Перейти к основному содержанию

Крафтові сири від "Мукко" готуються до європейської експансії

пт, 02/07/2020 - 11:47

Кроки компанії “Мукко” щодо роботи на зовнішніх ринках дуже обережні та поступові. Через бажання насамперед наситити внутрішній попит, який росте з року в рік

Так склалося, що Україна завжди вважалася, а подекуди ця думка превалює й досі, країною, де виготовляють багато дешевого коров’ячого сиру. Сири “Російський”, “Голландський”, плавлені сири масово вироблялися українськими сироварами, які до моменту ембарго РФ 2006 р. були орієнтовані на всепоглинаючий російський ринок, де невибагливі до якості й асортименту споживачі з’їдали все. Наразі ситуація кардинально змінилася. В Україні з’являється все більше крафтових виробників оригінальних груп сирів. А  географія експортних поставок вже далеко не обмежується однією лише Росією.

Ламаючи стереотипи

Молочна ферма Прикарпаття “Мукко” займається вирощуванням кіз альпійської породи та корів голштинської породи. А  ще має у своєму складі сироварню та молокопереробний завод з нідерландськими переробними лініями, що збудований із дотриманням усіх норм відповідно до Європейської системи контролю за якістю харчової продукції (HACCP). Компанія є вертикально інтегрованою: орендує майже 2 тис.га землі для вирощування сільгоспкультур.

На потужностях підприємства виготовляється сир за голландськими рецептами, який потім продається в усіх регіонах України. Тим часом кроки компанії щодо роботи на зовнішніх ринках дуже обережні та поступові. “Наш експорт зорієнтований на боротьбу з імпортом, — констатує власник компанії Микола Кміть. — Поки ми активно займаємося імпортозаміщенням. Хочемо, аби ті сири, які ми виробляємо в Україні, не везли до нас з Франції чи Нідерландів, наприклад”.

Насправді компанія розглядає можливість експорту сиру власного виробництва на ринки країн Європейського Союзу, проте не поспішає. Адже ситуація з укріпленням гривні посприяла суттєвому подорожчанню українського сиру на зовнішніх ринках — на 30% порівняно з європейськими аналогами. Плюс — треба ще й ПДВ заплатити. До того ж якщо європейського виробника держава підтримує дотаціями на кожен гектар землі, то в Україні такого немає, тож вітчизняний виробник сирів європейському колезі не конкурент.

Ще однією проблемою слід назвати дефіцит не те що якісного, а загалом будь-якого молока.

Самоусунення держави

Влітку 2019 р., вперше за всю історію незалежної України, спостерігався дефіцит молока в  літній період. Чому так сталося? Справа в тому, що тримати корову в Україні стало невигідно. Насамперед через тривалу окупність інвестицій, яка перевищує 10 років. До того ж тваринників непокоять земельна реформа та незрозумілі перспективи державної підтримки.

000000001111 b93c4Дефіцит якісної сировини “Мукко” поки не обходить. Адже компанія має власне поголів’я. Принаймні, козячого молока вистачає. Натомість коров’ячого не завадило б і більше. Але, як зазначає пан Кміть, більшість місцевих молочних господарств вирізали своїх корів через збитковість їхнього утримання.

Завдає удару вітчизняним сироварам і факт наявності в українських супермаркетах іноземних сирів, які на 25-30% дешевші за українські аналоги. Ба більше, якщо ще донедавна європейці завозили переважно сири, то впродовж останніх двох-трьох років на полицях вітчизняних супермаркетів з’явилися навіть іноземні йогурти, а часом і молоко.

Так, 2019 р. Україна ввезла рекордні за останні п’ять років 20 тис.т сирів. Для нашої молочної галузі це катастрофічна цифра. І це ще без урахування “сірого” імпорту, скажімо, з тієї ж Польщі.

Польські, німецькі, французькі сири займають майже третину української полиці, а подекуди й більше. Україна навіть входить до десятки країн — імпортерів сиру з ЄС.

“Україна історично була нетто-експортером молока та молокопродуктів. У наступні роки ситуація може змінитися: експорт молока буде дорівнювати імпорту”, — твердить пан Кміть.

Отже, український фермер-молочник, а відтак і сировар, постійно перебувають у зоні турбулентності. Тоді як європейські фермери користуються державною підтримкою: мають низькі кредитні ставки, дотації з бюджету. В ЄС виробники отримують дотації в розмірі 13-14 євроцентів на 1 л молока при собівартості виробництва 43-44 євроценти. А ПДВ на продукти харчування в ЄС становить 7% проти 20% в Україні.

