Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Середа, 17 жовтня 2018 22:39

“Маючи соціальні стратегії, компанія формує правильний імідж”

Євгенія Піддубна, старший директор з корпоративних відносин компанії Carlsberg Ukraine

— Як допомагають програми КСВ формуванню бренда компанії як роботодавця?

— Зараз спостерігається тенденція, яка особливо поширена серед молодого покоління, — шукати собі компанію, що має не лише матеріальні, а й соціальні KPI. Така компанія будує бізнес на концепції сталого розвитку та має так званий сенс існування, окрім того, щоб просто заробляти гроші.

Результати дослідження E&Y показали, що компанії, яка має додаткову нематеріальну мотивацію співробітників завдяки класним соціальним проектам, легше утримувати талановитих спеціалістів і залучати нових. Працівники компаній, в яких є цей самий сенс існування та довгострокові цілі, в 1,4 раза залученіші й мотивованіші і в 1,7 раза задоволеніші своїм робочим місцем. Як бачимо, коли компанія має соціальні стратегії й орієнтується на те, що потрібно суспільству, це формує правильний імідж стабільного підприємства, яке має довгострокові цілі на ринку.

 

— Як створити довготривалу та вигідну як бізнесу, так і суспільству КСВ-стратегію?

— Є декілька основних пунктів. По-перше, має бути щільний і логічний зв’язок між позиціонуванням компанії на ринку, характером її бізнесу та історією — це все необхідно відобразити як у широкій стратегії компанії, так і у КСВ-стратегії. Також компанії треба орієнтуватись на виклики, які постають перед локальним суспільством або глобальною спільнотою.

Наприклад, більшість транснаціональних корпорацій будують свої КСВ-стратегії, спираючись на Цілі сталого розвитку ООН. До них належать боротьба з голодом, відсутністю освіти, кліматичними змінами, бідністю, гендерною нерівністю та іншіми проблемами людства. Наша стратегія також базується на частині цих Цілей.

2016 р. Carlsberg Group розробила та впровадила глобальну програму “Ціль 4 нулі: разом для майбутнього”. Вона має чотири ключові мети: нуль вуглецевого сліду, нуль втрат води, нуль безвідповідального споживання пива та нуль нещасних випадків на виробництві.

Навколо пріоритетів даної програми і будується наша КСВ-стратегія. Ми відійшли від старої моделі, коли корпоративно-соціальна відповідальність — це виключно благодійність чи проекти департаменту зав’язків з громадськістю. Тепер це широка програма, яка повністю інтегрована в усі бізнес-процеси всіх департаментів.

 

— Чому ефективна КСВ-стратегія є важливою складовою успіху компанії на ринку?

— Дослідження, про яке я вже говорила, доводить: 89% опитаних вважають, що компанія, яка здійснює соціальні проекти та синхронізує свою діяльність із Цілями сталого розвитку, надає якісніші товари та послуги і заслуговує на більшу довіру.

Візьмемо для прикладу випадок, коли ви розглядаєте потенційного партнера. Компанії, які прозоро ведуть свою діяльність та мають низку соціальних проектів у суспільстві, виглядають надійнішими, чи не так? Якщо вони вкладають зусилля у розвиток спільноти, в якій працюють, навряд чи такі компанії зникнуть завтра чи допустять нечесні практики, адже переймаються своєю репутацією та будують довгострокові плани.

 

— Як Carlsberg Ukraine розставляє пріоритети роботи в рамках програми сталого розвитку?

— Пріоритети роботи та KPI програми сталого розвитку “Ціль 4 нулі” розробляються спільно зі спеціалістами штаб-квартири у Копенгагені. Так, цього року до нас прилітав директор зі сталого розвитку Carlsberg Group, і ми разом з керівниками департаментів визначили та узгодили основні показники, яких прагнемо досягти у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Здебільшого це пріоритети щодо екологічності нашого виробництва та упаковки, його енерго- та ресурсоефективності, попередження та уникнення нещасних випадків на виробництві, проектів з відповідального споживання тощо.

 

— Які наймасштабніші та найвагоміші програми КСВ компанії за останні роки? Які напрямки КСВ розвиваєте найактивніше?

— Ми вже декілька років співфінансуємо проекти наших партнерів, громадської організації “Україна без сміття”. Разом з ними ми свого часу запустили навчальний проект, який спонукає молодь дізнаватись більше про сортування та переробку відходів. Carlsberg Ukraine також брала участь у фінансуванні запуску стаціонарної та мобільних станцій з прийому вторсировини.

