business head ads

Самат Ордабаєв: В останні півтора-два роки спостерігається активне просування казахстанського бізнесу на український ринок

Персоналії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Самат Ордабаєв, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні

Економіка Казахстану зростає динамічними темпами. За класифікацією Світового банку, Казахстан входить до групи країн з середнім рівнем доходу й до Топ-20 держав, найпривабливіших для інвестицій. Ця країна вносить свій вклад у забезпечення глобальної енергетичної безпеки: Казахстан займає 8-ме місце у світі за запасами нафти, 6-те — за запасами газу, 2-ге місце — за запасами урану. Тобто цій країні є що нам запропонувати для плідного співробітництва. І тому БІЗНЕС обговорив із Саматом Ордабаєвим, Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Казахстан (РК) в Україні, нові основні напрямки українсько-казахстанської співпраці та перспективи вигоди нарощування взаємодії в економіці

19 березня Нурсултан Назарбаєв склав свої повноваження президента Казахстану. Чи вплинуть на формування зовнішньої політики країни ці зміни у вищому ешелоні виконавчої влади, зокрема на стосунки з Україною?

— 20 березня 2019 р. відповідно до Конституції повноваження президента перейшли до голови Сенату парламенту Касим-Жомарт Токаєва, який 9 червня поточного року переміг на позачергових президентських виборах, набравши 70,96% голосів. Проте Нурсултан Назарбаєв залишається в активній політиці, будучи головою Ради безпеки, головою Асамблеї народу Казахстану, членом Конституційної ради, лідером правлячої партії “Нур Отан”.

Казахстан зберігає спадкоємність зовнішньополітичного курсу, заснованого на принципах багатовекторності, збалансованості та прагматизму з дотриманням всіх своїх міжнародних зобов’язань. Стосунки з нашим важливим партнером — Україною — й надалі будуватимуться з урахуванням взаємних інтересів.

Україна зацікавлена у повномасштабній співпраці з РК. Як оцінюєте нинішній рівень контактів?

— Економічний потенціал наших взаємин — величезний, але, на жаль, слабо реалізований. Хоча для реалізації цього потенціалу є всі перед­умови.

По-перше, в нас сформована солідна договірно-правова база: близько 100 документів по всіх напрямках співпраці. Важливо, що між нашими країнами діє режим вільної торгівлі й обидві держави є членами СОТ. Все це сприяє розвит­кові бізнесу.

По-друге, ефективно працює Міждержавна комісія з торговельно-економічної співпраці, чергове засідання якої має відбутися в Києві цього року. До речі, хочу відзначити, що у кращі часи товарообіг між нашими країнами перевищував $5 млрд. Після відомих подій його обсяг істотно “просів” і знизився 2016 р. до $1,3 млрд. Проте з 2017 р. ситуація поступово поліпшується, і товарообіг досяг $1,6 млрд.

Чому так відбувається?

— Є об’єктивні причини спаду торгівлі в минулі роки. Не хочу на них зупинятися — адже вони всім відомі. Головне, що останні два роки ми йдемо до зростання.

Разом з тим за “вікном” інша геополітика й геоекономіка. На мою думку, зараз не час банальних експортно-імпортних операцій. У стратегічному сенсі набагато перспективніше створювати спільне виробництво у Казахстані й разом виходити на світові ринки.

Чому спільне виробництво слід створювати в РК, а не в Україні?

— Поясню. По-перше, Казахстан добре капіталізований, у бізнесу є кошти. По-друге, уряд створює привабливі преференційні умови для іноземних інвесторів. По-третє, в Казахстані відкриваються інші горизонти збуту продукції — це всі країни ЄАЕС, Центральна Азія, Китай, Іран та Близький Схід. А ринки збуту — це найголовніше. Український бізнес може використовувати Казахстан в якості хабу для просування своєї

продукції. Поза сумнівом, у низці напрямків можна подумати й про побудову схожої схеми роботи на території України для виходу на ринки Європи. Наприклад, в IT-індустрії, можливо, у сільському господарстві, у створенні сервісних центрів, складів тощо.

