business brand 1mln 6

 
Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Середа, 01 серпня 2018 15:43

Разом задля перемоги

Бізнес 100 набирає силу. Все більше власників бізнесів вирішують об’єднати зусилля задля залучення інвестицій, покращення бізнес-клімату та розбудови успішного майбутнього України

 

Проект БІЗНЕС 100 налічує вже 30 учасників, і перелік наших співінвесторів постійно поповнюється новими обличчями.

Це стало хорошим приводом зібрати бізнесменів, поговорити про вже зроблене й окреслити плани на майбутнє. Така зустріч, приурочена до дня заснування Української Бізнес Асоціації, відбулася 18 липня у Києві. У заході взяли участь як власники бізнесу, які вже увійшли до кола співінвесторів проекту

БІЗНЕС 100, так і ті, хто знаходиться на етапі прийняття рішення. За словами співзасновника проекту Володимира Чепового, мета робочої зустрічі налагодити взаємодію бізнесменів задля зміни бізнес-клімату України. Також обговорювалися проектні рішення та кейси, що вже були реалізовані спільними зусиллями учасників БІЗНЕС 100. “Найголовніше слово цього вечора — “разом”, наголосив пан Чеповий.

Разом досягати успіху, разом змінювати країну, разом залучати інвестиції, разом захищати бізнес.

Оглядаючись назад, можна зрозуміти, що цьому дню передувала багаторічна історія з низкою унікальних подій, що визначили нинішній формат проекту БІЗНЕС 100. Володимир Чеповий небезпідставно згадав свій досвід створення на початку 1990-х років газети БІЗНЕС, коли доводилося вчитися основам бізнесу та вчити цій науці інших. Саме тоді зароджувалося потужне ділове медіа, яке 25 років потому переживе кризу й переродження у незалежне колективне ділове медіа.

Співзасновник БІЗНЕС 100 Олексій Чуєв, у свою чергу, зазначив, що планує займатися нинішнім проектом найближчі 12 років, щоб до 2030 р.

Україна підійшла благополучною та по-справжньому незалежною.

Разом створюємо

Робоча зустріч складалася з трьох дискусійних панелей. Перша була присвячена соціальним проектам та імпакт-інвестуванню. До слова був запрошений Іренеуш Дерек, власник компанії “Пластікс-Україна”. Тут важливо зазначити, що саме він визначив для своєї компанії корпоративний девіз: “Білі” починають та виграють”.

І саме ці слова з дозволу пана Іренеуша лягли в основу стратегії, яку стали впроваджувати Українська Бізнес Асоціація та проект БІЗНЕС 100. За словами пана Дерека, на початку 2013 р. компанія взяла на себе місію власним прикладом донести клієнтам та партнерам ідею, що потрібно бути “білими” та чистими”. Як зауважив бізнесмен, “хтось зрозумів, хтось — ні. По собі можу сказати, що 2015-2017 рр. — найкращий період у розвитку нашого бізнесу: рекордні обіги, рекордний прибуток”. Він також додав, що багато хто з конкурентів досі так і не зрозумів, звідки береться успіх. Проте Іренеуш Дерек, який працює на ринках восьми країн, із сумом мусив констатувати, що наразі в Україні робити бізнес — найскладніше. Навіть у Молдові простіше. “Там немає такої корупції, немає таких провокаційних контактів з чиновниками”, — пояснив бізнесмен.

Тож для членів УБА та інших “білих” компаній ще багато роботи задля покращення бізнес-клімату та створення умов для прозорого ведення бізнесу.

У свою чергу, Сергій Позняк, засновник фонду корпоративних інвестицій FGK Financial Group, нагадав, що зараз треба активно працювати задля розвитку внутрішнього інвестора, зміни ставлення інвесторів до процесу інвестування. “Ми створили сервіс, механізм, що дозволив акумулювати вільні кошти тих, у кого вони є, спрямовуючи їх тим, кому вони потрібні”, — наголосив фінансист. При цьому він переконаний: “Вільні кошти в країні є”. Треба працювати над тим, щоб великий бізнес отримав інструмент інвестування у розвиток малого та середнього бізнесу.

