Перейти к основному содержанию

Ландшафт для МСБ

пн, 11/02/2020 - 12:56

Українським МСБ опікуються міжнародні кредитори та уряд. Чи достатньо підприємцям такої підтримки?

Для активного розвит­ку будь-якого бізнесу потрібне дешеве та довгострокове фінансування, податкові пільги й грантова допомога на безповоротній основі. На що наразі можуть розраховувати вітчизняні бізнесмени?

Про гранти

Гранти для бізнесу в Украї­ні не набули особливого поширення. Коли мова заходить про цей напрямок підтримки, то згадується хіба що спільна програма ЄБРР та ЄС — “EU4Business: Підтримка малих та середніх підприємств (МСП) в Україні”. Вона передбачає надання грантів для інноваційних проєктів з розвитку МСП, на створення нових робочих місць та розвиток бізнесу на рівні місцевих громад, а також удосконалення економічної політики у цій сфері відповідно до кращих міжнародних практик.

Програма стартувала ще 2010 р., але її активізація відбулась 2017-го. Початкове фінансування було отримано від ЄС, ця інституція й досі лишається головним донором проєкту. Шляхом виділення грантів ЄБРР допомагає МСП залучати висококваліфікованих місцевих консультантів та експертів-практиків, що здатні якісно трансформувати бізнес.

За всі роки роботи програми ЄБРР реалізував близько 1 тис. проєктів, надавши підтримку відповідній кількості малих та середніх підприємств. Завдяки цьому сприянню створено понад 5 тис. робочих місць. Близько 60% підприємств відзначили зростання обороту більш ніж удвічі. Ще 19% клієнтів, що скористалися послугами місцевих консультантів, почали експорт власних товарів та послуг. Важливим також є те, що майже половина підприємств повторно скористалися консалтинговою допомогою після реалізації першого проєкту.

Втілення програми відбувається через центри інформаційної підтримки бізнесу. В  різних регіонах України вже працюють 15 таких офісів. Там можна отримати консультацію, відвідати тренінги та прослухати вебінари, які, до речі, під час карантину проходять безкоштовно. 2019 р. за програмою EU4Business українські МСП отримали пряме фінансування на суму майже €23 млн. Близько €1,3 млн було мобілізовано в межах 160 консалтингових проєктів. Влітку цього року отримала схвалення нова угода про фінансування програми на суму €20 млн.

2019 р. за програмою EU4Business українські МСП отримали пряме фінансування на суму майже €23 млн

Дешево та сердито?

Слід зазначити, що ЄБРР є  одним із найбільших донорів фінансових ресурсів для України.

За підсумками 2019 р. Україна посіла друге місце за обсягом інвестицій від ЄБРР і перше — за кількістю підписаних проєктів. Загальний обсяг нових інвестицій за усіма програмами перевищив €1,1 млрд, які було спрямовано на підтримку 51 проєкту. Зокрема, €680 млн від загального обсягу інвестицій в Україну минулого року віднесено до “зеленої” категорії, що є найвищим показником серед усіх країн, з якими співпрацює ЄБРР. €149 млн було інвестовано в українську мережу електропередачі. Крім того, нові інвестиції передбачають підтримку великих і значних проєктів у секторах громадської інфраструктури, відновлюваної енергетики, агробізнесу та фармацевтики.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності банку в Україні минулоріч залишався і агробізнес. Наприклад, кредит для українського підрозділу компанії Louis Dreyfus Company в розмірі $35 млн допоміг цьому трейдеру і переробнику сільськогосподарської продукції створити залізничний логістичний бізнес в Україні. Кредити групам “Кернел” і “Нива”, у $48 млн і $12,5 млн відповідно, пішли на розвиток напрямків генерації енергії з відновлюваних джерел та управління відходами.

Отже, ЄБРР є провідним інституційним інвестором в Україні, який вже взяв на себе зобов’язання щодо надання понад €14,54 млрд (більше 460 проєктів).

