business head ads

Знайти вітер в полі

Спецпроект: Енергія, екологія, економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Вирішили перевести свій бізнес в енергонезалежний режим? Лишилось тільки обрати джерело цієї енергії — вітер чи сонце. Наш порівняльний аналіз стане вам у нагоді.

Колись Мао Цзедун сказав: “Людина, яка відчула вітер змін, має будувати не щит від вітру, а вітряк”. Вважайте, що вітер змін уже приніс “зелений” тариф, еру відновлюваної енергетики та низькокарбонову промисловість.

Людина давно навчилася використовувати силу вітру: мореплавці вирушали в дорогу на вітрильних кораблях; силою вітру запускались в дію вітряні млини; завдяки вітряним двигунам полярники отримують світло і тепло; американські фермери тягнуть вітряками воду зі свердловин.

БІЗНЕС спробував оцінити переваги та недоліки використання вітру в сучасному світі, який відчайдушно намагається відшукати нові джерела енергії.

 Вітер надії

Коли традиційні джерела енергії замінять відновлювані — питання часу. Фахівці фінського технологічного університету Лаппеенранта-Лахті та Energy Watch Group прогнозують, що частка використаної енергії з альтернативних джерел сягне 96% (на сонце прийдеться 69%, на вітер — 18%; див. “Структура…”) уже до 2050 р.

За більш стриманими даними компанії Bloomberg New Energy Finance, майже половина світових обсягів електроенергії до 2050 р. вироблятиметься з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). В глобальному світі зобов’язання за Паризькою кліматичною угодою рано чи пізно спонукатимуть країни до декарбонізації та скорочення викидів. І поки великі корпорації лише складають аналітичні звіти з прогнозами потенційних витрат і доходів від переходу на альтернативні джерела “живлення”, малий бізнес і приватні господарства вже можуть оцінити користь від перебування в тренді, встановивши або вітрову (ВЕС), або сонячну електростанцію (СЕС).

Тариф на користь

“Головний плюс і ВЕС, і СЕС в тому, що вони роблять генерацію електроенергії незалежною від постачальників палива та кон’юнктури цін на нього”, — розповідає Євген Сойкін, CEO компанії GT Energy. Проте не слід забувати, що ці види генерації мають спільний мінус — залежність від змін погоди. “Хоча і цей недолік може бути знівельований технологіями прогнозування та балансування генерації”, — додає пан Сойкін.

dgfty0Отже, для розвитку малої сонячної та вітрової генерації вигадали “зелений” тариф, щоб кожен власник приватних СЕС та ВЕС міг не лише заощадити, а ще й заробити. Бо вироблену “зелену” електроенергію держава зобовя’зується (принаймні, поки) купувати в населення за досить високою ціною — 5,40 грн за 1 кВт·год “від Сонця” і 3,47 грн за 1 кВт·год “від вітру” (йдеться про станції потужністю до 50 кВт). Згодом ці цифри будуть зменшуватись, але поки вони дають шанс повернути інвестиції і навіть почати заробляти. “Привабливий “зелений” тариф заохотив людей вкладати від $5 тис. до $20 тис. у будівництво приватних СЕС та ВЕС, — наводить приклади СЕО SolarWind Systems Віталій Шестак, — хоча розвитком останніх особливо не переймалися. За ті самі гроші вигідніше поставити сонячну станцію, оскільки вона швидше окупиться”. Та і встановити СЕС простіше і дешевше. Так, в середньому установка домашньої СЕС обійдеться від $800. “Чого не скажеш про вітрогенератор. Якщо сонячна електростанція окупиться за 5-10 років, то вітрова — більш ніж за 10 років. Виходить, що розвивати сонячну електростанцію вигідніші не лише завдяки розміру “зеленого” тарифу”, — додає Віталій Шестак. Середня домашня ВЕС вартуватиме від $1200.

