"Україна потребує потужної держпідтримки книгочитання" – Юлія Орлова

Персоналії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Видавництво Vivat, яке входить до складу групи компаній «Фактор», розпочало свою діяльність у 2013 р. і за цей час досягло лідерських позицій. Видавництво входить до трійки лідерів ринку за кількістю виданих назв. Щоправда, видавництво виникло не на порожньому місці. Під цим брендом об’єднались два досить великих харківських гравці: видавництва «Пелікан» та «Аргумент Принт». Перше – було одним із чільних гравців на ринку дитячої книжки, а друге – спеціалізувалося на кулінарних книжках, розвивальних серіях для дітей та довідниках. Сьогодні Vivat охоплює значно ширшу нішу і аудиторію читачів. Як молодому видавництву вдалося досягти успіху і на які книжкові сегменти компанія робить ставку в майбутньому, БІЗНЕС розпитав у  генеральної директорки Vivat, Юлії Орлової.

– Розкажіть, яким було становлення видавництва Vivat? Як вдалося досягти лідерства? Чи довелося коригувати стратегію та бізнес-модель компанії?

На старті роботи Vivat сфокусувався на художній та дитячій літературі, а згодом ми розширили свою видавничу лінійку настільки, щоб задекларувати: ми універсальне видавництво, що спеціалізується на виданні дитячої та підліткової літератури, сучасної та класичної літератури, українського та закордонного нонфікшн, публіцистики та гуманітарних досліджень, а також прикладної літератури та подарункових видань.

Окрім внутрішніх викликів, якими повниться життя будь-якого робочого колективу, нам довелося безпосередньо зіштовхнутись із викликами, які стали шоком і травмою для українського народу. Говоримо про анексований Крим та тимчасово окуповані території України. Саме там була локалізована значна частина нашої аудиторії, партнерів, покупців і читачів. Видавництво, яке знаходиться у Харкові, не може ігнорувати російськомовних українців. Частина нашого асортименту випускалась двома мовами.

В одну мить ми втратили цю аудиторію, партнери з тих регіонів досі винні нам мільйони гривень. Сталося те, що сухою мовою договорів називається «обставини непереборної сили». Ці події, безумовно, вплинули на стратегію та бізнес-модель видавництва.

При цьому, видавництво з перших днів Революції Гідності займає проукраїнську, патріотичну позицію. Ми не лише декларували своє ставлення, а й закріпили нашу позицію у видавничому плані, видавши книжку «Борітеся – поборете! Поетика революції», серію книг «Гордість нації» та «Історична правда», а також біографічну книгу Джона Маккейна  «Буремна хвиля». 

– Із розширенням асортименту як вдається не втратити якість продукції?

Із перших днів існування видавництво визначило своїм пріоритетом ретельний відбір і максимально якісну (професійну) підготовку обраних творів. Ми видаємо багато, що дозволило увійти до трійки лідерів ринку за кількістю виданих назв, але цей показник для нас не є визначальним. Значно важливіша налагоджена комунікація з читачем. Ми не лише аналізуємо попит та реалізацію, а намагаємось жити інтересами нашої аудиторії – знаходити, розуміти та пропонувати книжки, які будуть цікаві читачеві завтра. У структурі видавництва виокремленні шість редакцій, кожна з яких опікується своїм напрямком: шукає авторів та проекти, відслідковує тренди та збирає статистику, ретельно готує книжки до видання, комунікує з іншими відділами видавництва. За роки існування видавництва нам вдалося зібрати команду професіоналів, яку об’єднує сумлінне ставлення до роботи та фанатична любов до книжок, текстів, авторів, ілюстраторів. Не менш важлива і значно більша команда фахівців, які співпрацюють із видавництвом поза штатом (це перекладачі, ілюстратори, редактори, дизайнери та бета-вичитувачі). Найбільша радість, коли така співпраця з разової переходить до категорії постійної, а також і те, що ми об’єднуємо у своїх проектах талановитих людей з усієї України (а інколи й за її кордонами).

За кожною якісною книжкою завжди стоїть вміння видавництва вдало обрати фахівців, визначити строки та виділити необхідний бюджет.

– Які фінансові та виробничі показники роботи видавництва у 2019 р. і чи вдалося їх покращити?

Фінансові показники видавництва є комерційною таємницею. Для розуміння тенденцій, можемо сказати, що валовий доход у 2019 р. виріс на 6% порівняно із 2018 р.

Що ж стосується виробничих показників, то за минулий рік кількість нових назв знизилася на 19% (до 369), а сукупний наклад – на 28% (до 1,255 млн примірників).

– Які плани на 2020 р. стосовно назв та сукупного накладу книг? Чи вдасться перевищити показники 2019 р.?

На 2020 р. ми запланували видати близько 400 назв (можливо, фактична цифра буде трохи меншою), серед яких нонфікшн, переклади цікавих і премійованих книжок для дітей, підлітків і дорослих, видання класики і твори сучасної української літератури. Готується до друку третя книжка Дари Корній із серії “Чарівні істоти українського міфу”, що упродовж кількох років підтверджує статус серії-бестселера.

