Перейти к основному содержанию

Мертва петля: транспорт намагається вийти з найкрутішого віража в історії

ср, 07/08/2020 - 19:29

Авіація: турбулентність на роки

За оцінками дослідницької групи Cirium, на піку кризи в квітні припинили польоти трохи менше 17 тис. літаків, або близько 64% світового парку. Станом на 3 червня, за даними Cirium, 54% світового парку залишається на зберіганні. Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) підрахувала, що загальна сума збитку, нанесеного коронавірусом пасажирським авіакомпаніям, може досягти $253 млрд.

Однією з перших жертв кризи стала друга за величиною авіакомпанія Італії — Air Italy. Керівництво прийняло рішення про її ліквідацію ще 11 лютого. Найбільшу авіакомпанію Італії Alitalia націоналізували. Банкрутом стали також британська Flybe, турецька Atlasglobal, американські United Express, Miami Air International, RavnAir, тайська Thai Airways та австралійська Virgin Australia.

На щастя, переважна кількість авіакомпаній все ж таки змогли уникнути краху завдяки доступу до свіжого фінансування. Деякі перевізники зробили запозичення на комерційних ринках, більшість же отримали державну допомогу — кредити, гарантії або відстрочені податки. І хоч це дало авіакомпаніям перепочинок, Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) попереджає: на етапі відновлення всі ці “подушки безпеки” стануть важким тягарем для перевізників. Варто зазначити, що навіть масштабна допомога не врятувала компанії від звільнення десятків тисяч працівників та скорочення флоту.

Наразі польоти відновлюються напівмірами, на певних напрямках, фактично це мінімальні послаблення. Якщо, наприклад, говорити про можливість перельотів з України в країни ЄС, то зараз нею можуть скористатися лише громадяни Євросоюзу або люди, які мають відповідні документи, що дозволяють перебувати в ЄС (посвідка на проживання, робоча віза тощо).

Питання відновлення масових туристичних перевезень поки не стоїть на порядку денному. Більшість європейських країн продовжили заборону туристичних перельотів до 1 липня, але не факт, що й цю дату не перенесуть на більш пізній період. “Продовження карантинних заходів призведе до набагато повільнішого відновлення обсягів перевезень, ніж прогнозувалося раніше. За попередніми даними, ринок цього року міг би повернутися на 2/3 показника 2019 р., але з урахуванням нових дозволених дат буде дуже добре, якщо він повернеться до 1/2 від минулорічного показника”, — зазначає авіаційний експерт Богдан Долінце.

“Я обов’язково виживу”

За словами експертів, на початку карантину українські авіакомпанії обговорювали різні варіанти мінімізації збитків, в тому числі мова йшла і про державну допомогу. Втім, на відміну від іноземних ринків, такі інструменти в нашій країні так і не запровадили, та й, судячи по тим повісткам денним, які наразі обговорюються владою, і не збираються, наголошують експерти. Вітчизняні авіаперевізники залишилися з проблемою сам на сам.

Поки що наші компанії тримають в секреті реальні збитки від пандемії, лише МАУ заявила про $60 млн втрат на початок червня.

Весь український авіаційний бізнес наразі оптимізував витрати. Більшість підприємств переведені в режим простою, коли фактично співробітники отримують 2/3 заробітної плати, перебуваючи на робочих місцях або вдома. Деякі компанії поновлюють операційну діяльність, але основна частина персоналу залишається без роботи, і як довго цей період продовжиться, невідомо.

“Авіакомпанії та аеропорти почали займатися питанням кадрової оптимізації. З огляду на те, що мінімум рік, а, можливо, за наявної тенденції, то й два-три роки, кількість перельотів буде нижчою, відповідно, компаніям доведеться скоротити персонал, щоб знизити витрати. Розмір такої оптимізації варіюється від 30% до 50% протягом року”, — констатує Богдан Долінце.

Изображение удалено.

У класичних авіаперевізників (на відміну від лоукостів) більшість літаків перебуває у лізингу, і це для них велика стаття витрат. За словами пана Долінце, у лютому-березні лізингові компанії не були готові йти на пом’якшення умов, але вже у квітні переважна кількість авіаперевізників повідомили, що на період зупинки польотів їм вдалося отримати пільгові умови лізингу. Деякі взагалі змогли домовитись про відстрочку платежів.

Щоб хоч на чомусь заробити, окремі компанії зайнялися вантажними перевезеннями: у SkyUр, наприклад, трансформували свої літаки під вантажний формат, таким чином збільшивши обсяги перевезень; МАУ перевозили вантажі по спеціальній технології на пасажирських місцях.

До початку карантину фінансова стійкість перевізників оцінювалася у період від двох тижнів до двох-трьох місяців зупинки польотів. Не можна сказати, що у українських компаній велика міцність, але вони протримались.

“Для українських авіакомпаній карантин не став таким великим ударом, як для зарубіжних, бо всі наші авіакомпанії доволі маленькі за європейським масштабом. Найбільше ситуація вдарить по МАУ, зважаючи на те, що і до кризи компанія була на грані фінансового колапсу”, — коментує Олександр Кава, екс-заступник міністра інфраструктури, експерт в транспортній сфері. Загалом експерти сходяться на думці: якщо кордони для авіації відкриють найближчими місяцями, завдяки прямому фінансуванню своїх акціонерів вітчизняним авіакомпаніям нічого не загрожує.

