Президент CIG Степан Черновецький: Не фінансую проєкти, які експлуатують людські слабкості

Персоналії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Декілька місяців тому до співінвесторів платформи БІЗНЕС 100 долучився Степан Черновецький, власник і президент Chernovetskyi Investment Group. Група фокусується на інвестиціях у технологічні проєкти та оцінює свій інвестиційний потенціал у понад $100 млн, що робить її однією з найбільших подібних компаній у Східній Європі.

На жаль, через щільний графік поки що не було можливості зустрітись для інтерв’ю особисто, але Степан Черновецький погодився відповісти на запитання БІЗНЕСу електронною поштою.

— Почнемо з рішення щодо платформи БІЗНЕС 100. Що стало поштовхом, щоб увійти до числа співзасновників?

— Рішення було простим: мені близька філософія БІЗНЕС 100. Це хороший показник здорового розвитку українського ринку, де бізнесмени із успішним досвідом реалізації великих проєктів об’єднують зусилля для захисту прозорого бізнесу та чесних правил гри. Тепер важливо показати спільні результати.

— Як створювалася компанія Chernovetskyi Investment Group? Чи є певна місія/філософія ведення бізнесу?

— CIG був для мене своєрідним passion project у 2012 році, а сьогодні ми інвестуємо в найперспективніші IT-компанії е-комерції, інфраструктури та агро-бізнесу. В Україні тяжко зосередитися на технологічних проєктах лише в одній сфері: простору для інвестицій буде недостатньо. Тому ми вкладаємося в ІТ-індустрію як таку: від освіти до кінцевого продукту.

Основна вимога – аби партнери поділяли нашу філософію: покращення якості життя через технології. Я принципово не фінансую ті проєкти, які експлуатують людські слабкості або не відповідають політиці соціальної відповідальності.

— Які IT-проєкти найбільше цікавлять CIG та які ви вважаєте її найбільшим успіхом?

— Ми добираємо свої проєкти дуже ретельно, тому пишаємося усіма нашими партнерами. Коли хтось із них стає флагманом на своєму ринку – приводів пишатися стає ще більше. Наприклад, Zakaz. ua виріс у лідера доставки їжі в Україні, сервіс Eda.ua увійшов до групи Menu, а Busfor став частиною Bla Bla car. Ми вчасно інвестували у конкретні ідеї, а це найкращий показник успіху.

Зараз ми зосереджуємося на хмарних обчисленнях, електронних платіжних системах, CRM-системах.  Я міг би більше розказувати про бізнес-модель SaaS, додатки B2B та B2C, Big Data, але скажу просто, що ми шукаємо цікаві проєкти у програмному забезпеченні та інтернет-послугах.

— В одному інтерв’ю Ви зазначили, що потенціал українського технологічного сектору недооцінений. Чи змінюється це?

— Так. Україна сьогодні відкрита для технологій, яких не було ще вчора. Замість того, щоб змінювати щось старе, можна одразу впроваджувати найновіше. Наприклад, технології NFC для безконтактних платежів в Україні швидко стали дуже популярними. У 2017-му ми стали 15-ю країною в світі, де запрацював Android Pay, а вже у 2018 – 28-ою у світі, де офіційно запустився Apple Pay. Вже тяжко здивувати касирку у київському супермаркеті, коли хочеш розрахуватися годинником.

Загалом, український бізнес розвивається неоднорідно, але доволі динамічно, чим суттєво відрізняється від європейського, який працює в умовах відкритого ринку вже десятки років. За цей час накопичився величезний досвід створення, розвитку, успіхів і невдач довгострокових проєктів. Разом із ним вибудовувалася і репутація компаній – візитівка західного бізнесу.

Звісно, водночас в Україні триває війна, і інвестиційний клімат не може не реагувати на це, але вектор розвитку обнадійливий. Реформи хоч і повільні, проте правильні. Пенсійна реформа, реформа охорони здоров'я, функціонування незалежного НАБУ, очистка банківської системи, відкриті закупівлі завдяки Prozorro, реформа управління відходами – ми вже точно вийшли за рівень "пальців однієї руки".

— Які українські або іноземні IT-проєкти вразили Вас останнім часом?

— Хлопчик у мені досі захоплюється тим, що майже все, що є у моєму смартфоні – від програмного забезпечення до мобільних додатків – колись було успішно реалізованим стартапом. Інвестор у мені насамперед оцінює стабільність розвитку, сталість досягнення якісно нових показників. ІТ – це також бізнес, який повинен приносити гроші акціонерам.

Серед цікавих іноземних проектівостаннім впав в око CONTRAST SECURITY, що працює над автоматизацією аналізу програмного забезпечення. Його капітал – $122 млн, а річний дохід – $25 млн. Це цікавий кейс, якого, на мою думку, бракувало.

Стосовно українських проєктів – я, зазвичай, звертаю увагу на поточний рейтинг ТОП-100 ІТ-роботодавців. Серед них завжди дуже цікаві компанії у локомотиві українського ІТ.

— Чого, на Вашу думку, бракує українським IT-підприємцям, щоб створити компанії-"єдинороги"?

— Тяжко розділити курку та яйце між недостатнього розвиненим бізнес-середовищем та компаніями з неефективним внутрішнім управлінням. Ми багато говоримо про те, що в України є всі складові для потенційного успіху, але мало говоримо про те, як ці складові упорядкувати у робочу систему. Найкращі практики тяжко впроваджувати на рівні окремих проєктів, але без цього шанси на успіх на міжнародного ринку відсутні.

— Стартап-нація: наскільки цей термін може бути дотичним до України у майбутньому? Коли? Що для цього потрібно?

— Претендентів на звання стартап-нації – дуже багато, нам про це не можна забувати. Глобалізація дала шанс не лише Україні, і ніхто не чекатиме, коли ми скористаємося своїм.

Тому ми втілюємо цю ідею на дуже практичному рівні – йдемо в найкращі українські технологічні університети та пропонуємо допомогу тим студентам, які мають круті ідеї та хочуть втілювати їх тут. CIG R&D LAB виходить на свій третій сезон у Харкові, Одесі та Львові. Я був приємно здивований тематичним розмахом студентських проєктів: від підвищення енергоефективності міста до туристичних мобільних додатків.

Поза тим, ми спостерігаємо новий тренд із перекваліфікації: ті, хто не мають ІТ-освіти, йдуть навчатися програмуванню. Тут важливу роль відіграють не лише університети, а спеціалізовані школи та бек-офіси великих IT-компаній, яких в Україні вже понад сотня. Boeing, Siemens, Microsoft інвестують у подальшу освіту, бо конкуренцію не можуть витримати знання, застарілі хоч на пару років.

— Які, на Вашу думку, інші перспективні галузі в Україні, на які міжнародним інвесторам слід звернути особливу увагу найближчим часом?

— Найпростішим прогнозом буде аграрний сектор. Глобальний ринок переживатиме великі зміни, а Україна матиме змогу стати майданчиком для сільського господарства формату 21 століття: технологічного і сталого.

Андрій Морозовський

 

Більше про співінвесторів БІЗНЕС100 дізнайтеся на YouTube-каналі журналу "Бізнес"