business head ads

Рішення в стилі ЕКО: ТОП-10 найекологічніших проектів бізнесу

Спецпроект: Енергія, екологія, економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Підтримка програм сталого розвитку та екології — давно не просто модний, а нагальний тренд в світовій індустрії. Це один з найвдаліших способів для виробника продемонструвати споживачам свою турботу та увагу.

Ба більше, світові громадські організації висувають до світу великого бізнеса такі вимоги, згідно з якими провадити політику, що залишає екологічні проблеми на узбіччі, наразі просто невигідно. Тому компанії оголошують про скорочення енергоспоживання та відмову від традиційних методів землеробства, про впровадження найсучасніших промислових технологій та утилізацію відходів, про започаткування виробництв повного циклу та виробництво “екологічно дружніх” товарів тощо. Це закономірно: адже лише величезний потік впровадження екологічних ідей з часом спроможний перерости в ту необхідну всім якість.

Проте екологічність — це не лише сфера соціального підприємництва. Це ще й великий потенціал для реалізації багатьох інноваційних ідей, спроможних зрушити бізнес з місця та підштовхнути його до нових звершень.

БІЗНЕС відшукав топ-10 цікавих екологічних ініціатив на вітчизняних підприємницьких теренах.

Стратегічне управління побічними продуктами й відходами

2сПопелошлаки (попелошлакові матеріали, ПШМ) — продукт згоряння різних видів вугілля на ТЕС. Проте хімічний та мінералогічний склад ПШМ дозволяє вважати їх не стільки відходами, скільки збагачувальною сировиною для використання у виробництві цементу, бетону, тротуарної плитки, цегли, теплоізоляційних сумішей, шлакоблоків, газобетонів, абразивів, пінобетонів, руберойду, сухих будівельних сумішей та шиферу. Натомість, ще донедавна розподілом та попередньою сушкою ПШМ (вони характеризуються надмірною вологістю) мало хто цікавився. В Україні, наприклад, лише 4% ПШМ застосовуються у дорожньому будівництві. Тоді як в ЄС, за даними ECOBA, цей показник складає 16%.

Recycling Solutions займається реалізацією ПШМ з 2014 р. Впродовж 2017-2018 рр. компанія переробила та продала близько 500 тис.т ПШМ українського та казахстанського походження, залучивши з 2013 р. $2,28 млн інвестицій. 2014 р. в м.Дружківка (Донецька обл.) була запущена одна з найсучасніших у світі фабрик зі збагачення мікросфери (один з компонентів ПШМ) виробничою потужністю 2 тис.т на рік. До речі, в обсягах світового ринку Recycling Solutions належить частка до 3% переробки мікросфери. Також компанія створила власний Технічний центр, що здійснює лабораторні дослідження сировини та кінцевих продуктів з використанням ПШМ для керамічної, будівельної, цементної, хімічної та нафтогазової промисловості. Кошти також направляються на модернізацію інфраструктури в місцях збору сировини: прокладення рейок, заміну фільтрів тощо.

Цей бізнес-напрямок допомагає зменшити площі відвалів ТЕС й економити до 0,5 млн т природних ресурсів на рік шляхом заміни їхнього використання у виробництві будівельних матеріалів. Крім цього повторне використання ПШМ допомагає скоротити викиди СО2, що виникають в результаті спалювання природного палива при виробництві цементу, до 0,02-0,03% в Україні. Цей ефект можна порівняти з обсягом СО2, що споживають 483 дерева впродовж року.

Реконструкція існуючих потужностей та будівництво нових об’єктів гідроенергетики

3сКомпанія “Укргідроенерго” продовжує модернізувати та реконструювати діючі потужності, а також будувати нові об’єкти, виконуючи взяті на себе зобов’язання, передбачені Енергетичною стратегією до 2035 р. та Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 р.

Так, 16 липня на Київській ГАЕС було введено в дослідну експлуатацію гідроагрегат #2 після комплексної реконструкції. Як зазначив генеральний директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота завдяки встановленим новим турбіні та генератору потужність агрегату зросла до 46,8 МВт. Нове робоче колесо має більший коефіцієнт корисної дії, що забезпечить продуктивніше використання водних ресурсів. Як результат — буде зменшено техногенне навантаження на довкілля, знижений шкідливий вплив викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище: реконструйований гідроагрегат унеможливить потрапляння олив до вод Дніпра. “Ми взяли амбітний план: до 2026 р. провести повну реконструкцію та модернізацію усіх наших об’єктів, — зазначив пан Сирота. — Основними нашими вимогами до підрядників по проекту реконструкції гідроагрегату #2 були підвищення екологічних стандартів, збільшення робочої потужності на 10% та продовження терміну експлуатації обладнання на 40 років. З цими завданнями вони успішно впорались”.

