“Україна — хороша аутсорсингова країна, але в середині себе вона не створила набір сервісів і продуктів, які викликають wow-ефект”

Персоналії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Географія проектів консорціуму Intecracy group — це 16 країн, починаючи з США, Великобританії, Австралії і закінчуючи країнами Східної Європи.

Нещодавно до проекту “БІЗНЕС 100” долучився Юрій Сивицький, член спостережної ради та один із засновників Intecracy group — одного з найбільших IT-операторів України. Крім того, пан Сивицький є одним із засновників IT Ukraine Association та EEF в Україні (Фонд Східна Європа в Україні). В ексклюзивному інтерв’ю БІЗНЕСу Юрій Сивицький розповів про конкуренцію на глобальному IT-ринку, український потенціал та перспективи подальшого розвитку

— Як ви прийшли у сферу IT?

— Базова освіта — Київський політех. Після “перебудови” чимало людей випадково пішли працювати за фахом. Я багато спробував професій, закінчуючи КПІ, навіть працював на кафедрі. Проте вирішив повернутися в сферу IT.

— З яких проектів ви починали?

— Все починалося з маленьких компаній, куди я прийшов 1998 р. У цей час я вже був в IT-бізнесі, працював у компанії S&T, потім — в Informix. Коли пішов з Informix, мені запропонували приєднатися до команди Softline, яка в 2007 р. переросла в Intecracy Group, і відтоді я з цієї компанії не виходжу — у нас сформувалась дуже сильна бізнес-модель, в якій роль одного підсилює роль усіх.

Ми бачимо людей в бізнесі, які здебільшого є одинаками. А в нас всі можуть один одного підстрахувати, знаючи, що в іншої людини теж є недоліки. Мені пощастило, що мої партнери усвідомлені — кожна дія усвідомлена.

— Яким був ваш перший великий проект?

— Перший — з Аграрною біржею, потім був проект для “Кий Авіа”, потім ми працювали з великими державними компаніями. По суті, тоді ми потрапили у “блакитний океан”, адже конкуренція майже не відчувалась.

— Консорціум працює в багатьох країнах. Чи складно конкурувати на зовнішньому, глобальному ринку?

— Залежить від сегмента, тому що в нашої групи нішеві компанії й у кожної є свій конкурент. Десь ми бачимо “червоний океан”, десь — “чорну діру”. Але на західному ринку простіше працювати, якщо клієнти тебе сприймають. Якщо ти раз вдало попрацював з клієнтом, то він починає сприймати тебе як свого партнера.

— Чи підвищується загальний рівень замовників з приходом в Україну західних груп і бізнесів зі своїми штаб-квартирами?

— Це, радше, пов’язано не з західними компаніями, а з тим, що покоління змінилося. Ще шість-сім років тому народ спокійно з папірцями бігав, а зараз вже без гаджетів жити не можуть.

— З якими результатами ваша компанія планує закінчити поточний рік і які плани на 2019 р.?

— Ми постійно зростаємо: цьогоріч плануємо 30% приросту бізнесу — як міжнародного, так і українського. І наступного року плануємо рости. В Україні зараз складно щось прогнозувати, оскільки йдуть вибори і ми не знаємо, як це позначиться на економіці. Якщо на Заході ніяких криз не буде, то й на 2019 р. ми очікуємо зростання не менш ніж на 30%.

— Ви присутні на ринках Казахстану, США, Канади, Індонезії й інших країн. Чи велика різниця в роботі на цих ринках?

— Відмінність у менталітетах. Навіть якщо ми беремо США і Канаду — це різні менталітети. Канада за менталітетом навіть ближча до Австралії. Стабільність західного ринку виникає завдяки вищій передбачуваності — тут все засновано на контракті, а в нас — все понятійне. В Азії своя специфіка: там ти маєш знайти культурну спорідненість.

Найдивніший проект у нас був на Гаїті, де ми розробляли систему управління персоналом чиновників країни. Ми перший раз потрапили до країни, яка живе у хаосі.

Якби нам дали доступ до державних даних, ми б дуже швидко створили величезну кількість сервісів”

— Зараз лише ледачий не говорить про потенціал України в сфері IT. Скільки в цих твердженнях міфу, а скільки правди?

— Потенціал дійсно великий, але з ним дуже складно працювати. Потенціал розкривається, коли є гроші. У цьому випадку ми говоримо про інвестиції та внутрішній ринок. Технарі в нас хороші, потенціал величезний, проте не вистачає управлінської культури, слабо розвинений дух підприємництва й розуміння, як працювати з інвесторами.

