Перейти к основному содержанию

Скільки коштує Президент, або ціна людської дурості?

пн, 01/11/2021 - 16:47

Хочу розпочати цей допис із слів Шимона Переса, які він сказав Путіну: «Ви інвестуєте в дурість»! І хоча він мав на увазі трохи інше, про що піде нижче в цьому дописі, але це саме те, що я хочу довести.

Сьогодні прочитав в ФБ, що витрати на президента Зеленського в 100 разів перевищують витрати на президента Швейцарії Улі Мауера. 

Не знаю, чи саме в стільки разів, оскільки не маю цифр бюджету Швейцарії. Але, принаймні, ми маємо цифри бюджету України. І вони красномовно свідчать, що бюджет на утримання ОП знов збільшили на 28%, з 916 169 000 грн. до 1 269 087 000 грн.! 

Ми витрачаємо більше мільярда гривень на утримання інституції президента щоби що?

Кожна владна інституція має виконувати функцію яка життєво необхідна для існування країни. Якщо подивитися на Конституцію України  щодо розподілу владних повноважень, то президент України несе три важливих функції у державі: відповідає за національну безпеку і є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, представляє державу в міжнародних відносинах та здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, та є гарантом дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

А що робити, якщо ми самі фінансуємо генератор дурниць? 

Як ми бачимо, президент не займається безпекою держави, зовнішніми зносинами і сам постійно порушує конституцію, а його діяльність свідчить про постійне втручання у виконавчу, законодавчу та судову гілки влади з постійним порушенням Конституції України! І це інстиція, яка має бути арбітром та гарантом забезпечення незалежності трьох гілок влади!

Хоча в нас за Конституцією парламентсько-президентська республіка, ми постійно покладаємо всі свої надії і сподівання саме на президента! Я в цьому бачу системну помилку як з боку самих президентів, так і з боку суспільства! Саме, нерозуміння функції президента і взагалі розподілу державних функцій як таких, для успішного існування країни та створення суспільного блага і призводить нас до історії неуспіху. 

Ми інвестуємо наші кошти неефективно! 

Кожен президент обіцяє більше, ніж він має функцій за Конституцією. Після приходу на посаду кожений керманич намагається підпорядкувати виконавчу, законодавчу та судову гілки влади собі. Суспільство сприймає посаду президента як лідера нації, що має своїм прикладом та діями вести свій народ у світле майбутнє. І ми постійно спостерігаємо перетягування канатів між інституціями. Закінчується все банально, ми розчаровуємося у попереднику і тут же захоплюємося іншими, та наділяємо його сакральними властивостями, яких він за фактом не має! 

І все починається знову. Президент намагається підпорядкувати собі Верховну раду, КМУ та суди. Призначає свого генерального прокурора, голову СБУ, ДБР, НАБУ і т. д. І ми потім спостерігаємо прокурора, що вважає себе «оком государя», конституційний суд, що виносить рішення в угоду новому президенту, Верховна Рада, що, як божевільний принтер, друкує безліч неконституційних та таких, що суперечать один одному, законів. І все це відбувається за наший з вами власний кошт! Ми все це фінансуємо і боїмося вимагати звітування перед нами та притягувати до відповідальності політиків за неузгоджені та неефективні дії, а разом з тим відвертий пограбунок країни і наступних поколінь. 

Мені, як одному з людей, що утримує державу своїми податками, було боляче дивитись на фото Мелованова у ФБ, де Прем‘єр-міністр Шмигаль в суботу, сидить на приставному стільці у одного з клерків ОП та чекає коли останній повернеться з іншої, більш важливої, наради, чи то від більш важливого керівника, щоб отримати цінні вказівки та передати їх Прем‘єр-міністру! Тобто Уряд не має власної програми і керується хаотичними рішеннями, що генеруються в ОП. А все, що нам дозволено - це раз на п‘ять років обрати президента та парламент і делегувати всю повноту влади, що за ст. 5 Конституції належить нам з вами! І жодного контролю та впливу на дії влади впродовж каденції! Все це ми називаємо демократичною державою! І де тут неприхільна воля народу?!?