Крім того, протягом 2003-2018 рр. Польща отримала на розвиток молочної галузі €29 млрд, Німеччина — €64 млрд. Українські цифри на підтримку молочного тваринництва на цьому тлі виглядають просто смішно.

Росія та Білорусь теж нарощують виробництво молочних продуктів. Впродовж 2013-2018 рр. Росія виробляла 400 тис.т сиру та імпортувала ще 400 тис.т. А вже 2018 р., завдяки федеральним програмам підтримки молочного тваринництва, наростила виробництво до 680 тис.т. “Навіть якщо зараз держава візьметься за відродження та стимулювання молочної галузі, перші плоди цієї роботи ми зможемо побачити лише за два-три роки, а то й пізніше”, — наголошує виробник.

Якщо “так”, то куди

Як твердить Микола Кміть, якщо він сам собі скаже “так” щодо активного експорту власноруч виробленого сиру, то насамперед підприємству будуть цікаві ринки Нідерландів, Франції, Польщі, Словаччини, Німеччини. Навряд чи це буде співпраця з великими торговельними мережами, радше, зі спеціалізованими магазинами сиру і вина. Цікавить підприємця і такий канал збуту, як HoReCa. Як от, наприклад, мережеві ресторани, які після вдалого запуску у Львові відкриваються в сусідів.

Щодо ціни, то українського сировара цілком влаштовували б €12-14 за 1 кг сиру. І не дуже хотілось би мати справу з відтермінуванням платежів, які мають місце на будь-якому ринку. “Справді, є така проблема у роботі із зовнішніми ринками, як відстрочення платежу. Наразі в нас готові купувати наш сир, але з відтермінуванням оплати до 60 днів. У світі, якщо ти експортер з відстроченням платежу, держава дає тобі якісь гарантії. Якщо покупець не повертає тобі кошти, держава їх компенсує, а сама вже потім подає позови. У нас такого немає”, — говорить пан Кміть.

Як варіант, розглядають підприємці й запропонований продаж власних сирів на європейських ринках під їхньою торговельною маркою. Проте як воно буде — покаже час. А  поки “Мукко” більше зайнята внутрішнім ринком та просуванням серед виробників та державних діячів ідеї, що завдяки сиру з 1 га землі можна отримати набагато більшу маржу.

kmit fb611Микола Кміть, голова ради директорів агрохолдингу “Мукко”

— Як такого експорту у великих розмірах у нас немає. Україну ще й досі, на жаль, розглядають як країну дешевого сиру. Це такий стереотип, який було сформовано роками внаслідок роботи наших сироварів з російським ринком та постачання на нього дійсно недорогих груп сирів. Але коли до нас приїжджають з інших країн на дегустації, то дивуються, що ми також виробляємо якісні та смачні сири. Ментально іноземці ще не розуміють, що якісний сир може бути українським. Тому наразі наші експортні плани скромні. Наприклад, наші колеги відкрили у Варшаві “Ресторацію Бачевських”. Плануємо виготовляти сири для них. Зараз вони купують у нас сир для свого ресторану у Львові. Ми ж готуємось продавати на експорт половину вироблених сирів.

 

Наталія Колос

Теги

Читайте також

Лідія Білас: “Досвід та професійну експертизу можна набути, натомість набагато важливіші речі — мораль і цінності”

чт, 07/30/2020 - 14:48
Лідія Білас — співзасновниця і керуюча партнерка Креативної міжнародної дитячої школи, екс-гендиректорка IDS Aqua Service.

Підняти вітрила! Український турбізнес виходить з кризового шторму

вт, 07/28/2020 - 01:09
Які напрямки виїзного туризму вже запрацювали, і чому внутрішній туризм не показує очікуваного раніше підйому.

Зашились: Україна нашила захисних засобів, які не можна продати

пт, 07/24/2020 - 17:24
У державі відсутнє обладнання для їхньої сертифікації.

Віктор Поліщук: “Я переконаний, що майбутнє вітчизняної аграрної галузі — за українськими виробництвами”

ср, 07/22/2020 - 16:26
Знайомтесь: Віктор Поліщук, засновник компанії «МАКОШ» — новий учасник об’єднання БІЗНЕС100.

Круті педалі: Як відкрити інтернет-магазин велосипедів

ср, 07/22/2020 - 13:50
У веломагазину “Помаранчевий ровер” теж під час карантину попит збільшився на 40%.

Зірвати з шапки: Грибне виробництво у цифрах та рекомендаціях

ср, 07/22/2020 - 12:36
 Для переходу на повне імпортозаміщення потрібно виробляти не менше 48 тис.т грибів на рік.