У промислову експлуатацію гідроагрегат #2 Київської ГАЕС буде введений 1 жовтня 2019 р.

Екологічність виробництва високотехнологічного обладнання

4сBRAZ відомий повним виробничим циклом — від лиття до виробництва готових деталей з алюмінію, що відповідають усім українським і міжнародним стандартам і сертифікатам якості ISO, CЕ, Din, ReachROHS. Щорічна виробнича потужність підприємства — 22 тис.т, самих лише конструкційних елементів для альтернативних джерел енергії — сонячних батарей — виготовляється понад 4 тис.т. Як зазначає комерційний директор підприємства Марчин Гонсьоровський, по закінченні періоду експлуатації СЕС можна буде отримати 40-60% початкових інвестувань від алюмінієвих складових. До речі, значна частина продукції BRAZ — до 80% — від самого початку виробляється методом вторинного переплаву алюмінієвого брухту (на підприємстві стверджують, що на інших вітчизняних алюмінієвих підприємствах подібна практика відсутня). Така переробка потребує менших витрат енергії — всього 5-10% енергії — у порівнянні з переплавкою з первинного алюмінію завдяки низькій температурі плавлення — 700-800 ºС. Виходить, що кожна тонна алюмінію, яка вироблена з вторинної сировини, запобігає видобутку декількох тон бокситів, зменшує шкідливий вплив на довкілля і викиди СО2, NOx, SO2, газів, що викликають парниковий ефект. “На відміну від тих, хто закуповує сировину за кордоном, ми зменшуємо кількість відходів у світі”, — зазначають у компанії.

Також підприємство впровадило технологію переробки шлаку, в якому залишається 30% алюмінію. “Ми працюємо за принципом замк­нутого циклу, тобто безвідходного виробницт­ва. Все, що утворюється в результаті переробки та обробки алюмінію, навіть шлак після плавки алюмінію, використовується в подальшому”, — розповідає пан Гонсьоровський.

А ще фахівці заводу взяли участь у розробці настільної гри “Еко-мемо”, яка вчитиме дітей сортуванню сміття.

Європейський рівень екологічно чистого продукту

5сЯкий відбиток на навколишньому середовищі залишає невинна звичка — щоденний стаканчик кави з пересувних кав’ярень? Як говорять екологи — колосальний. На лише саме виробництво йдуть тисячі тонн деревини, сирої нафти, мільярди тонн води. Нещодавно на нашому ринку з’явилась альтернатива — органічний посуд з пшеничних і кукурудзяних висівок, продуктів переробки маніоку, водоростей, а також полімерів на рослинній основі. Запатентована в Польщі технологія від компанії Biotrem прийшла в Україну у вигляді тарілок, чашок, виделок та ножів. З 1 т пшеничних висівок можна зробити до 10 тис. предметів посуду. Після використання такий посуд можна викинути пташкам. Якщо ж ті знехтують смаколиком, не страшно: період розкладання в ґрунті такої посуди не перевищує 30 днів.

Поки посуд поставляють в обмеженій кількості в мережі ресторанів і роздрібним продавцям. У компанії запевняють, що він скоро стане доступним і в магазинах.

Енергетичний кооператив із забезпеченням власних енергопотреб завдяки ВЕД

6сІнноваційний для українського ринку проект обладнання багатоквартирних будинків сонячними електростанціями має запрацювати в місті Славутич на Київщині. Наразі триває етап краудфандингу. Перші місяці виключне право інвестувати в “Сонячне Місто” матимуть мешканці Славутича. Потім до процесу зможуть доєднатися бажаючі з будь-якого регіону України. Такі схеми часто застосовують енергетичні кооперативи у Німеччині, наприклад.