Подивіться, як злагоджено діють інші. Візьмемо, так званий, зовнішній вплив. Захід нам постійно пропонує кредити, тобто кошти в борг, і при цьому виставляє цілу низку вимог до президента та уряду, як щодо зовнішньої так і внутрішньої політики. Лобіюють призначення своїх людей у наглядові ради державних компаній, комісій з обрання держ службовців та безпосередньо в органи виконавчої влади! Ще раз, все це відбувається між діючими політиками та заходом за наш з вами рахунок! Ми фінансуємо все це! І так вчиняють всі інтересанти! Олігархи, зовнішні сили, всі висувають умови нашим можновладцям, які за Конституцією мають представляти наші інтереси! А який вплив ми на них маємо? Ще раз, окрім умовно вільних виборів парламенту та президента раз на п‘ять років - жодного! 

В результаті ми маємо непрацюючі інституції та можновладців, що виконують конкретні завдання окремих беніфіціарів та паразитують на країні та людях! 

То чи потрібен нам інститут президенства взагалі, якщо він не виступає арбітром та не знімає конфлікти між гілками влади? І навпаки, посилює та поглиблює конфлікти? 

Правильно поставив запитання Мочанов: «Навіщо нам ось ця не до англійська королева? Просто, тому що нікому жити у будівлі ЦК компартії України?» Знову ж таки, за наші з вами кошти! 

В мене склалось таке враження, що Зеленський нам посланий щоб ми задумались над цим питанням! 

В нас був вже і доленосний Кравчук, і багатовекторний  Кучма, і націонал-патріотичний Ющенко, і міцний господарник Янукович, і успішний бізнесмен та державник Порошенко, і чесний та порядний Зеленський. Не працює! 

То навіщо платити більше і фінансувати дурість?!?

Місія наступника Зеленського одна! Наступний президент повинен прийти на цю посаду з одною лише метою. Щоб за свою каденцію провести конституційну реформу, ліквідувати інститут президента, розподілити владні повноваження серед трьох гілок влади і перезаснувати державу!

На це ми і маємо спрямувати свої зусилля і кошти!

Автор: Святослав Дубина

Читайте також

«…Время гендерных стереотипов… в бизнесе прошло»

пн, 01/11/2021 - 18:43
История знает немало династий, развивающих семейное дело на протяжении столетий. Возможна ли такая традиция в молодом украинском бизнесе? Ведь зачастую дети крупных предпринимателей в нашей стране избегают публичности и остаются в тени своих родителей.

Скільки коштує Президент, або ціна людської дурості?

пн, 01/11/2021 - 16:47
Хочу розпочати цей допис із слів Шимона Переса, які він сказав Путіну: «Ви інвестуєте в дурість»! І хоча він мав на увазі трохи інше, про що піде нижче в цьому дописі, але це саме те, що я хочу довести.

Акциз на "енергетики" - це наче акциз на каву

пн, 12/28/2020 - 20:06
Геннадій Кузнєцов, голова правління Ліги виробників харчових продуктів У законодавстві іноді навіть помилково написане слово може створити кризову ситуацію для значного сегменту ринку харчових продуктів. Наприклад, у 2007 році «завдяки» Закону України «Про дитяче харчування» під забороною опинився крохмаль, який часто використовується як інгредієнт цих продуктів. І тільки через 4 (!) роки така, м'яко кажучи, дивна заборона була ліквідована.

Стратегічна сесія економіки України

вт, 12/15/2020 - 14:40
Наприкінці третього десятиліття незалежності Україна все ще лише обговорює Стратегії розвитку.

Зберегти людей і бізнес: унікальний досвід роботи з персоналом у коронакризу

пн, 12/14/2020 - 08:56
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС Готуючи минулий спецвипуск про новітні HR-технології у листопаді 2019 р., ми виставляли акценти великої небезпеки масового виїзду наших фахівців різних професій за кордон. Тоді ми показували ефективні кейси компаній, що у важкій битві за “людський капітал” навчились втримувати персонал цікавими мотиваційними програмами, рейтингували їхні досягнення та друкували фото колективів, де у захисних масках, звичайно, нікого не було. Як швидко змінюється світ…

Кошти у європейських банках також потребують юридичного захисту

вт, 12/08/2020 - 12:54
Володимир Місечко, адвокат та керуючий партнер Misechko&Partners law firm Головний пріоритет українських підприємців — надійне збереження коштів. Чому європейські банки більш надійні? Будь-який рахунок фізичної особи у банку країни ЄС застрахований на €100 тис., юридичної особи — також на цю суму, хоча у деяких країнах можливі певні обмеження. Натомість в Україні гарантована сума складає лише 200 тис.грн (еквівалент EUR6 тис.) і поширюється виключно на фізичних осіб.