Ідея перетворення старих занедбаних територій на потужні технологічні хаби приваблює інвесторів та бізнесменів у багатьох країнах. На хвилі загального захоплення інноваціями та діджитал-трансформацією багато хто прагне сконцентрувати новітні компанії в одному місці, щоб у відносно недалекому майбутньому запустити майданчик для втілення найсміливіших задумів та, що закономірно, отримання економічної вигоди. Україна вже має невеликий, проте позитивний досвід створення технопарків та реновації неефективних підприємств. Щоправда, за ініціативи та фінансування приватного капіталу. Але у Дніпрі вирішили обрати інший шлях — побудувати інноваційний парк під держаним управлінням.

Країні критично потрібні інвестиції. Вітчизняним компаніям вкрай необхідно об’єднувати зусилля задля покращення інвестиційного клімату в Україні та репутації українських компаній за кордоном. Безпереч­но, багато в чому інвестиційна привабливість країни залежить від дій влади, від просування реформ, що є ключовими для іноземних інвесторів. Невирішених питань багато. Уваги потребують реформи судової системи, митниці, оподаткування, валютного регулювання, країні необхідне створення прозорого ринку землі тощо. Фактично йдеться про перетворення України на таку юрисдикцію, в якій інвестори почуватимуться комфортно та безпечно.
Проте бізнесу не варто стояти осторонь цих процесів, даючи політикам та чиновникам повну свободу дій. Адже лише тоді, коли компанії та власники бізнесу голосно та систематично заявляють про наявність та шляхи вирішення існуючих проблем, влада починає до них прислухатися. Фактично саме бізнес, як рушійна сила економіки, яка до того ж передовсім зацікавлена у притоці іноземних інвестицій, має формувати порядок денний для виконавчої та законодавчої гілок влади, а не навпаки.
До того ж існує безліч можливостей для того, щоб бізнес брав ініціативу у свої руки і спільно представляв країну на міжнародному рівні. І такі приклади вже є. Насамперед хочеться нагадати, що лише завдяки ініціативі бізнесу з’явився “Український дім” на Всесвітньому економічному форумі (WEF) у Давосі. Це яскравий приклад того, як бізнес, не озираючись на владу, взяв справу у свої руки й самостійно представив країну на високому рівні. На початку року “Український дім” у Давосі зібрав сотні інвесторів, бізнесменів та впливових осіб з усього світу. За словами учасника проекту БІЗНЕС 100 Андрія Колодюка, було проведено 14 івентів різного формату. Загалом, “Український дім” відвідали 5 тис. людей. Незважаючи на те що цей проект ініціювала та організувала Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (UVCA), за формою це була ініціатива українського бізнесу, адже проект підтримали 14 організацій, приватних компаній, асоціацій та фондів.
І бізнес не збирається зупинятися на досягнутих результатах. Учасники проекту БІЗНЕС 100 вже почали працювати над розширенням представництва України на WEF-2019. Ба більше, спільні дії власників українського бізнесу дозволяють представити потенціал українських товаровиробників не лише в Європі, а й у країнах Арабського світу. У вересні поточного року 10 українських компаній підтвердили свою участь та почали підготовчу роботу щодо запуску проекту “Український Бізнес Хаб (УБХ) в країнах Арабського світу” для виходу на нові ринки. Ідеться про створення b2b-платформи для розширення експортних можливостей українських виробників та пошуку нових партнерів й інвесторів в Арабському світі, Африці та  Південній Азії. Зазначимо, що проект засновано на загальних принципах проекту БІЗНЕС 100, в якому лідери бізнесу об’єдналися, щоб створювати позитивну репутацію України.
Також спільною історією успіху українського бізнесу стала друга поспіль участь у Міжнародному інвестиційному форумі в Дубаї (AIM-2018) у квітні 2018 р., на якому зібралися 19 тис. учасників зі 141 країни. Десант бізнесменів з України сконцентрувався на збільшенні кількості та підвищенні якості контактів з потенційними партнерами та інвесторами. Зокрема, було проведено понад 300 зустрічей у форматах b2b, b2c та g2g. Також було проведено Ukrainian Networking Dinner, де був представлений проект “100 Бізнес-амбасадорів України”, націлений на створення якісно нової репутації України через силу репутації провідних українських бізнесменів. До речі, у рамках Ukrainian Networking Dinner було представлено і проект інноваційного парку UNIT.City. До того ж українська бізнес-збірна запросила інвесторів відвідати Київський міжнародний економічний форум, що відбудеться в жовт­ні. Участь України в AIM-2017 була не менш вдалою. Тоді країну в Арабському світі представляли бізнесмени, що стали співінвесторами проекту БІЗНЕС 100: Юрій Косюк (“Миронівський Хлібопродукт”), Віталій Антонов (“Концерн Галнафтогаз”), Василь Хмельницький (K.Fund), Віталій Ільченко (UKRAVIT), Олександр Громико (Saturn) та інші.
Отже, бачимо, що, об’єднавши зусилля, великий, середній та малий бізнес можуть реалізовувати великі спільні проекти з покращення інвестиційної привабливості України і вже роблять це, часто виступаючи партнерами через проект БІЗНЕС 100.

Торік закордонні інвестори були не надто зацікавлені вітчизняним ринком — обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну скоротились більш ніж удвічі

Depositphotos.com

Корпоративна соціальна відповідальність має велику мету — сприяти гармонійному розвитку компанії та суспільства, з яким вона пов’язана. Це включає в себе діалог та взаємодію із зацікавленими сторонами та громадами для вирішення їхніх нагальних проблем. Але що робити з викликами регіонального чи світового масштабу, які не обмежуються кордонами міст і держав? Відповіддю на такі питання є 17 Глобальних цілей сталого розвитку, визначених та затверджених Організацією Об’єднаних Націй. І це вже не справа однієї чи кількох корпорацій — це спільна мета й діяльність свідомих особистостей, політиків, лідерів суспільної думки, власників бізнесу, візіонерів

БIЗНЕС з’ясував, чим вiдрiзняється бiзнес-навчання у рiзних куточках планети та визначив п’ятiрку свiтових лiдерiв в областi МBА та бiзнес-освiти

Depositphoto.com

Нафтогазова компанія Royal Dutch Shell 20 років тому стала першою, хто розпочав втілення стратегії корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). В повсякденне життя КСВ увійшла буквально за останнє десятиріччя. Хоча термін з’явився ще раніше — 1953 р. його використав американський економіст Говард Боуен. БІЗНЕС з’ясовував, як розвивається КСВ і які ключові тренди існують зараз у світі

Depositphotos.com

Дотримуючись світових тенденцій, вітчизняний ринок бізнес-освіти щороку готує для своїх абітурієнтів нові програми, і 2018 рік — не виключення. Дізнайтесь, де і як можна отримати ступінь MBA в Україні та на кого орієнтований наш ринок бізнес-освіти.

Depositphotos.com

Українські підприємці об’єднуються навколо проекту “Український Бізнес Хаб в країнах Арабського світу” для виходу на нові ринки