Перейти к основному содержанию

Вадим Мельник - “ДФС сьогодні — це операційна діяльність плюс проактивний підхід”

ср, 03/31/2021 - 09:55

Голова Державної фіскальної служби (ДФС) з грудня минулого року.

Вадим Мельник став головою Державної фіскальної служби (ДФС) у грудні минулого року. Він знав про майбутню ліквідацію служби, адже був одним із співавторів концепції, яка згодом лягла в основу законопроєкту про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). Планується, що БЕБ замінить ДФС та інших силовиків, які борються з економічними злочинами.

БІЗНЕС зустрівся з паном Мельником, щоб дізнатись, навіщо він очолив структуру, якої незабаром не стане, і що зміниться в житті підприємців із появою БЕБ.

— ДФС іде в небуття. Цікаво, навіщо очолювати структуру, яку невдовзі розформують?

— Так і буде. ДФС перебуває в стані ліквідації. Проте мій принцип — на роботі викладатись на 100%. Я прийшов не для того, щоб сидіти на місці, спостерігаючи розформування ДФС, а для того, щоб служба функціонувала як слід до закінчення своїх повноважень. Так, БЕБ має бути створено протягом шести місяців з дня підписання Президентом відповідного закону. Але це не означає, що ДФС буде пасивно цього чекати.

— Можливо, ви просто знаєте, що персонал ДФС “автоматом” перейде до БЕБ, в тому числі й ви, тому так спокійно говорите про ліквідацію?

— Абсолютна неправда! Автоматичне продовження роботи в БЕБ після розформування ДФС виключено та прямо протирічить вимогам закону. Якщо працівники ДФС захочуть взяти участь у конкурсах на посади у новоствореному органі, для них не буде жодних пільг або преференцій. БЕБ — нова структура, в основу роботи якої закладені зовсім інші принципи.

Співробітники служби, які виявлять бажання працювати в подальшому в БЕБ, прийматимуть участь у конкурсах на загальних засадах. А найкращою допомогою у цьому випробуванні для них стануть досвід та незаплямована репутація.

— Чим зараз займається ДФС?

— Тим, чим й повинна займатись, — виявленням та розслідуванням кримінальних правопорушень за фактами несплати податків до бюджету.

— Наскільки успішною є ця боротьба?

— Мені приємно, коли люди дивуються, що ДФС цього року запрацювала набагато інтенсивніше. Схоже, від нас цього не очікували, знаючи про майбутню ліквідацію. Тобто сьогодні ДФС не просто підтримує операційну дія­льність, а застосовує проактивний підхід.

Я визначив два пріоритети роботи для служби. По-перше, це боротьба з незаконним обігом підакцизних товарів — алкоголю, тютюну, паливно-мастильних матеріалів. По-друге, боротьба зі “скрутками”, за допомогою яких незаконно формують податковий кредит.

У лютому розпочалася операція “Спирт”, лише під час проведення якої ми припинили діяльність 21-го незаконного виробництва лікеро-горілчаних виробів та двох незаконних виробництв спирту. Вилучили з обігу 346 т незаконно виготовленого спирту та 159 т лікеро-горілчаної продукції. Крім того, конфіскували 9 тис. акцизних марок з ознаками фальсифікації.

Не залишилися поза нашою увагою і канали збуту нелегального алкоголю через інтернет. На підставі судових рішень заблоковано діяльність понад 100 вебсайтів. Клопотання щодо блокування ще 35 сайтів наразі розглядаються в судах.

Загалом з початку року з незаконного обігу вилучено 411 т спирту. Досудові розслідування проводимо у 71 кримінальному провадженні.

Протизаконному обігу нафтопродуктів та роздрібній торгівлі пальним протидіємо, зокрема, у складі міжвідомчих регіональних робочих груп, до яких входять правоохоронні та контролюючі органи.

В межах цієї роботи з початку року відпрацювали 515 АЗС, виявили більше 1100 порушень закону та порушили 16 кримінальних справ. З незаконного обігу вилучили більше 14,5 тис.т пального на суму понад 458 млн грн, а також обладнання на суму більше 10 млн грн.

В березні почали операцію “Детінізація”, яка є частиною дорожньої карти “Детінізація економіки України” та має два напрямки: припинення незаконної діяльності ризикових суб’єктів господарювання, що формують незаконний податковий кредит на ПДВ, і відпрацювання “вигодонабувачів” цих схем. Наприкінці березня я звітуватиму про підсумки 100 днів мого перебування на посаді голови Державної фіскальної служби. До того часу вже з’являться перші відчутні результати цієї операції.