Сподіваємось, що й економічні показники видавництва відповідно зростуть. На жаль, нинішня політична-економічна нестабільність в Україні змушує вкрай обережно ставитись до будь-яких прогнозів.    

– Розкажіть, чи зріс попит українців до україномовної книги за останні кілька років?

Так, попит на україномовні книги зріс і цьому сприяла низка чинників. Серед них: заборона ввозити в Україну російські книжки, стрімка розбудова українського книговидання та усвідомлення українцями, що позиція «я читаю українською» говорить не лише про володіння мовою, а й про світогляд, культуру та майбутнє країни.

– А як щодо книгочитання українців в цілому?

Сьогодні найбільший виклик для видавництва – це зацікавити читача, привернути увагу до книжки як такої. На жаль, популяризація читання – це хрестовий похід видавців. Ми вміємо і любимо видавати гарні, цікаві, актуальні книжки, але не варто забувати про потребу промоції читання в Україні.

Ситуацію із читанням хочеться порівняти із базовою потребою людини в харчуванні. Одне діло фаст-фуд, а інше здорове і збалансоване харчування. Сьогодні нас оточує легкий, розважальний і примітивний контент, що паразитує на вадах і слабостях споживача. Це при тому, що інформаційні потреби нинішнього покоління докорінно відрізняються від потреб попередніх поколінь. Ми більше не змушені вишукувати інформацію, а натомість маємо навчитись фільтрувати корисне, уникати перевантаження і споживати з розумом.

В такому «інформаційному святі» змушені працювати видавці, пропонуючи корисні, розумні та важливі книжки. А їх треба читати, їх треба розуміти, до їх сприйняття потрібно бути готовим. І лише одиниці сьогодні розуміють, що це найкоротший шлях до розвитку особистості та емоційного інтелекту, решта користувачів продовжують споживати шкідливий, порожній, але такий затишний контент, який відволікає їх від реальних викликів.

Наведу сумну статистику. У країні із населенням майже 38 млн осіб середній наклад книжки не перевищує 2 тис. примірників, а ще три-чотири роки тому цей показник тримався на рівні 3 тис. Водночас варто враховувати, що збільшився асортимент і розширилась тематика видань. Читачі нарешті мають змогу купувати та читати українське, але, за нашими даними, кількість людей, які готові купувати книжки, залишилася незмінною.

– Сьогодні велику популярність набирає сегмент ділових та нонфікшн видань. Як це пояснити?

Популярність нонфікшн-видань вже не просто тенденція, а факт, який підтверджують рейтинги продажів найбільшої роздрібної мережі «Книгарня Є» та найбільшого інтернет-магазину Yakaboo. Статистика нашого видавництва збігається із загальною: українські читачі демонструють стійку цікавість до нонфікшн-книжок. Четверту сходинку за кількістю проданих примірників у топі продажів Vivat за 2019 р. зайняла нонфікшн-нижка «Емоційний інтелект» Деніела Гоулмана.

Тут варто уточнити, що нонфікшн – досить широке поняття, що вміщує ділову літературу та безліч інших напрямів нехудожньої літератури. Принципово всю літературу нонфікшн можна поділити на «роби як я» та «ось так це влаштовано». В усі часи люди хотіла знайти «чарівну пігулку» – інформацію, яка зарадить всім проблемам, допоможе жити щасливо і  вгамує неспокій. От і купують читачі безкінечні посібники із словом «як» у назві.

– Цікавість і потреба у нонфікшн набиратиме обертів надалі?

Найбільший тренд останніх років у напрямку нонфікшн – науково-популярні книжки. Книжки, які простою мовою пояснюють складні речі, розкривають «таємниці всесвіту» і допомагають почуватися експертами у багатьох галузях одночасно.

Окремо варто виділити сегмент дитячого нонфікшн, на який дедалі більше зростає попит. Вочевидь, у найближчі 3-5 років спостерігатимемо справжній «бум» на такі видання, адже в літературі вже сформована потреба певної переоцінки видань попередніх років і вироблені нові підходи до подання інформації.

Якщо говорити про зміну структури ринку в цьому сегменті, то можемо припустити, що зростання цікавості до інноваційного подання інформації сприятиме тому, що паперова книжка доповнюватиметься додатковими можливостями.

– Розкажіть про ці можливості. В які нові ніші та сегменти плануєте заходити та розвивати?

Електронні книги, аудіокниги, книги з доповненою реальністю, – в усіх цих напрямках ведеться активна робота як нашою командою зокрема, так  видавничим середовищем загалом. Видавництво має досвід розробки та продажу електронних книжок, дитячих книжок із доповненою реальністю, вже найближчим часом можна буде купити аудіокнижки від Vivat. Важливо те, що це будуть аудіоісторії молодих авторів, які вже заслужили любов читачів.