Співзасновник Sirocco Energy Тарас Водяний погоджується, що установка ВЕС обійдеться дорожче, проте ці станції енергоефективніші: “Давайте порівняємо. Наприклад, сонячна установка на 30 кВт генерує 5 кВт електроенергії. Такої ж потужності вітрова генеруватиме близько 10 кВт електроенергії. Тобто якщо порівнювати по ціні аналогічної потужності установки, то сонячна виходить дешевше. Але виробляти більше буде вітрова”.

Програє СЕС і в експлуатації, точніше — в обслуговуванні накопичувачів енергії. “Акумуляторна батарея для СЕС — річ недешева, а з ладу буде виходити за два-три сезони. Здебільшого через “недозаряд” переважно взимку. І замінити електробатарею набагато дорожче, ніж поставити вітрогенератор”, — зазначає Віталій Шестак.

Обираючи між станціями, слід заважити на графік генерації сонячної енергії. Тут кожен собі хазяїн, адже сонце “продукує” тепло переважно влітку, а от вітер, навпаки, потужніше “дме” якраз взимку. Тому експерти пропонують для мінімальних потреб встановити сонячну електростанцію, а щоб убезпечити себе від холоду взимку, підсилити генерацію вітротурбіною.

У 2018 р. в Україні ВЕС генерували 1181,077 млн кВт·год,  СЕС — 1101,164 млн кВт·год

Де поставити

Євген Сойкін наголошує, що ВЕС “обіграє” СЕС в ефективному використанні площі поверхні землі, але й тут не обійшлося без ложки дьогтю: “Ефективні зони розташування вітрогенераторів суттєво обмежені географічно. В Україні це приморські прибережні зони і карпатські хребти. СЕС можна розташовувати будь-де — сонячна радіація поширюється по поверхні рівномірніше. В Україні СЕС можна розташовувати в усіх регіонах, і їхня продуктивність не буде відрізнятися у рази”.

Щоб вітроелектростанція змогла нормально функціонувати, середня швидкість вітру має сягати не менше 4-4,5 м/с. Лише в цьому випадку монтаж конструкції буде економічно виправданий. “Якщо, наприклад, ми ставимо установку з розрахунку швидкості вітру в 3 м/с, вона генеруватиме 100 кВт. За швидкості 4 м/с її потужності зможуть генерувати вже 180 кВт. Різниця буквально в 1 м/с дає таке колосальне збільшення ефективності”, — запевняє Тарас Водяний. Карта вітрів підкаже середньорічну швидкість вітру по регіонах. Точніші дані можна отримати, використовуючи спеціальний прилад — анемометр, а також пристрій для зчитування його сигналів.

Міське середовище не найкраще рішення для встановлення вітряка. Дахи багатоповерхових будинків не пристосовані для громіздких конструкцій, а невеликого розміру установка не дасть потрібного ефекту. “Найкраще місце для приватної ВЕС — поле або приміська зона, — наголошує пан Водяний. — В житловій зоні вітряки не можна використовувати через шум, вібрацію та вплив ультразвуку. Через вібрацію будинок взагалі може розвалитися. Також я не рекомендую ставити вітряк поблизу об’єктів чи дерев. Бо в такому разу потік повітря розпорошується і не має необхідної для генерації енергії сили. Трилопатевий вітрогенератор, наприклад, або не крутиться взагалі, або крутиться з такою низькою ефективністю, що з урахуванням його вартості стає просто неефективним”.

qsqs1

Шум від генератора є. Тут нічого приховувати. Але він є прийнятним. Віталій Шестак давно займається встановленням вітряків і каже: “Шум від роботи вітрогенератора на відстані 30 м буде не гучніший за шум від звичайного кондиціонера”. Проте зараз вже можна знайти сучасні майже безшумні вітрогенератори та генератори, які створюють мінімум вібрацій. Питання лише в ціні. “Сучасні установки дорогі. Тоді як простий вітряк коштуватиме $5-7 тис. А для забезпечення мінімальних потреб достатньо буде генератора вартістю й $4,5 тис.”, — додає пан Шестак. 