Особливо в умовах, коли банківський сектор цього завдання не виконує.

Отже, ми бачимо, що у 1990-ті роки і в середині 2010-х років вже склалися організаційні та ідеологічні основи для народження проекту БІЗНЕС 100. Залишився останній, але від того не менш важливий етап — залучення інвесторів. Недарма участь у заході брав Юрій Филюк (проект Urban Space, м.Івано- Франківськ). За зізнанням пана Чепового, саме його приклад надихнув співзасновників БІЗНЕС 100 реалізовувати проект на засадах імпакт-інвестування задля створення незалежного медіа як інструменту взаємодії бізнесу в країні. 35-річний Юрій Филюк розповів, що в бізнесі він з 15 років. Пробував себе, зокрема, у фінансах, ресторанному бізнесі. Згодом за його безпосередньої участі в Івано-Франківську об’єдналися 100 людей, які вклали у проект по $1000 і відкрили новий ресторан. Важливо, що 80% прибутку від його діяльності інвестується у розвиток міста. Цьому проекту вже три з половиною роки. Наразі є вже 250 заявок на реплікацію цього досвіду (соціальна франшиза). “Але модель достатньо складна, хоч зовні усе виглядає просто. Треба докладати чималих зусиль, аби 100 співвласників хоча б не пересварилися”, — зазначив пан Филюк. За його словами, перша франшиза пішла до Києва, де вже об’єдналися 500 співінвесторів. Заклад має запрацювати восени. На черзі — Краматорськ та Полтава. Є запити з Берліну та Сан-Франциско!

ПРОЕКТ БІЗНЕС 100 НАЛІЧУЄ ВЖЕ 30 УЧАСНИКІВ, І ПЕРЕЛІК НАШИХ СПІВІНВЕСТОРІВ ПОСТІЙНО ПОПОВНЮЄТЬСЯ НОВИМИ ОБЛИЧЧЯМИ

БІЗНЕС 100 взяв цю модель на озброєння. Майже усі власники компаній, що були присутні в залі, вже об’єднані через механізм імпакт-інвестування у проект БІЗНЕС 100, мали точки дотику один до одного. І це означає, що слоган “Ми повинні знати один одного в обличчя” успішно реалізується! Зазначимо, що у планах БІЗНЕС 100 — спрямування 70% майбутніх прибутків на потреби розвитку малого та середнього бізнесу в Україні.

Олексій Чуєв також розповів про 4-річну програму залучення інвестицій в Україну на базі УБА. Програма передбачає чотири кроки. Іноземні інвестори спочатку відкривають для себе український бізнес, потім Україну. На 3-му кроці Україна представляє свої досягнення світу, і нарешті, до країни йдуть інвестиції. У цьому контексті була згадана участь України у Дубайському інвестиційному форумі.

Разом захищаємо

Друга дискусійна панель була присвячена захисту бізнесу. На сцену були запрошені Олександр Кардаков (“Октава Капітал”), Юрій Кирилов (Pellet-Energy), Олександр Громико (KTD Group) та Володимир Польовий (журналіст-розслідувач БІЗНЕСа).

У вступному слові Володимир Чеповий нагадав, що півроку тому було змодельовано проект колективного бізнес-захисту, який наразі реалізований усього на 5% і лише у Києві. “Нам треба не лише констатувати проблему, а й боротися з нею, усувати, знищувати її”, — наголосив пан Чеповий.

Зараз “білий” бізнес відчуває загрози з різних напрямків: з боку держави, з боку таких явищ, як фальсифікат та контрабанда, з боку кіберзлочинності. Підкреслюючи актуальність проблеми, Юрій Кирилов згадав, як під час створення УБА першим було вирішено створити департамент захисту власності. “Як не абсурдно це звучить, але 60-70% бізнесменів наразі приділяють найбільшу увагу саме захисту бізнесу, а не його розвитку”, — зізнався бізнесмен. Він також пригадав нещодавній “круглий стіл”, присвячений цій проблемі, під час якого з’ясувалося, що у кожного бізнесмена, що був присутній на заході, проводилися обшуки, стосовно більшості відкрито кримінальні провадження. Пан Кирилов, одне з підприємств якого вже більше трьох років відбиває спроби рейдерського захоплення, зазначив, що лише минулого року було зафіксовано понад 3 тис. подібних спроб за участю державних реєстраторів. Більше 80% випадків були вдалими. Бізнесмен вважає, що журналістські розслідування є доволі ефективним засобом протидії цьому свавіллю.

