"Хибним буде штучно зупиняти технології та прогрес суспільства"

Персоналії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

БІЗНЕС планував зустрітись із Віталієм Седлером під час панельної дискусії ”Will Technology Save the World?” в Українському домі у Давосі. Проте через щільний графік, обговорити результати панельної дискусії, вдалось уже в Києві. Віталій Седлер – СЕО та співзасновник української IT-компанії Intellias. Компанія з 18-річною історією розробляє програмне забезпечення, спеціалізуючись на автомобільній галузі, навігаційних системах та фінансових технологіях.

— Які враження від Давосу цього року?
— Давос має декілька контекстів. Перш за все, це власне Всесвітній економічний форум — зібрання політичних, суспільних, наукових та бізнесових лідерів, які обговорюють найактуальніші питання
сьогодення. Форум 2020 пройшов під темою “Стейкхолдери за згуртований та сталий світ", у фокусі – боротьба людства зі змінами в кліматі. Інший важливий контекст — це Український дім у Давосі під гаслом “Україна: креативність, інновації, можливості”, який вже втретє відбувся цього року. Український дім є тим дискусійним майданчиком, який дозволяє доносити до світу правильні меседжі про нас. Серед тем, які обговорювались в рамках Дому — інвестиційні можливості, стратегічні економічні союзники України, громадянське суспільство та технології. Цього року Україна представила себе чудово – панельні дискусії та неформальний нетворкінг після привертали увагу багатьох відвідувачів. Люди заходили, знайомились, спілкувались, обмінювались досягненнями та ідеями. Все це створює позитивний імідж країни.

— Ви берете участь у діяльності Українського Дому для розвитку бізнесу, чи все ж це для іміджу України?

— Важко відділити імідж країни від розвитку бізнесу, коли компанія бере участь у просуванні України на такому рівні. Імідж країни та імідж ІТ галузі тісно взаємопов’язані речі, адже ми співпрацюємо, в
основному, з іноземними клієнтами, які, обираючи партнера, оцінюють весь комплекс умов та можливих ризиків, в тому числі на рівні країни За тиждень до Давосу ми зустрічались із нашим швейцарським клієнтом. Йому було важливо почути від нас, що ми підтримуємо Український дім в Давосі та запрошуємо його відвідати наші заходи. Це створює солідний імідж для компанії. Давос — це не тільки контакти. Там збираються підприємці зі всього світу, яким ми доносимо меседжі, що Україна — це перспективна країна і наші компанії зараз на вістрі технологій. Конкретні контракти можуть визріти і через півроку, і через рік. Що ж до іміджу України, то декілька років тому я дізнався про цікавий рейтинг, який називається Good Country Index. Він оцінює країни за величиною їх внеску в розвиток людства. У загальному  рейтингу за комплексом показників Україна посідає 75 сходинку, але в категорії “Наука та технології” ми на першому місці. Я — інженер, і навіть мене це здивувало. Схоже, ми іноді самі не бачимо в нас той потенціал, які визнають інші. Або принаймні недооцінюємо його. Розвиваючи сферу інформаційних технологій, ми точно не опинимось на периферії цивілізованого світу.

— Тема панельної дискусії в Давосі була «Чи врятують технології світ». Врятують?

