Перейти к основному содержанию

Дах світу: як українському будівельному ринку інтегруватися у глобальний

пт, 08/14/2020 - 10:04

Назар Бенч, власник інвестиційно-будівельної компанії "Фенікс Груп"

Реформування будівельної галузі, впровадження електронної системи та оновлення законодавства — частина кроків, які реалізує Україна з метою відповідати актуальним будівельним стандартам.


На якому етапі перебуває український будівельний ринок та які зміни нам ще слід втілити?

Проблеми драйвера

Будівельний сектор — один із ключових складників будь-якої економічно розвиненої країни. Наприклад, у Європі середня частка будівництва в ВВП займає близько 6%. В Україні цей показник на рівні 2,7%, але це зовсім не межа.

У рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2020 від Світового банку Україна піднялася на 64 місце. Ще у 2012 році вона була на 152-му з 190. Частково на таку зміну позицій вплинув критерій "Отримання дозволу на будівництво" — він покращився на 10 пунктів.

Результати рейтингу безпосередньо впливають на рішення бізнесменів інвестувати в ту чи іншу країну.

Незважаючи на позитивну динаміку, в галузі все ще спостерігаються проблеми, які пригальмовують залучення інвестицій. Зокрема:

  1. Проблема видачі дозвільної документації залишається актуальною. Адже на цьому етапі все ще поширені випадки перевищень повноважень у вигляді корупційних проявів. Крім того, на сьогодні, у зв'язку з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, процес видачі дозволів на будівництво та сертифікатів на введення об'єкту в експлуатацію сповільнився вдвічі.
  2. Відсутність планової стратегії розвитку міст на державному рівні. Муніципальна влада практично не бере участі у створенні інфраструктури. Генплан Києва тільки готується до оновлення за останні 20 років. Про проєкти інших міст поки мова не йде, їх містобудівна документація все ще не оцифрована.
  3. Випадки рейдерських атак. Неправомірні дії конкурентів чи гірше того — правоохоронних органів — є стоп-сигналом для іноземних інвесторів.

Також до цього списку проблем можна додати введення обмежувальних заходів у зв'язку з пандемією коронавірусу, відсутність врегульованої законодавчої бази та державних програм сприяння будівництву, дефіцит кваліфікованих кадрів тощо.

Кліматичні зміни

Для того, щоб залучити інвестиції у будівельний сектор, Україна почала реалізовувати фундаментальні зміни, що стосуються законодавства, цифровізації процесів отримання документів тощо.

Серед позитивних кроків можна відзначити скасування пайових внесків. Зокрема, відсутність обов'язкової плати при будівництві промислових об'єктів має сприяти підвищенню позицій України в рейтингу Doing Business-2021.

Зараз пайові внески становлять 4% — для житлових об’єктів і 10% — для нежитлових. Для перехідного періоду, який запланований на наступний рік, вони встановлюються на рівні — 2% і 4% відповідно. В ідеалі ці кошти повинні були йти на поліпшення інфраструктури, де будувався об'єкт. Однак фактично, механізм їх реалізації був непрозорим для ринку.

Друга істотна зміна, яка покликана вивести галузь на якісно новий рівень — автоматизація будівельного процесу в частині отримання забудовником необхідної документації. Мова йде про реєстр будівельної діяльності, який запустили в липні цього року. Електронний ресурс повинен закрити всі функції, пов'язані з документами у сфері будівництва. Як результат, очікується мінімізація контакту з чиновниками та зведення нанівець необґрунтованих відмов при отриманні документів.

Також серед змін, що позитивно вплинуть на інвестиційний клімат, — актуалізація будівельного законодавства, зокрема Державних будівельних норм. Сьогоднішні норми є застарілими та створюють перешкоди для впровадження інноваційних технологій у галузі.

Норми європейського типу, наприклад, Єврокодекси зможуть забезпечити відповідність будівель сучасним тенденціям. Це вагома гарантія для інвесторів, що нормативні положення під час проєктування будуть дотримані, а проєкт — реалізовано відповідно до актуальних стандартів.

Міжнародна інтеграція  

Поступово український ринок нерухомості інтегрується у світовий. Щороку з'являються об'єкти, які відповідають сучасним тенденціям. Тільки за останній рік вітчизняні архітектурні проєкти були неодноразово відзначені в рамках міжнародних премій.

Кількість таких об'єктів поки невелика та залежить винятково від бажання девелоперів створювати гідні проєкти, враховуючи останні технології й інновації.

На сьогодні існує потреба в створенні сприятливого інвестиційного клімату у сфері нерухомості на державному рівні. Як було згадано раніше, влада повинна забезпечити прозорість дозвільного процесу, нетерпимість до корупційних проявів і неупередженість судової системи.

Також Україна зробила перший крок на шляху до сертифікації будматеріалів згідно з європейськими стандартами. Імплементація Верховною Радою 305-го регламенту Євросоюзу щодо будівельної продукції зобов'язує виробників декларувати показники товару, забезпечує контроль за якістю продукції й вводить персональну відповідальність за її походження. Це рішення покликане підвищити довіру до українських виробників.

Наступний складник органічної інтеграції вітчизняного ринку у світовий — встановлення норм енергоефективних будівель і підтримка екотренду в будівництві.

В Україні спостерігається позитивна динаміка в напрямі "зеленого" будівництва. Так, до 2030 року планують будувати та реконструювати будинки з дотриманням стандартів енергоефективності. Найближчі декілька років підуть на створення нормативно-правової бази, норм технічного регулювання та вимог до стандартів для "зелених" об'єктів.

Створення сприятливого інвестиційного клімату в будівельному секторі України — тривалий процес, що вимагає як політичної волі, так і добросовісної гри внутрішніх учасників ринку. У цілому, актуальні кроки, що реалізуються у галузі, задають позитивний вектор для залучення іноземного капіталу.

Читайте також