Хочу акцентувати увагу на тому, що останніми роками ми фіксуємо збільшення кількості спільних підприємств у РК. Якщо в травні 2016 р. їх було близько 500, то зараз — вже більше 1000. Наприклад, за сприяння Посольства на казахстанському ринку активно працює Асоціація виробників молока України, яка успішно реалізувала у різних регіонах Казахстану низку проектів з будівництва молочно-товарних ферм й оснащення їх сучасними технологіями. Позитивна динаміка нашої співпраці й у сфері машинобудування: Асоціація “Ліга машинобудівників та роботодавців України “Укрмашбуд” вчасно

зорієнтувалася та спільно з казахстанськими партнерами реалізувала низку великих проектів. Наприклад, Хорольський мехзавод та “Лубнимаш” відкрили спільні підприємства з виробництва комбікормових заводів, елеваторів і зерновантажного устаткування в Північному й Центральному Казахстані. Також введено в експлуатацію підприємство з випуску машин для ґрунтообробки, ТОВ “Брацлав КЗ” виробляє устаткування для доїльних залів тощо.

“у 2016 р. товарообіг між нашими країнами істотно “просів” — до $1,3 млрд. Проте з 2017 р. ситуація поступово поліпшується, і товарообіг досяг $1,6 млрд”

Якщо говорити про нові стратегічні напрями нашої співпраці, які це галузі?

— Атомна промисловість. Частка атомної енергетики у виробництві електроенергії в Україні становить близько 55%. У країні функціонують чотири АЕС. А Казахстан з 2009 р. є світовим лідером з видобутку урану, забезпечуючи продукцією майже 20% загальносвітових потреб ринку. І невипадково, що впродовж останніх років наша співпраця в цій сфері істотно активізувалась. Є домовленості щодо постачання казахстанської сировини, закупівлі українських іонообмінних смол та можливої кооперації.

Ще один новий вектор співпраці — IT-індустрія. Всім відомо про український потенціал у цій сфері. А в РК особливу увагу приділяють цифровізації економіки — сюди вкладаються серйозні кошти. Але на нашому ринку вже є багато світових IT-компаній, тож у галузі спостерігається жорстка конкуренція. Тому українській стороні треба активніше працювати з казахстанськими партнерами.

Ви говорили про постачання до України казахстанської продукції. Чи можна конкретизувати?

— Діапазон товарної номенклатури казахстанського експорту істотний. Зупинюся на деяких позиціях. Передусім це енергоресурси. З кінця 2017 р. казахстанські компанії значно збільшили постачання зрідженого газу. Це був період, коли в Україні утворився дефіцит цієї продукції. Тоді ми, з одного боку, допомогли збалансувати ситуацію на ринку, а з іншого — збільшили свою присутність. За підсумками 2018 р. було поставлено близько 270 тис.т зрідженого газу, що складає майже 20% загального українського імпорту. Також торік було здійснено поставки вугілля більш ніж на $60 млн.

Крім того, ми дуже активно та плідно працюємо з українськими аграріями щодо постачання азотних та фосфорних мінеральних добрив, які виробляються на казахстанських заводах “Каз­Азот” і “КазФосфат”. Традиційно істотну частку нашого експорту складають чорні метали, алюміній, мідь, цинк, феросплави, а також жовта сірка. Хотів би також виокремити хризотиловий азбест. Казахстан — єдина країна в світі, звідки українські підприємства отримують цей товар. В Україні працюють шість великих підприємств, які використовують хризотиловий азбест як основну сировину для виробництва шиферу, азбестових труб тощо. Останніми роками серед українських автоаматорів почали набирати популярність казахстанські акумулятори. Зростає попит на наші трансформатори, електроустаткування тощо. Окрім цього в Україну поставляється казахстанське зерно твердих сортів, без якого неможливо випікати якісний хліб та випускати макаронні вироби.

А що скажете про казахстанський бізнес в Україні? Наведіть приклади найвдаліших проектів.

— В останні півтора-два роки спостерігається активне просування казахстанського бізнесу на український ринок. Наприклад, в аграрній галузі наразі дуже успішно розвивається казахстанська компанія “Кусто Агро”, що займається виробництвом продукції рослинництва з подальшим зберіганням та переробкою і вносить свій вклад у нарощування експорту країни. Підприємство володіє значним земельним банком, власними сучасними елеваторами й логістичним парком.

У банківській сфері з 2017 р. достатньо ефективно працює Sky Bank, який обслуговує експортно-імпортні операції між нашими країнами та готовий фінансувати цікаві бізнес-проекти. Нещодавно за активної підтримки Посольства створено спільне підприємство Hill Corporation Ukraine з офісом у Львові. Компанія орієнтована на постачання моторних, трансмісійних та індустріальних олив, що наразі особливо актуально для України, враховуючи ситуацію з ввезенням нафтопродуктів з сусідніх країн.

