1920х310n1

Понеділок, 06 серпня 2018 17:26

“Не намагайтеся побудувати системний бізнес у галузі, де можуть працювати приватні підприємці”

Олександр Кардаков, голова наглядової ради компанії “Октава Капітал”

Колись я сформулював одне просте кредо: немає сенсу будувати системний бізнес там, де може впоратися приватний підприємець.

Адже бізнес з ним просто не зможе конкурувати. Наведу простий приклад. Нещодавно під час подорожі до Австралії ми з друзями виїхали до пустелі Сімпсона на джипах. Вже після виїзду виявилося, що в однієї машини відірвано амортизатор. Ми авто якось підлатали і за декілька днів дісталися до містечка, де був офіційний сервісний центр, попередньо повідомивши майстрам, що приїдемо ось з такою проблемою. І от зранку приїжджаємо ми до цього сервісу. Авто оглянули спеціалісти і підтвердили, що у ньому дійсно пошкоджено амортизатор, тому потрібно замовляти новий. Треба сказати, що це відбувалося у невеличкому місті, п’ять кілометрів у діаметрі. Незважаючи на це, співробітники сервісу пообіцяли, що новий амортизатор привезуть до другої години, а поставлять лише наступного ранку, коли будуть вільні спеціалісти… Напевно. Для розуміння: амортизатор знаходився десь поряд у містечку і “кріпився на двох болтах”… Саме у цьому і полягає системність бізнесу.

Я розумію, що в них там черга, постійні клієнти, з усіх навколишніх містечок приїжджають на плановий сервіс. І в них все розписано, все йде за графіком. А от якби це був приватний підприємець з невеличкої майстерні, все було б інакше. Він сказав би: “Хлопці, амортизатор коштує $250, я хочу заробити на цьому $500. Згодні?” І він би за 15 хвилин знайшов потрібну запчастину, за годинку її поставив та відправив би нас далі. І от у цьому різниця між приватним підприємцем та системним бізнесом. В принципі, системний бізнес працює добре, але саме у тому випадку нам потрібен був приватний підприємець.

Не можна намагатися побудувати системний бізнес у галузі, де успішно працюватимуть приватні підприємці. Так, їх можна наймати як підрядників. Але конкурувати бізнесу та приватним підприємцям неможливо. Прецеденти існують, але це практично завжди утопія та марна справа.

У свої двадцять з гаком, створюючи “Інком”, я не думав про майбутнє. Тоді хотілося показати себе. Компанія з’явилася у 1990-х роках, і, традиційно для того часу, я починав бізнес з паяльником у руках. Тобто я був розробником електронної техніки і трошки — софту. Спочатку компанія займалася розробкою електроніки та програмного забезпечення для автоматизації промисловості, згодом з’явилися деякі інструменти для розробників. Кожного разу, коли я брався за якийсь проект, хотів показати, що я крутий у цьому напрямку. Потім брав наступний напрямок, де хотів бути найкрутішим... Думаю, по-перше, мені дуже допомагала робоча наполегливість. А по-друге, я завжди збирав гарну команду.

Коли я ще тільки навчався у КПІ, вважав, що усі найрозумніші люди навчаються саме там. А потім почав знайо­митися з іншими і зрозумів, що багато хто не менш розумний, ніж я. Але з самого початку для мене основним завданням було сформувати сильну команду. Майже з усіма я знайомився у процесі роботи, там не було жодного шкільного або інститутського друга. Просто якщо
я бачив, що спеціаліст тямущий, якщо у нього є цілі, інтереси і він готовий рухатися, ми рухалися разом. Коли інтереси починали розходитися, ми теж розходилися без жодних обвинувачень.

Відчуття потреб ринку теж дуже важливе. Коли я створював “Датагруп”, всі питали, навіщо це потрібно, адже на ринку було багато схожих компаній. Зараз “Датагруп” займає більш ніж 50% свого сегменту ринку. А все тому, що на початку я сказав, що основними замовниками зв’язку є IT-шники. Тож ми маємо надавати їм послуги та розмовляти з ними однією мовою. І все вийшло.

Зараз я створюю компанію, що займатиметься кібербезпекою. Її ідея дуже проста. Будь-яка сучасна організація має потребу у кіберзахисті. В середньому їй потрібно купити обладнання на $10-25 тис., витратити близько $5 тис. на ліцензії, підтримку, а також мати у штаті декілька спеціалістів на зарплату у декілька тисяч доларів. А можна орендувати обладнання з програмним забезпеченням за $0,5-2 тис. на місяць та платити стільки ж за аутсорсинг кваліфікованої технічної підтримки з гарантією якості.

До речі, зараз найбільший рівень безробіття серед юристів, бухгалтерів, економістів. Тому що 20 років тому вони були потрібні у кожній компанії. Наразі ж усі ці послуги передаються на аутсорсинг. Поки що, за результатами опитування, віддати на аутсорсинг кібербезпеку готові 10-15% бізнесів. Ринок ще не дозрів, але за 3-5-7 років все буде по-іншому. Переконувати доведеться поступово. Хоча атака Petya, яка сталася, коли ми вже готували наш новий проект, сколихнула і посилила потребу ринку. І якщо раніше питання кібербезпеки хвилювали 5-7% українських підприємств, то зараз вже близько 20% серйозно до цього ставляться.

Прочитано 2612 раз
Другие материалы в этой категории: « Навчання — світло Заради змін »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.