Чи зменшить закон “Маски-шоу стоп — 2” тиск на бізнес

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Чому не спрацювало “Маски-шоу стоп — 1” та чи допоможе бізнесу “Маски-шоу стоп — 2”

Ні для кого не новина, що бізнес в Україні регулярно потерпає від тиску з боку правоохоронних органів. Одна справа, коли йдеться про розслідування реальних економічних злочинів. Зовсім інша, коли під будь-яким зручним приводом ті, хто має захищати закон і порядок, блокують роботу підприємств, вилучають їхню документацію та обладнання. Часто під таким тиском опиняються компанії, які навіть не є фігурантами жодної справи.

Не так давно здавалося, що крапку в цій практиці поставлено. 16 листопада 2017 р. був прийнятий перший Закон про протидію тиску на бізнес (“Маски-шоу стоп — 1”), який передбачає обов’язкову звуко- та відеофіксацію судового розгляду, де ухвалюється рішення про обшук. Сам обшук теж має бути зафіксований на цифровому носії. Також було заборонено вилучати документи та оргтехніку підприємств і відкривати кілька справ за одними й тими ж фактами. Згідно з законом докази, отримані в ході обшуку за відсутності адвоката, вважаються недійсними.

“Стоп” не спрацював

Цей Закон мав стати дієвим захистом від протиправних дій щодо бізнесу з боку правоохоронних та судових органів. Але, як показала практика, гучні заяви виявилися звичайною фікцією. Лише за кілька місяців після прийняття Закону країну облетіла новина про проведення ГПУ обшуків у компанії “Нова Пошта”. Її за класичною схемою звинуватили в ухилянні від сплати податків. Завдяки резонансу в публічній площині ГПУ визнала безпідставність звинувачень і закрила справу. Але збитків, завданих репутації одного з лідерів поштових послуг в Україні, ніхто не компенсував, а причетні до безпідставних обшуків посадові особи не були притягнуті до відповідальності.

Проте “невдача” з “Новою Поштою” не утримала держапарат від подальшого тиску на бізнес, а лише збільшила масштаб посягань. Під пильною увагою ГПУ опинилися вже компанії з іноземнім капіталом. Прокуратура міста Києва звинуватила ряд підприємств у незаконному виведенні капіталу та несплаті податків. Жертвами звинувачень стали такі відомі компанії, як “Хуавей Україна”, “Самсунг Электронікс Україна”, “Київ­стар” і знову ж таки “Нова Пошта”. До списку також потрапили “Тойота-Україна”, “Адідас-Україна”, “БСХ Побутова Техніка”, “Піонер Насіння Україна”, “Монделіс Україна”, “Данон Дніпро”, “Якобз Украї­на”. Це був важкий удар по і без того не вражаючого інвестиційного клімату України.

При цьому існує практика невиконання процедур, визначених Законом “Маски-шоу стоп”. Про це 13 червня 2018 р. заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман: “Виявляється, що у нас є регіони, в яких всі рішення суду щодо обшуків бізнесу, щодо виїмки документів тощо, відбуваються відповідно до Закону “Маски-шоу стоп”!.. Але ми бачимо, що в деяких регіонах 20-30% рішень відбуваються за процедурою, а все інше — як приймали пачками, так і приймають. Я вважаю, що це абсолютно неприпустимо”.

На форумі з корпоративної безпеки, що відбувся у Києві 8 листопада 2018 р., на цю тему висловився заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. За його даними, одними з головних проблем підприємців залишаються персональні зловживання правоохоронців при отриманні тимчасового доступу до речей і документів компаній. Незважаючи на дію Закону “Маски-шоу стоп — 1”, кількість зловживань за останній рік зросла. “Не має цього відбуватися з огляду на закон, який взагалі повинен усувати ці прояви зі статистики”, — зауважив пан Грегірчак.

Не має відбуватися, але відбувається! Мабуть, Україна — це місце законодавчих чудес. Але насправді все дуже просто. В самому Законі закладений механізм, що призвів до його неефективності. “Маски-шоу стоп — 1” не посилив рівень обґрунтованості ухвал слідчих суддів про дозвіл на обшуки. В ньому відсутні процедури оскарження незаконних ухвал слідчих суддів на стадії досудового розслідування. І головне — не передбачена персональна відповідальність за шкоду, завдану компанії безпідставно проведеним обшуком.

Друга спроба

З огляду на все це, наприкінці вересня Верховна Рада прий­няла, а 6 листопада поточного року набрав чинності Закон “Маски-шоу стоп — 2”. Згідно з ним особи, чиї права та законні інтереси обмежуються під час досудового розслідування, мають право звернутися до слідчого або прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження. В свою чергу, слідчий або прокурор повинен розглянути клопотання в строк не більше трьох днів з моменту звернення та задовольнити його за наявності для того підстав.

В деяких регіонах лише 20-30% рішень приймалися за процедурою, встановленою законом “Маски-шоу стоп”

Насправді це є позитивним моментом. Законодавчі зміни можуть, принаймні, зменшити практику кримінальних проваджень, в яких довгий час нікому не повідомляють про підозру. При цьому часто проводяться обшуки та вилучається майно компаній, які не мають жодного стосунку до обставин розслідуваного злочину. Вони також можуть подати клопотання про закриття провадження, якщо встановлені строки досудового розслідування спливли (з часу внесення відомостей про кримінальне правопорушення до реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру).

Також важливо те, що за новим Законом держава, відшкодувавши шкоду, завдану правоохоронними органами підприємству, має застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб. Насправді в разі встановлення в їхніх діях складу кримінального чи дисциплінарного правопорушення. Ідея внесення цієї зміни до Кримінального процесуального кодексу полягає в тому, щоб прокурори та слідчі були менш зацікавлені вчиняти тиск на бізнес. Наприклад, щоб під час досудового слідства було менше бажання арештовувати майно або вчиняти обшуки у третіх осіб, тих, чиї права обмежуються під час слідчих дій, але які не є фігурантами справи.

Звучить все це добре, але на практиці навряд чи вирішить проблему відшкодування шкоди, завданої правоохоронцями бізнесу, бо ухвалення обвинувального вироку і притягнення винних до дисциплінарної відповідальності вкрай неперспективна справа. Що цікаво, в законопроекті були більш вагомі норми. Суду пропонувалося одразу надсилати ухвали про задоволення скарг на незаконні дії слідчих та прокурорів керівникам правоохоронних органів для проведення службової перевірки. Також пропонувалося одразу надавати такою ухвалою право на відшкодування шкоди. Але ці пропозиції так і залишилися на папері.

Закон “Маски-шоу стоп  — 2” навряд чи стане панацеєю та гарантією відсутності тиску на бізнес. Але ці зміни об’єктивно працюють на покращення ситуації. Завданням бізнесу на наступний рік є робота з впровадження більш дієвих законодавчих змін. Які мають у повному обсязі перекрити можливості незаконного державного втручання в діяльність компаній.