Є інтерес й у сфері будівництва. Одна з найбільших казахстанських компаній BI group road construction вже бере участь у тендерах на будівництво автодоріг. У компанії є кошти, своя техніка, а голов­не — величезний досвід. Також у нас є спільні погляди на авіакосмічну сферу, особливо щодо виробництва космічного устаткування. Наша космічна компанія “Казахстан Гариш Сапари” дуже серйозно вивчає можливості українських підприємств щодо розвитку спів­праці.

А які перспективи нарощування українського експорту?

— Я не втомлююся повторювати, що в РК досі пам’ятають якісну українську продукцію, й вона має попит. Але йдеться не лише про сільгосп­продукцію чи сировину, що є головними експортними товарами України, а й про продукцію з достатньо високою доданою вартістю (компресори, насоси, турбіни, ядерні реактори, сільгоспустаткування). Наприклад, торік ми купили в Україні реактори, казани та різні турбіни на $65 млн, хімпродукцію на $27 млн, електромашини на $24 млн, локомотиви і вагони на $18,5 млн, промислові насоси, що використовуються при видобутку нафти й газу, на $8,5 млн. Проте необхідно розуміти: бізнес дуже динамічний, і будь-які зволікання чи пасивність українських партнерів призведуть до того, що ринок швидко знайде альтернативу.

Кажучи про український експорт, згадаю і про експорт послуг. Ідеться про IT-сферу, консалтинг, трансферт технологій, проектування, будівництво, транспортні послуги. Наприклад, минулого року в Казахстані збудовано найбільшу в регіоні Макинську птахофабрику. В реалізації проекту брали участь українські фахівці та використовувалися українські технології. Деякі з них продовжують і зараз там працювати. Також ми бачимо активність у будів­ництві об’єктів відновлюваної енергетики. У грудні 2018 р. у Казахстані було запущено найбільшу в Центральній Азії сонячну електростанцію у м.Сарань. В цьому проекті також брали участь українські підрядчики та застосовувались ваші технології.

Під час розмови ви згадали про преференції, що надаються в РК іноземним інвесторам. Чим заманюєте підприємців?

— Насамперед ми привели своє законодавство у відповідність з міжнародними економічними і торговельними стандартами, за якими звикли працювати іноземні інвестори. Головний орієнтир — стандарти країн — членів Організації економічного співробітництва і розвитку. Все наше законодавство базується на принципах непорушності приватної власності й верховенства закону. Також ми активно використовуємо інструменти спеціальних економічних та індустріальних зон (у Казахстані їх понад 30).

Чи можна детальніше про них?

— По-перше, це повністю обладнані всією необхідною інфраструктурою території: земельні ділянки, готові приміщення, електрика, водопостачання, залізничні колії, автомобільна дорога.

По-друге, це особливий податковий режим: інвестори звільняються від сплати корпоративного прибуткового податку, ПДВ, податку на майно та землю, а також від митних зборів на устаткування й сировину. Окрім цього держава компенсує до 30% капітальних витрат.

По-третє, на території СЕЗ та ІЗ немає обмежень на залучення іноземної робочої сили. При цьому адміністрація СЕЗ забезпечує повний супровід інвестконтрактів: сприяє в реєстрації компанії, отриманні податкових преференцій та дозволів держорганів. Для інвесторів, що вкладають в економіку РК $20 млн і більше, вищезгадані преференції надаються незалежно від місця ведення бізнесу.

Які ще бонуси казахстанського бізнес-клімату?

— У Казахстані створено спеціальний Сервісний центр для інвесторів, який працює за принципом “одного вікна”. Він надає понад 360 послуг — інвестиційні контракти, надання земельної ділянки, візова підтримка, реєстрація у податкових органах.

