Інноваційні парки: досвід України та світу

Стратегії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Українська економіка наразі потребує системних зрушень у сфері інновацій, без розвитку яких ми приречені й надалі залишатись сировинним придатком успішніших країн.

Не секрет, що у глобалізованому світі конкуренція між державами за якісні трудові ресурси та інвестиції є надзвичайно серйозною. Й Україна, на жаль, в цій конкуренції не просто програє. Таке враження, що українська влада подекуди її навіть не помічає, повторюючи "мантри" про "вільний ринок", який вирішить усі економічні питання "невидимою рукою".

Водночас економічно успішні держави, змагаючись за власну конкурентоздатність, вдаються до все складніших комплексних механізмів, які дозволять побудувати інноваційну економіку саме на їхній території, забезпечивши роботою саме їхніх громадян.

Одним з таких механізмів, що поширений практично по всьому світу, є інноваційні парки. Різновидів таких парків досить багато. Їхня варіативність обмежена лише творчою уявою засновників, якими можуть бути як держава, муніципалітети, так і приватні суб’єкти. Об’єднує ж ці парки здебільшого те, що вони претендують на особливу функцію — продукувати інновації краще, ніж це відбувається за їхніми межами.

Україна: інноваційні парки на папері

В Україні до "інноваційних" умовно можна віднести три категорії парків: індустріальні, технологічні та наукові. Функціонування кожної категорії регулюється окремим законом.

Індустріальний парк визначений в однойменному законі як територія, що має необхідну інфраструктуру для діяльності у сфері переробної промисловості, а також для ведення наукових досліджень та діяльності у сфері інформації та телекомунікацій. Інакше кажучи, індустріальний парк — це майданчик, де здебільшого має розміщуватись промислове виробництво. З боку держави індустріальними парками опікується Міністерство економічного розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку).

Технологічні парки (технопарки) визначаються вже не як територія, а як юридична особа чи група юросіб, що виконують проекти з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної продукції.

Наукові парки, у свою чергу, створюються лише з ініціативи вищих навчальних закладів та (або) наукових установ і передбачають реалізацію "економічно і соціально зумовлених наукових, науково-технічних та інноваційних напрямів діяльності".

Інакше кажучи, наукові та технопарки більше тяжіють до концентрації знань та наукових ресурсів для продукування інновацій, тому вони тісно пов’язані з університетами, науково-дослідними інститутами тощо. Наприклад, технопарк "Київська політехніка" є складовою власне наукового парку “Київська політехніка”. Науковими парками та технопарками опікується Міністерство освіти та науки України (МОН).

Водночас приватні компанії в Україні вже створюють власні об’єкти, які називають “інноваційними парками” чи “інноваційними центрами”. Серед таких можна назвати UNIT.City у Києві чи "Пром­прилад. Реновація" в Івано-Франківську, про які буде йтися нижче.

Наскільки успішними в Україні є перелічені категорії парків? Почнемо з індустріальних. За даними Мінекономрозвитку, станом на початок червня в Україні зареєстровано 39 індустріальних парків, у 16 з них вибрано керуючі компанії й лише в шести є учасники.

"Керуючі компанії поки не вкладають і не готові вкладати кошти у спорудження будівель в індустріальних парках, не маючи гарантій і бачення повернення вкладених коштів", — стверджують у міністерстві. Водночас там вважають, що питання державної підтримки індустріальних парків наразі цілком врегульоване.

Зокрема, у міністерстві наголошують, що органи місцевого самоврядування можуть встановлювати пільгові ставки оплати за землю (в тому числі на оренду землі) та податку на нерухомість, а також передбачати фінансову підтримку для учасників індустріальних парків з місцевого бюджету.

Крім того, учасники таких парків потенційно можуть отримувати компенсацію з бюджетів за використання приміщень, будівель і земельних ділянок в самих парках. Проте у Мінекономрозвитку констатують, що на практиці це поки неможливо, адже відповідних державних програм наразі не прийнято.

"Потенційно роль індустріальних парків у розвитку інноваційної діяльності є вагомою. Однак зараз ще рано говорити про якийсь фактичний вплив парків на ці процеси", — підсумовують у міністерстві.

Що стосується техно- та наукових парків, то, за статистикою МОН, в Україні наразі зареєстровано 26 наукових та 16 технологічних парків. Однак щодо технопарків інформація на сайті МОН востаннє оновлювалась 2010 р. Уже це свідчить, що тема технопарків майже 10 років не належить до пріоритетів міністерства.

Офіційна статистика щодо наукових парків свіжіша — за 2017 р. У документі “Показники діяльності наукових парків за 2017 рік”, що міститься на сайті МОН, серед “показників діяльності” вказані лише назви проектів та освоєні суми фінансування: трохи більше 9 млн грн. Враховуючи, що йдеться про фінансування всіх наукових парків України за рік, це також навряд чи говорить про пріоритетність даної сфери для держави.

