business head ads

Захищай або програєш!

Стратегії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Про захист інтелектуальної власності український бізнес думає в останню чергу

Головна особливість нашого законодавства щодо захисту інтелектуальної власності — воно застаріле. Базові закони прийнято на початку 1990-х років, і до них вносилися переважно косметичні правки. Хоча напрацювання є.

Як розповів БІЗНЕСу Олександр Дорошенко, заступник директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, кандидат юридичних наук та судовий експерт, за останні 15 років фахівці сфери інтелектуальної власності в Україні розробили кілька проектів змін до законодавства, що враховують світові тенденції в цій галузі. Однак більшість з них не прийнято Радою. “Причина в тому, що для законодавців ці законопроекти не є цікавими, — наголошує пан Дорошенко. — Прийняття цих документів цілком відповідає інтересам держави, але мало стосується інтересів бізнесу потенційних лобістів, оскільки не дає миттєвих прибутків”.

Данило Бенатов, патентний повірений України, партнер Патентного бюро “Др. Еміл Бенатов та Партнери”, погоджується з колегою: “З 2013 р. у парламенті лежить цілий стос законопроектів про внесення змін до чинних законів, але для більшості депутатів питання інтелектуальної власності “не на часі”.

І це дуже прикро, адже динаміка трансформацій потребує миттєвої законодавчої реакції на зміни в науці, технологіях і мистецтві. “Країни, що швидко реагують на ці виклики, створюючи для творців найсприятливіші умови набуття правової охорони та захисту результатів їхньої діяльності, є зараз найрозвиненішими в технологічному, а отже, й в економічному сенсі”, — справедливо зауважує пан Дорошенко.

Незважаючи на процес гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, фахівці із жалем констатують, що розвиток системи охорони інтелектуальної власності залежить від політичної кон’юнктури. Не стимулює процес навіть те, що в квітні 2018 р. Адміністрація президента США Дональда Трампа частково виключила українські товари з Генералізованої системи преференцій США. Головна причина: Київ “недостатньо” захищає права інтелектуальної власності.

В результаті, як зазначав Валерій Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США, ми “використовуємо свій потенціал торгівлі зі Штатами лише на третину”.

Експерти також звертають увагу на відсутність Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Процес його створення розпочався майже три роки тому, але перспектив завершення досі не видно. “Наразі спори щодо прав на об’єкти інтелектуальної власності вирішуються в різних видах судочинства, зокрема й суддями, що не мають належного досвіду та кваліфікації для розгляду таких справ, і це не може не вплинути на якість судових рішень”, — зазначає пан Дорошенко.

Стабільність цифр

За даними статистики, 2017 р. до Українського інституту інтелектуальної власності (“Укрпатент”) надійшло 53462 заявки, минулого року дещо більше — 54784. Однак показник видачі охоронних документів демонструє, що свідоцтв минулого року видано менше . Торік “Укрпатент” видав 29270 охоронних документів, що на 406 свідоцтв менше, ніж 2017 р. (див. “Кількість…”). При цьому пан Дорошенко оцінює роботу патентної системи як стабільну, спираючись на дані останніх п’яти років.

“На успішність реєстрації також впливають правильність і точність подачі самої заявки, адже дуже велика кількість відмов у реєстрації обумовлюється тим, що описовість торговельних марок для товарів або послуг суперечить міжнародним правилам і законодавству України”, — пояснює розбіжність статистики між “заявками” та “видачею” Андрій Матяш, виконавчий директор компанії “4B”. При цьому він зазначає, що передбачити, скільки охоронних документів буде видано, важко, адже все залежить від кількості подачі заявок минулого, а то й позаминулого років. “Торговельна марка реєструється не менше року, а патент на винахід — взагалі років зо три”, — каже пан Матяш. Тому експерт робить висновок, що поточний рік буде успішнішим. Вже у І кварталі було зареєстровано 8009 об’єктів інтелектуальної власності, тоді як за той же період 2018 р. видано 6767 свідоцтв. “Водночас 2020 р. та перша половина 2021 р. можуть бути не таким успішним, адже I квартал 2019 р. заявок на реєстрацію подано на 572 менше, ніж за аналогічний квартал 2018 р.”, — прогнозує пан Матяш. У свою чергу, Олександр Дорошенко додає: “Наразі існує стійка тенденція щодо збільшення кількості заявок на промислові зразки та торговельні марки, і це має призвести до пропорційного збільшення кількості відповідних патентів чи свідоцтв”.

Судові спори здебільшого пов’язані з порушеннями прав на знаки для товарів і послуг. “Це є цілком логічним явищем, виходячи із загальної кількості реєстрацій торговельних марок”, — пояснює пан Дорошенко. Адже у структурі видачі охоронних документів вони займають 54-55%.

Щодо патентів, то найгучніші судові справи стосуються переважно винаходів у фармацевтиці та агрохімії. Пан Дорошенко підкреслює, що фармацевтична галузь в Україні — одна з небагатьох, яка стрімко розвивається, а її продукцію купують навіть у розвинених країнах. Хоча основним товаром українських виробників є генеричні препарати, галузь насичена інноваційними рішеннями. Тому вона особливо потребує захисту прав інтелектуальної власності. “В цьому сенсі інтереси національного виробника враховані у законопроекті #9385 (щодо імплементації окремих положень законодавства ЄС у сфері інтелектуальної власності)”, — підкреслює пан Дорошенко. Цей законопроект очікує на розгляд парламенту з грудня 2018 р.

Окрім фармацевтики від порушень потерпає харчова промисловість, де інтенсивно використовуються винаходи та торговельні знаки. Жертвами “піратів” також стають розробники онлайн-ігор та програмного забезпечення.

