Перейти к основному содержанию

Роман Родін - "Криптовалюта в Україні: які проблеми з регуляцією маємо?"

вт, 03/30/2021 - 10:25

Директор з юридичних питань технологічного холдингу TECHIIA

У березні 2021 р. біткоїн встановив новий рекорд вартості — більше $60 тис. за монету. Скептики, як зав­жди, пророкують йому гран­діозне падіння, але не виключено, що до кінця року найвідоміша криптовалюта зросте до $300 тис.

Щоденні обсяги криптовалютних операцій доходять до $250 млрд. Значна їхня частина припадає на Україну, адже, за даними американської компанії Chainalysis, ми займаємо перше місце у світі за обсягом операцій та активністю користувачів.

Втім, попри величезний попит, українські законодавці не поспішають полегшувати життя користувачам альтернативних фінансових інструментів. Держава має вирішити кілька питань.

Попри величезний попит, українські законодавці не поспішають полегшувати життя користувачам альтернативних фінансових інструментів

Визначення

Цінність крипти полягає в можливості анонімних транзакцій без посередників і податкової звітності. Але ідея анонімності наштовхується на вимогу прозорості з боку світових урядів та банків. Фінрегулятори досі визначаються з термінами: криптовалюта — це платіжний засіб, цінні папери або товар?

Нацбанк України спершу назвав криптовалюту грошовим сурогатом. Потім виправився: мовляв, вона такою не є, як не є і грошовими коштами чи цінними паперами. Виходить, питання регулювання не на часі, адже насамперед треба визначитися, яке саме явище має бути врегульоване.

Закони

Міжфракційне депутатське об’єднання Blockchain4Ukraine підготувало низку документів щодо регулювання крипторинку.

Перший — проєкт Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів, що стосуються оподаткування операцій з криптоактивами” (#2461). Цікаво, що законодавці почали з оподаткування. Бо регулювання, на мою думку, треба починати з Цивільного кодексу: внести поняття “криптовалюта”, визначити права власників активів — передача у спадок, дарування, відстоювання права власності в суді, проведення розрахунків. Якщо такі відносини не визначені, говорити про сплату податків зарано.

Другий — Закон “Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (#361). Також він відомий як “антивідмивний”. Верховна Рада прийняла його трохи більше року тому. Закон передбачає санкції та штрафи у разі порушення норм AML (Anti-Money laundering — заходи по боротьбі з відмиванням грошей). Але знову-таки не пояснює, що робити можна. Як наслідок, фізичні особи продовжують взаємодіяти з криптовалютами так само, як і раніше, а юридичні особи, як і раніше, не можуть з ними працювати.

Компанія, що обслуговує криптопроєкти, не може відкрити рахунок у банку, так само, як і провести транзакцію з призначенням “купівля криптовалюти”. Щоб це змінити, потрібно вносити зміни в банківське законодавство.

Кроки

Але рух є. У грудні 2020-го Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону “Про віртуальні активи” (#3637). Автори не обіцяють повної легалізації, проте запевняють, що криптовалюта отримає юридичний статус, це дозволить світовим криптобіржам вийти на наш ринок.

Українським законодавцям варто визначитися з метою: ми хочемо заборонити криптовалюти, легалізувати чи просто оподаткувати. Поки не з’явиться чітке розуміння “навіщо”, будь-які зміни будуть безрезультатними. 

Проте добре, що депутати вияв­ляють інтерес до цієї сфери. А  стратегію можна виробити, якщо залучити до роботи над законопроєктами великих гравців криптосфери та закордонних інвесторів, які розуміються на нюансах такого законодавства.

Читайте також