Це спільна з громадою, муніципалітетом та бізнесом ініціатива, яка дозволить мешканцям кооперативу не лише відчути себе незалежними від електромережі, а й згодом заробити на продажу виробленої енергії за “зеленим” тарифом. Члени кооперативу стають колективним інвестором, який встановлює сонячні електростанції. Для цього використовується ресурс, що раніше простоював, — дахи муніципальних будівель. Вартість одного паю для члена кооперативу — близько $500. Очікується, що повернути свої інвестиції можна буде за сім років. А до 2030 р. прибутки від паїв кооперативу повністю повернуть інвестоване та забезпечать 50% доходу.

Системна екологічна модернізація металургійного комплексу

7сЗа свою більш ніж 80-річну історію ПАТ “Запоріжсталь” переживає чи не найінноваційніші з точки зору екобезпеки часи. Так, лише за останні шість років у зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище було спрямовано понад 10 млрд грн. Ремонту та переобладнання зазнали 3 з 4 доменних печей: вони обладнані сучасними системами аспірації (рукавними фільтрами), які забезпечують очищення від пилу до 20 мг/куб.м, норматив, якого сягають до 95% сучасних металургійних підприємств у світі. На всіх шістьох агломераційних машинах встановлено обладнання, що забезпечує очищення повітря від пилу до 30 мг/куб.м, від сірчаного ангідриду — до 400 мг/куб.м. Також нове газоочисне обладнання дозволило поетапно знижувати скиди води від аглофабрики в Дніпро. Як зазначають у керівництві компанії, це — суто екологічні проекти без комерційної складової. А ще завдяки введеній торік в експлуатацію сучасній градирні для охолод­ження доменних печей зменшиться забір річкової води (відповідно, й її скиди) — на 4,8 млн куб.м щорічно.

Проекти з рециклінгу промислових відходів дозволяють підприємству переробляти до 90% власних відходів. А автоматична система онлайн-моніторингу викидів контролює роботу всіх агрегатів комбінату, надаючи можливість оперативного керування процесом очищення.

Модернізація застарілих потужностей

8сРішення про необхідність інноваційних змін керівництво підприємства прийняло ще 10 років тому, коли збанкрутів партнер комбінату, який надавав йому послуги з обігріву ємностей зберігання пеку, забезпечував транспортувальною мережею, формувальним обладнанням і навіть деяким газоочисним устаткуванням.

Першим потужним екологічним проектом “Укрграфіту” стало будівницт­во утилізаційної котельні. Завдяки їй вдалося досягти не лише важливого для енергозбереження використання тепла відхідних газів, а й скорочення емісії забруднюючих речовин від прожарювальних печей. У газах, що потрапляють в атмосферне повітря, вміст зважених речовин складає не більше 50 мг/куб.м, оксиду вуглецю — не більше 250 мг/куб.м.

Далі було будівництво нового водопроводу, реконструкція колектора побутової каналізації та цеху з побудовою печей поздовжньої графітації (кількість викидів забруднюючих речовин знизилась більш ніж на 60%).

А 2018 р. основні технологічні процеси стали безвідходними. Утворені на переділах виробництва брак і повернення, а також вловлені газоочисними установками матеріали використовуються у виробництві. Решта матеріалів, вловлених апаратами очищення (порошкоподібний продукт), реалізується стороннім споживачам.

Добровільно взяті на себе зобов’язання у сфері охорони довкілля

9сВже не перший рік ОККО працює в напрямку формування екологічної свідомості працівників, клієнтів та партнерів по бізнесу. Так, компанія продовжує інвестувати у проекти СЕС. 2019 р. змонтована сонячна електростанція потужністю 200 кВт із сучасним інверторним обладнанням та близько 1000 модулів, розміщених на даху і по фасаду будівлі центрального офісу у Львові.

2018 р. компанія реалізувала проект з повної модернізації очисних споруд нафтобази у Львові, яка забезпечує пальним АЗК Львівщини. Нова система очистки стоків бази суттєво зменшила навантаження на очисні споруди міста. Загалом було встановлено три нафтоуловлювачі, два піскоуловлювачі та біоплато. Це спеціальний штучний басейн з природних матеріалів, звідки вже практично чиста вода буде випаровуватися природним шляхом. Таким чином, стічні води проходитимуть п’ять етапів фільтрації. А залишки після очистки (мул) передаватимуться на утилізацію спеціалізованим компаніям. Раніше компанія реалізувала проект з обладнання нафтобази газовирівнювальною системою, що наразі дає можливість вловлювати й повертати в ємність випари під час так званого “дихання” резервуарів, спричиненого зміною температур. Завдяки цій технології обсяги випаровування з резервуарів зменшилися більш ніж на 50%. Загалом за останні два роки інвестиції у модернізацію нафтобази склали 20 млн грн.

