business head ads

Саід Шуфані: Я з тих людей, які не здаються

Персоналії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Саід Шуфані, засновник виробничої групи компаній

Після розмови з Даніілом Шуфані ми не могли не поцікавитись думкою його батька, Саіда Шуфані. Адже саме завдяки його рішенню залишитись в Україні було створено холдинг, до якого згодом увійшли 11 виробничих підприємств.

Від Данііла ми знаємо, що ви народились у Лівані. Як і коли вирішили залишитись в Україні?

— Так, я народився в Лівані. 1988 р. приїхав сюди вчитися на інженера-електромеханіка. І на третьому курсі одружився. Тому й вирішив залишитися та займатися бізнесом в Україні. З дитинства люблю все, що пов’язано з технікою, з металом. Познайомився тут із земляком, теж з Лівану, й разом почали займатися опалубкою. Відкрили маленьку фірму. Були в бізнесі успіхи, були й падіння. Я з тих людей, які не здаються, — це питання принципове. Вийшло виробництво з переробки металу.

Зараз у групі 11 компаній. Усі пов’язані з металом?

— Переважна більшість. Одне з підприємств групи — молочнотоварна ферма, друге виготовляє продукцію з поліетилену, а всі інші займаються переробкою металу в різних напрямках. А загалом в нас 35 різних напрямків виробництва. Є й інші комерційні структури, проте вони не входять до складу групи.

На сайті однієї з ваших компаній зазначено, що партнерами групи є Mercedes, Porsche, BMW. Як вам це вдалось?

— Коли 2008 р. криза вдарила по місцевих виробниках, я прийняв рішення змінити тактику та переорієнтуватись на закордонні ринки збуту, а не лише працювати локально. Адже в нас є інфраструктура, грамотні співробітники, інженери, які можуть розробляти і якісно виробляти досить складне устаткування.

Починати налагоджувати бізнес в Європі було дуже складно, оскільки довіра до України та української якості була дуже низька. Але ми були готові доводити свою якість та йшли на поступки на шкоду короткотерміновому прибутку. Наприклад, ми могли прийти до потенційного замовника і сказати: “Нам від вас нічого не треба. Дайте нам креслення, ми зробимо зразки та відправимо вам. Якщо виріб виявиться неякісним, гроші не платитимете. Якщо якісний, тоді можете з нами розрахуватися”. Ризикнули, але саме так вийшли на ринок ЄС.

Яку продукцію постачаєте для європейського автопрому?

— Контейнери спеціальні, обладнання для конвеєрів, для транспортування, складське обладнання тощо. Дуже багато різної продукції. За роки співпраці з нашими закордонними замовниками ми вже здобули репутацію щодо якості, пунктуальності та виконання зобов’язань. Зараз серед наших переваг не лише якість та ціна, але вже й високий рівень сервісу. Тому зараз не виникає проблем з пошуком партнерів. Є проблема знайти достатньо робочої сили після відкриття європейського ринку праці, куди побігли українські працівники. При цьому в нас рівень зарплати не нижчий, ніж вони заробляють в Європі. На жаль, менталітет такий, що люди думають, що в Україні все погано, а за кордоном все добре. Хоча багато потім повертаються.

Данііл — ваш син, а деякі компанії групи очолюють родичі. Ви бачите в цьому певну цінність для бізнесу?

— Взагалі, керують далеко не лише родичі. Є й найняті менеджери, які успішно управляють компаніями. Я не поділяю — син або чужа людина. Я суджу за такими критеріями: здібності, відданість, порядність, цілеспрямованість. До того ж ціную наявність лідерських якостей. Для мене саме це є основними критеріями, а не хто і звідки. Наприклад, компанією “Індастрі”, однією з перших у групі, управляє Сергій Ситнік. Він для мене — один з найкращих топ-менеджерів і, до речі, має всі чотири якості.

Гадаю, важливо говорити людям, що будь-який інвестор, який сюди зайде (а зараз, сподіваюсь, в Україну почнуть заходити серйозніші іноземні інвестиції), зіткнеться з дефіцитом професійних менеджерів, які мають всі чотири згадані якості. Того, хто працює над собою і має ці складові, помітять інвестори і вони зможуть дуже швидко досягти висот в кар’єрі.