“Моє завдання — зменшити “тінь”. Зараз напрацьовуємо алгоритми, як боротись з цим явищем системно”

— Чи є ці показники критеріями ефективності служби?

— Це складне й одночасно просте запитання. Ми поступово відходимо від “палочної системи”, але показники існують. Раніше просто вилучали спирт, горілку, але не усували причини, які дозволяють існувати незаконному ринку. Поки що ми працюємо за традиційною моделлю, більше реагуємо на події, ніж упереджуємо їх.
Проте маємо, я вважаю, непогані показники відшкодування збитків до бюджету. 2020 р. бюджет отримав більше 1 млрд грн по закінчених кримінальних провадженнях, направлених до суду. Це непогана цифра. Але чи достатня вона для оцінки діяльності служби в цілому? Ні. При дохідній частині бюджету трохи більше за 1 трлн грн це лише 0,1%. Тому маємо над чим працювати.

— Як щодо інших показників?

— Як я вже казав, перший наш виклик — це боротьба з нелегальним ринком підакцизної продукції: горілка, спирт, тютюнові вироби. Нині в тіні, за різними оцінками, перебуває 40-50% цього ринку. Моє завдання — зменшити “тінь”, вивести з неї 10-15% на першому етапі. Потім ще 10-15%. І ми зараз напрацьовуємо алгоритми, як боротись з цим явищем системно.

Другий виклик — боротьба зі “скрутками”. Це реальна проблема. Наприклад, ми бачимо так звані підприємства, які вже мають накопиченого по кредиту 150-200 млн грн ПДВ, “скрученого” ПДВ на одне підприємство. Ми забезпечуємо більше 1 млрд грн повернень у бюджет на рік за направленими слідчими підрозділами ДФС до суду кримінальними провадженнями, а тут одне підприємство накопичує 150 млн незаконного відшкодування ПДВ. Ще шість таких підприємств — і маємо 1,2 млрд. А їх насправді набагато більше.

— Яким бачите механізм боротьби зі “скрутками”?

— У чинних нормативних актах існують явні прогалини. Наприклад, для зупинки діяльності “скрутки” потрібно, щоб компанія потрапила до категорії ризикових. Процедура регламентується постановою Кабміну. Зараз прийняття такого рішення може тривати і до 10-15 діб. Це забагато — за цей час цілком можна замести сліди. Тому ДФС нещодавно звернулась з пропозицією до Мінфіну ініціювати внесення змін до цієї постанови та скоротити термін розгляду питання про внесення або невнесення компанії в категорію ризикових до трьох робочих днів. Сподіваюсь, найближчим часом отримаємо позитивне рішення.

Але це все точкова робота, спрямована на подолання тих чи інших порушень, які за своєю суттю є лише наслідками. Сучасні ж моделі роботи правоохоронних органів повинні концентруватися передусім на боротьбі з системними кримінальними проявами та ліквідацією причин таких проявів. В основу ILP моделі (Intelligence Led Policing, поліцейська діяльність, побудована на аналітиці), яку я вивчав, покладений кримінологічний аналіз ризиків, факторів, явищ у  цілому. Зараз я спрямовую діяльність ДФС на перехід до ризик-орієнтованої моделі роботи, виявлення та подолання причин, які роблять можливими існування тіньових ринків та схемного ПДВ. Коротко таку модель роботи можна описати формулою “Аналітика + Дія”.

— Що зміниться для бізнесу з появою Бюро економічної безпеки?

— Наразі правоохоронну функцію в сфері протидії економічним правопорушенням виконують податкова міліція, Служба безпеки України, Національна поліція. Законом про БЕБ передбачено не лише ліквідацію податкової міліції. Буде оптимізовано структуру та чисельність органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунено дублювання функцій.

Запропонована законом модель БЕБ стане ефективнішою та зменшить податковий тиск на платників податків. Зміниться сама філософія роботи органу. Згадана мною вище ризик-орієнтована модель буде закладена в роботу Бюро від самого початку.

Але тут варто зазначити, що для повноцінного запровадження нової моделі роботи потрібно вносити зміни до Кримінального процесуального кодексу, зокрема до ст.214. Адже вона зобов’язує правоохоронців невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І з моменту внесення відомостей до ЄРДР розпочинається досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Модель роботи БЕБ передбачає ґрунтовний аналіз усіх даних і на стратегічному, і на операційному рівнях. У тому числі первинних даних щодо можливого скоєння злочину, які вносяться до ЄРДР. 

“Автоматичне продовження роботи в БЕБ після розформування ДФС виключено та прямо протирічить вимогам закону”

— Ця аналітика буде основана на якомусь комп’ютерному аналізі, чи аналіз будуть робити люди, експерти-розслідувачі?