Окрім того, нас цікавить напрямок інклюзивної літератури. Ми відчуваємо соціальну відповідальність перед аудиторіями, для яких читання не завжди є доступним.  Наразі ми готуємо цікавий і важливий проект, плануємо презентувати його навесні цього року.

– За рахунок чого сьогодні виживають українські видавці?

Виживають, але не всі. Якщо без жартів, то виживати українським видавцям, особливо, якщо розглядати книговидання не як подвижництво, а як бізнес, із кожним роком стає складніше.

– Чому?

Роки після Майдану показали, що українські видавці хочуть і можуть працювати на розбудову українського книжкового ринку. З’явились нові універсальні та нішеві видавництва, збільшилась кількість перекладів, скоротився розрив між першою публікацією у світі та публікацією українського перекладу, дебютувала значна кількість українських авторів, започатковано нові книжкові фестивалі та ярмарки, присуджуються літературні премії, діють програми підтримки авторів та перекладів.

Все це позитивні тенденції, але кількість українців, які готові купувати українські книжки, не змінилася. Ці люди є, і ми безмежно вдячні кожному, хто купує та читає, але ринок конче потребує потужної державної підтримки книгочитання. Видавці можуть і хочуть говорити про бізнес і культуру, але доля української книги залежить у першу чергу від політики. Погляньте, політична воля дозволила заборонити ввезення російських книжок, завдяки запровадженню цього обмеження відкрилися нові можливості для українських видавців, утворились нові робочі місця (редактори, перекладачі, верстальники, дизайнери).

Окремим викликом як для світового, так і українського книговидання є зростання витрат на виробничу та збутову діяльності, що відбулося  внаслідок зростання цін на витратні матеріали та зменшення типажності. А також відбувається послаблення інтересу до книжкової продукції та читання, поширення альтернативних засобів розваг, піратство.

Сьогодні галузь живе, керуючись гаслом «наш порятунок – в наших руках». Для цього видавництва займаються розширення асортименту, зменшенням накладів, активною позицією у соціальних мережах, пошуком нових каналів дистрибуції, грантових та партнерських програми з іншими бізнесами, залученням лідерів думок та зірок до популяризації читання. І це неповний перелік дій, які допомагають видавництвам триматися на плаву.

– Податкова пільга (звільнення від сплати ПДВ) діє? Чи стимулює вона розвиток видавців?

Так, податкова пільга діє. Вона допомагає видавцям втримувати ціни на книжки на такому рівні, щоб пересічний громадянин міг дозволити її купити собі чи дитині.

– Що може стати драйвером розвитку українського книговидання?

Давайте пробіжимося по пунктам:

- надання фінансової підтримки видавництвам, видавничим організаціям, підприємствам поліграфії та книгорозповсюдження через механізм здешевлення кредитів;

-  довгострокова державна програма популяризації книгочитання;

-  дофінансування з держбюджету (не менше 50%) оренди приміщення під книжкові магазини;

-  обмеження ввозу російських книжок;

- боротьба на державному рівні з порушенням авторського права (контрафакт, піратство).

– Як видавці сприймають прихід «Альпіни» на український ринок? Цей прихід відобразиться на конкурентному середовищі (особливо цікавить розвиток україномовної ділової та нонфікшн книги)?

Ми не можемо давати відповідь за всю книговидавничу спільноту, тому висловлюємо виключно свою позицію. Зважаючи на характер українського книжкового ринку та його теперішній стан, необхідно сприяти розвиткові саме українського книговидання, підтримувати ті здорові тенденції, які сформувалися за останні роки. Нові гравці й нові книжки мають розвивати і задовольняти потреби саме українського читача.

У ситуації, коли українські видавці мають достатньо обмежений ресурс (тут ми говоримо не тільки про фінансовий, а й про ресурс потенційних читачів і покупців) і багато в чому виграють за рахунок креативності й новаторства, тісної взаємодії із аудиторією, загроза приходить із боку структур, які мають високий фінансовий потенціал і готові використовувати ці можливості в рекламі, просуванні та здешевленні продукції. І ось тут криється небезпека: українська книжка може втратити конкурентоздатну позицію у масового читача, який не надто зважає на бренди й позицію видавництв.

Сьогодні, на жаль, рівень читацької спроможності (а купівельна спроможність тут відіграє не останню роль) говорить про те, що й розширення мереж книгорозповсюдження не має у найближчі роки райдужних перспектив. Книжкові магазини, якщо і відкриваються, то займають невеликі площі та свідомо обмежують асортимент, який видавництво може запропонувати читачам.

Хіти продажів книжок видавництва Vivat у 2019 р. (продано примірників)

 «Моя перша 1000 англійських слів» (49 919)

«Готуємо смачно. Колекція вдалих рецептів» – (33 032)

«Що робити коли...2», Людмила Петрановська – (20 340)

«Емоційний інтелект», Деніел Гоулман – (19 800)

«Чарівні істоти українського міфу. Духи природи», Дара Корній – (13 200)