Прецеденти

“Здебільшого у нашій практиці ми маємо справу з неправомірними реєстраціями торговельних марок, тому про відшкодування матеріальних збитків зазвичай не йдеться, — розповідає Данило Бенатов. — Взагалі, розрахунок збитків, особливо завданих діловій репутації, — справа складна й невдячна, тому більшість наших клієнтів задовольняються припиненням “ворожих” реєстрацій”. Експерт зазначає, що питання відшкодування витрат, яких клієнт зазнав у судовому процесі, дуже складне. Адже українські поліція та суди майже не мають експертизи у кримінальних провадженнях щодо порушень прав на винаходи та промислові зразки. Тому їм усім доводиться вчитися “з нуля”.

Андрій Матяш, який надає юридичні, фінансові та консалтингові послуги для е-commerce бізнесу в США та Європі, каже, що труднощі з виводом власного бренда на ці ринки в українських підприємців виникають тому, що там уже існує подібний бренд або ж виявляється, що там вже є патент, й український товар підпадає під його дію. “В  такому випадку треба не лише витрачати кошти на розробку нового бренда для ринку США чи Європи, а й, можливо, нести певні збитки”, — говорить пан Матяш. Позитивним є те, що це найчастіше визначається на старті, тому витрати складають $5-100 тис., що небагато порівняно з сумами потенційних позовів ($1-100 млн). “Однак основне, що втрачається, це — час”, — резюмує Андрій Матяш.

На щастя, відійшла в історію масова практика “патентних тролей”, коли виробництво та продаж товарів зупинялись через вимоги “ділків”, які перекупили патенти. Тролінг був популярним на початку 2000-х років. Державна експертиза тоді майже не користувалась інтернетом для отримання відомостей про знаки та дані щодо товарів чи послуг. “Тому деякі спритні ділки радо цим користувалися”, — розповідає пан Бенатов. Експерт пригадує, як один такий підприємець зареєстрував на себе близько 40 позначень, що належали виробникам високотехнологічного будівельного обладнання. Він навіть подав на реєстрацію позначення, що належить міжнародному виробнику мобільних телефонів. Але інтернет в “Укрпатенті”, мабуть, запрацював, тож компанія не втратила бренд. Цей “троль” також зареєстрував позначення, що належало італійській фірмі (виробнику установок для забивання паль) та вніс його до митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності. Одна така установка коштувала близько €700 тис., і він призначив італійцям та їхнім українським партнерам суму “відступних” у розмірі 10% митної вартості. “Звичайно, ми через суд цю справу владнали, але це коштувало клієнтам чимало коштів, нервів та згаяного часу”, — зазначає пан Бенатов.

Зараз “Укрпатент” працює набагато краще, а з боку митниці та судів з’явилося більше розуміння. “Тому можна констатувати, що проявів “тролінгу” стало менше, хоча вони не зникли остаточно, — резюмує пан Бенатов. — Адже це явище існує й у цивілізованих країнах”.

asdfgfhfrdsvvbЩодо захисту авторських прав, то в юристів є багато питань до діяльності організацій колективного управління авторськими та суміжними правами. Часто від підприємців вимагають відступні за використання фонограми виконавця, погрожуючи оформленням порушення закону. Більшість іде на поступки, і, як наслідок, правовласники не отримують нічого. “Проте слід зазначити, що робота в цьому напрямку державним регулятором ведеться, та й підприємці вже більш знайомі з тонкощами трансляції аудіо- та відеоконтенту на своїх майданчиках”, — каже пан Бенатов.

Ризикована незахищеність

Юристи впевнені: “патентну чистоту” в українському бізнес-середовищі можна виховати через запровадження в усіх ВНЗ обов’язкового предмета “Основи права інтелектуальної власності”. Також варто надати ширші повноваження патентному відомству, щоб воно могло розглядати спори щодо зареєстрованих і поданих на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності. Така практика існує в ЄС. Адже зараз треті особи мають дуже обмежені права на оскарження поданих на реєстрацію заявок. “Великі сподівання на створений Вищий суд з питань інтелектуальної власності, який сформує якісну практику та прискорить розгляд справ цієї категорії”, — зауважує Андрій Матяш.

Із досвіду юристи роблять невтішні висновки: в нашого бізнесу не склалася “звичка” захищати інтелектуальну власність, тоді як у розвинених країнах вона формувалась десятиліттями. Підприємці вважають, що це стосується лише великих компаній, які можуть собі дозволити дорогих юристів. “Дехто реєструє ТМ лише для того, щоб отримати домен “.ua”. Інші вважають, що немає сенсу в реєстрації, бо все одно китайці скопіюють, — розповідає пан Матяш. — Для українського бізнесу це одне з останніх питань, на яке вони звертають увагу. Але ми рухаємося в цьому напрямку, причому дуже швидко”.

Звичною стала практика, коли до юристів приходять бізнесмени, які вдало “розкрутили” бренд, але “забули” зареєструвати об’єкти інтелектуальної власності. Вони потерпають від “троля”, що вимагає припинити використання бренда або заплатити “відступні”. “І якщо у випадку з торговельними марками завжди є шанс відстояти свої права у суді, то випуск товару на ринок без захисту авторських прав на винахід, корисну модель або промзразок, часто є фатальним. У такому разі порушується критерій “новизни”, і власник об’єкта вже не може отримати монополію на використання, що при своєчасній держаній реєстрації засвідчується документом та гарантується державою”, — говорить Данило Бенатов. А Олександр Дорошенко додає: “Неврахування таких ризиків здатне знищити навіть доволі успішний бізнес”.

Тому основним гаслом кожного підприємця, який працює з об’єктами інтелектуальної власності, має бути: “Захищай або програєш!”.

 

Наталія Шевченко