Професор WU Executive Academy Ніколаус Франке: Головне — не закохатися в інновацію

Інновації: Вийди за рамки, і зміни світ
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Світ опинився у фарватері Четвертої промислової революції, яка, за висловом швейцарського економіста, засновника Всесвітнього економічного форуму Клауса Шваба, “суне на нас, як цунамі”. Саме таку назву отримала нинішня епоха інновацій, яка поставила компанії перед викликом — трансформуйся або помри.

Про проблеми впровадження нових технологічних рішень, найпоширеніші помилки та інноваційні перспективи БІЗНЕС запитав у Ніколауса Франке, професора, академічного директора програми MBA Entrepreneurship&Innovation у WU Executive Academy (Відень).

Часто керівники компаній уникають впровадження нових технологій, виправдовуючи це зайвими ризиками та витратами. Яким критеріям має відповідати інновація, щоб забезпечити компанії максимальний бенефіт?

— В ідеалі, інновація вирішує невідкладну та важливу проблему, з якою стикаються багато людей. Інакше кажучи, по-перше, інновація створює цінність для клієнтів. По-друге, клієнтський сегмент керує ресурсами, тобто готовий і здатен платити за рішення. По-третє, інновація має хорошу якість, тобто якісно розроблена і виготовлена (з витратами нижчими, ніж ціна). Тож перші клієнти задоволені, купують знову та сприяють її поширенню за допомогою позитивних усних відгуків. По-четверте, конкуренти не можуть скопіювати інновацію надто швидко. Ці фактори важко переоцінити. Але чим новітнішою й радикальнішою буде інновація (і, відповідно, чим вищою буде її потенційна вартість), тим більший ризик помилки. Треба визнати, що ризик і шанс — це дві сторони однієї медалі.

Що можна вдіяти? Зробити оцінку максимально професійною та використовувати дуже гнучку “навчальну” перспективу. Метод “lean start-up” пропонує багато швидких ітерацій з самого початку в якості домінуючої стратегії. Це дозволяє вчитися та знижувати вартість помилок.

Дуже часто люди плутають інновацію з винаходом? Як їх відрізнити?

— Винахід є “технічною” стороною. Винахід стає інновацією, коли застосовується знову і знову. Наприклад, американський фізик з компанії 3М Спенсер Сільвер винайшов багаторазовий, чутливий до тиску клей. Це стало нововведенням, коли його колега Арт Фрай використав клей, щоб закріпити закладки в своїй пісенній книзі (так з’явилися стікери. — Ред.). 3M просуває це нововведення як “Post-It”.

Винаходів набагато більше, ніж інновацій. Левова частка залишається винаходами назавжди. Знову ж таки, це означає, що технологічна досконалість має відповідати бізнес-мисленню, щоб забезпечити успіх.

Які найефективніші способи створення інновацій: brainstorm, дослідження ринку чи щось інше?

— Існує багато досліджень з цього питання. Насправді дуже багато важливих нововведень було створено саме користувачами — людьми, які надто сильно потребували вирішення своєї проблеми. Перший літак, гірський велосипед, кулькова ручка, інтернет, віндсерфінг, серцево-легенева машина, дитячі візочки були винайдені користувачами, а не фірмами. З цього випливає, що для виробників має сенс активно шукати призначені для користувача інновації за допомогою сучасних методів відкритих інновацій, таких як метод провідних користувачів, краудсорсинг тощо.

Яких помилок найчастіше припускаються компанії, впроваджуючи інновації?

— Мабуть, найпоширеніша помилка — закохатися в технологію. За елегантністю та красою винаходу можна не побачити його головної функції — вирішення проблеми клієнта. Таким чином, захоплююча технологія без додатка має набагато меншу цінність, ніж просте і грубе рішення, яке фактично вирішує проблему. Багато інженерів, здається, носять шори.

Які фактори сприяють швидкому інноваційному розвитку компанії? Чи є спеціальна освіта необхідною умовою для цього?

— Інноваційна компанія являє собою систему з чотирьох компонентів. По-перше, топ-менеджмент повинен стимулювати, цінити та захищати інновації. По-друге, необхідно формувати інноваційні процеси. Ані бюрократичність, ані хаотичність, ані організація не допомагають.

