродовж останніх трьох-п’яти років за участю іноземного капіталу. Здебільшого це сировинні та складальні виробництва. Від вирощування зерна, яке потім йде на експорт, до виробництва бетону та виготовлення комплектуючих для автомобілів, причому не українського походження.

Інакше кажучи, за кошти іноземних інвесторів створюється продукція з низькою доданою вартістю, яка, до того ж, призначена для вивезення за межі країни. Та й зароблені підприємствами гроші переважно перетікають на рахунки материнської компанії, яка знаходиться десь в Західній Європі або в Азії. Адже інвестиції дають власникам компанії право розподіляти прибуток на свій розсуд.

ПІІ у такому вигляді аж ніяк не стимулюють внутрішнє споживання та навіть певною мірою вимивають ВВП з країни. На думку експертів Інституту соціально-економічних досліджень, такі інвестиції не створюють новий економічний потенціал для України.

Ну і вже зовсім несправедливо, коли зарубіжні інвестори отримують більше привілеїв, ніж локальні українські. Зокрема, згаданий вище законопроєкт #3760 надає великим іноземним капіталістам податкові пільги, доступ до інфраструктури, право землекористування і навіть гарантії Кабміну.

Підтримка та опора

Джерела капітальних інвестицій у 2020 р., млрд грнТак, дійсно, внутрішній інвестор зовсім не ідеальний. Особливо в кризу, коли більшість компаній стикаються з безліччю різних викликів. Їхнє ключове завдання — вижити, про вкладення в інші проєкти власники бізнесу навіть не думають.

Проте локальний інвестор — це фундамент економіки. Завдяки українському бізнесу з’являються місцеві бренди, нові розробки та патенти, які залишаються в Україні, а також товари з високою доданою вартістю, що “розігрівають” внутрішній попит. Одне слово, відбувається те саме імпортозаміщення, що захищає внутрішній ринок від надмірного засилля імпорту та забезпечує прискорене зростання ВВП.

Тому багато країн роблять ставку на розвиток локальних виробництв, підтримують малий і середній бізнес. В Ізраїлі, наприклад, приватні підприємці та невеликі компанії складають 99% бізнесу, в Данії їхня частка близько 80%, у Польщі — понад 50%, в Україні — менше 20%.

При цьому в багатьох розвинених економіках частка ПІІ вкрай невелика. За даними ресурсу theglobaleconomy.com, 2019 р. іноземні інвестиції у Франції та Німеччині становили 1,9% ВВП, у США — 1,6% ВВП, в Японії — 0,73% ВВП. В  Данії та Швейцарії значення ПІІ взагалі негативне. В  Україні цей показник знаходиться на позначці 3,8% ВВП.

Країни, які зробили ставку на “домашнього” інвестора, явно не прогадали. ВВП Ізраїлю з 1991 р. (нагадаємо, це рік, коли Україна здобула незалежність) по 2021 р. збільшився майже у шість разів, ВВП Польщі — у 8,8 раза. Водночас ВВП України, який 1990 р. був на чверть більше, ніж у поляків, за 30 років виріс у 1,8 раза. Сумно і навіть якось злегка соромно...

Навіть Грузія попереду

Що відлякує інвесторів від України? Щоб відповісти на це питання, досить поглянути на відомий рейтинг Doing Business, який відображає загальну ситуацію з інвестиційним і бізнес-кліматом в країні.

Варто зауважити, що за шість років Україна зробила в ньому відчутний ривок. Адже якщо у 2014 р. вона займала 112-е місце в рейтингу, то у 2020-му була вже на 64-й позиції. Проте лаври лідера для неї все ще недосяжні. Наприклад, Грузія, з якою експерти часто порівнюють Україну, знаходиться на сьомому місці. Як то кажуть, відчуйте різницю. Хоча за обсягом ВВП на душу населення Грузія і Україна знаходяться поруч, за даними МВФ, — 81-ше та 93-те місце відповідно у 2019 р.

Топ-10 галузей за обсягами залучених капітальних інвестицій у 2020 р., млрд грнЗгідно з рейтингом Doing Business, найгірше в Україні йдуть справи з оподаткуванням, реєстрацією підприємств і прав власності, із забезпеченням виконання контрактів, дозволом неплатоспроможності та з підключенням до електромереж.