Наступним слово взяв Олександр Громико, який підтримав нещодавні заяви прем’єр-міністра щодо боротьби із контрабандою: “Рівні правила гри — це те, що треба для конкуренції”. За його словами, для посилення боротьби з контрабандою не треба збільшувати контингент митників. Потрібно розкручувати ланцюжки схеми з кінця, тобто починаючи від споживача такої продукції. “Потрібно збільшити ризики контрабанди на усіх етапах — перевезення, зберігання та продаж. І тоді бізнесмени не будуть цим займатися, навіть заради збільшення маржі на 20%”, — запевнив пан Громико.

Олександр Кардаков, у свою чергу, зауважив, що минулорічна історія з вірусом Petya — це була “манна небесна” для бізнесу, оскільки змусила замислитися над цією проблемою. “Це була атака, спрямована на економіку країни, внаслідок якої третя частина підприємств вийшли з ладу на термін від одного до п’яти днів, — наголосив IT-бізнесмен. — Це був добрий ляпас, за підсумками якого державні структури більш-менш захистили, а бізнесмени мають дбати про себе кожен окремо”. Пан Кардаков умовно розділив загрози на три категорії. По-перше, це кібертероризм, коли атака спрямовується на виведення з ладу конкретного стратегічного об’єкта. По- друге, це кіберрекет — атаки на бізнес.

По-третє, це кіберкрадії — викрадення особистих даних. “Ці загрози неможна ігнорувати, треба вибудовувати систему протидії вже зараз, інакше це може коштувати дуже дорого”, — резюмував Олександр Кардаков.

За словами Володимира Польового, на практиці щодо захисту бізнесу спрацьовує публічність, умовно кажучи, увімкнення світла у темних приміщеннях. “Медійна робота, спрямована на висвітлення схем контрабанди, структур та осіб, задіяних у цих схемах, може змінити ситуацію на краще”, — впевнений журналіст. Він підкреслив, що його головне завдання — не висвітлити, а втрутитися та вплинути, аби досягти результату. “Був випадок, коли ми рятували реєстратора, на якого чинився тиск. Це — не робота журналіста, але ми це робили, — розповів пан Польовий. — Одного разу довелося інсценувати вбивство…”.

Разом проектуємо майбутнє

Третя дискусійна панель була присвячена зазиранню у майбутнє. Головний лейтмотив: як бізнес може зменшити монопольну роль держави в управлінні суспільними процесами. Олег Лиховид зазначив: “Держава обіцяє виконувати свої функції, збирає під це податки, але обіцянки не виконує”. Ключовими спікерами виступили бізнесмен Ігор Ліскі, власник компанії “Ефективні інвестиції” та співзасновник “Інституту майбутнього”, Василь Ябрик (Yabryk Management Group) та Олександр Караван (BRAIN Computers).

Ігор Ліскі впевнений, що майбутнє треба творити власноруч: “Неможна бути успішним у неуспішній країні. Ми віримо, що якщо розробити якісний план розвитку країни на 20-30 років, то вона може досягнути успіхів”. Він закликав колег- бізнесменів виступити головними замовниками свого майбутнього!

Василь Ябрик вважає неприйнятною ситуацію, коли держава та суспільство у цілому негативно налаштовані до бізнесу, заздрять, а інколи ставляться з презирством. “В Європі цього нема. Там бізнесмен — шанована людина, бо створює робочі місця, ВВП, змінює країну”, — пояснив пан Ябрик.

Отже, немає іншого шляху, як об’єднувати зусилля “білого” бізнесу навколо процесів залучення інвестицій у творення успішної країни. “Білі” вже почали, і вони неодмінно виграють.

Прочитано 674 раз
Другие материалы в этой категории: Наразі нас 30 »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.