Перейти к основному содержанию

Чому Угода про Асоціацію з ЄС більше не відповідає інтересам України 

пт, 02/19/2021 - 15:58

Обговорюючи зміни до Угоди про асоціацію, слід врахувати всі моменти

Нещодавно в Європарламенті обговорювали звіт про імплементацію угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Європейські парламентарі вважають цей документ найкращим інструментом євроінтеграції України. Проте для того, щоб ця угода була максимально корисною для всіх, деякі її пункти потрібно істотно переглянути. 

Згідно з результатами дослідження Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, який проводив опитування представників українського бізнесу, близько 40% підприємців позитивно оцінюють впливу Угоди про асоціацію з ЄС, 50,7% не відчули жодного впливу, а трохи більше 5% вказують на негативні наслідки. Найгіршу оцінку дали експортери, натомість майже половина імпортерів вважають, що їхній бізнес виграв від цієї Угоди. 

Треба враховувати, що Угода про Асоціацію України та ЄС підписувалася у 2014 році. Тоді у нас були одні економічні та політичні умови, структура експорту. Зараз, через 6 років, багато чого змінилося. Зокрема, якщо раніше чимало українських компаній орієнтувалися на російські ринки, то після початку війни головним торгівельним партнером нашої держави став Європейський Союз. За даними Держслужби статистики, у 2019 році питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС склав 40,1% від загального обсягу, майже стільки ж – за січень-вересень 2020 року. Таке пожвавлення взаємних торгівельних стосунків, зміна структури експорту потребує значного коригування тексту Угоди. Зокрема, у частині тарифів, квот, обмежень тощо.

Таку можливість дає ст. 29 Угоди: згідно з цим пунктом, сторони мають можливість коригувати деякі додатки до документу без істотної ревізії основного тексту та необхідності повторної ратифікації.  

На сьогоднішній день, за даними Мінекономіки, з країнами Євросоюзу працюють близько 14 тисяч українських компаній. Здебільшого – аграрні підприємства, які постачать на європейські ринки продовольчу продукцію та сировину. На жаль, темпи нашого експорту в ЄС останні роки не демонструють зростання і фактично заморозилися. А безмитні квоти, передбачені Угодою, Україна заповнює дуже швидко. Так, ще всередині минулого року наша держава вичерпала свої квоти на аграрну продукцію за дев’ятьма групами товарів, зокрема, меду, цукру та борошна, крохмалю, пшениці, вершковому маслу та іншими. 

Звісно, квоти не можуть повністю обмежити експорт до Європейського союзу – ми все одно продаємо більше, ніж передбачено обмеженнями. Проте є групи товарів, в яких ця різниця – між безмитними квотами та введенням мита – особливо відчутна. 

Крім того, зазначені обмеження були розраховані на економічні показники, які базувалися на статистиці 2006-2008 років і давно втратили актуальність. Отже, квоти потрібно переглядати, адже наш експортний потенціал значно зріс – як стосовно одиниць продукції вже наявних експортних товарів, так і самого асортименту товарів, які ми можемо успішно експортувати до європейських країн. Тому назріло закономірне рішення – розширити зону вільної торгівлі на всю номенклатуру товарів з України. 

Крім того, необхідно ліквідувати тарифні квоти для українських агрохарчових товарів і захистити інтереси українських експортерів, обнулити ввізні мита, скоротити перехідні періоди, прискорити лібералізацію та зняти тарифні та нетарифні бар'єри для українських експортерів. І, що не менш важливо, пріоритет повинен надаватися тим експортерам, які здатні забезпечити постачання товарів з високою доданою вартістю. Нам давно слід позбутися тавра сировинного придатку Європи: треба пропонувати продукти переробки і заявляти про себе як про конкурентоздатного виробника.

Обговорюючи зміни до Угоди про асоціацію, слід врахувати всі ці моменти. Звісно, ми не можемо диктувати Європі свої правила в односторонньому порядку – слід враховувати і інтереси наших партнерів. Україна повинна запроваджувати реальні механізми залучення європейських інвестицій до країни, створювати тут належні умови для приходу зарубіжних інвесторів. Для цього нам потрібно істотно «підтягнути» наше законодавство, інституціональні механізми та розширити сферу застосування у питаннях новітніх цифрових технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки і т.д. Тільки після гармонізації цих питань зі стандартами Європейського Союзу ми зможемо на рівних розмовляти з нашими західними партнерами, лобіювати національні інтереси та домагатися внесення змін до Угоди про асоціацію на наших умовах. 

Станіслав Таршин,

член Української Ради Бізнесу, 

засновник Групи компаній "ГрадОлія"

 

Читайте також

Обсяги або продуктивність? Чому навчив 2020-й

пт, 02/26/2021 - 16:48
Це сталось завдяки переосмисленню стратегії і бажанню змінюватися

Як бізнесу адаптувати стратегію просування у соцмереж до постковідного світу: 10 рекомендацій

чт, 02/25/2021 - 15:49
На думку спеціалістів, інвестиції у просування бізнесу в соцмережі залишатимуться високими й у 2021 році

Іпотечні кейси світу - корисний блог Льва Парцхаладзе

чт, 02/25/2021 - 11:00
Незважаючи на складний період постпандемії, питання іпотеки стає все більш актуальнішим у всьому світі

Чому Угода про Асоціацію з ЄС більше не відповідає інтересам України 

пт, 02/19/2021 - 15:58
Обговорюючи зміни до Угоди про асоціацію, слід врахувати всі моменти

Люди & машини: які цифрові зміни чекатимуть економіку?

чт, 02/11/2021 - 17:57
Чи готові ви відповісти на виклик трансформації і впроваджувати зміни в 2021 році

Чому соцмережі для власників бізнесу та CEO — це «маст-хев» у 2021 році?

пт, 02/05/2021 - 14:02
Ми живемо в еру «великого»: Big Data, Big Idea, великі бюджети для великих рекламних кампаній. Але хочу звернути увагу на те, чого сьогодні, на мою думку, мало. Сьогодні лише невелика кількість власників/СЕО  (називатимемо їх лідерами) достатньо присутня у соціальних мережах. Який відсоток ТОПів Forbes активно комунікують через свої персональні сторінки? Як це впливає на монетизацію їхньої справи. Як ставляться до соцмереж українські підприємці? Про це та інше поговоримо далі.