Ігор Сирота: Ефективна державна компанія — це реальність

Спецпроект: Енергія, екологія, економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Ігор Сирота, генеральний директор ПрАТ “Укргідроенерго"

З Ігорем Сиротою, генеральним директором ПрАТ “Укргідроенерго”, БІЗНЕС зустрівся, щоб дізнатись про стан справ у компанії, яка володіє приблизно 93% потужностей великої гідрогенерації в Україні. Нам було дуже приємно пересвідчитись, що “Укргідроенерго” — сучасна компанія, для якої модернізація та інновації є ключовим пріоритетом так само, як і для приватного бізнесу. Ми запитали пана Ігоря про стан та майбутнє українських ГЕС та ГАЕС, а також про їхній вплив на довкілля.

Як ви оцінюєте стан гідрогенерації в Україні?

— Українська гідроенергетика, на думку фахівців, перебуває в найкращому технічному стані порівняно з іншими видами генерації. Наприклад, у тепловій генерації рівень зношення основних потужностей сягає 90%. Нас нещодавно відвідували фахівці Департаменту внутрішніх справ США, які відзначили, що наші ГЕС у значно кращому стані, ніж аналогічні за віком об’єкти у США.

Ми з 1997 р. проводимо реконструкцію та модернізацію наших об’єктів. Наша компанія має вісім філій, до яких входять 10 ГЕС та ГАЕС на Дніпрі та Дністрі. Основ­ні завдання, які стояли перед нами, — продов­жити термін експлуатації на 40 років та підвищити експлуатаційну потужність на 10%. Наразі ми вже провели реконструкцію та модернізацію 71 зі 100 гідроагрегатів. Це повна заміна турбін, генераторів, блочних трансформаторів тощо. Ще по 21 агрегату ми проводимо необхідні процедури і до 2021 р. маємо їх завершити. Останні вісім агрегатів, згідно зі стратегією розвитку компанії, мають бути модернізовані до 2026 р. До речі, майже всі нові агрегати — українського виробництва, лише три — іноземного (Австрія).

“Укргідроенерго” вже працює над третім етапом реконструкції, де ми ретельно оцінюємо безпеку гідроспоруд та можливі терміни продовження експлуатації. Ми активно співпрацюємо з Міжнародною асоціацією

гідроенергетики (IHA. — Ред.) для обміну досвідом щодо експлуатації об’єктів з провідними країнами. Ми рухаємося вперед, стежимо за найновішими технологіями у світі та впроваджуємо їх у нас.

Перші тижні дії нових правил енергоринку — як оцінюєте результати?

— Країні дійсно потрібна нова модель ринку. Вважаю, що до 1 липня ми мали зарегульований та занадто субсидований ринок. На все має бути ринкова ціна. Зараз законодавство укладено так, щоб найближчі півтора року ціна для населення не підвищувалась. Ціна для промисловості, за деякими розрахунками, може зрости на 10%.

Поки ще рано казати про наслідки. Для “Укргідроенерго” вони неоднозначні (див. стор.54-57. — Ред.). Але одразу все ідеально працювати не може. Польща відпрацьовувала модель ринку п’ять років після його запровадження. Гадаю, оскільки ми переймаємо досвід Європи, то будемо це робити швидше і ще до кінця року внесемо необхідні нормативні зміни.

Не розумію, коли кажуть: “Та навіщо Україні цей ринок, люди не будуть платити”. Перепрошую, але так свідомо закладається думка, що можна не платити. По-перше, тарифи не змінюються. По-друге, якщо дійсно працює ринок, то ціна може не лише збільшуватись, а й зменшуватись. Конкуренція сприяє підвищенню якості послуг та зниженню цін.

Які потреби галузі в модернізації та яких інвестицій вона вимагає?

— 2016 р. було затверджено чи не єдину в енергетичній галузі Програму розвитку гідроенергетики до 2026 р. У ній визначено, що ми маємо збільшити частку гідроенергетики в загальному енергобалансі з 8,5% до 15%. Як цього досягти? Перше — це додаткові 385 МВт завдяки модернізації робочих потужностей. Друге — це завершення будівництва четвертого агрегату на Дністровській ГАЕС (324 МВт) та будів­ництво ще трьох до 2026 р. — це ще 972 МВт. Також ми повинні збудувати Канівську ГАЕС (1000 МВт) та Каховську ГЕС-2 (250 МВт). Все це разом складе ті 15%, які потрібні.

Реконструкція проводиться власним коштом компанії та із залученням інвестицій МБРР та ЄБРР. Стосовно Канева та Каховки зараз ведемо переговори з інвесторами. Будівництво однієї Канівської ГАЕС — це $1,5 млрд. Загалом, на втілення всіх наших проектів потрібні величезні кошти. Таких коштів “Укргідроенерго” не має, тому активно шукає інвесторів, щоб до 2026 р. встигнути з виконанням усіх запланованих заходів.

