“Я вважаю, що книжки як мали, так і матимуть серйозний вплив на розвиток людства, тому що читання — це тренування мозку”

Business book
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Юрій Кривошея, президент та керуючий партнер Українсько-Канадського спільного товариства “Торонто-Київ”, президент ТОВ “ТК Проперті Менеджмент”, член Ради директорів Канадсько-Української торгової асоціації, співзасновник Yakaboo.ua

 Як на мене вплинули Річард Бренсон, Денніс Родман та… Арістотель

Я вважаю, що книжки як мали, так і матимуть серйозний вплив на розвиток людства, тому що читання — це тренування мозку. Від книжок людина отримує подвійний, ба навіть потрійний ефект. Це й інформація, й інтелектуальний розвиток. А третій ефект — це логіка розповіді. Я бачу багато зв’язків між літературою, бізнесом і математикою. Тому книжки завжди матимуть колосальне значення.

У моєму житті був трохи дивний досвід. Після фізико-математичної школи я поїхав навчатись до США. Вийшло так, що багато класичної літератури я читав англійською, наприклад навіть “Ніс” Гоголя. З філософією я також знайомився англійською мовою. Філософія сприяла гнучкості мого сприйняття всього, що відбувається навколо. Я вже не сприймав все як чорне або біле, або як “правий — неправий”, адже ця наука дозволила побачити ширшу картину. Це дуже важливо і в сучасному світі, оскільки зараз турбулентність проявляється майже в усіх куточках планети, навіть у розвинених країнах, які прийнято вважати безпечними та цікавими для інвестицій. Люди не хочуть і не вміють домовлятися, часто з суб’єктивних причин, адже не здатні бачити більше вимірів, ніж вони звикли. Все, що знаходиться за стіною їхнього маленького світу, — це вже вороже й чуже. А насправді — не факт.

Коли доводиться розбирати різні ситуації у реальному житті, ці аспекти дуже важливі. Відповідно, твоя модель поведінки повинна містити багато різних припущень і враховувати не лише статистику або макроекономіку. Ніколи не знаєш, як ситуація може обернутися. І ці сценарії ти маєш інкорпорувати в стратегії, які ти будуєш сам або з командою. Книжки — це одне з найважливіших джерел знань про ці сценарії: наприклад, ті ж кейси інших компаній.

Повертаючись до досвіду вивчення філософії, скажу, що мене сильно “зачепила” книга “Нікомахова етика” Арістотеля. Наприклад, навіть нещодавно, на одній з останніх нарад з командою ми аналізували кілька ситуацій у розвитку, а наприкінці зустрічі я сказав: “Guys, patience is a virtue”. Я спіймав себе на думці, що ця стратегія йде безпосередньо з праці Арістотеля. Я нещодавно перегорнув, подивився свої позначки на сторінках. Насправді в різних ситуаціях десь уже на підсвідомому рівні я собі нагадую про ключові цитати з книжки. Вони дійсно повертаються. Наприклад, неодноразово помічав у переговорному процесі, особливо коли спілкуюся з міжнародними партнерами, що використовую це словосполучення — “patience is a virtue”. Дехто сприймає з посмішкою, тому що розуміє, про що йдеться. А дехто запитує, що це означає, й у нас починається розмова зовсім іншої якості.

Якщо подивитися на бізнес-тактику, на бізнес-стратегію, то, на мою думку, імпульсивність не завжди допомагає домагатися позитивних результатів. А от patience — терпіння, поєднане з наполегливістю, — допомагає досягати фундаментальніших і етично цінніших результатів. Напевно, це й є те, що мається на увазі під довгостроковим баченням у бізнесі.

У молодості мене також “зачепила” книжка Денніса Родмана “Walk on the Wild Side”. Переглянув і згадав, чому вона мені сподобалась і як вплинула. Денніс Родман був великим баскетболістом. Він бешкетував і привертав увагу преси своєю епатажною поведінкою. Наприклад, він міг з’явитися на люди голим, як на обкладинці цієї книжки. Він був найуспішнішим гравцем NBA за показниками захисту й підборів, які є дуже важливою метрикою в баскетболі. Завдяки цьому він домігся колосальних успіхів. Якщо пам’ять мені не зраджує, він п’ять разів був чемпіоном NBA. Але одночасно Денніс Родман показував “голу правду” про те, що відбувається навколо.

“Я вже не сприймав все як чорне або біле, або як “правий — неправий”, філософія дозволила побачити ширшу картину”

У книжці часто можна прочитати думку про те, що хтось може забрати всі твої активи, все, що в тебе є, але вони ніколи не заберуть твоє нутро й те, ким ти є насправді. Родман робить акцент на тому, що люди мають ставати відкритішими і вірити в самих себе, а не в те, про що їм каже суспільство. Я згадую багато цікавих фраз, наприклад “never sell out”. Зараз для мене це теж важливо: незалежно від того, наскільки привабливо звучать пропозиції, ти повинен лишатися самим собою. З кожним новим успіхом спокус стає все більше, підтверджує Родман у своїй книжці. Мене було важливо дізнатися, наскільки важко він тренувався — іноді по два рази на день або більше. За успіхом стояла важка й серйозна робота. Нема “шари”. А суспільству досі масово підноситься “з’їж це і схуднеш швидше”, “за 7 хвилин на день ви станете Гераклом”. Все це брехня. Насправді лише важка робота призводить до результату як у спорті, так і в бізнесі.

