Володимир Костерін: Екологія, інновації, інвестиції — крізь призму скорочення ризиків

Спецпроект: Енергія, екологія, економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Володимир Костерін, голова Міжнародного фонду “Скорочення ризиків” (Risk Reduction Foundation, Швейцарія), кандидат наук державного управління, радник Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ)

Світ стоїть перед загрозою загибелі людства, викликаної антропогенними факторами. Тому бізнес і влада повинні об’єднати зусилля задля підвищення якості та тривалості життя теперішніх і майбутніх поколінь людей шляхом ефективного управління ризиками і досягнення синергії — екології, інновацій та інвестицій.

Світовий тренд

Десять років тому UNEP (Програма ООН з довкілля) оприлюднила Глобальний “зелений” новий курс (ГЗНК) — по аналогії з “Новим курсом” Франкліна Рузвельта. Тоді ініціатива президента США передбачала пакет заходів, спрямованих на стимулювання економіки, створення робочих місць і вирішення соціальних проблем. Світова фінансова криза 2008-2009 рр. показала, що нинішня економічна модель має серйозні вади та потребує перегляду структурних основ. Крім того, за період індустріального розвитку накопичилися екологічні проблеми, що створило більш складний контекст.

У рамках ГЗНК було проведено наукове дослід­ження з пошуку рішень. Фахівці UNEP обґрунтували висновок, що інвестиції в розмірі 1% від світового ВВП ($750 млрд) впродовж наступних двох років призведуть до створення критичної маси “зеленої” інфраструктури, що дозволить почати формування нової моделі ресурсоефективної економіки. Рекомендації зводяться до фіскальних стимулів екологізації та розподілу інвестицій в такі сектори, як будівництво енергозберігаючих будівель, транспорт, управління водними ресурсами, стале сільське господарство та енергетика. Тоді була визначена “загальна, але диференційована відповідальність” країн — прив’язана до частки споживання ресурсів планети.

Національний пріоритет

Новий уряд не повинен залежати від забруднювачів, він зобов’язаний створити ефективні стимули для скорочення шкідливого виробництва та розвитку бізнесу, що приносить користь природі й людям. Зараз лідерами екологічної ефективності в світі та прикладом для України є Швейцарія, Данія, Швеція, Норвегія, Німеччина та Південна Корея. Але Україна не змогла за 10 років створити структурні законодавчі підстави для переходу від сировинної моделі економіки до екологічної та інноваційної, тим самим погіршуючи свою інвестиційну привабливість. Новому парламенту слід виправити це в найкоротші терміни, максимум за один-два роки, адже завдяки міжнародним партнерам багато документів вже готові.

Досвід інформатизації

“Зелену” ідеологію підтримувала половина населення вже в 2008 р., що підтверджували тогочасні соціологічні дослід­ження Центру ім.О.Разумкова. Це пояснюється тим, що роботу багатьох громадських організацій було спрямовано на формування екологічного порядку денного, розвиток ринку “зелених” товарів і послуг, а також вирішення гострих екологічних питань. Над цим працювали й журналісти мого телеканалу “Тоніс”.

Також ми працювали над автоматизацією документо­обігу. Зокрема, завдяки продуктам компанії “Інтелект-сервіс” понад мільйон юросіб та основні державні органи перейшли з паперового на електронний документообіг, що вивільнило робочий час і скоротило споживання паперу.

Корупція

В Україні політичні інтереси окремих осіб часто превалюють над екологічними, соціальними та економічними інтересами більшості. Наприкінці 2000-х років боротьба за владу в Україні й отримання контролю над телеканалом “Тоніс” призвела до використання адмінресурсу і руйнування АКБ “Трансбанк”, яким я володів спільно з “Укравтодором”. Не звернули увагу, що банк надавав пільгові екологічні кредити та був першим спонсором “Дитячої лікарні майбутнього”. Хоча було зроблено багато корисного: від нової клініки у Львові до установки обладнання в інших лікарнях. Ба більше, проект можна завершити в тому вигляді, як він замислювався спочатку, за допомогою західних інвесторів. Тоді ми їх знайшли.