Дністровська ГАЕС: як ви оцінюєте її роботу та коли планується завершити будівництво?

— Зараз працюють три гідроагрегати Дністровської ГАЕС, які виконують важливу роль у балансуванні енергосистеми України. На мою думку, це найпотужніший інфраструктурний проект в Україні. Активно ведуться роботи з будівництва четвертого гідроагрегату, який маємо здати в експлуатацію 2021 р. Вже змонтовано майже 80% обладнання. Потужність четвертого гідроагрегату складе 324 МВт у генераторному режимі та 421 МВт — у насосному. Діючі перші три агрегати ГАЕС вже дають економію витрат у 1,1 млн т вугілля та 125 млн куб.м газу. Це, в свою чергу, скорочує викиди в атмосферу на 2,2 млн т вуглекислого газу та діоксиду вуглецю, 6,8 тис.т оксиду азоту, 28,4 тис.т діоксиду сірки.

Третя черга будівництва ГАЕС у складі 5-го, 6-го та 7-го гідроагрегатів здійснюватиметься із залученням іноземних інвестицій. Ці роботи планується завершити 2026 р.

Щодо впливу ГЕС та ГАЕС на довкілля точиться чимало експертних суперечок. Яка позиція компанії та які екологічні проекти ви здійснюєте?

— В експертному середовищі немає консенсусу щодо балансу узагальнених наслідків будівництва та експлуатації ГЕС і ГАЕС в контексті зміни річкового режиму, забезпечення стабільними водними ресурсами населення та аграріїв, заміщення низьковуглецевою гідроенергетикою генерації з вугільних електростанцій.

Взагалі, будь-яка генерація так чи інакше шкідлива. Питання в ризиках та рівні шкоди. В цьому відношенні гідрогенерація краща за теплову. Наприклад, введення в експлуатацію Канівської ГАЕС дозволить щороку економити додатково 533 тис.т вугілля та 125 млн куб.м газу, зменшуючи викиди вуглекислого газу та діоксиду вуглецю на 1,3 млн т, оксиду азоту на 3,8 тис.т та діоксиду сірки на 15 тис.т.

Якщо говоримо про екологію Дніпра, то потрібно розробити комплексну програму порятунку річки із залученням основних водокористувачів. Адже Дніпровські водосховища — це не лише гідрогенерація, це передусім водопостачання. Вони забезпечують 75% прісної води в Україні. Зараз у річці вся таблиця Менделєєва: туди потрапляють хімікати з полів, відходи комунальних підприємств і промисловості. Треба визначити обсяги шкоди кожного, розробити поетапну програму дій та прописати механізм фінансування екологічних заходів.

Наразі наша компанія розпочала процедуру оцінки впливу на довкілля проекту Каховської ГЕС-2. Наприклад, на підставі отриманих зауважень і пропозицій екологів, станцію планується обладнати рибоходом. Ми уважно дослухаємось до всіх експертних думок щодо впливу на довкілля.

“Укргідроенерго” входить до кола 15 провідних державних компаній, які забезпечують левову частку наповнення бюджету. Ми прибуткові. Мало того, ми розвиваємось. Неефективність державних компаній — це міф”

Про гідрогенерацію мало говорять. Тому є враження, що наші ГЕС та ГАЕС — це щось, що збереглось з радянських часів і тихо собі жевріє...

— Це абсолютно не так. Дійсно, об’єкти збудовані або запроектовані за радянських часів. Наприклад, перший проект Канівської ГАЕС “народився” ще 1984 р. Втім, впродовж 2006-2007 рр. було розроблене та затверджене оновлене техніко-економічне обґрунтування будівництва Канівської ГАЕС, адаптоване до нових умов та потреб Об’єднаної енергетичної системи України, зі встановленою потужністю станції 1 тис. МВт. Ми модернізуємо те, що є, та постійно коригуємо проекти: кожні два-три роки оновлюємо їх згідно з технологічними новинками. На тій ж Дністровській ГАЕС встановлюється електричне обладнання від провідних світових компаній — ABB, General Electric, Siemens, Alstom. Це обладнання просто не виробляється в Україні. Але основну роботу ми даємо українському виробнику — рівень вітчизняного обладнання на ГАЕС сягає 80%.

“Укргідроенерго” входить до кола 15 провідних державних компаній, які забезпечують левову частку наповнення бюджету — 70% надходжень. Минулого року ми сплатили державі податків та дивідендів на 2,2 млрд грн. Ми прибуткові. Мало того, ми розвиваємось. Якщо 2010 р. наш власний капітал складав 8 млрд грн, то зараз балансова вартість компанії — 24 млрд грн. І ми кожен рік додаємо 1-2 млрд грн, тобто капіталізуємо “Укргідроенерго”. Неефективність державних компаній — це міф.