На сплату податків, наприк­лад, український платник витрачає 328 годин на рік, а загальне податкове навантаження на прибуток підприємства перевищує 45% (в Європі та Центральній Азії, для порівняння, 32%). Втім, повноцінна податкова реформа в Україні й досі не проведена. Парламент вносить поправки до Податкового кодексу, але вони здебільшого зустрічають з боку бізнесу критику, ніж схвалення.

Як це відбулося, зокрема, із законами #128-IX та #129-IX про фіскалізацію малого бізнесу. Або із законом #466-IX. У ньому “зашиті” серйозні зміни в адмініструванні, які розширюють дискреції Державної податкової служби та надають податковим інспекторам можливості щодо донарахування податкових зобов’язань і залучення платників податків до відповідальності. Стосовно зниження податкового навантаження на бізнес мова взагалі не йде, оскільки проти цього різко виступає МВФ.

У сфері реєстрації прав власності головна проблема — у кількості процедур та їхній заплутаності. Наприклад, оформлення землевідведення може займати довгі місяці. А поки інвестор не отримає права власності на землю, він не зможе вести там будівництво, що значно затягує терміни реалізації проєктів. Те саме стосується і підключення до електромереж. Середня тривалість нестандартного приєднання становить дев’ять місяців, а вартість підключення може обчислюватися десятками й сотнями тисяч гривень.

Не все гаразд в Україні також із захистом інвестицій. Інвестори іронізують, що вкласти гроші просто, а от забрати потім кровно зароблені — цілий квест! Згідно з Міжнародним індексом захисту прав власності (The International Property Right Index) Україна у 2020 р. знаходилася на 105-му місці. Нашими сусідами є такі країни, як Замбія, Бурунді, Алжир, Ліван. Неможливість отримати інвестиції, навіть через суди, відлякує інвесторів.

Не менш страхає їх корупція. Відповідно до Індексу сприйняття корупції, Україна у 2020 р. набрала 33 бали зі 100, зайнявши 117 місце серед 180 країн. За версією Transparency International, основні кроки, які потрібно зробити для подолання цього негативного явища, — це провести реформу судової системи, забезпечити незалежність антикорупційних органів і позбавити СБУ та Нацполіцію повноважень з розслідування економічних злочинів, що має звести до мінімуму випадки тиску на бізнес з боку силовиків.

Хочуть і можуть

Але не будемо малювати все в таких геть похмурих тонах. Адже в Україні є чимало підприємців, які зацікавлені у вкладеннях в локальний бізнес. Взяти хоча б підсумки найбільших угод по злиттю та поглинанню за минулий рік. Більшість з них відбулися за участі внутрішніх інвесторів.

Звичайно, якщо розглядати в якості джерел інвестицій не олігархів, а власників середніх за масштабом компаній, це не будуть колосальні суми. Опитані БІЗНЕСом підприємці зазначили, що в середньому готові інвестувати від $150-200 тис. до $1 млн. Проте такий інвестор чудово знає специфіку ведення бізнесу в українських реаліях, вміє знаходити спільну мову з місцевою владою, усвідомлює економічні й політичні ризики, розуміє реальні терміни повернення своїх вкладень.

Тож куди можуть прий­ти гроші українських інвесторів, якщо говорити про 2021-2022 рр.? Насправді, все передбачувано. Це галузі, які отримали карт-бланш завдяки, а можливо, й всупереч пандемії: сільське господарство і глибока переробка, зокрема й харчова промисловість, логістика та доставка, електронна комерція, IT на стику з медициною, АПК, освітою і управлінням бізнес-процесами (CRM, ERP тощо).

Саме в ці ніші кинеться капітал, саме там сфокусовано увагу інвесторів. Але, ясна річ, все це відбудеться лише за умови, що влада й справді почне вирішувати проблеми корупції та захисту прав інвесторів, займеться реформуванням оподаткування, судової та дозвільної систем.
 

Руслан СавчишинРуслан Савчишин

Інвестор, засновник групи компаній  MagneticOne Group

— Я інвестував свої кошти у 13 українських стартапів. Якщо ж говорити про майбутні інвестиції, то, перш за все, я виділяю для себе сферу охорони здоров’я. В Україні є вкрай привабливі та перспективні розробки в цій галузі. По-друге, це штучний інтелект і всі варіанти його застосування в різних галузях. По-третє, Big data і різного роду аналітика. Крім того, мені дуже подобається все, що пов’язане з авіацією і космосом. Так, наразі авіаційна галузь переживає не найкращі часи. Але вона неодмінно відновиться, і будь-які проєкти, що допоможуть їй піднятися “з колін”, будуть дуже затребувані. Також варто згадати робототехніку. За час епідемії чимало галузей перейшли на автоматизацію процесів, а це означає, що потреба в системах управління роботами збільшуватиметься.
Зараз найкращий час інвестувати в українські проєкти. Однак для того щоб у локальний бізнес прийшов внутрішній інвестор, потрібно консолідувати зусилля та об’єднуватися. І цей процес можна відчутно прискорити, якщо налагодити діалог з владою, яка, своєю чергою, сприятиме залученню в бізнес українських інвесторів.