Ще один інструмент для залучення інвестицій — створений торік Міжнародний фінансовий центр “Астана” (МФЦА). Він працює за алгоритмом успішних фінансових центрів у Дубаї, Абу-Дабі. Його завданнями є створення привабливого середовища для інвестування, розвиток ринку цінних паперів країни, забезпечення її інтеграції у міжнародне фінансове співтовариство. Клієнтам створено умови, що не мають аналогів на пострадянському просторі: в них є доступ не лише до капіталу РК, але й до всього Центральноазіатського регіону. Також їм надано податкові пільги терміном до 50 років і спрощені валютний, візовий та трудовий режими. Це єдиний центр у регіоні, робота якого побудована на англійському праві. Судді МФЦА — дев’ять авторитетних суддів з Англії та Уельсу, якими керує лорд Вульф (колишній Верховний суддя Англії). Основні стратегічні партнери МФЦА — Шанхайська фондова біржа (з якою підписано акціонерну угоду) та біржа NASDAQ (нею надана технічна платформа для роботи МФЦА). Обидві входять до Топ-5 найбільших бірж світу. В майбутньому ми бачимо МФЦА майданчиком для зустрічей та співпраці інвесторів Заходу й Сходу. До речі, нещодавно акції провідного світового виробника золота й срібла Polymetal International почали котируватися на біржі AIX (Astana International Exchange). Сподіваємося, українська сторона теж братиме активну участь.

2017 р. Казахстан провів Міжнародну спеціалізовану виставку “ЕКСПО-2017”, де була представлена й наша країна. В рамках виставки досягнута низка домовленостей. Що зроблено?

— У Міжнародній виставці “ЕКСПО-2017” взяли участь представники 115 держав і 22 міжнародних організацій. “ЕКСПО” відвідали близько 4 млн осіб. На виставці гідне місце зайняла й Україна: було представлено близько 100 інвестиційних проектів у сфері відновлюваної енергетики. Чотири проекти відібрано урядом РК для подальшої реалізації. При цьому один проект вже успішно реалізований. Це вітропарк потужністю 45 МВт, збудований у м.Єрейментау українською компанією Fuhrlander. Також “Турбоатом” планує свою участь у модернізації декількох енергоблоків на ТЕС “Аксу” та Екібастузькій ГРЕС-1. Але це дуже масштабні й фінансово дорогі проекти, що вимагають ретельного й усебічного вив­чення. Як мені відомо, наразі триває обговорення фінансових та організаційно-технічних аспектів даних проектів.

“будь-які зволікання чи пасивність українських партнерів призведуть до того, що ринок швидко знайде альтернативу”

Окрім цього в рамках досягнутих домовленостей торік у Казахстані було засновано “Торговий дім Україна-Азія”. Партнером з казахстанської сторони виступила Асоціація підприємців Астани, з української — Тор­гово-промислова палата. Наразі опрацьовуються питання організаційного характеру. Гадаю, цього року Торговий дім стане до практичної роботи.

Останнім часом чимало розмов про транс­портний коридор до Китаю (“Шовковий шлях”). Наскільки він вигідний і чи істотно активізує товаропотік Казахстан — Україна?

— Розвиток транзитно-транспортної інфраструктури Казахстану є одним з пріоритетних напрямів нашої економічної політики. Ключове завдання — перетворити РК на найважливіший євразійський транспортно-логістичний хаб, що поєднає країни ЄС, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. І ми поступово рухаємося до цієї мети. За роки незалежності у розвиток інфраструктури й транспортно-логістичних активів інвестовано близько $30 млрд. У країні збудовано 2,5 тис.км нових залізниць, побудовано й реконструйовано понад 10 тис.км автодоріг, портові потужності на Каспії збільшено до 23,5 млн т, проведено реконструкцію 15 аеропортів. Важливим елементом транзитної інфраструктури стала казахстанська ділянка Міжконтинентальної автомагістралі “Західна Європа — Західний Китай” довжиною майже 2800 км. На кордоні з Китаєм ми створили спеціальну економічну зону “Хоргос — Східні ворота”, на базі якої активно розвивається Міжнародний центр прикордонної співпраці. Запущено залізницю по маршруту Казахстан — Туркменістан — Іран.

Особливу увагу Казахстан приділяє розвит­ку альтернативних транспортних коридорів, зокрема на маршруті Іллічівськ — Батумі — Баку — Актау. Цей маршрут добре кореспондує з розвитком Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ), що пролягає через Китай, Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію, далі через Чорне море до України або Туреччини. В рамках ТМТМ проводиться значна робота з формування єдиної тарифної політики, сумісності техрегламентів та спрощення адмінпроцедур. Наприклад, на ділянці Достик (кордон Казахстану з КНР) — Батумі вже зменшені тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом на 23% і запущено пілотні контейнерні поїзди Nomad Express. А з початком повноцінного членства “Укрзалізниці” з лютого 2018 р. зниження тарифів розповсюджується й на Україну. До речі, чергове засідання ТМТМ відбулось у квітні в Києві — обговорювалось питання запуску контейнерного поїзду через українську територію.

 

Тетяна Омельченко