Підтримка МСБ є пріоритетом і для інших міжнародних фінансових організацій, зокрема, Міжнародної фінансової корпорації (IFC, підрозділ Групи Світового банку) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Зокрема, влітку стало відомо, що IFC надає “Концерну Галнафтогаз” позику у $35 млн для проєкту співпраці з фермерами. Ці кошти нададуть компанії можливість налагодити поставки мінеральних добрив та пального сільгоспвиробникам і покращити логістичну інфраструктуру. Як відомо, “Галнафтогаз” — це перший дистриб’ютор пального в Украї­ні, який забезпечує аграріїв відповідними матеріалами під час посівної, використовуючи такий фінансовий інструмент, як аграрні розписки. Вони були розроблені IFC у партнерстві зі Швейцарським секретаріатом з економічних питань (SECO), з метою надати фермерам можливість отримати фінансування під заставу майбутнього врожаю. Багато малих та середніх аграрних підприємств не могли б отримати фінансування в інший спосіб через відсутність майна для застави. Нинішня позика “Галнафтогазу” й надалі підтримуватиме сільгоспвиробників України.

У грудні 2017 р. за підтримки ЄС та в рамках ініціативи EU4Business Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Європейський інвестиційний фонд (Група ЄІФ) підписали з Ощадбанком угоду, яка передбачає надання МСБ кредитних коштів у розмірі €50 млн. Ця угода надала Ощадбанку можливість полегшити дос­туп МСБ до фінансування шляхом значного спрощення вимог до застави/іпотеки. 70% кредиту забезпечено гарантією ЄІБ, позичальнику лишається забезпечити заставою/іпотекою лише 30%!

Варто зазначити, що значна частка коштів, яка виділяється міжнародними кредиторами, по факту не освоюється через занадто жорсткі вимоги до потенційних позичальників.

І знову “5-7-9”

Дуже багато говорять та пишуть про урядову програму кредитування МСБ “Доступні кредити 5-7-9%”. Офіційно запущена ще у лютому, кілька місяців програма відверто буксувала, з різних причин. І ось останнім часом, начебто, справа пішла. Принаймні такий висновок можна зробити зі статистичних даних, які уряд оголошує у щотижневому режимі.

“Банки-партнери Фонду розвитку підприємництва (ФРП) минулого тижня в рамках держпрограми ­“Доступні кредити 5-7-9%” уклали 299 нових кредитних угод на 577 млн грн”, — йдеться в одному з останніх вересневих звітів. Загалом же, станом на початок жовтня зі старту програми в лютому було надано 3,81 тис. позик більше ніж на 9 млрд грн.

Але варто враховувати, що йдеться не тільки про “свіжі” кредити, адже більше половини пільгових позичок видається на рефінансування існуючих кредитів.

Зокрема, на тому самому тижні, про який йшлося вище, на рефінансування раніше залучених позик було видано 64% “доступних кредитів” (371 млн грн). 21% (109 млн грн) спрямовано на капітальні інвестиції, а 15% (96 млн грн) — на поповнення обігових коштів.

Як відомо, у межах цієї програми підприємці можуть отримати кредити на розвиток бізнесу строком до п’яти років. При цьому держава компенсує підприємцю частину відсотків за кредитом. Кінцеві ставки для позичальника становлять від 5% до 9% річних залежно від кількості створюваних робочих місць із можливістю щоквартального зниження процентної ставки. Програма розрахована на розвиток малих та середніх підприємств, річний дохід яких не перевищує 100 млн грн.

На початок жовтня кредити за цією програмою надавалися через 18 банків-партнерів. До цього переліку входять усі державні банки, банки із західним капіталом (Райффайзен Банк Аваль, ОТП Банк, КредіАгріколь Банк), а також крупні та невеликі банки із вітчизняними власниками.

З лютого 2020 р. в рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” надано 3,81 тис. позик більше ніж на 9 млрд грн

Слід зазначити, що параметри програми постійно змінювалися. За словами Руслана Гашева, виконавчого директора Фонду розвитку підприємництва, урядова програма “Доступні кредити 5-7-9%” планувалася як така, що дозволила б скоротити кількість трудових мігрантів, які виїжджають з України у пошуку вищих зарплат. Заробітчанам готові були пропонувати дешеві кредити для відкриття власного бізнесу. Від самого початку програма включала два елементи: часткову компенсацію відсоткової ставки та часткові портфельні кредитні гарантії. Також передбачалося, що програму спрямують на розвиток малого та мікробізнесу. Малося на увазі, що кредити будуть видаватися виключно на інвестиційні потреби, для закупівлі обладнання, його модернізацію, ремонт у будівлях виробництва тощо.