До 2025 р. інноваційний парк UNIT.City має перетворитись на справжнє місто у місті з 30 тис. фахівців. Для закінчення розбудови парку необхідно понад $500 млн

Приватні інноваційні парки України

На статус "першого інноваційного парку в Україні" претендує UNIT.City — повністю приватний проект, створений UFuture Investment Group Василя Хмельницького.

UNIT.City розташований у Києві та утворює цілий квартал нерухомості різного призначення: офіси, житлові приміщення, інноваційні навчальні заклади, R&D-центри, лабораторії VR і AR, виробничі потужності для 3D-друку та адитивного виробництва. Ключова інноваційність UNIT.City — у комфортному поєднанні просторів для роботи, навчання та життя, що має створити сприятливі умови для розвитку бізнес-проектів.

"Нашому парку трохи більше двох років, а його готовність складає 5-6%", — говорить Макс Яковер, СЕО та керівний партнер UNIT.City. За його словами, до 2025 р. інноваційний парк має перетворитись на справжнє місто у місті, де працюватимуть 30 тис. фахівців, а ще 3 тис. регулярно навчатимуться в різних закладах на території парку. UNIT.City планується зробити одним з найбільших технологічних центрів Центрально-Східної Європи.

Серед викликів, з яким стикається проект, пан Яковер називає передовсім його велику капіталоємність. Зокрема, для закінчення розбудови парку необхідно понад $500 млн інвестицій, що потребує залучення дешевих та "довгих" кредитних ресурсів, яких в Україні наразі немає.

"Інноваційний парк за своєю концепцією та ідеєю — це гра в довгу, — запевняє Макс Яковер. — Такі проекти створюються в середньому 8-12 років. Світовий досвід показує, що подібні парки забезпечують додатково десятки тисяч нових робочих місць та сотні мільйонів доларів у вигляді податків".

Що стосується державної підтримки, то наразі UNIT.City працює на загальних умовах. Водночас, як стверджує пан Яковер, "світова практика показує, що такі території зазвичай підтримуються за допомогою пільгових кредитів, пільг на податки на землю, певних податкових та митних преференцій".

За його словами, 86% інноваційних парків у світі будуються за участю держави або за допомогою державних грантів. "Екосистема інновацій в жодній країні, наскільки мені відомо, не відбулася без участі держави", — підсумовує Макс Яковер.

Наприкінці цього року інвестиційна група UFuture планує запустити подібний інноваційний парк вже у Львові, що матиме назву LvivTech.City.

Інший приклад приватного інноваційного парку — “Пром­прилад. Реновація”, що розташований в Івано-Франківську на території місцевого заводу “Промприлад”. Ініціатори проекту — платформа “Тепле місто” — називають своє дітище “інноваційним центром”, що покликаний працювати на перетині чотирьох напрямків: нової економіки, урбаністики, сучасного мистецтва та освіти.

Наразі до проекту залучено $1,2 млн для запуску пілотного поверху, де працюють 16 бізнесових, освітніх та культурних проектів від різних операторів. Цьогоріч проект підтримав і перший системний інвестор — українська компанія FinStream, що дозволило інноваційному центру викупити контрольний пакет акцій заводу “Промприлад”.

До 2024 р. планується провести реконструкцію решти заводу, відкрити майстерню FabLab і R&D-центр “Нано­Франківськ”. Допомогти у цьому має модель спільного інвестування. "Мешканці міста, бізнес, українські та міжнародні фонди й інвестори зможуть придбати акції “Промприлад. Реновація” та завдяки цьому підтримати проект та його цілі", — запевняють ініціатори проекту.

Розмір реальних інвестицій в індустріальні парки не є загальнодоступною інформацією. Але зробити приблизні висновки з відомих прикладів можна. У квітні поточного року в індустріальному парку “Біла Церква” було відкрито завод сучасних електроустановчих систем Plank Electrotechnic. Інвестиційна група UFuture вклала в будівництво заводу $2,8 млн. У вересні 2018 р. в індустріальному парку "Вінницький кластер холодильного машинобудування” було відкрито завод GreenCool з виробництва холодильного обладнання. ПрАТ “Українська пивна компанія” (UBC Group) інвестувало у першу чергу заводу €16 млн. Також у Ланнівський індустріальний парк (Полтавська обл.), створений 2017 р. за ініціативи приватного підприємства “Ланнівський цукровий завод", інвестовано 110 млн грн у будівництво комплексу з приймання, доробки та зберігання зернових культур.є

На початок червня в Україні зареєстровано 39 індустріальних парків

Світ інноваційний

Як індустріальні, так і технологічні чи наукові парки є досить поширеними у світі. Зокрема, лише індустріальних парків зараз нараховується понад 15 тис. І поширені вони як у розвинених державах: Сполучених Штатах Америки, країнах — членах ЄС чи в “азійських тиграх”, так і серед сусідів України, що лише нарощують економічну потужність.

