Аналітична записка: криза та епідемія біля воріт країни

Стратегії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Аналітичні організації України оприлюднили відкритого листа новому уряду щодо стратегії під час світової кризи.

Про це повідомляє Центр економічної стратегії. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Український інститут майбутнього, Центр економічної стратегії, Центр «Ейдос», CASE Ukraine та EasyBusiness у своєму аналізі ситуації виклали наступне:

"Початок роботи нового уряду співпав з надстрімким зростанням зовнішніх ризиків для України, які жоден уряд не в змозі повною мірою контролювати. Це загроза пандемії коронавірусу та різкі коливання на міжнародних фінансових і товарних ринках, що поставили світ на межу економічної кризи. В цих умовах уряд, Верховна Рада, Офіс Президента, Національний банк мають відкласти будь-які політичні суперечки та зробити своїм спільним пріоритетом забезпечення економічної стійкості України. Інакше шлях до розвитку закриється на десятиліття і відставання від інших країн розшириться.

У цей непростий період уряд має мислити категоріями закону Мерфі: все погане, що може статися, станеться. Краще підготуватися до ризиків, які потім не справдяться, ніж стикнутись з ними непідготовленими. За таких умов пріоритетами політики мають бути:

1. Не допустити дефолту України

Оголошення дефолту означатиме відкат економіки на 5 років назад, тільки у ще гірший стан. Ринки закриються для українських компаній, зовнішня торгівля, яка сьогодні переживає труднощі, суттєво ускладниться, рейтинги іще 5 років не зможуть перейти в категорію ВВ та вище, що означатиме високі, двознакові проценти за державним боргом. Україна – не Ліван, запас міцності дозволяє обслуговувати та гасити борги, а підтримка МВФ, ЄС та інших міжнародних інституцій дає доступ до дешевого фінансування навіть коли традиційні фінансові ринки закриті.

Цього року внутрішнім інвесторам (включно із ОВДП у власності нерезидентів) держава винна еквівалент 7 млрд доларів відсотків та тіла кредиту, зовнішнім – 6,5 млрд доларів, включно із 2,3 млрд коштів міжнародних фінансових організацій та офіційних кредиторів. Українська економіка завдяки відновленню після кризи 2014-2015 років має запас міцності, який дозволить витримати шторм кілька кварталів, але не більше. Сукупно виплати складають 337 млрд грн (13,5 млрд доларів) або близько 8-9% ВВП. Це багато, але цілком реалістично за умов співпраці із МВФ та рефінансування боргів за запланованим у бюджеті сценарієм.Тому програма із МВФ має бути продовжена.

2. Втримати бюджет

Уряд має сформувати з наявних джерел фонд швидкого реагування, адже «пожежі», ймовірно, виникатимуть одна за одною. Це може бути, наприклад, обов’язковий незнижувальний залишок на Єдиному казначейському рахунку та запровадження бюджетного правила про фінансування незахищених видатків лише в разі перевищення цього залишку. Також має стати пріоритетом практика перегляду бюджетних видатків, яку запровадив Мінфін у 2018-2019 роках, тобто пошук фінансових ресурсів в рамках діяльності розпорядників коштів.

Ось перелік лише кількох ймовірних секторів, де може раптово знадобитися державне втручання та фінансування:

Падіння економіки через глобальний карантин. Вже зараз зрозуміло, що світова економіка втратить кілька відсоткових пунктів зростання. Українська економіка теж зазнає втрат, тому потрібен перегляд макропрогнозу та бюджету на базі кількох сценаріїв. Відповідно, треба планувати бюджетні витрати за консервативним сценарієм, та передбачити додаткове щомісячне фінансування з понад-прогнозних надходжень відповідно до пріоритетності програм. Слід також розуміти, що приватизаційних надходжень, якими теж планували фінансувати бюджетний дефіцит, скоріше за все під час кризи не буде.

Витрати на охорону здоров’я. Мова йде про закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів, ліків, систем тестування, вакцин, іншого обладнання та засобів для дезінфекції, залучення додаткової робочої сили в лікарні. Треба мати напоготові фінансові ресурси, списки постачальників та тендерну документацію.

