Перейти к основному содержанию

АСК “ІНГО Україна": Страхування від неврожаю убезпечить від великів збитків

пн, 03/02/2020 - 16:47

<p>Тепла зима дозволила озимим частково відновити вегетацію. Попереду&nbsp;— цвітіння, формування колоса і достигання. Але погодні катаклізми у цей період можуть звести нанівець зусилля господаря. Іноді через чиюсь недбалість, як-от: кинутий при дорозі недопалок, може вигоріти ціле поле.</p>

Більшою мірою убезпечити себе від великих збитків можна за допомогою страхування від неврожаю від АСК “ІНГО Україна”.

Чи то дощ, чи то посуха

Цей вид страхування дозволяє фермеру отримати компенсацію виручки у випадку недоотримання очікуваних доходів через зниження урожайності внаслідок одного із застрахованих ризиків. Найпоширеніші серед них — град і посуха. До переліку застрахованих ризиків можна включити також й інші природні явища (бурю, ураган, зливу), пожежу (спричинену як блискавкою, так і підпалом), протиправні дії третіх осіб (крадіжка тощо). Аграрій може самостійно обрати саме ті ризики, наслідків яких він побоюється найбільше. Від набору залежатиме страховий тариф. Він розраховується як відсоток від страхової суми.

Тариф по ризиках коливається в межах 0,5-0,9% від страхової суми для пожежі; 1,2-2% — для граду; 2,2-5% — для посухи. Градація тарифів по ризику пожежі залежить від культури, посухи — від регіону, граду — від культури та регіону. “В нас є карти, які відображають більший або менший вплив тих чи інших ризиків по регіонах. Зазвичай гради найбільше загрожують західним і центральним областям — Івано-Франківській, Волинській, Вінницькій, Хмельницькій. Тоді як від посухи переважно страждає південь — Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, а також частково Кіровоградська, Черкаська та Полтавська області”, — розповідає Руслан Зимовець, начальник відділу страхування агропромислового комплексу АСК “ІНГО Україна”.

Інструкція по використанню

Аби посіви прийняли на страхування, господарство має надати пакет документів, зокрема: опитувальний лист (заповнюється представником підприємства перед укладанням договору); довідку про середню врожайність за п’ять років; технологічну карту, карту-схему полів та перелік полів, які будуть страхувати. Якщо ж на підприємстві до того не вирощували культуру, яку нині планують застрахувати, то за планову урожайність приймають середню в районі по цій культурі.

Перш ніж буде підписано договір, у господарство обов’язково приїде з інспекцією представник страхової компанії, який зверне увагу на відповідність стану посівів фазі розвитку; можливі огріхи під час посіву; на використане насіння (районоване або нерайоноване) та на дотримання технології вирощування загалом.

Про настання страхового випадку, наприклад пошкодження посівів озимої пшениці внаслідок сильного граду, слід негайно повідомити страхову компанію. Далі протягом п’яти робочих днів господарство відвідає аварійний комісар. До його приїзду не можна змінювати картину пошкоджень — заорювати поле, випасати худобу тощо. Фермер окрім усного повідомлення повинен у письмовій формі заявити про настання страхового випадку. До заяви потрібно додати інформацію про постраждалі ділянки разом із довідкою від метеостанції. На все це з моменту настання страхового випадку дається 15 календарних днів.

Розмір збитку через негоду буде пораховано тільки під час збору врожаю. Напередодні представники страхової компанії приїжджають у господарство та проводять контрольний обмолот зерна з кількох гектарів на різних ділянках поля. Так визначають розрахункову врожайність по господарству. Після завершення збору застрахованої культури фермер має документально засвідчити свою фактичну урожайність складськими квитанціями та книгою вагаря.

За 10 робочих днів після надання усіх необхідних документів СК ухвалить рішення про відшкодування збитку.  

Читайте також