— Наскільки важливий протекціонізм з боку держави?

— Кращий протекціонізм — коли ти даєш роботу і не душиш податками. Держава повинна давати можливість заробляти на державних замовленнях. Найбільші американські корпорації — Google, Facebook, Microsoft — виростали на державних замовленнях, на військових замовленнях.

Держава могла б рухатися швидше й заробляти більше, якби дозволила компаніям користуватися державними даними. Величезна кількість сервісів створюються державою, але в цих сервісах немає капіталізації.

— Хто в Україні найбільший замовник у сфері IT?

— Громадяни України — найбільший замовник. І ми, просуваючи наші продукти, намагаємося досягти кінцевого споживача. Якби нам дали доступ до державних даних, ми б дуже швидко створили величезну кількість сервісів. І я більш ніж упевнений, що за рік-два Україна розквітла б завдяки різного роду стартапам та проектам, компанії виходили б за кордон. Всі говорять про український аутсорсинг, але це не найцінніше, що ми можемо мати.

— Чи є у нас шанси обійти в IT-сфері ту саму Індію, яка зростає неймовірними темпами?

— Так, звичайно, є. Але для цього необхідно створювати продукти. Індійські продукти дуже слабенькі, можливо, це пов’язано з освітою та культурою. Їхні коди дуже сирі й важкі, в наших програмістів коди витончені. Але, наприклад, рівень польських програмістів нічим не гірший за наш і за ціною їхні спеціалісти не дорожчі за наших. Наш імідж — це Україна як хороша аутсорсингова країна, але в середині себе вона не створила набір сервісів і продуктів, які викликають wow-ефект, як це зробили естонці. А чому? Тому що в нас політика превалює над економікою. Єдиний продукт, що дійсно розвивається, — це FinTech, де ми входимо до п’ятірки світових лідерів.

— Проект “БІЗНЕС 100” декларує, що надаватиме підтримку програмам розвитку малого та середнього бізнесу. На яких напрямках варто зосередитися: освіта, підтримка стартапів, інвестиційні проекти? Чого не вистачає зараз?

— Однозначно варто зосередитись на освіті. Не вистачає масової бізнес-освіти, починаючи зі школи. Сприйняття підприємця в нас неправильне, на підприємцях тримається вся економіка будь-якої країни, а наша модель поки залишилася пострадянською. Немає сприйняття, що людина, яка щось створює, реально допомагає тобі самому і за нею треба тягнутися.

— За вашими оцінками, який внесок сфера IT робить в економіку України?

— Дуже маленький, а могла б в рази більший. Зараз це лише аутсорсинг, проте він має свої обмеження. Уявіть лишень: зараз уся цінність, уся капіталізація виноситься на замовника, в нас не залишається капіталізації. Зрозуміло, що це вигідно країні, люди не їдуть за кордон, є надходження валюти, але немає такої багаторазової мультиплікації, як від продажу сервісів і продуктів. До того ж немає фондового ринку, а для IT-бізнесу потрібен фондовий ринок. Немає фондового ринку — немає індикатора вартості компаній, немає сильних інвесторів. Потрібен вільний, ліберальний ринок. У нас же досі не розуміють, як працюють хао­тичні системи, досі все має бути під контро­лем: школу відкривають, і приїжджає хтось з чиновників, навіщо — незрозуміло. Також треба поміняти хоча б базу оподаткування, тому що все вкрай формалізовано. Для нашої економіки потрібен низький податок.

— Наскільки гостра зараз проблема витоку кадрів?

— В IT ми зараз цього явища особливо не бачимо, навіть дехто повертається.

— Ще кілька років тому було багато історій — цілими компаніями виїжджали.

— Їхатимуть ті, хто хоче працювати на глобальному ринку. Якщо в когось з’явилася ідея продукту, треба їхати до США або до Великобританії, де є інвестування, адже в нашу країну інвестиції не підуть. Вся капіталізація й основні доходи залишаються в США. Щодо України лишаються великі побоювання. Дуже багато “совка” залишилося й у структурі, й у мізках.

— Зараз ви вирішили приєднатися до проекту “БІЗНЕС 100”, і, по суті, у вас з’являються 100 партнерів. Які проекти ви хотіли б реалізувати для галузі та країни?

— З деякими партнерами ми вже знайомі і вийшли на спільні стартапи. Деякі зі спільних проектів вже працюють і дають дуже цікаві результати. Але те, що ми створюємо, поки є таємницею.

 

Автор: Ольга Пташка