Брикетування зернових та рослинних відходів

DSC 0199“Зелені” (екологічні) технології перестали бути даниною моді і тепер є невід’ємною частиною бізнес-процесів і технологічних ланцюжків великих компаній. Замкнені виробничі цикли дозволяють їм знизити навантаження на навколишнє середовище, оптимізувати витрати й отримати додаткові ресурси для використання у власних виробничо-технологічних процесах.

Агрохолдинг МХП знайшов такі можливості в переробці відходів, що утворюються у результаті діяльності комбікормового напряму Групи. Багатопрофільний виробничий комплекс “Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів” (МЗВКК) об’єднує олієпресовий і комбікормовий заводи, а також елеватори зернових і олійних культур.

2005 р. тут була побудована котельня, яка працює на лушпинні соняшника продуктивністю до 10 т пари на годину. Вже тоді розглядали питання використання відходів.

Масштаби діяльності холдингу, якій є найбільшим українським експортером і виробником курятини на основі вертикальної інтеграції бізнесу, росли, отже, збільшувався обсяг ресурсів для переробки. Зараз власна сировинна база для виробництва енергії з відновлюваних джерел лише одного підприємства в структурі МХП — ПрАТ “Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів” — близько 2 тис. тонн на рік.

Основа для виготовлення брикетів — рослинна сировина. Для створення власного виробництва палива з відновлюваних джерел на МЗВКК було підібрано необхідне обладнання, що дозволяє виготовляти брикети для використання в якості палива для твердопаливних котлів. Додатково було встановлено спеціальне обладнання — камневідбірники для очищення від каміння, подрібнювач для сировини та сушарка для досягнення необхідної вологості.

Особливо важливі вимоги до сировини для досягнення максимальної тепловіддачі: відповідні показники олійності та вологості — не більше 10%. Сучасна технологія дозволяє міксувати інгредієнти — це шлях до ефективнішого використання різних відходів, підвищення енергетичної цінності паливних брикетів.

Технологія замкнутого циклу дозволила вирішити відразу кілька екологічних завдань. Зокрема, знижено навантаження на місцеві сміттєві полігони. Коли ж було здійснено запуск виробничої лінії брикетування, відходи залишалися на території підприємства і доправлялися на переробку в паливо. Тобто тепер підприємство працює за схемою замкнутого циклу.

Ще один факт в “зелену скарбничку”: спалювання таких органічних брикетів менш шкідливе для атмосфери, ніж спалювання інших видів традиційного палива, які пелети з успіхом замінюють. Офіційні дослідження, проведені Інститутом вугілля, в черговий раз довели теплотворну здатність при спалюванні брикетів з органічних відходів в межах 3,5-4 тис.ккал/кг. Наприклад, калорійність дерева — близько 3,7 тис.ккал/кг і воно значно дорожче брикетів.

Завдяки брикетуванню відходів підприємство вирішило проблему поводження з ними, а також зменшило обсяги викидів в атмосферу забруднюючих речовин від спалювання викопних видів палива. “Цей кейс — не лише частина стратегії МХП з досягнення цілей вуглецевого нейтралітету, він одночасно входить у дві програми, які вирішують такі завдання екологічної політики компанії: зменшення утворення відходів та поетапне заміщення енергії, виробленої з невідновлюваних джерел за рахунок відновлюваних. У даному випадку паливні брикети та відходи відносяться до відновлюваних джерел енергії”, — розповів головний еколог МХП Олександр Семенець. Він також додав, що ніяких забруднюючих викидів, окрім пилу, оксидів вуглецю, оксидів азоту і в мінімальних дозах діоксиду сірки, там немає.

До Групи МХП входять ще два великих підприємства аналогічного зернопереробного профілю: Вінницький внутрішньогосподарський комплекс і Катеринопільський елеватор. В них є аналогічна сировина для переробки — тепер це навіть важко називати відходами.