Цікавий нюанс з точки зору бізнесу та спорту: працюючи з інвестиціями, я познайомився з поняттям “ефект Денніса Родмана”. Що мається на увазі? Денніс Родман спеціалізувався не на самій видовищній функції для гравця. Він не закладав м’яч руками в кошик, не закидав “триочкові”, хоча міг. Але за підбираннями в захисті та нападі він був #1. Так він генерував більше можливостей для інших гравців команди продовжити або почати атаку. Незважаючи на те що сам він не забивав багато, статистика показала, що команда з ним на корті домагалася більшого, ніж сумарно всі гравці окремо з їхніми талантами та можливостями.

Деякі фонди почали використовувати схожий принцип в інвестиційній політиці, назвавши його “ефект Денніса Родмана”. Зазвичай той, хто генерує портфоліо, вибирає так званих “зірок” з однозначною кореляцією. Якщо діє “ринок бика”, в них все йде вгору. А коли ринок падає, то падає все. Проте деякі формують середньозважене портфоліо на основі “зірок” та інших інвестицій, в яких кореляція неоднозначна. Тому коли все падає, в тих, хто вибрав середньозважене за “ефектом Денніса Родмана”, з’являються перформери, які через кореляції йдуть у зворотному напрямку. У довгостроковій перспективі такі портфоліо дійсно є успішнішими. Найцікавіше те, що цей феномен застосовується в різних видах інвестування та може впроваджуватися в сферах нерухомості, private equity і будь-якому іншому виді інвестування.

Також дуже вплинула на мене “Втрачаючи невинність” Річарда Бренсона. Я чітко пам’ятаю, що читав її у Бостоні, що мене захопило те, якою доступною мовою він описує шлях у бізнесі від чогось маленького до колосального конгломерату Virgin.

Крім того, своїм успіхом Бренсон показав, що так звана “непов’язана диверсифікація” цілком можлива, попри те що казали мої консервативні професори. Зазвичай у бізнес-школах, принаймні, у той час, вчили, що бізнес має бути сфокусований на чомусь одному, а будь-яка диверсифікація повинна бути пов’язаною з ядром твого бізнесу. Наприклад, якщо ти робиш світле пиво, то виробляй темне та чіпси. А в Річарда Бренсона є і мобільний зв’язок, і літаки, і музика, і космос. Тобто ми говоримо про непов’язану диверсифікацію. Але в його бізнесах все одно є якась нитка — це його харизма, що об’єднала його особистий бренд з Virgin в єдине ціле.

Для мене це був дуже крутий і чіткий сигнал. Я саме створював перші стартапи, мій перший бізнес. Будучи на другому курсі, разом з друзями-американцями ми запустили онлайн-бізнес з просування музики, вечірок, різних клубів. За п’ять-шість місяців про нас у Бостоні вже знали, оскільки альтернатив було небагато. Коли я прочитав цю книжку, то повірив, що різнобічні бізнеси можна об’єднати і вони матимуть синергію.

Це стало уроком, який я намагався і досі намагаюся втілювати в життя. На кожному етапі — при захисті проектів в Києво-Могилянській бізнес-школі, в IFC, і потім, коли пішов у свій бізнес, — я багато разів чув заперечення на кшталт “ой, краще не розпорошуватися” або “Юра, потрібно сфокусуватися”. Я відповідав: “ОК, я згоден, але фокусуємося на диверсифікації”. Я займаюся нерухомістю. Маю бізнес в індустрії гостинності, а також e-commerce. Нещодавно приєднався до нового продуктового стартапу, інформацію про який поки не можу розголошувати. Я для себе бачу чіткий зв’язок між цими бізнесами, і з їхнім розвитком він стане ще очевиднішим.

“Читання — це не так пошук нових ідей для бізнесу, як процес вливання в себе якогось кисню, що запускає механізми додаткового мислення”

Ще один з найважливіших уроків книжки Бренсона: треба просто брати і робити. Коли ти створюєш якусь нову ідею в рамках існуючого бізнесу або створюєш новий бізнес, завжди є сумніви: робити чи не робити, буде успішним чи не буде, а як це взагалі стосується того, що я роблю, а чи буде синергія — це ж зовсім щось інше? Це діалоги, які відбуваються всередині тебе. Але одна справа, коли ти сам борешся з сумнівами, і геть інша — коли в тебе є конкретні приклади та думки, які ти відкрив для себе через книжку. Ти починаєш вірити, і це підстьобує.

“Моя любов до книжок найбільше проявилася в Yaaboo”

Моя любов до книжок найбільше проявилася в Yakaboo. Крім формату e-commerce ми запустили власне видавництво Yakaboo Publishing, яке фокусується на якісних ліцензіях на міжнародні новинки та бестселери, перекладає їх українською, адаптує до нашого ринку та видає. Працюємо й з українськими авторами.

“Насправді лише важка робота призводить до результату як у спорті, так і в бізнесі”

Читання — це не так пошук нових ідей для бізнесу, як процес вливання в себе якогось кисню, що запускає механізми додаткового мислення, якоїсь внутрішньої підсвідомої аналітики. Ти приходиш до рішень швидше й на позитивнішій ноті, якось так. Аж до того, що іноді хочеш зупинити читання та почати записувати і планувати щось. Але потім себе зупиняєш: “Ні, я ж просто читаю книжку”.

q15

Юрій Кривошея