— Я відвідував європейські країни, де така робота вже налагоджена. Це серйозні комплексні заходи та недешеві програмні продукти. Нам потрібні аналогічні продукти. Крім того, необхідні фахівці, які мають відповідний рівень освіти, та певний набір джерел, звідки брати інформацію. За допомогою програмного продукту фахівці мають вміти правильно опрацьовувати інформацію, оцінювати достовірність джерел та робити висновок.

— Коли оголосять конкурс на посаду керівника БЕБ, чи будете ви брати у ньому участь?

— Так, я буду подавати свою кандидатуру. Понад 16 років життя я присвятив роботі у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Маю чималий досвід і власні наукові напрацювання. Кілька років тому я у складі робочої групи брав участь у розробці концепції створення нового органу у сфері боротьби з економічною злочинністю. Хочу продовжити практичну роботу у цьому напрямку. За посаду керівника Бюро буду змагатись на загальних засадах відповідно до конкурсної процедури, що прописана в законі.

— Чи є у світі податкова система, яка була б для нас ідеальною моделлю для копіювання?

— Навряд чи можливо скопіювати іноземну модель на 100%. Кожна податкова система історично по-різному складалася, всюди є нюанси. Краще свою створити “з нуля”.

— В деяких країнах — Латвія, Польща, Великобританія — податкова та митна служба об’єднані. В нас теж був такий експеримент, але їх знову розділили. Як, на вашу думку, краще?

— У лютому я мав робочу зустріч з Латвійською службою доходів. Ця служба поєднує в собі фіскальний контроль, податкову службу та митницю. І вони дуже продуктивно працюють. Чи може бути така модель у нас? Може. Це питання базового підходу, який закладається в роботу такої служби. Наприклад, БЕБ задумувався як єдиний орган, що буде займатись економічними злочинами. Тільки він іде до бізнесу. ДПС, митниця — це інші цілісні служби. Наразі у нас така філософія. Ймовірно, одна точка контакту з усіх питань — податків, митниці, перевірок — зручно для бізнесу. Працювати таким службам у межах єдиного органу чи окремих — питання не лише практичне, а й певною мірою політичне.

— І ще одне питання, яке турбує багатьох підприємців: ставки податків треба зменшувати чи ні?

— Завдання ДФС — виявляти та розслідувати кримінальні правопорушення щодо умисного ухилення від сплати податків і зборів, а не визначати їхні ставки. Але як людина, яка працює в цій сфері доволі довго, висловлю особисту думку. Чому компанії йдуть у тінь по ПДВ, акцизу тощо? Більшість з них просто хоче вижити, а не отримати якісь надприбутки. Ми повинні забезпечити, щоб усі працювали в рівних умовах та у межах закону. Це і є правила гри, про які часто згадують.

А коли ми бачимо, що бізнес не виживає в таких умовах, це означає, що в нас є якась системна помилка. Можливо, саме у ставці податку в нас проблема? Тому що рівень сплати, який ми маємо зараз, дуже слабкий. Моя особиста думка: потрібно про це говорити. Але знову наголошу — це політичне рішення. ДФС чи БЕБ можуть надавати рекомендації на розгляд законодавців.
 

Автор: Андрій Морозовський

Читайте також

"Вантожогенеруючі компанії на сьогодні у максимально вигідній ситуації і вони чинять величезний опір будь-яким змінам"

чт, 04/29/2021 - 10:43
Альона Лебедєва, засновниця Аурум Груп

Янко Ніколов - “Сьогодні ми активно працюємо над цифровими рішеннями для добровільного медичного страхування ”

пн, 04/05/2021 - 15:25
Голова правління страхової компанії Євроінс Україна

Кіберпростір — це загальна територія. Як бізнесу вберегти себе від кіберзагроз

пт, 04/02/2021 - 13:35
Денис Несін — Chief Information Officer холдингу TECHIIA. Експерт в IT і Information Security.

Олексій Філановський: про карго-культ, реалії українського маркетингу, і те, що варто знати про ваших клієнтів

чт, 04/01/2021 - 15:22
І про те, що рухає бізнес уперед

Андрій Артюхов - “Пандемія відобразилась на туристичному страхуванні через зменшення кількості подорожуючих”

чт, 04/01/2021 - 12:54
Голова правління страхової компанії VUSO

Руслана Палайда - “КАСКО в смартфоні — вже реальність”

чт, 04/01/2021 - 11:45
Заступниця голови правління страхової компанії UNIVERSALNA