Сергій ПознякСергій Позняк

Власник фінансової компанії  FinStream, голова наглядової  ради корпоративно-інвестиційного фонду Фінстрім

— На інвестиційний клімат в країні впливає, перш за все, можливість здійснення справедливого правосуддя, рівного для всіх учасників ринкових відносин, а також досконалість фінансової системи країни — гармонійно розвинутий ринок капіталів та небанківський фінансовий сектор з фондовими інструментами. 
Тому що сильний перекіс у бік банківської монополії значно загальмував задоволення потреб вітчизняної економіки у залучених інвестиціях з використанням передових або ж хоч якихось біржових технологій. Сподіваюсь, затверджена Національна економічна стратегія, над якою працювали в тому числі і фахівці фонду FinStream, стимулюватиме роботу небанківського фінсектору.

Віктор ШевченкоВіктор Шевченко

Співвласник групи логістичних компаній Zammler

— Одним з найперспективніших напрямків для інвестування я наразі вважаю e-commerce у логістиці, насамперед поштовий сегмент. Доставка так званої “останньої милі” до дверей клієнта не просто набуває популярності, а стає необхідністю. Друга не менш цікава сфера — IT-індустрія, яка з 2017 р. додає в Україні 25-30% щороку. Ще одна перспективна галузь — сільське господарство, особливо з огляду на те, що в липні має запрацювати ринок землі.
Не менш цікаві сектори для інвестицій, про які мало хто говорить, — переробка сміття та приватні крематорії/кладовища. Сировини для переробки сміття в Україні більш ніж достатньо, у нас величезна кількість звалищ. У розвинених країнах, як відомо, із вторсировини вже давно виробляють багато різної продукції, той самий одяг з пластикових відходів.
Схожа ситуація з приватними крематоріями або кладовищами. Кладовища в містах-мільйонниках, особливо ті, що знаходяться в ­межах міста, розширювати вже нікуди. Приватні крематорії дозволили б вирішити цю проблему.

Богдан ЄмецьБогдан Ємець

Власник і головний   виконавчий  директор групи компаній Ventilator

— Україна досить непогано виглядає на інвестиційній карті. Але щоб дійсно отримати приплив інвестицій, треба бути дуже привабливим. Так, Україна — це великий і цікавий ринок з гарною прибутковістю, але ризики тут значно вищі, ніж у розвинених країнах. Проте особисто я позитивно оцінюю інвестиційні можливості нашої економіки і бізнес-клімат загалом. Доказ тому — той факт, що останні шість років я реінвестую понад 50% чистого прибутку компанії. До слова, нещодавно у мене відбулися переговори з представниками влади Узбекистану щодо локалізації нашого виробництва в цій країні (Узбекистан і Казахстан надають мало не найкращі умови для інвестицій), втім, я прийняв рішення будувати наступний завод в Україні. Тому що наша група компаній вважає, що вигідніше робити експортну експансію на нові ринки з локалізацією виробництва в Україні, ніж бути присутнім виробником на тих ринках, що нас цікавлять.
Якщо говорити про інвестиційний прогноз на 2021 р., то я вважаю, що для України, можливо, це буде найкращий рік з 2015 р. Ті контракти, які ми вже маємо і на які очікуємо, вказують на дуже оптимістичний тренд. Проте я досить обережно ставлюся до довгострокових проєк­тів з фіналізацією у 2022 р. та пізніше. Існує чимало факторів, що вказують на можливий істотний спад світової економіки в цих періодах, і український бізнес має бути до цього готовий.