— Організація Об’єднаних Націй затвердила 17 глобальних Цілей сталого розвитку до 2030 року. Вони дуже різносторонні: про екологію, про партнерство, про толерантність, про ефективне використання ресурсів. І навіть якщо інформаційні технології можуть допомогти не всім цілям, то принаймні — більшості з них. Сьогодні ми переживаємо справжній технологічний бум: штучний інтелект, Big Data, віртуальна реальність,блокчейн, розробки в сферах робототехніки змінюють звичний спосіб життя. Часом виникає думка що швидкий технологічний прогрес лише шкодить. Я вважаю, що варто відмовлятись від упереджень, що технології, створені під час Четвертої промислової революції, ведуть наш світ лише до надмірного консюмеризму, політичної нестабільності та в довгій перспективі можуть ставити під питання саме існування людства. Навпаки, час звернути увагу на те, як інновації можуть допомогти зменшити негативні явища та зробити нашу планету кращим місцем для життя. Візьмемо, наприклад, доступ до якісної освіти, одну з глобальних цілей сталого розвитку. За допомогою ІТ-рішень освіта може бути безкоштовною та легкодоступною, навіть якщо йдеться про
лекцію професора Гарварда. Якщо говорити про екологію, можу навести приклад з автомобільної галузі, з якою ми працюємо. Через те, що тисячі людей щодня користуються транспортом, затори стали проблемою, яка все частіше трапляється не тільки у години пік. Як результат, великі витрати палива та тонни шкідливих викидів. Нові технології, наприклад, самокеровані машини, дозволять оптимізувати трафік. Безпілотні авто обиратимуть найкращий маршрут, уникаючи заторів, шляхом комунікації з іншими розумними транспортними засобами. Коли їх кількість переважатиме на наших дорогах, буде менше заторів, збільшиться пропускна здатність доріг та покращиться екологічна ситуація. Крім цього, зменшення енерговитрат на прискорення чи гальмування авто зекономлять значні кошти. Дослідження американської консалтингової компанії A. T. Kearney показують, що “розумні” автомобілі дозволять зекономити 245 млрд. євро. І це лише в країнах-членах Європейського Союзу. Інший приклад — “Sharing economy” або економіка спільного використання. Ми знаємо, що 95% часу автомобіль стоїть на вулиці без діла, тобто він використовується неефективно. Сервіси каршерингу (сервіси оренди автомобіля, коли декілька людей використовують один автомобіль) та райдшерингу (наприклад, BlaBlaCar) дозволяють знизити цей показник до 15%. Це означає меншу потребу в автомобілях та природних ресурсах на їх виготовлення.

— Часом говорять про негативні соціальні наслідки від роботизації та цифровізації: безробіття, наприклад. Чи бачите Ви цю проблему?

—Це вже не перша технологічна революція, яка призводить до соціальних змін такого плану. З появою масових автомобілів зникла доволі поширена професія візників. Але людство з цим
впоралось. Справді, впродовж найближчих 10-15 років почнуть зникати певні професії. Але, по-перше, це не станеться миттєво, думаю, трансформація займе 30-40 років. Тобто люди матимуть можливість перекваліфікуватись, підготуватись до нових реалій. По-друге, якщо стане зрозуміло, що технологічні зміни все ж призводять до масового безробіття, то уряди матимуть на це реагувати — навчати, надавати соціальну допомогу, працевлаштовувати в інших галузях. Але неправильним буде штучно зупиняти технології та прогрес суспільства — це як самому собі стріляти в ногу.

— Чи поділяєте Ви побоювання Ілона Маска щодо штучного інтелекту?
— Я би порівняв це зі страхами щодо ядерної енергії. Вона може бути використана як на добро, так і на зло. Боятися потрібно не технології як такої, а людей, які мають недобрі наміри. Візьмемо до прикладу інформаційну війну, яка з розвитком штучного інтелекту виходить на інший рівень та може стати кризою величезного масштабу. Тут нові технології можуть бути використані у негативних цілях: поширення фальшивих новин, створення безлічі фейкових акаунтів, розповсюдження дезінформаційних кампаній по підриву репутації окремих осіб та цілих країн тощо. Але ж проблема полягає не у штучному інтелекті як такому, а в зловживанні ним. Але можна навести і позитивний приклад канадської компанії Blue Dot, яка за допомогою штучного інтелекту та аналітики великих даних попередила про Уханський коронавірус за декілька тижнів до офіційного визнання Китаєм епідемії. Головне, щоб людина мала контроль над штучним інтелектом і розуміла, що відбувається. Боятися треба самих себе, а не штучного інтелекту. Моє переконання — технології та прогрес не зупинити. Я погоджуюсь і з Ілоном Маском, і з Ювалем Харарі, що без певного контролю штучний інтелект може нести загрози. Штучний інтелект буде розвиватись і ми навряд чи зможемо це кардинально змінити, але як “технологічний” оптиміст вважаю, що знайдеться механізм, за допомогою якого ці загрози будуть обмежені.

Андрій Морозовський