Але старт програми “Доступні кредити 5-7-9%” майже співпав із початком коронакризи. Банки тільки-но почали адаптувати свої процеси до вимог програми. І тут стало зрозуміло, що фін­установи не будуть готові кредитувати інвестиційні цілі підприємців, а останні, своєю чергою, у такі важкі часи теж не в змозі розвивати та розширювати бізнес. Саме тому пізніше з’явився напрямок рефінансування раніше отриманих кредитів. Втім, варто розуміти, що він тимчасовий. Навіть у постанові Кабміну наголошується, що кредити на рефінансування видаються на термін дії карантину і 90 днів — після його завершення. Після цього рефінансування буде закрито. “Однак ми вже бачимо, що наразі є підприємці, які беруть кредити на інвестиційні цілі. Це невеликі суми, у порівнянні із загальним приростом програми на тиждень, — 150-300 млн грн у середньому”, — зазначив пан Гашев. Він зауважив також, що це і є та основна мета програми, яка повинна розвиватися надалі. Тобто у довгостроковій перспективі програма має бути зосереджена виключно на інвестиційних кредитах.

Сумнівні пільги

Податкові послаблення на час карантину стосувалися виключно мікробізнесу, а саме фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Зокрема, вони були звільнені від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе на три місяці — з березня по квітень. Тобто отримали змогу заощадити понад 3 тис.грн!

Крім цього, частина ФОПів мала змогу отримати допомогу від держави у вигляді виплат на дітей. Ще навесні Кабмін затвердив розмір допомоги для фізосіб-підприємців, у яких є діти. Допомога була призначена лише для ФОПів I та II групи платників єдиного податку. Головна умова для отримання доплат — своєчасна сплата ЄСВ. Термін доплат — на весь період карантину плюс один місяць після його завершення. Розміри доплати розраховувалися, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 і 10 років. Наприк­лад, для ФОПів, у яких діти віком до 6 років, сума становить 1779 грн; для ФОПів, у  яких діти у віці від 6 до 10  років, — 2218 грн.

Проте вже з вересня такі виплати припинилися. Зауважимо, що подібні пільги для ФОПів зазнавали критики. Мовляв, вони неефективні, оскільки запроваджувалися для усіх підряд, без врахування впливу карантину на конкретний бізнес. Наприклад, айтішники, які працюють на ІІІ групі єдиного податку, також були звільнені від сплати ЄСВ, хоч їхній бізнес майже не постраждав.

Станом на 1 травня в Україні налічувалося майже 2 млн ФОПів.

Автор: Дмитро Гриньков

Читайте також

Ландшафт для МСБ

пн, 11/02/2020 - 12:56
Українським МСБ опікуються міжнародні кредитори та уряд. Чи достатньо підприємцям такої підтримки?

Великий малий: відновлення економіки світ покладає на МСБ

чт, 10/29/2020 - 14:00
Попри руйнівні наслідки коронакризи малий та середній бізнес продовжує тримати економіку країн у всьому світі. Україна — не виключення

Код доступності: 5-7-9

пн, 10/26/2020 - 14:38
Запустивши програму доступного кредитування мікро- та малого бізнесу, влада зазнала критики і була змушена змінювати її формат.

Тримай кишеню ширше: де МСБ взяти кредит, якщо банки відмовили

пн, 10/26/2020 - 14:28
Рішення на будь-який смак пропонують фінансові компанії. В Україні бум небанківського кредитування бізнесу.

Корпоративні інвестиційні фонди — шлях МСБ до фінансування

пн, 10/26/2020 - 14:10
Сергій Позняк, власник заставного сервісу Cronvest Проблематика існуючої банківської системи давно відома. І обумовлена вона чіткими факторами, що утворилися всередині як окремо банківської, так і фінансової системи взагалі. Зокрема, це низький ступінь довіри до банківських установ у зв’язку з втраченими громадянами, за різними даними, від $50 млрд до $80 млрд тільки на депозитах під час “банкопаду”. Не кажучи вже про кошти компаній, що навіки згинули на розрахункових та кореспондентських рахунках компаній.

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