Надмірна політизація процесів і штучний негатив у ЗМІ є проблемою — в результаті країна втрачає й інвестиції, й здоров’я дітей.

Ще один приклад — ситуація довкола потужних корейських компаній KB Kookmin Bank та SK Group (оборот — понад $200 млрд). Ми разом інвестували багато часу в досягнення домовленостей про їхню роботу в Україні, але перешкодили політичні чинники. Хоча присутність таких компаній впродовж попередніх 10 років істотно посилила б позиції України в світових рейтингах, а разом з ними прийшли би й інші інвестори.

Державницька позиція

Як знайти правильний баланс стимулів і захисних заходів, щоб інвестори не лише бачили ринок збуту, а й створювали в нас робочі місця та розвивали інфраструктуру? В цьому полягає одна з головних задач Президента. Позначаючи членів своєї команди як комунікаторів з інвесторами, він фактично бере на себе відповідальність за їхню роботу.

Адже те саме бізнес робить вже зараз. Ми брали на себе відповідальність за мінімізацію ризиків, коли переконали британського мобільного оператора Lycamobile зайти на наш ринок у 2017 р. Сподіваємося, що незабаром й інші підрозділи корпорації Lyca, пов’язані з медициною, будівництвом і кіновиробництвом, почнуть працювати в Україні.

Ми також сприяли вход­женню до України американської компанії Pareteum (представлена на NASDAQ), що працює в напрямку hi-tech-рішень: створення “розумних міст”, віртуальних мобільних операторів, системи iPass для Wi-Fi-роумінгу тощо. Спільно ми відкрили офіс Kyiv Smart City в Кремнієвій долині з метою трансферу технологій і рішень між Україною та США. Також у нас є партнери в різних країнах, з якими ми співпрацюємо для просування українських екологічних товарів і послуг. Наприклад, компанія CLAP (технології “розумного будинку”), яку ми представили цього року в Швейцарії під час Давоського форуму, викликала зацікавленість серед мерів міст, представників ЄБРР та бізнесу. Ми виводимо на ринки США, ЄС, Бразилії, країн Африки та Азії чимало українських компаній.

Зараз взаємодіємо з представниками китайської компанії NORINCO, що спеціалізується на інфраструктурних проектах. В Україні багато об’єктів критичної інфраструктури, які вимагають модернізації. Потрібні нові залізні дороги, автомагістралі, порти тощо. А також — компанії, які не лише можуть залучити фінансування, а й мають досвід у реалізації великих проектів.

Перспективи екобізнесу

Для розвитку екологічного бізнесу ми беремо участь в проекті UNIDO (Програма промислового розвитку ООН) із запуску додаткових фінансових механізмів — “зелених бондів”. Сподіваюсь, що держава сприятиме процесу, оскільки він спрямований на впровадження екологічних технологій і рішень, які сприяють скороченню викидів СО2 та інших шкідливих речовин. Для розвитку важлива не лише інноваційна складова, а й державницька позиція. Для цього на всіх рівнях державного управління необхідно використовувати підходи ризик-менеджменту.

Єдині цілі

В Україні є соціальний запит на життя в екологічно чистому та безпечному довкіллі. Є активні громадяни, які усвідомлюють загрози від стану екології. Але за якістю законодавчої бази і принципами побудови відносин між владою і суспільством ми знаходимось в минулому столітті.

Важливо, щоб Президент консолідував суспільство, бізнес і владу, запропонувавши нації єдині цілі й цінності в якісних і кількісних KPI та створивши здорову конкуренцію за скорочення “шкідливого” і розвиток “корисного”. Оскільки головною цінністю є життя, необхідно підвищувати його тривалість щорічно мінімум на 3%, щоб Україна за 10 років досягла рівня Польщі, а за 15 — Швеції, де люди в середньому живуть близько 80 років. Досягнення такої цілі позитивно позначиться на екологічній та економічній сферах, а також у соціокультурному плані — буде виховувати повагу й шанобливе ставлення до людей старшого віку.