Цьогоріч ми самостійно влаштували ековиставку “Друге життя”. Залучили молодих талановитих студентів, які протягом двох тижнів створювали арт-об’єкти з відходів упаковки у нашому арт-просторі “Львіварня”. Крізь призму мистецтва легше достукатись до людей і на­очно показати, що матеріали, які вивозяться на сміттє­звалище, можуть мати друге життя.

Щодо відповідального споживання, ми проводимо щорічні акції, привертаючи увагу до проблеми продажу алкоголю неповнолітнім. Ми долучаємо до акції своїх співробітників та партнерів, а також лідерів думок, проводимо бесіди з продавцями. Торік ми ініціювали декілька спецпроектів, в яких експерти ділилися своїми поглядами щодо вирішення зазначеної проблеми в Україні.

Поточного року до нас приєдналися відомі психологи, Наталія Холоденко та Вікторія Любаревич-Торхова, з якими ми реалізовуємо проект “Чек-лист для батьків” з відео­порадами щодо того, як батькам знайти спільну мову з підлітками та побудувати діалог на чутливі теми, такі як споживання алкоголю, щоб вберегти дитину від цього.

Крім того, ми фінансово підтримуємо громадську організацію “Відповідальність починається з мене”, що займається питанням недопущення продажу алкоголю дітям до 18 років і досить активно працює у регіонах України.

 

— В які підрозділи компанії інтегровано найбільше програм КСВ? Чому так?

— Зараз цілі програми сталого розвитку включені до KPI кожного департаменту і кожного окремого співробітника. Наприклад, для відділів маркетингу, продажів чи корпоративних відносин — це відповідальне маркування, доступність безалкогольної альтернативи в кожній точці продажу пива, робота з продавцями щодо недопущення продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, тощо.

Наші колеги на виробництві постійно працюють над підвищенням його екологічності. Ми скорочуємо використання природних енергетичних ресурсів, натомість ставимо за мету збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії, наприклад енергії пару або біогазу. Carlsberg Ukraine використовує зворотну скляну тару, що дозволяє зберегти природний ресурс, енергію на виробництво нових пляшок та не збільшувати полігони за рахунок використаного скла, що довго розкладається.

 

— Як еволюціонують програми КСВ Carlsberg Ukraine? Як змінились напрямки та механізми реалізації програм?

— З появою глобальної програми “Ціль 4 нулі: разом для майбутнього” в нас з’явився чіткий фокус та вибудувалась пріоритетність у КСВ-проектах. Це не означає, що раніше КСВ-стратегії були поганими або некорисними для суспільства — їм просто дещо бракувало цілісності та послідовності. Єдине, що завжди залишається абсолютно незмінним, — це наші проекти з підтримки відповідального споживання.

Зараз КСВ-проекти на різних світових ринках Carlsberg Group синхронізовані та дуже схожі за суттю, але, звичайно, в кожній країні зберігаються незначні локальні особ­ливості.

Окрім того, Якоб Якобсен, засновник компанії Carlsberg у Данії, багато уваги приділяв науці та мистецтву. Тепер ми поступово еволюціонуємо в цьому напрямку в Україні. Наприклад, при будівництві музею пивоваріння “Львіварня” у Львові ми виділили цілий поверх під арт-простір, де постійно проходять виставки відомих митців і молодих початківців. А цього року ми вирішили створити в Україні фонд Elephant Fund, що має на меті популяризувати та підтримати вітчизняну науку, виділяючи гранти на найкращі наукомісткі ідеї.

 

— Які відмінності українських КСВ-практик від закордонних?

— Головна відмінність, яку я бачу, — це більша схильність до партнерства, об’єднання з громадськими організаціями та урядами. Влада в Європі більше зацікавлена у спільних масштабних соціальних проектах. Наприклад, у декількох країнах ЄС пивовари спільно з органами місцевого самоврядування та інститутами реалізують проекти щодо відповідального споживання алкоголю.

З точки зору соціальних проектів у сфері захисту навколишнього середовища різниця полягає в тому, що сортування та переробка сміття за кордоном — це вже налагод­жені процеси. В Україні ми лише починаємо рухатися у бік європейської культури поводження з відходами. Вони на крок попереду і вже можуть думати про циркулярну економіку, поступову відмову від деяких видів пакування тощо, тоді як в Україні ми поки працюємо над популяризацією роздільного збору сміття.

Прочитано 753 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.