Перейти к основному содержанию

Чому Угода про Асоціацію з ЄС більше не відповідає інтересам України 

пт, 02/19/2021 - 15:58

Обговорюючи зміни до Угоди про асоціацію, слід врахувати всі моменти

Нещодавно в Європарламенті обговорювали звіт про імплементацію угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Європейські парламентарі вважають цей документ найкращим інструментом євроінтеграції України. Проте для того, щоб ця угода була максимально корисною для всіх, деякі її пункти потрібно істотно переглянути. 

Згідно з результатами дослідження Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, який проводив опитування представників українського бізнесу, близько 40% підприємців позитивно оцінюють впливу Угоди про асоціацію з ЄС, 50,7% не відчули жодного впливу, а трохи більше 5% вказують на негативні наслідки. Найгіршу оцінку дали експортери, натомість майже половина імпортерів вважають, що їхній бізнес виграв від цієї Угоди. 

Треба враховувати, що Угода про Асоціацію України та ЄС підписувалася у 2014 році. Тоді у нас були одні економічні та політичні умови, структура експорту. Зараз, через 6 років, багато чого змінилося. Зокрема, якщо раніше чимало українських компаній орієнтувалися на російські ринки, то після початку війни головним торгівельним партнером нашої держави став Європейський Союз. За даними Держслужби статистики, у 2019 році питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС склав 40,1% від загального обсягу, майже стільки ж – за січень-вересень 2020 року. Таке пожвавлення взаємних торгівельних стосунків, зміна структури експорту потребує значного коригування тексту Угоди. Зокрема, у частині тарифів, квот, обмежень тощо.

Таку можливість дає ст. 29 Угоди: згідно з цим пунктом, сторони мають можливість коригувати деякі додатки до документу без істотної ревізії основного тексту та необхідності повторної ратифікації.  

На сьогоднішній день, за даними Мінекономіки, з країнами Євросоюзу працюють близько 14 тисяч українських компаній. Здебільшого – аграрні підприємства, які постачать на європейські ринки продовольчу продукцію та сировину. На жаль, темпи нашого експорту в ЄС останні роки не демонструють зростання і фактично заморозилися. А безмитні квоти, передбачені Угодою, Україна заповнює дуже швидко. Так, ще всередині минулого року наша держава вичерпала свої квоти на аграрну продукцію за дев’ятьма групами товарів, зокрема, меду, цукру та борошна, крохмалю, пшениці, вершковому маслу та іншими. 

Звісно, квоти не можуть повністю обмежити експорт до Європейського союзу – ми все одно продаємо більше, ніж передбачено обмеженнями. Проте є групи товарів, в яких ця різниця – між безмитними квотами та введенням мита – особливо відчутна. 

Крім того, зазначені обмеження були розраховані на економічні показники, які базувалися на статистиці 2006-2008 років і давно втратили актуальність. Отже, квоти потрібно переглядати, адже наш експортний потенціал значно зріс – як стосовно одиниць продукції вже наявних експортних товарів, так і самого асортименту товарів, які ми можемо успішно експортувати до європейських країн. Тому назріло закономірне рішення – розширити зону вільної торгівлі на всю номенклатуру товарів з України. 

Крім того, необхідно ліквідувати тарифні квоти для українських агрохарчових товарів і захистити інтереси українських експортерів, обнулити ввізні мита, скоротити перехідні періоди, прискорити лібералізацію та зняти тарифні та нетарифні бар'єри для українських експортерів. І, що не менш важливо, пріоритет повинен надаватися тим експортерам, які здатні забезпечити постачання товарів з високою доданою вартістю. Нам давно слід позбутися тавра сировинного придатку Європи: треба пропонувати продукти переробки і заявляти про себе як про конкурентоздатного виробника.

Обговорюючи зміни до Угоди про асоціацію, слід врахувати всі ці моменти. Звісно, ми не можемо диктувати Європі свої правила в односторонньому порядку – слід враховувати і інтереси наших партнерів. Україна повинна запроваджувати реальні механізми залучення європейських інвестицій до країни, створювати тут належні умови для приходу зарубіжних інвесторів. Для цього нам потрібно істотно «підтягнути» наше законодавство, інституціональні механізми та розширити сферу застосування у питаннях новітніх цифрових технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки і т.д. Тільки після гармонізації цих питань зі стандартами Європейського Союзу ми зможемо на рівних розмовляти з нашими західними партнерами, лобіювати національні інтереси та домагатися внесення змін до Угоди про асоціацію на наших умовах. 

Станіслав Таршин,

член Української Ради Бізнесу, 

засновник Групи компаній "ГрадОлія"

 

Читайте також

Відпочинок як бізнес: 5 порад для розвитку турагентства по франшизі

пн, 10/18/2021 - 14:07
На туристичному ринку зараз спостерігається ефект відкладеного попиту. У 2020 році через пандемію кількість турагенцій значно скоротилася. Так, за даними Державної служби статистики минулого року в нашій країні працювали 1109 турагенцій і 2306 турагентів, оформлених як ФОП, а ще у 2019 році таких було 1259 і 2644 відповідно.

ESG-тренди: декарбонізація – новий імператив для бізнесу

вт, 10/12/2021 - 12:18
На світовому  ринку залучення інвестицій з’являється новий імператив – вимога до компаній врахувати ESG-фактори у своїй бізнес-стратегії та надавати публічну звітність щодо виконання зобов’язань. 

Жіноче лідерство як ключовий фактор продовольчої безпеки

пт, 08/13/2021 - 10:10
Анна Бабіч, менеджер з корпоративних комунікацій у Центральній та Східній Європі компанії Corteva Agriscience

Навести лад у некомерційних закупівлях: за крок до стратегії

пн, 07/19/2021 - 17:32
Антон Шрамко, заступник директора, керівник напрямку консалтингу з закупівель та ланцюга постачань, KPMG в Україні

В Україні держава – великий споживач промислових товарів

пт, 06/25/2021 - 15:20
Денис Морозов, перший заступник Генерального директора ІНТЕРПАЙП

Корпоративне рефінансування – чому ставки 10-15% у гривні для бізнесу стають реальністю?

ср, 06/09/2021 - 10:10
Адріан Козловський, заступник директора відділу інвестицій та ринків капіталу, KPMG в Україні