Дмитро ДеревицькийДмитро Деревицький

Голова ради директорів ГК “Алло”

— В Україні багато сфер діяльності стикаються з нестачею внутрішніх інвесторів. Перше, про що варто згадати, це логістика. Питання “останньої милі” й досі невирішене: підйом на поверх, своєчасність доставки, сервіси доставки великогабарит­них товарів (техніка, меблі тощо) серйо­з­­но кульгають. У нас не вистачає операторів, що пропонують цю послугу. Тому недавно ми запустили власного логістичного оператора — “Алло Express”, і продовжуємо інвестувати в його розвиток. Окремої уваги заслуговують сфери медицини та освіти — з точки зору матеріального забезпечення та якості послуг, що надаються.
Ми готові інвестувати в ті компанії, які потенційно можуть вплинути на інтенсивний розвиток нашого бізнесу в поточних умовах. Насамперед, це все, що пов’язано з діджитал та IT. Це можуть бути як окремі стартапи, так і команди, що пропонують інноваційні рішення в сфері логістики, онлайн-сервісів і фінансів. Точну суму вкладень або максимальну суму інвестицій назвати складно. Головні критерії — бізнес-доцільність, відповідність стратегії нашої групи компаній та термін окупності проєкту.

Валерій ЯковенкоВалерій Яковенко

Співзасновник Drone.ua

— В Україні найбільшу динаміку зростання я бачу в агробізнесі. Причому в сільському господарстві, у моєму розумінні, особливої уваги вимагають сегмент переробки та AgroTech. Переробка — це тренд. З  урахуванням складнощів в логістиці й високої конкуренції на рівні сировинної продукції це хороша можливість отримати додаткову прибутковість. Переробка стає цікавою як середнім, так і малим агровиробникам. У AgroTech ми спрямовуємо всі доступні засоби, перш за все, на створення флотів дронів-обприскувачів. Це величезна та перспективна ніша. У наступні п’ять років сформується новий ринок в сфері сільськогосподарчої робототехніки з обсягом капіталовкладень $220 млн.
Чомусь так склалося, що інвестиції завжди розглядаються як угоди з великими та відомими підприємствами. Проте я рекомендую подивитися по сторонам. Грошей для розвитку бізнесу можуть потребувати люди з оточення інвестора, наприк­лад, фермерські господарства в його рідному місті або невеликі виробни­чі підприємства, які йому добре знайо­мі.

Олексій АбасовОлексій Абасов

Підприємець, інвестор, експерт  в сфері готельного бізнесу

— Як привабливі напрямки для інвестицій я розглядаю кілька ніш. По-перше, це edtech — впровадження технологій і нестандартних рішень в сфері освіти. До 2025 р. витрати на освіту в усьому світі перевищать $7 трлн на рік, а до 2050 р. у світі буде на 2 млрд більше випускників шкіл, коледжів, університетів, альтернативних вищих навчальних закладів, ніж сьогодні. Переважно це станеться завдяки активнішому застосуванню концепції life-long learning і зростанню населення планети. При цьому освіта залучає недостатньо приватного капіталу для фінансування інновацій. Обсяг цього ринку 2020 р. склав близько $5 трлн, водночас капіталізація всіх edtech-проєктів — лише $300 млрд. Оскільки інновації вимагають інвестицій, цей розрив неодмінно заповнюватиметься.
По-друге, туризм та готельний бізнес. Україна може стати туристичною Меккою. До того ж готельна галузь України ще впродовж багатьох років буде надприбутковою (від 15% на рік і вище), особливо в порівнянні із Західною Європою.
По-третє, медицина. Це мало не ключова сфера для інвестицій, з огляду на те, що частка приватного сектору в охороні здоров’я, зважаючи на наслідки пандемії, буде рости.

Олег ГрамотенкоОлег Грамотенко

CEO та засновник компанії  Estonia Energy Invest

— Особисто для мене інвестиційні можливості в Україні стабільно сприятливі. Основні драйвери по залученню інвестицій — це інфраструктура, сервісні служби, IT і аграрний сектор. Зокрема, у 2021 р. ми маємо намір наростити частку АПК в нашому портфелі проєктів до 25%. Ключові фактори, що впливають на залучення інвестицій і водночас стримують їх, це виконання зобов’язань і договірне право в країні. Я, як інвестор, маю бути впевнений, що всі домовленості, прописані на папері, будуть дотримані, і при вирішенні спорів суд чітко слідуватиме букві закону.
Важливий елемент — взаємини з державними структурами, в тому числі простота та швидкість дозвільних процедур. З нашого досвіду скажу: введення об’єкта в  експлуатацію займає шість місяців, а в реальності це має відбуватися за шість днів.
З точки зору припливу інвестицій 2021-й може стати “вибуховим” тільки за умови кардинальної перебудови правової системи. В іншому випадку ми побачимо не зростання, а падіння інвестицій в економіку не менш ніж на 40% у І-му та ІІ кварталі.