Найбільший у світі індустріальний парк площею 43 тис.га побудований у США. Це — Tahoe-Reno Industrial Center (TRIC). Компанії Tesla та Panasonic побудували в ньому найбільший завод з виробництва літій-іонних акумуляторів — Gigafactory 1, в який інвестовано близько $5 млрд. Серед інших резидентів парку є такі компанії, як Google, Blockchains, Wal-Mart та Switch.

TRIC функціонує як державно-приватне партнерство, в якому приватні власники побудували необхідну інфраструктуру. Водночас вказані витрати на інфраструктуру місцева влада має згодом повернути приватним партнерам, використовуючи $0,35 за кожен долар, зібраний як чистий річний дохід від підприємств, розташованих у парку.

Досить успішними у створенні інноваційних парків є й безпосередні сусіди України. Цікавим для нас має бути досвід Туреччини щодо створення синергії індустріальних та технологічних парків. Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк наводить такі дані: у 2002-2016 рр. у Туреччині було створено 284 індустріальні парки, в які було спрямовано понад 80% прямих іноземних інвестицій. Зараз в індустріальних парках Туреччини працюють понад 45 тис. компаній-резидентів та створено близько 900 тис. робочих місць.

Водночас Туреччина активно розвиває й технологічні парки, яких засновано вже понад 60. Користуючись знач­ними податковими та іншими пільгами, вони зосереджують свою діяльність на наукових розробках та через бізнес-інкубатори доводять інноваційні ідеї до масового виробництва. Яке потім, у свою чергую, може бути налагоджене безпосередньо на території індустріальних парків.

Для України важливим є той факт, що за період активного розвитку індустріальних та технологічних парків Туреччині вдалося потроїти власний ВВП, а 2013 р. повністю виплатити борги перед МВФ, на "голці" яких країна сиділа останніх 40 років.

Подібний досвід є практично в усіх країн Східної Європи. Наприклад, за даними дослідження CMD Ukraine, в Угорщині налічується понад 160 різноманітних індустріальних парків, що продукують 25% загальних обсягів промислового виробництва, а також 40% промислової продукції на експорт.

Польща, Словаччина, Чехія, Румунія також проводять активну економічну політику, створюючи максимально сприятливі умови для інвесторів, які здатні принести з собою інноваційні технології та створити робочі місця. Крім податкових пільг поширеними є державна компенсація початкових інвестицій, спеціальні гранти на створення робочих місць на території індустріальних парків, співфінансування навчальних програм для працівників тощо.

Цікавим для України є й досвід Республіки Білорусь, яка 2006 р. створила інноваційний парк "Парк високих технологій" (ПВТ). Цей парк задуманий як віртуальний, відтак, його резидентами можуть стати ІТ-компанії, що зареєстровані в будь-яку населеному пункті Білорусі. Крім того, парк має й фізичний кластер з бізнес-інкубатором та необхідною інфраструктурою для роботи у Мінську. Станом на кінець 2018 р. у ПВТ були зареєстровані 388 компаній-резидентів та працювали понад 30 тис. осіб.

Резиденти ПВТ звільняються від усіх корпоративних податків, включаючи податок на додану вартість, податок на прибуток, а також митних зборів. Індивідуальний прибутковий податок для співробітників компаній — резидентів парку має фіксовану ставку 9%.

Цікаво, що для працівників компаній — резидентів ПВТ пропонуються пільгові житлові програми для запобігання відтоку кадрів за кордон: повна або часткова компенсація оренди житла, будівництво нового житла за пільговими умовами, в тому числі іпотека. Побудоване навіть спеціальне “селище програмістів” під Мінськом та “мікрорайон програмістів” у самому Мінську.

Серед резидентів ПВТ є компанія "Гейм стрім", більш відома під своєю міжнародною назвою Wargaming.net, яка є розробником комп’ютерної гри “World of Tanks”. Капіталізація компанії Wargaming.net

Станом на 2018 р. складала понад $1,5 млрд, а доходи за 2017 р. — $471 млн. Власне гра World of Tanks, що створена безпосередньо у Парку високих технологій, входить до Тор-5 найприбутковіших багатокористувацьких ігор у світі.

Зараз мобільними додатками, розробленими компаніями — резидентами ПВТ, користуються понад 1 млрд людей у 193 країнах. А п’ять з десяти найбільших світових корпорацій (згідно з рейтингами "Forbes") є замовниками послуг у "Парку високих технологій". Торік резиденти ПВТ створили в Білорусі 14,5% загальних нових робочих місць. Внесок ІТ-сектора в приріст ВВП Білорусі 2018 р. склав близько 0,5% з 3,7% приросту економіки.

Можна підсумувати, що Україна поки серйозно відстає як від безпосередніх сусідів, так і загалом від глобальних трендів у розвитку інноваційних парків. Без активної економічної політики, яка б запустила інструментарій інноваційних парків на повну потужність, Україні навряд чи вдасться вийти з порочного кола траншів МВФ та позбутись ролі сировинного придатку. Особливо враховуючи те, наскільки більш комплексними та системними є підходи наших сусідів по регіону, з якими ми конкуруємо за інвестиції та робочі місця.

 

Роман Скляров