Перейти к основному содержанию

Втрата якості: нею обернеться податок на дорогу нерухомість

чт, 11/12/2020 - 14:15

Андрій Рижиков, СЕО і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution

Днями голова комітету податкової, митної та фінансової політики Верховної Ради Данило Гетманцев представив зміни до Податкового кодексу України, які нібито удосконалять систему оподаткування.

Звичайно, мою особливу увагу привернув податок на нерухомість. Так, якщо зараз він розраховується з обліку метражу, то в майбутньому буде прив'язаний до вартості нерухомості. І, начебто, дуже добрий намір, щоб "багаті" платили більше, але як завжди є нюанси. Зупинитися я хочу на новостворених об'єктах нерухомості.

Останнім часом складається відчуття, що наповнити бюджет України вирішили за рахунок навколобудівної теми – що не новий законопроект, так про те, як державі заробити на нерухомості.

Ми дуже довго боролися проти пайової участі, яка фактично була податком на інвестиції. Не встигли ввести хоча б один об'єкт за нульовою ставкою (тому що до кінця року діє 2% і 4% на житлову та комерційну нерухомість), як світить новий податок.

Зараз є якийсь прогнозований фікс, прив'язаний до площі нерухомості, який визначається місцевою владою.

Виходячи із нового законопроекту, ставка податку для житлової та нежитлової нерухомості також буде встановлюватися органами місцевого самоврядування, але вже в залежності від розташування і складати не більше 0,2% і 0,3% від оціночної вартості об'єкта за 1 кв. м відповідно.

Оцінка буде проводитися один раз в п'ять або 10 років, в залежності від того, знаходиться об'єкт в населеному пункті або за його межами. Для новозбудованих об'єктів цей відсоток буде братися від оціночної вартості на дату введення в експлуатацію.

До чого це призведе? Припустимо, в одній локації будується два об'єкти одного призначення, але різної якості. Один забудовник хоче побудувати дорогий об'єкт з прекрасною обробкою, крутим фасадом, ефектним лобі, сертифікований за «зеленими» технологіями і так далі.

Другий забудовник використовує звичайні матеріали, стандартний проект і не буде гнатися за вау-ефектом. Що вийде у результаті? Перший, який спочатку вкладе в об'єкт на 20-30% більше, буде змушений щорічно платити на ці ж 20-30% відсотків більше, ніж сусід по локації.

І в майбутньому є два варіанти розвитку подій: або всі почнуть економити, і ми тоді точно не побачимо нові знакові проекти, або, як найчастіше і буває, за це заплатить кінцевий споживач. Чи допоможе це підвищити наповнення бюджету? Дуже сумніваюся. Краще б розбиралися, куди існуючий розчиняється.

Автор: Андрій Рижиков

Читайте також

Служу державі: Як бізнес може допомогти зростити унікальний сегмент справжньої української еліти

вт, 11/24/2020 - 08:00
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС, співзасновник платформи БІЗНЕС100

Втрата якості: нею обернеться податок на дорогу нерухомість

чт, 11/12/2020 - 14:15
Андрій Рижиков, СЕО і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Днями голова комітету податкової, митної та фінансової політики Верховної Ради Данило Гетманцев представив зміни до Податкового кодексу України, які нібито удосконалять систему оподаткування.

Чужий серед своїх: як боротися з шахрайством в компанії

чт, 11/05/2020 - 13:57
Катерина Сафроненко, менеджер відділу управління ризиками, форензик KPMG в Україні

Складна простота: що очікує бізнес від Ради реформ і Офісу простих рішень

пт, 10/30/2020 - 14:30
Станіслав Таршин, засновник групи компаній "ГрадОлія", член Української ради бізнесу, співінвестор БІЗНЕС100

"Єдина школа": приклад об’єднання влади, бізнесу та освіти

пт, 10/30/2020 - 11:30
Олексій Луганський, співзасновник TATL Technology, керівник  проекту "Єдина Школа"

Корпоративні інвестиційні фонди — шлях МСБ до фінансування

пн, 10/26/2020 - 14:10
Сергій Позняк, власник заставного сервісу Cronvest Проблематика існуючої банківської системи давно відома. І обумовлена вона чіткими факторами, що утворилися всередині як окремо банківської, так і фінансової системи взагалі. Зокрема, це низький ступінь довіри до банківських установ у зв’язку з втраченими громадянами, за різними даними, від $50 млрд до $80 млрд тільки на депозитах під час “банкопаду”. Не кажучи вже про кошти компаній, що навіки згинули на розрахункових та кореспондентських рахунках компаній.