Успішний досвід Миронівського заводу дозволяє планувати масштабування цього рішення на аналогічні підприємства Групи МХП. Це може бути мобільна установка, яка буде на місці переробляти відходи кожної з трьох груп елеваторів. Створення таких мобільних установок, які можуть курсувати від одного елеватора до іншого, може забезпечити переробку сировини кожні 30-40 днів. Такі інновації допоможуть вирішити завдання щодо зниження навантаження на навколишнє середовище, а також дозволять підприємству допомагати мешканцям прилеглих територій у період опалювального сезону. Згодом соціальні завдання екологічного проекту будуть масштабовані на Київську і Черкаську області.

Пролітаючи над гніздом лелеки… Як енергобізнес рятує українських птахів

BRS 7822Бізнес має величезний вплив на природу довкола нас. Спосіб його ведення в Україні не завжди є сталим і не сприяє збереженню біорізноманіття. Втім, зараз ця тема — на порядку денному у міжнародних компаній і визначена ООН як одна з пріоритетних. ДТЕК — одна з небагатьох компанії в Україні, що реалізовує довгострокові та системні програми для збереження видів.

Білий лелека (Ciconia ciconia) — один з найвідоміших і найпопулярніших в Україні птахів. Його ще називають чорногузом, бузьком, буслом. Синантропний вид, тобто такий, що охоче селиться біля людини та населених пунктів, в українській культурі є символом сімейного щастя, домашнього затишку і щедрого життя. Прихильність пернатих до створеної людиною інфраструктури має і зворотній ефект: білі лелеки, а ще голуби-синяки та балабани (всі занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи) часто гніздуються на лініях електропередачі. Туди і підлетіти зручно, і конструкція ЛЕП здатна витримати велике гніздо. Проте такий вибір часто становить небезпеку для самих птахів, до того ж може спровокувати пошкодження електрообладнання та порушення енергопостачання у цілих населених пунктах.

Щоб запобігти подібним ситуа­ціям, ДТЕК ще 2012 р. запустив спеціальну програму орнітологічної безпеки. Енергетики встановлюють на електроопори, уподобані лелеками, спеціальні платформи. Вони захищають гнізда, вага яких іноді наближається до 500 (!) кг, від сповзан­ня на дроти. Програму реалізовують оператори системи розподілу, заручившись знаннями та експертизою профільних фахівців — екологів та орнітологів. Загальна сума інвестицій ДТЕК в програму вже перевищила 1 млн грн.

“Нині великий бізнес долучається до процесів трансформації країни на шляху до сталого розвитку. З 2007 р. ДТЕК став підписантом Глобального договору ООН. Підтримка реалізації Глобальних цілей сталого розвитку є стратегічним шляхом нашої компанії, а подібні природоохоронні заходи та ініціативи — це внесок нашого бізнесу у реалізацію програм зі збереження біорізноманіття планети та її екосистем”, — зазначає головна екологиня ДТЕК Ірина Вербіцька.

Енергетики встановили вже понад 130 платформ для захисту птахів у Дніпропетровській і Донецькій областях. І це ще не все. Щорічно енергетики об’їжджають тисячі кілометрів ліній електропередачі, знаходять нові лелечі гнізда і вносять потенційно небезпечні у спеціальний список. Тільки-но лелеки відлетять у вирій, їхні домівки “проапгрейдять” за всіма правилами енергобезпеки.

У Дніпропетровській області до порятунку птахів активно долучилася місцева громада. В рамках ініційованого ДТЕК обласного конкурсу “Лелека” (проводиться вже п’ять років) школярі з усієї області вивчають місцеву популяцію птахів, фіксують на картах гнізда та кормові території, відстежують нові гніздування на елект­роопорах. Результати їхніх дос­ліджень регулярно використовуються для подальшого планування заходів ДТЕК щодо захисту птахів.

Важливо, що більшість птахів оселяються на встановлених платформах, і лише одиниці будують нове житло осторонь. У середньому лелека живе в дикій природі 10 років, бувають рідкісні старожили — 25-28 років, тож гнізда-платформи, збудовані спільними зусиллями бізнесу, науковців та громади, мають прослужити не один лелечий вік.

Крім установки платформ для гнізд лелек енергетики закріплюють світловідбиваючі маркери на проводах ЛЕП та штучні гнізда для голуба-синяка, а також монтують спеціальні рукави на опори, які роблять її безпечною для птахів, а електропостачання — надійним. Всього встановлено 500 таких конструкцій.