Перейти к основному содержанию

Кирило Бондар: “Говорити про кризу як про окреме явище вже немає сенсу”

вт, 10/27/2020 - 15:08

Партнер і фінансовий директор інноваційного парку UNIT.City Кирило Бондар — про пошук фінансування для проєктів малого та середнього бізнесу, вплив коронакризи на фінансові моделі підприємств та грошово-кредитну політику держави.

— Малий та середній бізнес для значної частки фінансового сектору України не є пріоритетним сегментом кредитування. В чому причина, де шукати гроші представникам МСБ і чи буде зростати кредитний портфель комерційних банків у сегменті в найближчі роки?

— Структура банківського кредитування є похідною від структури економіки України. У нас десятки відсотків ВВП створюють кілька фінансово-промислових груп, при цьому частка малих і середніх підприємств у структурі економіки незначна. Це по-перше. По-друге, трансакційні витрати, пов’язані з кредитуванням МСБ, вищі, ніж при кредитуванні великого бізнесу: для цього необхідні мережа філій, автоматизація процесів. Адже модель функціонування банку, що кредитує великий бізнес, дещо інша в порівнянні з тими фінустановами, що кредитують МСБ. Крім того, представники МСБ не володіють такими заставами, щоб банки кредитували цей сектор.

Де взяти гроші? Не треба шукати нестандартні рішення. Йдіть у банківський сектор, банківські кредити доступні, ними треба користуватися. Крім банківських кредитів, ще є державні програми, що адмініструються банками. Наприклад, “5-7-9”. Так, вона не ідеальна, проте я впевнений, що наявні проблеми будуть усунені.

А ще існує небанківський фінансовий сектор для залучення фінансування.

Загалом вільних кредитних ресурсів на ринку набагато більше, ніж реальних проєктів, що їх потребують, якщо враховувати бізнес-моделі та вимоги кредиторів.

— Чи бачите ви передумови для зміни монетарної політики НБУ та уряду — переорієнтації на реальний сектор економіки, зокрема на малий та середній бізнес?

— Питання непросте. Передумови є, до того ж іншого шляху й немає. Що ми бачимо в реальному секторі? Вперше за роки незалежності з’явилися програми підтримки МСБ через кредитування, та ж сама “5-7-9”, вони реальні і вони працюють. В основі економік успішних країн лежить МСБ. Мало прикладів, коли країна стає успішною, роблячи ставку лише на корпоративний сектор, великі корпорації чи державні компанії.

Тому пріоритети уряду і Нацбанку правильні, передумови до змін є, але питання їхньої реалізації комплексне, воно стосується дотримання прав власності, виконання законів, зменшення бюрократії, виконання рішень судів, подолання корупції — відомих хвороб країн молодої демократії.

— Які законодавчі механізми необхідно задіяти для того, щоб оживити кредитування реального сектору економіки?

— Не погоджуюсь з формулюванням питання. Жодними законодавчими механізмами неможливо щось оживити. Написавши ще кілька законів, ми ніяк не пожвавимо кредитування реального сектору економіки або створення тієї чи іншої індустрії.

Це питання не законодавчого регулювання, воно більш тонке і полягає в інтересі, в дотриманні балансу інтересів. Адже якщо банки купують державні цінні папери замість того, щоб кредитувати реальний сектор економіки, значить, їм це вигідно. Купити ОВДП з прибутковістю понад 10% вигідніше, ніж займатися кредитним аналізом, збором застав, моніторингом клієнта, розбиратися в його бізнесі.

Якщо у нас ВВП з 1990 р. так і не зріс, якщо ми постійно проходимо через кризи, якщо у нас структура економіки не змінилася, якщо реальний сектор економіки не може похвалитися високими темпами зростання, то питання не в кредитуванні, адже гроші йдуть за бізнесом. Якщо є цікаві проєкти, амбітні цілі, команди, підприємці, які роблять класні проєкти, тоді й банки підуть за ними. Тому питання точно не в кредитуванні, питання в розвитку, в створенні умов, в освіті українських підприємців, в тому, щоб бізнеси створювалися. Тоді, безумовно, вони створять попит на ресурс, а банки почнуть кредитувати реальний сектор економіки.

— Як нинішня економічна ситуація, спричинена епідемією та карантином, вплинула на фінансові моделі малого та середнього бізнесу? На вашу думку, скільки часу знадобиться сектору для відновлення докризових показників?