А не так давно на вітчизняному ринку з’явилась цікава альтернатива традиційному трилопатевому вітрогенератору — міський вітряк Sirocco Energy, вітряні панелі якого мають поступальний, а не обертальний рух. “У звичайного трилопатевого вітряка лопаті дуже великі і крутяться вони з великою швидкістю. Уявіть, який великий шлях потрібно пройти краю лопаті, і набагато менший — їхньому кріпленню. Тому у них часто-густо “горить” коробка передач. Ми зробили установку, в якої лопать набагато менше і вона кріпиться у двох місцях. Тому навантаження на неї суттєво менше”, — розповідає БІЗНЕСу Тарас Водяний. Команда проекту розробила і зараз тестує прототип плаского компактного вітрогенератора, спроектованого саме для міських умов. Цій установці не доведеться чекати й сильного вітру — вона починає обертатися від вітру меншої швидкості (стартова швидкість від 2 м/с), ніж та, що потрібна для початку роботи класичної вітротурбини.

Ну і наостанок ще про одну “незручність” вітрогенерації, яку навіть відзначив в своєму виступу президент Росії Володимир Путін. “Чи комфортно буде людям жити на планеті з частоколом вітряків, укритій декількома шарами сонячних батарей? Так, вітрова генерація добра, але про птахів хіба згадують у цьому випадку? Скільки птахів гине?” — задається питанням він. У нас є відповідь. “За статистикою, від автомобіля гине в 4-5 разів більше пташок, ніж від вітряків”, — каже Віталій Шестак. А Тарас Водяний додає: “Вітрогенератори і справді вбивають пташок. Проте кожен тут обирає те, що йому важливо: дбати про пташок чи про енергоефективність”.

А якщо серйозно…

Вітер з моря дув, наганяв біду

У відновлюваної енергетики є суттєві загрози. Особливо в Україні. Але, радше, не від неї, а для неї. Більшість експертів називають цими загрозами політичні ризики. “Це виключно політичні ризики, які впливають на вартість грошей в Україні, — наголошує Євген Сойкін. — Чим більше політичної нестабільності, змін правил роботи на ринку, лобіювання інтересів окремих олігархів, тим вище оцінюються ризики для реалізації проектів, що сумуються з базовою вартістю грошей і можуть призводити до відмови від інвестування в нові проекти. Крім того, політичні ризики, пов’язані з недосконалою роботою судової системи, можуть призводити до колапсу системи взаєморозрахунків на ринку електричної енергії. Зараз це питання гостроактуальне, і ринок очікує на стабілізацію ситуації”.

Інший суттєвий ризик — кількість неякісної продукції. На ринку вітроенергетики дуже багато компаній, які пропонують неробочі рішення. Залучають інвестиції, роблять видимість активної роботи — і зникають. Тому складається враження, що ринок малої вітроенергетики не працює.

І, звісно, риторичне питання законодавчого захисту іноземного інвестора в Україні.  Як зазначають в Українській асоціації відновлювальної енергетики, більшість проектів в галузі фінансуються за рахунок кредитних коштів фінансових установ, в тому числі міжнародних. Хоч в галузь ВЕД за останні п’ять років вкладено €2,5 млрд, ситуація навколо “зеленого” тарифу може призвести до зупинки будівництва нових об’єктів та порушення зобов’язань перед фінансовими інституціями. У Асоціації розповіли БІЗНЕСу, що це “заморозить” розвиток ВДЕ та представить Україну у міжнародному колі як ненадійного партнера, який не може дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Крім того, Україна не зможе виконати взяті на себе зобов'язання перед  ЄС щодо збільшення частки ВДЕ в енергетичному балансі країни, що також передбачене стратегічними державними документами.

 

Ольга Пташка