Економічна ціна карантину

Стратегії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Лікарі й урядовці шукають оптимального балансу карантинних заходів, за яких стає можливим відновлення економічної діяльності. БІЗНЕС взявся описати різні моделі виходу з карантину

Під тиском епідемії Україна, як і цілий світ, виявилася неготовою перейти до так званої touchless economy (безконтактної економіки). За відсутності вакцини та лікування найефективнішим засобом протидії коронавірусній пандемії виявилась ізоляція. Юридично адміністративні обмежувальні заходи Кабінет міністрів України закріпив у постанові #211 від 02.04.20 р. “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19…”. Сумнозвісний п.8 ч.2 документа заборонив роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів. З 12 березня по всій Україні були закриті ресторани, кафе, столові тощо, торговельно-розважальні центри, кінотеатри, фітнес-центри, заклади культури, магазини та сервісні центри, за винятком закладів, необхідних для життєзабезпечення суспільства. Було зупинено міжнародні та внутрішні пасажирські перевезення.

tsina karantinu 1

Впродовж березня український бізнес, як і інші смертні, слухняно мив руки, переводив персонал на дистанційну роботу, екстрено закуповував маски та дезінфектори. Проте майже відразу почав вимагати озвучити плани адміністраторів: скільки це триватиме? Стандартні фрази “стільки, скільки цього вимагатиме епідеміологічна ситуація” не могли працювати довго: мільйони людей залишилися без роботи та засобів заробітку. Від запитань бізнес перейшов до вимог: коли і за яких обставин ми зможемо повернутися на роботу?

Реакція у світі

У Німеччині мали призупинити свою діяльність в обов’язковому порядку лише ресторани, перукарні та інші заклади, де складно мінімізувати фізичний контакт між людьми. Водночас тотальної забороги економічної активності не було. Паралельно уряд виділив близько €650 млрд на підтримку підприємств, робітників і бізнесменів. Попри обмеження проведення масових заходів, свободи пересування, заклики до соціальної ізоляції, країна не зупиняла свою економіку.

Японія взагалі не практикує обов’язкову соціальну ізоляцію, хоча з 7 квітня прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе запровадив надзвичайний стан у семи із 47 префектур, який потім поширили на всю країну. Проте навіть ресторани тут продовжують працювати. Основним інструментом японської влади є дотримання громадянами правил гігієни та порад щодо зменшення кількості соціальних контактів. “Якщо 80% фізичних контактів вдасться уникнути, ми очікуємо на різке зниження рівня інфікування навіть без ізоляції громадян”, — зауважує доктор Шігеру Омі, голова комітету експертів при прем’єр-міністрові Японії.

Альтернативною до карантину була також так звана “шведська” модель. Країна до 1 квітня практично не вводила обмежень і лише закликала людей дотримуватися правил гігієни та соціальної дистанції. У квітні Швеція пішла німецьким шляхом, проте багато з експертів вважають, що вона запізнилася. Станом на кінець квітня у Швеції рівень смертності від COVID-19 (10,2 млн осіб) був у 9 разів вищий, ніж у сусідній Фінляндії, майже в 5 разів вищий, ніж в іншого сусіда — Норвегії, і більш ніж удвічі вищий, ніж у Данії.

Відомі також приклади Південної Кореї та Сінгапуру. Там епідемію взяли під контроль, роблячи величезну кількість тестів та відстежуючи контакти і пересування хворих. При цьому влада в адміністративному порядку пішла на обмеження громадянських прав на приватність, але… залишила працювати економіку.

З 24 квітня Чеська Республіка також відмовилася від моделі жорсткого карантину (подібного до італійського та українського). 27 квітня відкрилися магазини площею менше 2,5 тис.м, крім тих, що розташовані у торговельних центрах. Раніше очікувалося, що це відбудеться тільки наприкінці травня. 11 травня у Чехії відкриються торговельні центри, перукарні, масажні салони, музеї, 25 травня — кафе та ресторани, а також буде знято більшість інших обмежень.

Італія, за словами прем’єр-міністра Джузеппе Конте, збирається відновити роботу більшості підприємств з 4 травня, хоча школи в країні відкриються лише у вересні.

Три дороги

Епідеміологи, лікарі та економісти сходяться на думці, що існують лише три принципових варіанти відповіді на епідемію: робити вигляд, що це “звичайний грип” і виробляти груповий імунітет; вводити жорсткий карантин вводити ризик-орієнтований карантин з регіональним поділом (див. “Три моделі...”).

Україна може бути поділена регіонально за критерієм рівня захворюваності та, відповідно, за обмеженнями, що вводяться.

tsina karantinu 2

Світ закликає нас звикати жити за новими правилами. Голова ВООЗ Тедрос Адхан Гебреєсус у своїй промові 22 квітня пояснив, що це за “нова норма”: “Ті заходи охорони здоров’я, які ми відстоюємо від початку пандемії, повинні залишатись основою реакції у всіх країнах: знайдіть кожен випадок; ізолюйте кожен випадок; тестуйте кожен випадок; спостерігайте за кожним випадком; простежте й ізолюйте кожен контакт. Залучайте людей та розширюйте їхні можливості. Боротьба не може бути ефективною без надання повноважень людям і без їхньої повної участі. Країни, які не роблять цих шести головних речей і роблять їх непослідовно, побачать більше випадків, і більше життів буде втрачено”.

Лише наприкінці квітня (24.04) Кабмін оприлюднив власне бачення етапності зняття обмежень карантину. “Кожен етап має чіткі індикатори (запровадження) та залежить від динаміки поширення захворювання, — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. — Урядова “дорожня карта” виходу з карантину дозволить зберегти життя українців і водночас поступово відновити економічну стабільність”.

Слід розуміти, що провідним відомством, яке відповідає за внесення змін до постанови #211, в уряді є МОЗ. Саме медики стежать за показниками інфікованості та смертності. Один з головних показників для уряду — кількість підготовлених та незайнятих місць для надання інтенсивної терапії інфікованим, що відповідає на питання, чи зможе система охорони здоров’я тримати смертність на низькому рівні. Тому всі пропозиції від Міністерства розвитку економіки щодо послаблення обмежень у пересуванні та торгівлі спрямовуються до МОЗ та обговорюються колегіально.

План далеко не ідеальний (див. “Етапи…”). Так, громадський транспорт має запрацювати лише на 4-му етапі, тоді як заклади індустрії краси та тренування у командних видах спорту — на 1-му, хоча саме там, безумовно, відбувається тісний фізичний контакт між людьми.

Україна разом з іншими демократіями шукає складну відповідь на дилему: чи потрібно рятувати населення зараз, у тому числі за рахунок карантину в економіці, якщо в майбутньому внаслідок цих дій може постраждати більше людей (від безробіття, падіння доходів, хвороб і злочинності)? Насправді демократія знає страшну та важку відповідь на це питання: Конституційний суд ФРН сформулював цю тезу у своєму рішенні, коли розглядав так званий закон про безпеку авіапольотів (цим законом, який було прийнято після атак 11.09.01 р., військовим надавали право збивати пасажирські літаки, якщо їхні дії створюють загрозу суспільній безпеці). “Якщо людей убивати як прості об’єкти — це заперечує цінність людського життя”, — зазначалось у рішенні. Якщо людей не рятувати через падіння доходів/економіки — це суперечить засадам сучасної цивілізації. Тому відповідь: рятувати життя зараз і за будь-яку ціну. Це відповідальність, яка сягає глибин християнської етики та є зворотною стороною нашого права на життя й людську гідність.

tsina karantinu 5