Марина АвдєєваМарина Авдєєва

Засновниця Easy Peasy Insurtech, керуючий акціонер  СК “Арсенал Страхування”

— В Україні чимало компаній, гідних уваги інвестора. Для себе я б виділила кілька знакових проєктів. Зокрема, мені дуже подобається компанія “Кернел”. Це найбільший виробник соняшникової олії у світі (лише вдумайтеся!) і один з найбільших латифундистів в Україні. Компанія публічна, її акції котируються на Варшавській фондовій біржі, у неї чудовий менеджмент і зрозуміла стратегія. “Кернел”, на мою думку, це “блакитна фішка” української економіки.
У будівельній галузі мені імпонує група “Ковальська”. Це найбільший в Україні виробник бетону і будматеріалів, який активно розвиває напрямок девелопменту.
У сфері технологій цікава компанія Ajax, в неї величезний потенціал: повний виробничий цикл в Україні з налагодженим у десятки країн експортом.
Мій фаворит у ритейлі — Fozzy Group, яка володіє мережею “Сільпо”. Це компанія зі своєю харизмою і душею.
Варта уваги також дніпровська “Біосфера”, що займається виробниц­т­вом всяких “штучок” для кухні та побуту, а недавно запустила виробництво памперсів, ставши єдиним їх виробником в Україні та конкурентом глобальних корпорацій.

Сергій УстіновСергій Устінов

Голова правління Асоціації інвесторів  та роботодавців України

— Внутрішній інвестор мало чим відрізняється від зовнішнього, він теж мислить економічними категоріями. Я часто зустрічаюся з підприємцями, які мають креативні бізнес-плани, ноу-хау, але не ризикують розвиватися тільки в Україні. Втім, це природний процес: ринок дуже глобалізований, тож потрібно не боятися конкурувати і на зовнішніх ринках.
Основні фактори, що впливають на інвестиційний клімат, незмінні: максимальна зручність управління, безпека капіталовкладень, податкові вигоди, мінімальна бюрократія, наявність професійних працівників.
Головні напрямки для внутрішніх інвесторів сьогодні — це, звичайно, агросектор і IT. Як і раніше, досить привабливим для інвестицій залишається житлове будівництво, оскільки будинки, побудовані у 1960-1990-х, вже вичерпують свій гарантійний термін. Помітно набирає обертів також співпраця між бізнесом і вченими — створюються справжні інновації, що покращують якість життя людей.
 

Автор: Павло Харламов

Читайте також

Дослідження Epson про тренди ритейлу: як повернути споживачів до оффлайн-магазинів

чт, 07/15/2021 - 14:45
Майбутнє роздрібної торгівлі залежить від досвіду та емоційних вражень споживача: покупці стверджують, що повернуться до покупок у традиційних магазинах, аби отримати більше вражень від процесу купівлі.

FuckUp Night by EASE: Роман Кирилович, Ілля Рейніш і Олексій Костилєв про свої провали

ср, 05/26/2021 - 16:31
Усі люблять розповідати про свої досягнення. А от про невдачі говорити набагато складніше. Але без поразок не буває перемог і будь-який провал можна обернути в плюс.

Марина Саприкіна - "Як українському бізнесу почати інвестувати у сталий розвиток"

пн, 04/05/2021 - 12:46
З 2015 р. світ і Україна працюють над досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР) ООН. Щоб дійсно сприяти досягненню Глобальних цілей до 2030 р., інвестори та компанії повинні залучати й направляти новий капітал для вирішення нагальних соціальних та екологічних проблем в рамках своєї бізнес-діяльності. Тобто інвестувати у сталий розвиток.

За крок до грошей

вс, 04/04/2021 - 08:49
Розвинені країни не ганяються за іноземними інвестиціями, роблячи ставку на внутрішніх інвесторів. В Україні ж все відбувається з точністю до навпаки

Залишитись вірними своїй цілі

вт, 03/30/2021 - 12:39
L’Oréal прискорює свою трансформацію на шляху до створення моделі, що враховує планетарні межі та позначає початок нової ери

Олена Зубарєва - "Співпраця заради досягнення Цілей сталого розвитку"

вт, 03/30/2021 - 11:55
Голова ГО “Асоціація лідерів сталого розвитку”