— Ми це питання в Україні ставимо кожні чотири-п’ять років. Я вважаю, що криза, економічні цикли — це неодмінний атрибут нашого сучасного життя: ми живемо або в очікуванні кризи, або в кризовому стані, або виходимо з кризи. Говорити про кризу як про окреме явище вже немає сенсу, віднині це константа: ніколи не буде так, як раніше, і ніколи не буде такої стабільності, якої ми б хотіли.

При цьому багато підприємств розглядають кризу як можливість, переналаштовуючи процеси, підходи, моделі. Тож криза допомагає виокремити те, що неефективне, позбавитися зайвого, стати сильнішим, більш здоровим і конкурентним.

Чим ще цікава криза — тим, що вона, в принципі, багато речей обнуляє і багато в чому робить нас рівними. Вважайте, що ми починаємо чимало речей з однієї і тієї ж точки відліку. Тому навіть у аутсайдерів зараз є можливість переглянути бізнес, переглянути модель і стартувати в новому сегменті або з новими підходами, ставши лідером у галузі.

— Під час панелі “Тут знаходять гроші” на “Форумі МСП. Перезавантаження 2020” один зі спікерів згадав про те, що в Україні надзвичайно мало привабливих бізнес-проєктів, яким би комерційні банки були готові надати кредитні кошти. На ваш погляд, які бізнес-ніші зараз є найбільш перспективними?

— Я вважаю, що успішність бізнесу залежить від обраних ніш. Звичайно, є тренди. Як кажуть трейдери, trend is your friend. Мабуть, це стосується всієї економіки. Напевно, легше робити бізнес в якихось трендових індустріях. На сьогоднішній день вони загалом однакові: ІТ, освіта, інновації, high-tech, медицина. В Україні, напевно, це ще переробка агросировини, логістика. Але я б не фокусувався виключно на пошуку якоїсь унікальної бізнес-ніші, це так не працює.

Практично в будь-якій індустрії можна створити успішний бізнес, зокрема й в цілком традиційних сегментах. Наприклад, хто б міг подумати, що у державної “Укрпошти” можуть з’явитись вкрай успішні конкуренти?

Подивіться на українські стартапи, що займаються високими технологіями — Grammarly, Delfast, Petcube. Хлопці роблять бізнес в тих нішах, які, здавалося б, уже досить конкурентні. Тому питання не в ніші, питання в тому, як ви робите бізнес, як ви його будуєте, наскільки сильна у вас команда, як ви поліпшуєте свої навички, яка у вас внутрішня культура, хто є вашими клієнтами і партнерами. Якщо з цим все гаразд, до вас прийдуть з грошима і самі попросять їх взяти, тому що будуть впевнені, що ви їх повернете.

“Питання в тому, як ви робите бізнес, наскільки сильна у вас команда, як ви поліпшуєте свої навички, яка у вас внутрішня культура, хто є вашими клієнтами і партнерами. Якщо з цим все гаразд, до вас прийдуть з грошима”

Читайте також

"Вантожогенеруючі компанії на сьогодні у максимально вигідній ситуації і вони чинять величезний опір будь-яким змінам"

чт, 04/29/2021 - 10:43
Альона Лебедєва, засновниця Аурум Груп

Янко Ніколов - “Сьогодні ми активно працюємо над цифровими рішеннями для добровільного медичного страхування ”

пн, 04/05/2021 - 15:25
Голова правління страхової компанії Євроінс Україна

Кіберпростір — це загальна територія. Як бізнесу вберегти себе від кіберзагроз

пт, 04/02/2021 - 13:35
Денис Несін — Chief Information Officer холдингу TECHIIA. Експерт в IT і Information Security.

Олексій Філановський: про карго-культ, реалії українського маркетингу, і те, що варто знати про ваших клієнтів

чт, 04/01/2021 - 15:22
І про те, що рухає бізнес уперед

Андрій Артюхов - “Пандемія відобразилась на туристичному страхуванні через зменшення кількості подорожуючих”

чт, 04/01/2021 - 12:54
Голова правління страхової компанії VUSO

Руслана Палайда - “КАСКО в смартфоні — вже реальність”

чт, 04/01/2021 - 11:45
Заступниця голови правління страхової компанії UNIVERSALNA