Залізниця: стоп-кран

За даними Кабміну, у І кварталі 2020 р. “Укрзалізниця” отримала збиток у розмірі 7 млрд грн. На фінансово-економічні показники УЗ досить негативно вплинула вимушена зупинка діяльності, обумовлена пандемією.

За прогнозами компанії, у зв’язку з необхідністю погашення кредитів і відсотків за ними (11 млрд грн. і 3 млрд грн відповідно) дефіцит коштів наприкінці року може сягнути 16 млрд грн. Водночас, через скорочення обсягів виробництва в Україні, зупинку роботи окремих підприємств-вантажовідправників і негативну кон’юнктуру на міжнародних ринках загальний вантажообіг у І кварталі зменшився на 4,8% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Задля мінімізації негативних наслідків “Укрзалізниця” ввела режим простою для персоналу, призупинила планове підвищення зарплат, обмежила закупівлі матеріально-технічних ресурсів та послуг (крім критичних позицій), оптимізувала платежі. Крім того, за такої несприятливої ситуації Міністерство інфраструктури пропонує знизити норматив відрахування прибутку компанії до бюджету з 90% до 30%.

Але експерти зазначають, що карантин — далеко не найголовніша проблема компанії. “Під час карантину “Укрзалізниця” не зупиняла вантажоперевезення, які приносять основну частку доходу. Однак компанія перебувала у скрутному становищі ще до карантину. Більшість активів головного перевізника країни є критично зношеними, що негативно впливає на якість та вартість перевезень”, — зауважує координатор з розвитку залізничної інфраструктури Європейської Бізнес Асоціації Дар’я Січкар.

Изображение удалено.

На думку експертки, УЗ потребує скасування податкового навантаження у вигляді сплати податку за ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту. Щороку компанія платить близько 4,2 млрд грн. податку на землю, який йде місцевим органам влади. УЗ — єдина залізнична компанія в Європі, яка сплачує такий податок. “Всі ці кошти доцільніше було б вкладати у модернізацію залізничної інфраструктури”, — вважає пані Січкар.

Аналогічний песимізм щодо перспектив УЗ зберігає і Олександр Кава: “Ситуація дуже складна. І це є результатом непрофесійного управління компанією з боку повністю некомпетентного менеджменту і наглядової ради. Це результат системного невирішення проблем галузі: перевезення вантажів для олігархів по тарифам нижче собівартості, перевезення пасажирів без компенсації з держбюджету та плата податку на землю”.

За словами експерта, якщо УЗ не почати рятувати, вона може зупинити перевезення — і пасажирські, і вантажні — доволі швидко, адже знаходиться на межі технологічного колапсу.

Автоперевезення: краш-тест

На тлі поступового відновлення транспортного сполучення ситуація з автобусними перевезеннями залишається неоднозначною.

Галузь була повністю зупинена на понад два місяці, які співпали із запланованим та довгоочікуваним періодом підвищеного попиту. Як наслідок, велика кількість автобусних перевізників була вимушена повністю припинити свою діяльність.

“Маючи фінансові заощадження, найбільші гравці ринку підтримують своїх працівників, проте, не варто забувати про рухомий склад, який потребує капіталовкладень на догляд і оновлення. Наразі нам невідомі випадки банкрутства, втім, деякі компанії й досі не оговталися від вимушеного очікування і з обережністю планують власну діяльність на найближчий час в умовах обмежень”, — зазначає Юлія Крупенко, керуюча відділом комунікацій BlaBlaCar, компанії, якій належить сервіс з пошуку та купівлі автобусних квитків Busfor.

Фактично автобусні перевізники під час карантину могли заробити лише на малій кількості нерегулярних рейсів, перевозячи не туристів, а, наприклад, заробітчан та студентів.

“Переживаємо кризу, як і всі перевізники, нелегко. На час карантину були скасовані усі міжнародні рейси Ecolines та внутрішні рейси Autolux. Жодний маршрут не діяв. Тільки по Autolux за кожний місяць простою ми втрачали близько €500 тис. Наразі ми вже відновили автобусні перевезення Україною, але не у всі регіони. Наприклад, ми поки що не їздимо у Львів. Міжнародні рейси ми також поступово будемо відновлювати по тих маршрутах, де це буде можливо”, — розповідає Андріс Подгорнійс, власник автобусних перевізників Autolux та Ecolines (Україна).

На думку Олександра Кави, з огляду на невеликі розміри компаній і на те, що до карантину вони працювали з досить великою маржею, значних проблем у автобусних перевізників не буде. Також експерт прогнозує можливе підвищення вартості квитків на автобуси після відкриття кордонів. “Раніше автобусні перевізники завжди використовували будь-яку економічну кризу, щоб підвищити ціни на свої послуги, і не завжди обґрунтовано”, — підкреслив експерт.

Читайте також