Зазвичай усталені фірми схильні до перших, а старт­апи — до других. По-третє, культура для інновацій просто необхідна. Корпорація має цінувати творчість, інноваційність та експериментування. В людей має бути свобода, вони повинні взаємодіяти й обмінюватися думками, помилки мають враховуватись.

І, по-четверте, необхідні відкриті інновації: має бути постійний обмін із зовнішнім світом — клієнтами, дослідними інститутами, аналогічними ринками. У порівнянні з рештою світу навіть найбільша компанія є невеликою.

Цей четвертий аспект — це також шлях, де в гру вступає освіта. Світ швидко змінюється, і кращі ідеї зазвичай приходять ззовні. Це також включає в себе знання про методи, інструменти, фактори успіху тощо. Зараз доступ до таких бізнес-знань набуває особливої ваги, а надто для людей з технологічним досвідом.

"За елегантністю та красою винаходу можна не побачити його головної функції — вирішення проблеми клієнта"

DSC03863 23

 Ви викладаєте у WU окремий курс MBA Підприємництво та інновації. Розкажіть детальніше про ваші методи навчання.

— Ми працюємо на всіх рівнях — бакалавр, магістр, магістр ділового адміністрування та доктор філософії. Я твердо вірю в цінність програми. Підприємництво та інновації — це як спорт: неможливо навчитися плавати, просто прочитавши підручник, — ви повинні зануритися у воду! Таким чином, ми хочемо, щоб наші студенти не лише отримували теоретичні знання, а й одразу ж могли застосовувати їх на практиці. Тому програма побудована так, що студенти, прилетівши до Відня лише на чотири дні, можуть не відриватися від роботи і застосовувати отримані знання в регулярній бізнес-практиці.

Цей прикладний компонент набуває безліч форм і діапазонів — від тематичних досліджень, дискусій та обмінів практиками до створення власних додатків.

 Назвіть приклади успішного та невдалого впровадження інновацій.

— Чудовим прикладом, який об’єднує обидві категорії в одній відповіді, є обчислена осьова томографія. Це була найважливіша діагностична інновація з часів рентгенівських променів. Фірма EMI, в якій працював винахідник Годфрі Хаунсфілд, прагнула до комерціалізації. Однак вона зробила багато стратегічних помилок. Наприклад, недооцінила важливість сервісу та обслуговування. 1979 р., коли Хаунсфілд отримав Нобелівську премію за це велике нововведення, EMI збанкрутувала. Отже, знання про те, як впроваджувати інновації, є необхідними.

Якщо говорити про витратну частину, який відсоток бюджету компанія має планувати на інновації, щоб забезпечити собі конкурентну перевагу?

— Не існує такої речі, як загальний оптимальний відсоток. У різних галузях він коливається в межах 1-20%. Проте багато компаній мають тенденцію до “недоплати” — тобто інвестують менше, ніж було б доцільно. Причина в тому, що інвестиції в інновації зазвичай потребують часу, щоб приносити плоди. Завжди є спокуса урізати бюджети, щоб добре виглядати в сьогоденні.

В яких галузях слід очікувати інноваційного буму в наступні п’ять років?

— Класичними кандидатами є науково-дослідницькі галузі, такі як біотехнологія, великі дані, доповнена реальність, штучний інтелект тощо. Однак історія інновацій вчить нас тому, що завжди будуть сюрпризи. Тому краще залишатися відкритими та гнучкими.

Довідка: WU Executive Academy – бізнес-школа одного з найбільших бізнес-університетів Європи, який має більш ніж 100-річний досвід і відмінну репутацію в сфері бізнесу та освіти. Портфоліо WU Executive Academy включає програми MBA (Global Executive MBA та Professional MBA), Master of Laws, сертифіковані університетські програми, відкриті корпоративні програми. Свідотство якості програм WU Executive Academy – їх акредитація авторитетними міжнародними організаціями бізнес-освіти: AMBA, EQUIS, AACSB. Аккредитацією такого рівня володіють всього 77 бізнес-шкіл світу.

Тетяна Павлова