Допомога з безробіття та оплата лікарняних. Криза та поширення вірусу можуть призвести до скорочення обсягів виробництва, а відтак і робочих місць, зменшення можливостей для неповної зайнятості та необхідності сплачувати працівникам тривалих лікарняних за станом здоров’я. Відповідно, і держава стикнеться із підвищеними соціальними видатками.

Порятунок компаній та банків. Кожна з минулих криз завершувалася націоналізацією банків та/або наданням державних кредитів великим підприємствам, які виявилися фінансово-нестійкими. Треба розуміти, яким чином держава діятиме, хто з банків та компаній може стати черговий ‘too big to fail’ та як потенційно можна цього уникнути. Потрібно розробити комплекс заходів з підтримки вітчизняного бізнесу, який найбільше постраждає від пандемії. Вони можуть включати податкові канікули, розстрочки тощо.

3. Вистояти фінансово

План підтримки економіки. НБУ та уряд в рамках механізму Ради фінансової стабільності разом мають розробити план реагування на кризу. В Європі та США стабілізаційні заходи включали рефінансування банків та викуп активів з ринку. В Україні цей шлях досить неефективний, бо рефінансування банків та пряме вливання гривневих коштів під час кризи призводить зазвичай до масової купівлі іноземної валюти як засобу збереження вартості, а у випадку великих гравців – до виведення цієї валюти за кордон. Можливо варто натомість розглянути гарантії уряду та/або інструменти хеджування ризиків від НБУ. Простого «друку грошей» бути не повинно, бо він збільшує ризик і розхитує ситуацію.

Кредитні канікули та спеціальні кредитні лінії для малого бізнесу, які дадутьйому змогу вистояти в цей період, зокрема, через карантин. Наприклад, тимчасове зниження кредитного навантаження на них у період, коли вони не будуть працювати. Це можливо в рамках кредитної програми «5-7-9».

Контроль за наданням кредитів пов’язаним особам та попередження неправомірного виводу коштів з банків. Моніторинг та пруденційний нагляд треба посилити особливо у випадку кредитування пов’язаних осіб.

Мінімізація паніки. Традиційно під час криз населення скуповує валюту, або масово переводить кошти із депозитів в готівку. Обмеження операцій, які в спокійні часи є вкрай небажаними, під час панічних настроїв можуть зіграти роль стабілізатора. Заходом «моральної компенсації» для громадян може стати давно назріле підвищення гарантованої суми за вкладами в банках, із одночасним вирівнюванням гарантованих відсотків, щоб знизити моральний ризик та поставити банки в рівні умови. Також потрібно забезпечити безперебійне функціонування усіх кешлес систем, щоб вихід у готівку не вбачався єдиним варіантом порятунку родини.

Продумана курсова політика. Гнучкий курс гривні передбачає, що НБУ не протистоятиме ринковим трендам, а згладжуватиме пікові коливання курсу. Небажаною є як стрімка девальвація, так і збереження сильної гривні за рахунок «спалювання резервів», наприклад, в періоди виходу нерезидентів з ОВДП, із наступним обвалом курсу. За наявності тренду девальвації курсу, йому не слід протидіяти систематичними продажами валюти з резервів, кращим інструментом може бути процентна політика. Але влада має жорстко протидіяти спекуляціям, паніці, неправомірному масштабному виведенню коштів в офшори, активно використовуючи наявні інструменти фінансового моніторингу.

4. Інформувати суспільство

План дій на випадок спалаху вірусу має бути заздалегідь відомий усім, щоб мінімізувати паніку. І це не лише повідомлення про санітарні заходи. Треба регулярно інформувати місцеву владу, керівників підприємств, лікарів, вчителів, населення. Мова йде про інформування щодо порядку звернення за кредитними канікулами чи оплатою відпусток по догляду за дитиною через карантинні заходи тощо.

Ми бажаємо уряду успіхів та наголошуємо на тому, що зараз важлива чесна оцінка ризиків та віддана робота на подолання викликів, які стоять перед Україною".